Рішення

від 31.08.2020 по справі 280/944/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2020 року о/об 16 год. 31 хв.Справа № 280/944/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17, код ЄДРПОУ 39068841)

до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5 код ЄДРПОУ 41904647)

про визнання протиправними та скасування постанови та припису

за участі представників сторін:

від позивача - Івашков С.О.

(діє на підставі ордеру серія АР № 1006217)

від відповідача - Пархомов Є.В.

(особа посвідчується службовим посвідченням № 1672 від 20.05.2019)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ (надалі - позивач) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі по тексту, відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати постанову №ОМС-ЗП4389/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 31 січня 2020 року яка була прийнята управлінням з питань праці Запорізької міської ради.

- скасувати припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП4389/Ю58/НД/НП/АВ/П від 09 січня 2020 року який був прийнятий управлінням з питань праці Запорізької міської ради.

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 03 березня 2020 року.

03 березня 2020 року провадження у справі зупинено до 06 квітня 2020 року.

06 квітня 2020 року провадження у справі поновлено про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, 06 квітня 2020 року провадження у справі зупинено до 08 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року в ухвалі про зупинення провадження у справі від 06 квітня 2020 року виправлено описку, а саме зазначивши дату підготовчого засідання 10 червня 2020 року.

10 червня 2020 року провадження у справі поновлено про що постановлено відповідну ухвалу суду.

10 червня 2020 року провадження у справі зупинено до 11 серпня 2020 року.

11 серпня 2020 року провадження у справі поновлено про що постановлено відповідну ухвалу суду.

11 серпня 2020 року провадження у справі зупинено до 31 серпня 2020 року.

31 серпня 2020 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами сторін призначено справу до судового розгляду по суті на 31 серпня 2020 року після закриття підготовчого провадження.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 31 серпня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовну заяву мотивовано тим, що у період з 03 січня 2020 року по 08 січня 2020 року головними спеціалістами відділу державного контролю за додержанням законодавства про проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ . За результатами інспекційного відвідування складено акт. На підставі Акту інспекційного відвідування відповідачем стосовно позивача винесено постанову №ОМС-ЗП4389/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 31 січня 2020 року та припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП4389/Ю58/НД/НП/АВ/П від 09 січня 2020 року позивач вважає що висновки, викладені у акті інспекційного відвідування, постанові та приписі, не відповідають обставинам справи, шо пов`язано з неповним з`ясуванням контролюючим органом обставин справи та ухвалення постанови тільки на основі припущень та перекручувань положень чинного законодавства та наданих під час перевірки договорів.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Управління з питань праці Запорізької міської ради проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві, відповідно до якого зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування, на підставі наданих документів, встановлено, що працівники ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ прийняті на посади відповідно до штатного розпису, а саме: директор, заступник директора з виробництва, головний інженер, головний бухгалтер, бухгалтер, інженер з проектно-кошторисної роботи, інженер з підготовки виробництва та виконавець робіт. Працівники допущені до роботи за укладеними трудовими договорами, оформленими наказами про прийняття на роботу та поданням повідомлень до Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу. Що стосується робочих спеціальностей (професій), то такі професії відсутні у штатному розписі підприємства, а робітники залучаються до роботи за цивільно-правовими договорами, які надані директором ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ на письмову вимогу. Так, ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ , як замовником, укладені договори з особами по виконанню робіт. Представник вказує на те, що за укладеними цивільно-правовими договорами безпосередньо використовувалась власна праця осіб в процесі будівництва та ремонту житлових і нежитлових будівель на підставі відповідних господарських договорів ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ . Виконувана працівниками робота здійснювалась на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності, є роботою з обслуговування такої діяльності, тому робота таких осіб повинна виконуватися на умовах трудового договору.

В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши доводи позовної заяви, відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12 грудня 2019 року начальником Управління видано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №212н, головними спеціалістами відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспекторами праці Миргородською Ю.А., Полигою А.В., Шалею Т.А., в межах наданих частиною 1 статті 259 КЗпП України, частини 3 статті 34 Закону №280, Порядком №823 повноважень,

Інспекційне відвідування проведено у період з 03 січня 2020 року по 09 січня 2020 року.

За наслідками інспекційного відвідування контролюючим органом складено Акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП4389/1058/НД/НП/АВ від 09 січня 2020 року.

Висновками Акту інспекційного відвідування визначено, що позивачем порушено вимоги частини 1 статті 21 КЗпП України частин 1,3 статті 24 КЗпП України.

