Ухвала

від 10.09.2020 по справі 640/19892/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/19892/18

адміністративне провадження № К/9901/16924/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року за позовом Приватного акціонерного товариства Інфузія до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Інфузія звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у м. Києві по незабезпеченню автоматичного збільшення значення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов`язати ДФС України збільшити значення суми ПДВ, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та визнати протиправними рішення про відмову у збільшенні значення суми ПДВ на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оформлені листами від 14 липня 2017 року № 21493/10/26-15-12-01-18 та від 18 червня 2018 року № 20700/6/99-99-12-03-01-15.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями Державна фіскальної служба України 21 серпня 2019 року подала касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 2 вересня 2019 року залишено без руху з підстав відсутності документа про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернуто особі, яка її подавала, у зв`язку невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошти рекомендований лист за ідентифікатором внутрішнього поштового відправлення 0102928018722, який надсилався на адресу Держаної фіскальної служби України, відправлення вручено за довіреністю 26 жовтня 2019 року.

9 липня 2020 року Державна податкова служба України (правонаступник Державної фіскальної служби України) повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати суду касаційної інстанції доказів вчинення процесуальних дій зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку та надати документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 27 липня 2020 року.

На виконання вимог ухвали скаржником надіслано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обґрунтованої заяви про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням інших підстав на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження з долученням належних доказів на їх підтвердження скаржником не надано.

Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81): "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Відповідно до положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, з поданого заявником клопотання про звільнення від сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору у даній справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 2 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 2 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України №731-IX від 18 червня 2020 року. Враховуючи, що Закон України №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, строк закінчився 6 серпня 2020 року.

З огляду на те, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року визнано судом неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником касаційної скарги не наведено, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На підставі вищенаведеного та керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року за позовом Приватного акціонерного товариства Інфузія до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх