Постанова

від 27.10.2020 по справі 640/19892/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19892/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Інфузія до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними бездіяльність та рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення значення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1409169,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов`язати ДФС України збільшити значення суми ПДВ, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Просив визнати протиправними рішення про відмову у збільшенні значення суми ПДВ на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оформлені листами від 14 липня 2017 року № 21493/10/26-15-12-01-18 та від 18 червня 2018 року № 20700/6/99-99-12-03-01-15.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення про відмову у збільшенні значення суми податку на додану вартість, на яку Приватне акціонерне товариство Інфузія має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. (один мільйон чотириста дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень) в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оформлені листами Головного управління ДФС у м. Києві від 14.07.2017 № 21493/10/26-15-12-01-18 та Державної фіскальної служби України від 18.06.2018 № 20700/6/99-99-12-03-01-15.

Також визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у м. Києві по незабезпеченню автоматичного збільшення значення суми податку на додану вартість, на яку Приватне акціонерне товариство Інфузія має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити значення суми податку на додану вартість, на яку Приватне акціонерне товариство Інфузія має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнено на користь Приватного акціонерного товариства Інфузія понесені ним витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України у розмірі 881, 00 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві 881, 00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 залишено без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 задоволено заяву приватного акціонерного товариства Інфузія про заміну сторони виконавчого провадження; замінено сторону виконавчого провадження - боржника Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа 8; код ЄДРПОУ 43005393), за виконавчим листом № 640/19892/18 від 18.09.2019.

28.02.2020 від Державної податкової служби України надійшла заява, в якій контролюючий орган просить суд роз`яснити механізм, порядок та спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 640/19892/18, а також здійснити заміну сторони Державну фіскальну службу України на ДПС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2020 в задоволені заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та роз`яснити рішення суду.

В судове засідання з`явилися представники сторін. Представник відповідача підтримав скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував щодо задоволення скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволені заяви про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2020 суд першої інстанції виходив з того, що текст рішення є чітким та зрозумілим, та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що підставою звернення до суду із заявою про роз`яснення рішення стало незрозуміло, на думку заявника, на підставі якої законодавчої процедури необхідно виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 в адміністративній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України передбачено, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Заявник вказує, що відповідно до Порядку про реєстрацію платників податку на додану вартість, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за № 1456/26233, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування, анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Функціональні повноваження щодо ведення реєстру платників податків на додану вартість, покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Підставою для формування податкового кредиту за умови дотримання інших, встановлених Кодексом правил, є лише податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. До податкового кредиту можна також включити суму податку, зазначену в документах, перерахованих в пункті 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Разом з тим, заявник зазначає, що з 01.01.2015 скасовується можливість сформувати податковий кредит на підставі скарги на постачальника (п. 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 569 відкриття платникам податку рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється в автоматичному режимі на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку.

Відкриття рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відбувається одночасно з реєстрацію суб`єкта господарювання платником ПДВ. Зазначені події нерозривно пов`язані між собою та є елементами запровадженого в України механізму адміністрування податку на додану вартість.

З урахуванням того, що система електронного адміністрування ПДВ організована на рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається автоматичне обчислення реєстраційної суми. Право на збільшення ПДВ в системі СЕА, як вказує заявник, виключно належить до повноважень ДПС України.

Також посилається на те, що повноваження щодо коригування показників податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість має виключно Державна податкова служба України.

Розглянувши доводи заяви, колегія суддів зазначає, що порядок роз`яснення судового рішення, визначений у ст. 254 КАС України, не може застосовуватись у випадку, якщо учасник справи не розуміє мотивації прийнятого судом рішення. У разі незгоди з рішенням суду учасники справи мають право на його апеляційне оскарження.

Дослідивши зміст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019, колегія суддів вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення в частині застосування норм матеріального права.

Таким чином, рішення яке просить роз`яснити заявник, по суті є чітким за змістом, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.

Доводи відповідача про те, що законодавством не передбачено механізму відновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника ПДВ, апеляційний суд відхиляє, оскільки відсутність законодавчого регулювання виправлення помилок податкових органів не може бути підставою для порушення майнових прав платника і наведена позиція відповідача суперечить принципу належного урядування.

Разом з тим, принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункт 73).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Крім того, не підлягала задоволенню заява ДПС України в частині заміни сторони, з огляду на прийняття судом ухвали від 23.01.2020 про заміну сторони виконавчого провадження.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні вказаного питання не допущено.

Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки остання не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Інфузія до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними бездіяльність та рішення - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2020