В ході проведення інспекційного відвідування ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ встановлено, що робочі спеціальності (професії) відсутні у штатному розписі, а робітники залучаються до роботи за цивільно - правовими договорами.

Так, із вибіркових даних, ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ , як Замовником, були укладені цивільно - правові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 11 березня 2019 року з періодом виконання робіт по 31 березня 2019 року, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18 березня 2019 року з періодом виконання робіт по 31 березня 2019 року; як Виконавцями. Відповідно до умов зазначених договорів Виконавець зобов`язується за плату надати Замовникові послуги, а саме: комплекс фасадних робіт будівлі на об`єкті: Ремонт дитячого садка № 43 у м. Кам`янське в березні 2019 року, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Дані цивільно - правові договори не містять визначеного переліку виконуваних працівниками робіт.

Згідно актів прийому наданих послуг до вказаних цивільно - правових договорів, Замовником були прийняті виконані роботи, а саме: ОСОБА_1 - комплекс фасадних робіт будівлі ДНЗ № НОМЕР_1 об`ємі 30 кв.м; ОСОБА_2 - комплекс фасадних робіт будівлі ДНЗ № 43 в об`ємі 30 кв.м; ОСОБА_3 - комплекс фасадних робіт будівлі ДНЗ № 43 в об`ємі 30 кв.м; ОСОБА_4 - комплекс фасадних робіт будівлі ДНЗ № 43 в об`ємі 17 кв.м; ОСОБА_5 - комплекс фасадних робіт будівлі ДНЗ № НОМЕР_1 об`ємі 17 кв.м.

В акті зазначені загальні квадратні метри та не визначений перелік робіт, які виконувалися працівниками.

Тобто, ні в Цивільно - правових договорах, ні в Актах прийому наданих послуг до цивільно - правових договорів не визначений перелік виконуваних працівниками робіт, не зазначено, що входить до комплексу фасадних робіт.

Умовами зазначених договорів також передбачено, що роботи виконуються із матеріалів Замовника, якими Замовник забезпечує виконавців у повному обсязі. Виконавці зобов`язані суворо виконувати всі вказівки Замовника, який контролює хід виконання робіт.

Таким чином, роботи виконувалися одночасно у визначений час і визначеному місті, не на власний ризик, а підконтрольно.

Крім цього, працівникам визначено робоче місце (вимоги статті 29 КЗпП України) - фасад будівлі ДНЗ № 43 у м. Кам`янське та виконувалася однакова робота.

Також, із вибіркових даних, ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ , як Замовником, були укладені цивільно - правові договори з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 25 листопада 2019 року з періодом виконання робіт по 27 грудня 2019 року, а також з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 03 грудня 2019 року з періодом виконання робіт по 27 грудня 2019 року, як Виконавцями.

Відповідно до умов зазначених договорів Виконавець зобов`язується за плату надати Замовникові послуги, а саме: комплекс будівельно - монтажних робіт на об`єкті: Капитальний ремонт приміщень 2-го поверху в АДРЕСА_1 , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Дані цивільно - правові договори не містять визначеного переліку виконуваних працівниками робіт.

Згідно актів прийому наданих послуг до цивільно - правових договорів, Замовником були прийняті виконані роботи, а саме: ОСОБА_6 - шпаклювання стін - 80,6м2; ОСОБА_8 - шпаклювання стелі шпаклівкою - 70 м2; ОСОБА_7 - шпаклювання стін - 80,6м2; ОСОБА_9 - розбирання цегляної кладки - 86,3м2.

В акті зазначені загальні квадратні метри, без конкретизації приміщення, тобто, зазначеними працівниками виконувалася одна й та сама робота у певний визначений період зазначення тобто також не визначений перелік робіт, які виконувалися працівниками.

Умовами цих договорів також передбачено, що роботи виконуються із матеріалів Замовника, якими Замовник забезпечує виконавців у повному обсязі. Виконавці зобов`язані суворо виконувати всі вказівки Замовника, який контролює хід виконання робіт.

Таким чином, роботи виконувалися бригадою працівників, умови виконання робіт у бригаді притаманні трудовим відносинам, що регулюються та передбачені Кодексом Законів про працю України.

Відповідно до наданих документів на підприємстві на посаді виконавця робіт працював ОСОБА_10 за строковим трудовим договором у період з січня 2018 року по травень 2019 року. Також, у штатному розписі підприємства наявна посада інженера з підготовки виробництва, на якій наразі працює ОСОБА_11 .

Відповідно до Класифікатору професій ДК 003:2010, до обов`язків зазначених спеціалістів, зокрема, входить безпосереднє керівництво будівництвом, організація, забезпечення виконання, нагляд та контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт. Отже, виконання робіт працівниками за договорами ЦПХ здійснювалося безпосередньо під наглядом та контролем працівників ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ .

Таким чином, предметом договору є не виконання певного визначеного обсягу робіт, а робота з визначених однієї або кількох професій, тобто праця працівника інтегрована в процес виробництва в межах визначених трудових функцій в діяльності підприємства.

Згідно Класифікатору професій ДК 003:2010, у якому перелічені усі наявні професії. Будівельні, монтажні, будівельно - монтажні та фасадні роботи належать до випуску ДКХП 64. Кожній окремій професії чи її групі надано код. Зокрема, професіям, зазначеним у наведених вище договорах визначені наступні коди: штукатур (код професії - 7133), маляр (код професії - 7141), монтажник будівельний (код професії - 7120) та підсобний робітник (код професії - 9322). Даний класифікатор професій призначений для застосування всіма суб`єктами господарювання при оформленні трудових відносин.

Характер умов наданих цивільно - правових договорів тотожний кваліфікаційним характеристикам професій зазначених в договорах, що вказує саме на процес виконання трудової функції працівником.

Надані цивільно - правові договори на 9 осіб укладені на визначений термін, тобто мають ознаки строкового трудового договору (пункт 1 статті 23 КЗпП України).

Виходячи з викладеного, наявні ознаки трудових відносин при виконанні робіт переліченими особами.

Крім цього, виконувана працівниками робота за договорами ЦПХ виконувалася на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності, та є роботою з обслуговування його діяльності, тому робота таких осіб повинна виконуватися на умовах трудового договору.

У письмових поясненнях від 08 січня 2020 року, наданих під час проведення інспекційного відвідування, директор ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ ОСОБА_12 зазначив, що в сфері своєї діяльності займається будівельно - монтажними роботами. У зв`язку з відсутністю постійного та стабільного об`єму робіт не має можливості мати в штаті підприємства постійних робочих спеціальностей, тому використовує найманих працівників за договорами ЦПХ, тобто ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ використовує працю найманих працівників робочих спеціальностей, а договори цивільно-правового характеру укладаються з метою приховування трудових відносин

Отже, директором ТОВ БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ ОСОБА_12 допущено до роботи працівників: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_7 та ОСОБА_9 без укладення трудового договору, що є порушенням частини першої статті 21 та частини першої, третьої статті 24 КЗпП України.

На підставі Акту інспекційного відвідування Управлінням з питань праці Запорізької міської ради відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» :

- припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП4389/Ю58/НД/НП/АВ/П від 09 січня 2020 року;

- постанову №ОМС-ЗП4389/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 31 січня 2020 року, якою до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1 275 210 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до таких висновків.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу наведених норм, суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, 06 березня 2019 року у справі №802/2066/16-а, 13 червня 2019 року у справі №815/954/18.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що згідно із статтями 1, 2 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

За приписами статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними з трудовими правовідносинами, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та наданими виконавцем фізичними особами і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Судом встановлено, що 22 січня 2018 року між Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ Даг-Хаммарсйолд-Вег 1-5 D65760 Ешборн, Німеччина, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» , як виконавцем укладено Договір про виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 1 вищевказаного договору замовник доручає виконати, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо виконання наступних будівельних робіт: Ремонт садочку №43 у Кам`янському.

Так, відповідно до матеріалів справи позивачем укладено: цивільно-правовий договір №7 від 11 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №8 від 11 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №11 від 18 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №10 від 18 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №9 від 11 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №51 від 25 листопада 2019 року; цивільно-правовий договір №49 від 25 листопада 2019 року; цивільно-правовий договір №52 від 03 грудня 2019 року; цивільно-правовий договір №53 від 03 грудня 2019 року; цивільно-правовий договір №5 від 04 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №4 від 01 березня 2019 року; цивільно-правовий договір №6 від 04 березня 2019 року.

Так предметом договорів: №7 від 11 березня 2019 року; №8 від 11 березня 2019 року; №11 від 18 березня 2019 року; №10 від 18 березня 2019 року; №9 від 11 березня 2019 року є комплекс фасадних робіт будівлі на об`єкті: Ремонт дитячого садка № 43 у м. Кам`янське.

