Ухвала

від 11.09.2020 по справі 371/862/20

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.09.2020 Єдиний унікальний № 371/862/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення клопотання про арешт майна

11 вересня 2020 року м. Миронівка

14 год.

ЄУН 371/867/20

Провадження № 1-кс/371/272/20

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016110290000250, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2020 року за ст. 240 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У клопотанні заявлено вимогу про арешт матеріальних об`єктів у виді:

-Квартири під АДРЕСА_1 ;

-Земельної ділянки з кадастровим номером № 3224483200:05:002:0047, площею 0,8999 га;

-Земельної ділянки з кадастровим номером № 3224483200:05:002:0046, площею 2,3 га;

-Автомобіля марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, чорного кольору.

Слідчий просив заборонити власнику майна ОСОБА_2 відчужувати, знищувати, перетворювати вказане майно.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Згідно правил частини 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено:підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; перелікі видимайна,що належитьарештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Частиною другою ст. 173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача про арешт майна не зазначені правові підстави, мета, відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Згідно правил п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами частини 6 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В клопотанні не наведено жодного доводу, який би вказував на законні підстави необхідності накладення арешту на майно, окрім посилання на те, що вказане майно може забезпечити цивільний позов.

Клопотання не містить жодного посилання на цивільний позов та мотиву щодо наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Клопотання в частині накладення арешту на майно шляхом заборони власнику знищувати та перетворювати майно у виді квартири, земельних ділянок та транспортного засобу є взагалі незрозумілим, не відповідає вимогам закону, в тому числі, з тих підстав, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

За наявних недоліків клопотання та доданих матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Зміст подання та додані до нього матеріали вказують на необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

На підставівикладеного,керуючись ст. ст.110,170-172,309,372КПК України, слідчий суддя

У ХВ АЛ ИВ :

Клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 1206110290000250, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2020 року за ст. 240 ч. 2 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_1

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1