Ухвала

від 11.09.2020 по справі 331/734/15-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

11.09.2020

Номер провадження 1-в/331/63/2020

Єдиний унікальний номер 331/734/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту належного йому майна. В обгрунтування клопотання зазначено, що в межах досудового розслідування кримінальних справ № 30902 від 26.01.2009 року та № 5030804 від 11.02.2009 року постановами слідчих СВ ПМ СДПІ ОСОБА_4 та ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області накладено арешт на належне йому майно, а саме квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 . Зазначив, що наразі кримінальні провадження закриті, однак питання скасування арешту майна не вирішене. У зв`язку із цим просив скасувати арешт зазначених квартир.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав своє клопотання та зазначив, що усі справи щодо нього були об"єднані в одне провадження, остаточний вирок по справі виносив Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, який і повинен вирішувати питання щодо скасуванні заходів забезпечення кримінального провадження.

Прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 1 в судове засідання не прибув, надавши письмові пояснення, згідно яких в Запорізькій місцевій прокуратурі № 1 відсутні відомості щодо накладення арешту на майно в межах кримінальних справ № 30902 від 26.01.2009 року та № 5030804 від 11.02.2009 року, а також щодо об`єднання цих справ.

Вивчивши доводи, викладені у клопотанні, дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, визначеним частиною другою статті 539 цього Кодексу.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В межах даного кримінального провадження постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя капітана податкової міліції ОСОБА_5 від 01.04.2010 року було накладено арешт на вклади, цінності та інше майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до протоколу опису майна від 01.04.2010 року накладено арешт на наступне майно ОСОБА_3 :

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

-квартиру, розатшовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Міського виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2011 року вулицю Омську перейменовано у вулицю імені Академіка ОСОБА_6 .

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2019 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та призначено покаранняу вигляді штрафу у розмірі 250000 тисяч гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками на підприємствах будь-якої форми власності строком на один рік, з конфіскацією усього майна, що належить засудженому на праві власності.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25.11.2019 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності, а кримінальне провадження закрито. Ухвала набрала законної сили.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2020 року клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна частково задоволено та скасовано арешт, накладений на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ Метабанк (МФО 313582), що належить ПП СК Астрон та квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Так, у відповідності до письмових пояснень Запорізької місцевої прокуратури № 1 щодо внесеного ОСОБА_3 клопотання в Запорізькій місцевій прокуратурі № 1 відсутні відомості щодо накладення арешту на належні йому квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , в межах кримінальних справ № 30902 від 26.01.2009 року та № 5030804 від 11.02.2009 року, або об`єднання цих справ .

Таким чином, враховуючи, що судом вже виршувалось клопотання ОСОБА_3 щодо скасування арешту зазначеного майна в межах кримінального провадження, яке перебувало на розгляді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, відомостей про те, що вказані квартири, належні ОСОБА_3 , були арештовані в межах іншої кримінальної справи, у суду немає, прокурор таку інформацію також не підтвердив, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання заявника.

Разом з цим, відповідно до п. 9 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення в порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом. Ця норма узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 5 КПК, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Зі змісту клопотання ОСОБА_3 є зрозумілим, що арешт, про який він зазначає, був накладений за нормами КПК 1960 року, оскільки постанови слідчих, на які посилається заявник, були ухвалені в межах кримінальних справ. Крім того, згідно постанови від 27.06.2012 кримінальне провадження у частині кваліфікції було закрито, постанова винесена на підставі норм КПК 1960 року.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з розв`язанням питання про припинення арешту майна ОСОБА_3 , поширюються норми КПК 1960 року.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц кримінальні процесуальні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі норм кримінального процесуального права. Закриття кримінального провадження є юридичним фактом, який припиняє такі відносини. Зокрема, після прийняття зазначеного процесуального рішення арешт майна, застосований у кримінальному провадженні (кримінальній справі) як засіб його забезпечення, утрачає відповідну концептуальну властивість.Із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами.З огляду на зазначене будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна в такому разі із заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено. Таким чином, судом кримінальної юрисдикції повинні розглядатися скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв`язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, установлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження.Разом з тим скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі, після закриття справи не пов`язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

З урахуванням викладеного, суд роз`яснює, що питання скасування арешту майна, накладеного в межах кримінальних справ за нормами КПК 1960 року, провадження у яких закрито, мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства, тому на сьогодні підстав для скасування арешту майна ОСОБА_3 немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Роз"яснити заявнику його право звернутися із позовом до суду про скасування арешту майна у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1