Судом також досліджено до вищевказаних договорів, Акти прийому наданих послуг №7 від 11 березня 2019 року, №6 від 11 березня 2019 року, №5 від 18 березня 2019 року, №4 від 18 березня 2019 року, №3 від 11 березня 2019 року.

Відповідно до вищевказаних Актів приймання наданих послуг визначено обсяг виконаних робіт, а також винагороду виконавців, за виконану роботу.

Предметом договорів цивільно-правових договорів №51 від 25 листопада 2019 року; №49 від 25 листопада 2019 року; №52 від 03 грудня 2019 року; №53 від 03 грудня 2019 року є комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті: Капітальний ремонт приміщень 2-го поверху в м. Запоріжжя по вул. Складська, 4 .

Судом досліджено до вищевказаних договорів, Акти прийому наданих послуг №42 від 27 грудня 2019 року, №40 від 27 грудня 2019 року, №43 від 27 грудня 2019 року, №44 від 27 грудня 2019 року.

Відповідно до вищевказаних Актів приймання наданих послуг визначено обсяг виконаних робіт, а також винагороду виконавців, за виконану роботу.

Предметом договорів: №5 від 04 березня 2019 року та №6 від 04 березня 2019 року є:

комплекс санітарно-технічних робіт на об`єкті: Ремонт дитячого садка № 43 у м. Кам`янське ;

комплекс санітарно-технічних робіт на об`єкті: Ремонт притулку для ТПО в смт Томаківка .

Судом досліджено до вищевказаних договорів, Акти прийому наданих послуг №10 від 31 березня 2019 року та №9 від 31 березня 2019 року.

Відповідно до вищевказаних Актів приймання наданих послуг визначено обсяг виконаних робіт, а також винагороду виконавців, за виконану роботу.

Предметом договору №4 від 01 березня 2019 року є послуги водія автотранспортного засобу.

Судом досліджено до вищевказаного договору, Акти прийому наданих послуг №8 від 31 березня 2019 року.

Відповідно до вищевказаного Акту приймання наданих послуг визначено обсяг виконаних робіт, а також винагороду виконавців, за виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджено можливість залучення до виконання робіт субпідрядників.

Із встановлених судом обставин вбачається, що кожний цивільно-правовий договір укладався на місячний строк, із зазначенням конкретної дати здачі роботи за договором.

Така робота не була системною. Оплата послуг за кожним договором обумовлена конкретною сумою у твердій грошовій формі, між замовником і виконавцем оформлювались Акти здавання-приймання виконаної роботи.

Факт надання фізичними особами послуг позивачу саме на підставі цивільно-правових угод підтверджується і офіційною бухгалтерською звітністю суми нарахованого єдиного внеску до органів доходів і зборів, що підтверджує, що позивач виплачував виконавцям послуг не заробітну плату, а саме винагороду згідно умов договорів.

Суд не приймає висновки викладені інспектором у Акті інспекційного відвідування, оскільки укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №806/2064/18.

З урахуванням викладеного, суд вважає помилковим висновки стосовно того, що фізичні особи за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції.

Слід зауважити що ані інспектором під час проведення інспекційного відвідування, а ні під час розгляду справи не було спростовано волевиявлення сторін на укладення вищевказаних цивільно-правових угод та надання певного виду послуг саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова №ОМС-ЗП4389/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 31 січня 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасувати припису про усунення виявлених порушень, то суд зазначає, що матеріали інспекційного відвідування відповідача, які надані суду, не містять відомостей, які б свідчили про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» вимог законодавства про працю на час прийняття оскаржуваних рішень, зокрема припису та постанови.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, визначено що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Таким чином, припис виноситеся саме на порушення вимог законодавства про працю. Оскільки, суд під час розгляду справи дійшов висновку про відсутність з боку ТОВ «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» порушень частини 1 статті 21, частин 1,3 статті 24 КЗпП України, то й припис винесено протиправно, необґрунтовано.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17, код ЄДРПОУ 39068841) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5 код ЄДРПОУ 41904647) про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ОМС-ЗП4389/1058/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 31 січня 2020 року яка була прийнята управлінням з питань праці Запорізької міської ради.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП4389/Ю58/НД/НП/АВ/П від 09 січня 2020 року який був прийнятий управлінням з питань праці Запорізької міської ради.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС СТРОЙ КОМПАНІ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17, код ЄДРПОУ 39068841) за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5 код ЄДРПОУ 41904647) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 21 230,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено та підписано 10 вересня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов