Рішення

від 07.09.2020 по справі 937/3183/20

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 07.09.2020

Справа № 937/3183/20

2/937/1888/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря - Горбань Н.А.,

представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово - економічний коледж до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 9554,54 грн. та судові витрати в розмірі 2 102 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом директора Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж від 30.08.2019 № 98-К з 31.08.2019 звільнено ОСОБА_3 з посади викладача коледжу, у зв`язку із закінченням дії трудового договору (контракту) на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. ОСОБА_3 не погодився зі своїм звільненням та звернувся до суду з позовом. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 04.12.2019 року позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_3 , поновлено ОСОБА_3 на посаді викладача та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та судові витрати. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 11 869,00 грн. підлягало негайному виконанню. Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2019 у справі № 937/7998/19 рішення в частині поновлення на роботі постановлено виконати негайно. На виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж через відділення № 243 АТ Укрсиббанк перерахував на картковий рахунок ОСОБА_3 середній заробіток за один місяць, з відрахуванням податків, в розмірі 9554,54 грн. Не погоджуючись з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж звернувся до Запорізького апеляційного суду із апеляційною скаргою. Після перегляду справи Запорізьким апеляційним судом винесено постанову від 08.04.2020, якою рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 в частині задоволених позовних вимог скасовано. Додаткове рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2019 скасовано. Прийнято нове судове рішення яким позов ОСОБА_3 до ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж задоволено частково, а саме змінено дату звільнення з посади викладача з 31.08.2019 року на 03.09.2019 року. В оскаржуваній частині позову про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено. В іншій частині рішення суду не переглядалось. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж судовий збір в сумі 5186,70 грн. 16.04.2020 Державний вищий навчальний заклад Мелітопольський промислово-економічний коледж надав ОСОБА_3 претензію від 15.04.2020, якою позивач вимагав від відповідача негайно та добровільно сплатити суму в розмірі 14 741,24 грн., яка складається: 9554,54 грн. - сплата коледжем середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та 5186,70 грн. - судовий збір. ОСОБА_3 сплатив на користь ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж 5 186,70 грн. Проте, станом на теперішній час в повному обсязі претензія ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж ОСОБА_3 не задоволена, сума в розмірі 9554,54 грн. не повернута, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, при цьому пояснив, що наказом директора ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж від 30.08.2019 року ОСОБА_3 було звільнено з посади викладача коледжу у зв`язку із закінченням дії трудового договору. На виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 року ОСОБА_3 було поновлено на посаді та виплачено на його користь середній заробіток за один місяць у розмірі 9554,54 грн. Однак, Запорізьким апеляційним судом ухвалено постанову від 08.04.2020 року, якою позов ОСОБА_3 задоволено частково, змінено дату звільнення ОСОБА_3 з посади викладача з 31.08.2019 на 03.09.2019. В частині позову ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено. В іншій частині рішення суду не переглядалось. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж судовий збір в сумі 5186,70 грн. Судовий збір у розмірі 5186,70 грн. був сплачений ОСОБА_3 на рахунок коледжу. Вважає, що оскільки рішення суду від 04.12.2019 року, на підставі якого ОСОБА_3 отримав суму середнього заробітку за один місяць в розмірі 9554,54 грн. було скасовано, то ОСОБА_3 , на підставі ст. 1212 ЦК України, зобов`язаний повернути безпідставно набуті кошти.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, та пояснив, що згоден повернути позивачу виплачений на його користь середній заробіток у розмірі 9554,54 грн., тільки на підставі судового рішення.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши доводи позовної заяви, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю з наступних підстав:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що наказом директора Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово-економічний коледж від 30.08.2019 № 98-К з 31.08.2019 звільнено ОСОБА_3 з посади викладача коледжу, у зв`язку із закінченням дії трудового договору (контракту), на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. Згідно з наказом контракт з ОСОБА_3 вважався розірваним з 01.09.2019 року.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж , визнано незаконним та скасовано наказ ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж від 30.08.2019 року № 98-К Про звільнення в частині звільнення ОСОБА_3 з посади викладача ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж , у зв`язку із закінченням дії трудового договору (контракту) п.2 ст. 36 КЗпП України з 31.08.2019 року, поновлено ОСОБА_3 на посаді викладача та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37225,50 грн., моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2305,20 грн. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 11 869,00 грн. підлягало негайному виконанню /а.с.7-13/.

Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2019 у справі № 937/7998/19 рішення в частині поновлення на роботі постановлено виконати негайно /а.с.14/.

На виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж через відділення № 243 АТ Укрсиббанк перерахував на картковий рахунок ОСОБА_3 середній заробіток за один місяць, з відрахуванням податків та зборів, в розмірі 9554,54 грн., про що свідчить копія відомості № 58 від 16.12.2019 року /а.с.26/.

Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 08.04.2020 року апеляційну скаргу ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж , в особі представника директора Шапурової О.О., задоволено частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.12.2019 в частині задоволених позовних вимог скасовано. Додаткове рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.12.2019 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж про визнання звільнення незаконним, визнання контракту у частині визначення строку недійсним, визнання контракту укладеним на невизначений строк, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_3 з посади викладача ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж , відповідно до п. 2 ч. ст. 36 КЗпП України, з 31.08.2019 на 03.09.2019. В оскаржуваній частині позову ОСОБА_3 про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДВНЗ Мелітопольський промислово-економічний коледж судовий збір в сумі 5186,70 грн. Судовий збір в сумі 2881,50 грн. компенсувати ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України /а.с.15-20/.

Відповідно до претензії від 15.04.2020 року Державний вищий навчальний заклад Мелітопольський промислово-економічний коледж вимагав від ОСОБА_3 негайно та добровільно сплатити суму в розмірі 14 741,24 грн., яка складається: 9554,54 грн. - сплата коледжем середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та 5186,70 грн. - судовий збір /а.с.21-22/.

ОСОБА_3 частково задовольнив вимогу ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж від 15.04.2020 року в частині сплати на реквізити коледжу судового збору в розмірі 5 186,70 грн.

Згідно довідки ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж від 05.05.2020 року, ОСОБА_3 станом на 04.05.2020 року суму середньої заробітної плати, виплаченої за рішенням суду у розмірі 9554,54 грн., не повернув /а.с.27-28/.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 суми середнього заробітку за один місяць в розмірі 9554,54 грн., як безпідставно набутих коштів, на підставі ст. 1212 ЦК України, суд виходить з наступного:

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути і тоді майно, коли підставі, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим, у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України

від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), інших постановах Верховного Суду: від 28 березня 2018 року у справі № 173/166/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 524/2029/17, від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15 від 26 червня 2018 року у справі № 174/404/16-ц .

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доказів про набуття ОСОБА_3 9554,54 грн. у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються, грошові кошти були виплачені ДВНЗ Мелітопольський промислово - економічний коледж ОСОБА_3 добровільно, на законних підставах, а саме на підставі судового рішення, а отже ОСОБА_3 не може вважатися недобросовісним набувачем.

Сам факт оскарження відповідачем у судовому порядку наказу про звільнення з посади згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України (у зв`язку із закінченням дії трудового договору (контракту) не може свідчити про недобросовісність дій особи, оскільки є реалізацією особою конституційного права, передбаченого статтею 55 Конституції України, на захист судом прав і свобод людини і громадянина.

Незважаючи на те, що постановою Запорізького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в частині задоволення позовних вимог скасовано, в оскаржуваній частині позову про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено, проте, в силу вимог статті 1215 ЦК України, ці кошти поверненню не підлягають.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Незважаючи на те, що в судовому засіданні відповідач погодився повернути грошові кошти, проте лише на підставі судового рішення, суд приходить до висновку, що таке визнання позову суперечить закону, оскільки відсутні законні підстави для повернення грошових коштів в силу вимог ст. 1215 ЦК України, а отже у прийнятті визнання відповідачем позову слід відмовити.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн. слід покласти на позивача.

Таким чином, аналізуючи обставини справи в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовної заяви Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово - економічний коледж до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів слід відмовити в повному обсязі

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 1212-1215 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державного вищого навчального закладу Мелітопольський промислово - економічний коледж до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Державний вищий навчальний заклад Мелітопольський промислово - економічний коледж , ЄДРПОУ 00234620, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 19.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 11 вересня 2020 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області : А.В. Сметаніна