Ухвала

від 16.12.2020 по справі 640/19892/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/19892/18

адміністративне провадження № К/9901/34043/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Інфузія до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними бездіяльність та рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Інфузія звернулось до суду з позовом у якому просило: визнати протиправною бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення значення суми ПДВ, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі видаткових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1409169,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов`язати ДФС України збільшити значення суми ПДВ, на яку платник має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; визнати протиправними рішення про відмову у збільшенні значення суми ПДВ на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за лютий 2015 року у розмірі 1 409 169, 00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, оформлені листами від 14 липня 2017 року № 21493/10/26-15-12-01-18 та від 18 червня 2018 року № 20700/6/99-99-12-03-01-15.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року залишено без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року задоволено заяву Приватного акціонерного товариства Інфузія про заміну сторони виконавчого провадження; замінено сторону виконавчого провадження - боржника Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України за виконавчим листом № 640/19892/18 від 18 вересня 2019 року.

28 лютого 2020 року Державною податковою службою України подано заяву про роз`яснення механізму, порядку та способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі № 640/19892/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2020 року в задоволені заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2020 року про відмову у роз`ясненні судового рішення в адміністративній справі.

11 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини другої зазначеної статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Такими ухвалами в силу пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України є ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

З огляду на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, яка касаційному перегляду не підлягає, правові підстави для перегляду в касаційному порядку оскаржуваного судового рішення також відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржується постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2020 року про відмову у роз`ясненні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі №640/19892/18, за правилами частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України таке рішення касаційному оскарженню не підлягає.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №753/17576/17, від 3 лютого 2020 року у справі №320/5705/18, від 10 квітня 2018 року у справі №816/2042/16.

Керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Інфузія до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними бездіяльність та рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.В. Дашутін

І.Л. Желтобрюх