Ухвала

від 10.09.2020 по справі 640/100/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2020 року

Київ

справа №640/100/19

адміністративне провадження №К/9901/17247/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №640/100/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Вперше касаційна скарга подана Офісом великих платників податків ДПС 02.01.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 20.01.2020 залишив без руху і надав скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги: сплатити судовий збір. Ухвалою від 12.03.2020 Верховний Суд повернув касаційну скаргу з тих підстав, що недоліки касаційної скарги не усунуто.

14.07.2020 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - скаржник, Офіс ВПП ДПС) ), направлена до суду поштою 13.07.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2020 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав)

На виконання вимог зазначеної ухвали суду, Офіс великих платників податків ДПС подав уточнену касаційну скаргу, у якій підставами касаційного оскарження судового рішення визначено пункти 1, 2, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови не досліджувалося питання щодо правомірності застосування штрафних санкцій; судом апеляційної інстанції проігноровано доводи Офісу ВПП щодо повноважень ДФС по реєстрації податкових накладних; судом не було досліджено з чиєї саме вини відбулась несвоєчасна реєстрація податкових накладних; прийнятим рішенням визнано бездіяльність ДФС по неприйняттю накладних протиправною, в той час як ця вимога не входила до предмета позову.

Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, оскільки у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 №809/1040/17, на яку має місце посилання в оскаржуваному судовому рішенні, не досліджувалося з яких саме причин не було прийнято податкову звітність 15.04.2018, що на переконання скаржника є основним для прийняття рішення.

З метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Дослідивши наведене обґрунтування, колегія суддів вважає, що цитування скаржником усіх пунктів частини четвертої статті 328 КАС України не може вважатися належним викладенням підстав для касаційного оскарження судового рішення.

Доводи про помилкове врахуванням судом апеляційної інстанції постанови Верховного Суду від 14.02.2019 №809/1040/17 наведені у взаємозв`язку із посиланням на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Натомість, ані постанови Верховного Суду, ані висновку щодо застосування яких саме норм права судом не було враховано, скаржник не зазначає, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвретої статті 328 КАС України.

Аналогічно, зазначаючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, скаржник не зазначає від якого саме висновку та щодо застосування яких саме норм права є необхідність відступити. Не наведено і належного обґрунтування необхідності такого відступу, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвретої статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України взагалі не містять обґрунтування. У касаційній скарзі не міститься посилання на жодний з пунктів частин другої та/або третьої статті 353 КАС України, а вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, що передбачено статтею 352 КАС України.

Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України, з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Таким чином, дослідивши наведене скаржником обґрунтування, є підстави вважати, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, у касаційній скарзі так і не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень з належних їх обґрунтуванням.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №640/100/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хуавей Україна до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко