Ухвала

від 09.10.2020 по справі 640/100/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 640/100/19

адміністративне провадження № К/9901/25636/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №640/100/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС).

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 11.12.2019, повний його текст складено 13.12.2019, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 13.01.2020, проте касаційну скаргу подано лише 07.10.2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Офіс ВПП ДПС подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 була повернута. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений своєчасно, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Звертає увагу, що повторне звернення відбулося у найкоротший строк після першої можливості спати судовий збір.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі Офіс ВПП ДПС подав в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору. Ухвалою суду 12.02.2020 за клопотанням скаржника було продовжено строк для усунення недоліків. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 касаційну скаргу було повернуто.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/36/20) ухвалу Верховного Суду від 12.03.2020 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 17.03.2020, проте повторно цю касаційну скаргу подано лише 14.07.2020. Ухвалою від 10.09.2020 Верховний Суд повторно подану касаційну скаргу повернув, оскільки скаржником на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху, не наведено належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення.

Втретє касаційну скаргу у цій справі Офісом ВПП ДПС було подано 07.10.2020, тобто більше ніж через шість місяців після повернення первісної касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, відповідно до якої у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання, що вона подається відповідно до пунктів 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Визначені підстави скаржником обґрунтовано тим, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції не досліджувалося питання щодо правомірності застосування штрафних санкцій. Офіс зазначає, що постанова апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог, прийнята з порушенням норм процесуального права. Судом апеляційної інстанції проігноровано доводи Офісу великих платників податків, щодо повноважень ДФС України по реєстрації податкових накладних. Судом не було досліджено з чиєї саме вини відбулась несвоєчасна реєстрація податкових накладних. Прийнятим рішенням визнано бездіяльність ДФС по неприйняттю накладних протиправною, в той час як ця вимога не входила до предмету позову. ДФС не було залучено судом, як співвідповідача у справі, хоча оскаржуваною постановою порушено інтереси ДФС в тому числі. Також, позивачем не було подано іншого позову щодо визнання бездіяльності ДФС протиправною. Таким чином, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення вийшов за межі розгляду справи, скасовуючи наслідок, у вигляді застосування штрафних санкцій, не дослідивши дійсної причини несвоєчасної реєстрації накладних.

Зазначене обґрунтування не відповідає визначеним підставам, оскільки скаржник не зазначає обов`язкових умов, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:

- норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- норму матеріального права, яка неправильно застосована судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав вимог та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

Колегія суддів звертає увагу на необхідність врахування скаржником, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №640/100/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко