Постанова

від 04.09.2020 по справі 609/296/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/296/18Головуючий у 1-й інстанції Ковтунович О.В. Провадження № 22-ц/817/787/20 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Бершадська Г. В., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Боднар Р.В.

сторін: позивачки - ОСОБА_1

її представника - адвоката Корф П.К.

відповідача - ОСОБА_2

його представника - адвоката Бутрина С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №609/296/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_3 на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2020 року, ухваленого суддею Ковтунович О.В., повний текст якого виготовлений 17 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шумської міської ради-об`єднаної територіальної громади Тернопільської області, Приватного підприємства "Зеніт", Шумського районного відділу центру Державного земельного кадастру про визнання рішення Шумської міської ради, технічної документації із землеустрою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії. Позов обгрунтований тим, що вона є власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125810100:02:004:0327. ОСОБА_2 , який є її суміжним землекористувачем та власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_1 , встановив металеву огорожу на бетонному фундаменті, на належній їй земельній ділянці з виступом від межі суміжних земельних ділянок, змістивши межу між їх земельними ділянками в її сторону на 0,97 м., що призвело на її думку до захоплення частини земельної ділянки, яка перебуває у її власності. Просить задовольнити її позовні вимоги .

Вважає, що її права як власника земельної ділянки можуть бути поновленні шляхом зобов`язання відповідача демонтувати (знести) зведений фундамент під огорожу та металеву огорожу вздовж межі земельної ділянки, що перебуває у її власності, та відновити попередню межу та зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою .

4 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Шумської міської ради-об`єднаної територіальної громади Тернопільської області, Приватного Підприємства Зеніт , Шумського районного відділу центру Державного земельного кадастру з вимогою про визнання рішення Шумської міської Ради, технічної докуентації із землеустрою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсними.

В обгрунтування вимог посилався на те, що відповідач-позивач є суміжним землекористувачем земельної ділянки з позивачем-відповідачем ОСОБА_1 . Згідно генерального плану йому була виділена земельна ділянка площею 0,17га. для будівництва житлового будинку на підставі рішення Шумської селищної ради від 19.06.1992р. за №241. Зазначену металеву огорожу, яка є межею і розділяє дві земельні ділянки він встановив без порушення прав позивача-відповідача, остання разом з іншими відповідачами порушила межу між вказаними земельними ділянками та порушила його право на користування своєю земельною ділянкою. Вважає, що ПП Зеніт всупереч послідовності прийнятих рішень, 21.02.2013 року уклав договір з ОСОБА_1 на розроблення технічної документації та ігноруючи рішення Шумської міської ради виготовив технічну документацію на встановлення меж земельної ділянки, безпідставно збільшивши розмір земельної ділянки в користь ОСОБА_1 .

Вважає, що відповідачі порушили його право на користування земельною ділянкою. Просить зустрічний позов об`єднати з первісним позовом в одне провадження та задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2020 року у задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: с.Васьківці Шумського району Тернопільської області) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: с.Васьківці Шумського району Тернопільської області), Шумської міської ради-об`єднаної територіальної громади Тернопільської області, Приватного Підприємства Зеніт , Шумського районного відділу центру Державного земельного кадастру про визнання рішення Шумської міської Ради, технічної докуентації із землеустрою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсним- відмовлено повністю.

Судові витрати покладено на сторони в межах сум ними понесеними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати в частині відмови в її позовних вимог та ухвалити рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд дав оцінку і поклав в основу даного рішення лише один доказ, висновок експерта який складеного експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного, який виклакає сумніви та не взяв до уваги інші докази наявні в матеріалах та просить призначити повторну судову експертизу, яку призначити в іншій експертній установі. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 просить відмовити у проведенні повторної судово-земельної експертизи, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що представник позивачки не погоджуючись з висновком експерта від 29.19.2019 року, не виявив бажання про допит експерта в судовому засіданні, також не вказано в чому виражається сумнів, які є докази і яким саме матеріалам справи суперечить даний висновок. Вказує на те, що не порушує прав позивачки ОСОБА_1 та самовільно не привласнив її земельної ділянки, а навпаки розмір його земельної ділянки з боку ОСОБА_1 є меншим на 1 м. 20 см.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Корф П.К. підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені у апеляційній скарзі.

ОСОБА_2 та його представник адвокат Бутрин С.В. апеляційну скаргу заперечили.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, заслухавши представників сторін колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду цим вимогам відповідає.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 6125810100:02:004:0327, площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26632992 від 10 вересня 2014 року, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 26633207 від 10 вересня 2014 року, а також власником житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 . на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29 червня 2005 року державним нотаріусом Шумської нотаріальної контори Килимар О.Д.

Згідно довідки №02-13/269 від 28.02.2018 року, виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що відповідно до рішення сесії від 20 серпня 2014 року №1354 змінено поштову адресу на житловий будинок, який належить ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .

Рішенням двадцять п`ятої сесії шостого скликання сесії Шумської міської ради від 09 січня 2013 року №782 позивачу- відповідачу ОСОБА_1 було безоплатно передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 площею 0.0910 га.

Рішенням тридцять другої сесії шостого скликання сесії Шумської міської ради від 07 серпня 2013 року №922 відмінено рішення двадцять п`ятої сесії шостого скликання сесії Шумської міської ради від 09 січня 2013 року №782 Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , як таке, що не відповідає чинному законодавству. Надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 орієнотовною площею 0.0910 га з метою її передачі у власність.

Згідно укладеного договору №29 від 21.02.2013 року між ОСОБА_1 та ПП Зеніт було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками для будівництва і обслуговування жилого будинку та споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_2 на території Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області.

Рішенням тридцять восьмої сесії шостого скликання сесії Шумської міської ради від 11 лютого 2014 року №1137 погоджено ОСОБА_1 акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд споруд ( присадибна ділянка) .

Рішенням сорок третьої (позачергової) сесії шостого скликання сесії Шумської міської ради від 20 серпня 2014 року №1329 вирішено затвердити ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі( на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0936 га. за адресою: АДРЕСА_1 . Передати безоплатно у власність земельні ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6125810100:02:004:0327 площею 0.0936 га., за адресою АДРЕСА_1 . Зареєструвати ОСОБА_1 речове право на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

Відповідач ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем з ОСОБА_1 та власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із копією генерального плану йому була виділена земельна ділянка площею 1700 метрів квадратних для будівництва житлового будинку на підставі рішення виконавчого комітету Шумської селищної Ради народних депутатів Тернопільської області від 19.06.1992 року №241.

Ширина земельної ділянки з боку АДРЕСА_2 становить 38,5 м, з тильного боку - 38,0 м. земельна ділянка не приватизована.

Вказані земельні ділянки сторін межують і між їх власниками виник спір з приводу межі та захоплення частини земельної ділянки.

На підтвердження позовних вимог позивачка надала акт обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 від 25 серпня 2015 року, складеного спеціалістом міської ради яким було зафіксовано, що металева огорожа на бетонній підмуровці на поворотній точці II встановлена на земельній ділянці, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 . Зміщення становить 0.97метрів.

18 жовтня 2018 року членами комісії в складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю адвоката Бутрина С.В., у присутності ОСОБА_2 проведено обстеження та заміри земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , про що був складений відповідний акт-обстеження.

По даній справі була проведена судова експертиза. Згідно висновку експерта №732/19-22 року земельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2019 року, складеного Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що встановлена ОСОБА_2 металева огорожа на бетонному фундаменті, має характер капітальної споруди, на земельній ділянці за кадастровим номером 6125810100:02:004:0327, площею 0.0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 не розташована.

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно пунктів г , е частини першої статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки за кадастровим номером 6125810100:02:004:0327, площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що розташована по АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 , який є суміжним користувачем та власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_3 , встановив металеву огорожу на бетонному фундаменті, що має характер капітальної споруди, на належній їй земельній ділянці з виступом від межі суміжних земельних ділянок, встановлених чинною земельно-кадастровою документацією, змістивши межу між їх земельними ділянками в її сторону на 0,97 м., що призвело на її думку до захоплення частини земельної ділянки, яка перебуває у її власності .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачка не довела порушення її прав з боку відповідача, судом не встановлено обставини щодо втановлення відповідачем на належній їй земельній ділянці огорожі та наявності перешкод ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою .

Згідно висновку експерта №732/19-22 року земельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2019 року, складеного Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що встановлена ОСОБА_2 металева огорожа на бетонному фундаменті, має характер капітальної споруди, на земельній ділянці за кадастровим номером 6125810100:02:004:0327, площею 0.0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 не розташована.

Відповідно до рішення Шумської селищної ради від 19.06.1992р за №241 для будівництва житлового будинку і господарських споруд виділено земельну ділянку площею 0,17га. Станом на день дослідження площа досдіжуваної земельної ділянки становила-0.1693га. Площа земельної ділянки по АДРЕСА_3 відповідає площі земельної ділянки відповідно до генерального плану забудови земельної ділянки. Лінійні проміри між поворотними точками земельної ділянки частково не відповідають лінійним промірам, вказаних у генплані забудови земельної ділянки.

Відповідно до рішення Шумської селищної ради від 19.06.1992р за №241 для будівництва житлового будинку і господарських споруд виділено земельну ділянку площею 0,091га.

Станом на день дослідження площа досліджувальної земельної ділянки становила-0.0949га. Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає площі земельної ділянки відповідно до генерального плану забудови земельної ділянки, однак експерт зазначає, що межові знаки із південної сторони ділянки відсутні, а тому межі ділянки визначались відповідно до промірів генплану забудови земельної ділянки, які можуть бути із незначними відхиленнями. Лінійні проміри між поворотними точками земельної ділянки не відповідають лінійним промірам, вказаних у генплані забудови земельної ділянки.

Враховуючи точність визначення координат земельної ділянки ОСОБА_1 та зважаючи на дослідження забудов земельних ділянок згідно наданих генпланів, а також житлових будівель і споруд, розташованих на них, експертом зроблено висновки, що ніхто із забудовників не привласнив в свою користь частину іншої земельної ділянки.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено порушення його права користування земельною ділянкою, оскільки обставини справи та висновки експертизи свідчать про те, що огорожа не розташована на земельній ділянці належній ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги, що висновок експерта викликає сумнів, а тому не може бути взятий судом до уваги, оскільки керівник експертної установи Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз є родичем адвоката Бутрина С.В. і міг вплинути на висновок експертизи колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони грунтуються на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шумського районного суду від 22 травня 2019 року було призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено ряд відповідних питань для вирішення спору, проведення експертизи доручено експертам Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та попереджено їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку встановлені Законом України Про судову експертизу .

Висновок експерта від 29 жовтня 2019 року №732/19-22 оформлено у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, підписаний експертом та містить печатку експертної установи.

За результатами проведення земельно-технічної експертизи проведено виміри двох земельних ділянок в натурі та проаналізовано відповідну технічну документацію, експертиза здійснювалась з використанням геодезичного вимірювання меж земельних ділянок та їх поворотних точок (із використанням технічного засобу двохчастотного GPS-приймача Leica-GS08PLUS(зав. 2527588). Експертом зроблено висновок, що встановлена ОСОБА_2 металева огорожа на бетонному фундаменті, має характер капітальної споруди, на земельній ділянці за кадастровим номером 6125810100:02:004:0327, площею 0.0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 не розташована.

Враховуючи точність визначення координат земельної ділянки ОСОБА_1 та зважаючи на дослідження забудов земельних ділянок згідно наданих генпланів, а також житлових будівель і споруд, розташованих на них, експертом зроблено висновки, що ніхто із забудовників не привласнив в свою користь частину іншої земельної ділянки.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно визнав належним та достовірним доказом висновок експерта №732/19-22 року від 29 жовтня 2019 року та дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для сумніву в достовірності, точності, дійсності та об`єктивності складеного висновку.

З огляду на викладене, враховуючи надані докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що металева огорожа не знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 6125810100:02:004:0327, площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що розташована по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та не порушує права позивача на вільне та безпечне володіння, користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою, а тому доводи позивача щодо незаконності рішення суду є безпідставними.

Доводи представника ОСОБА_1 адвоката Корфа П.К., що висновок експерта є незрозумілим колегія суддів вважає безпідставними.

В суді апеляційної інстанції представнику ОСОБА_1 адвокату Корфу П.К. було роз`яснено право заявити клопотання про виклик експерта в судове засідання для роз`яснення висновку експерта, якщо висновок експертизи є йому незрозумілим, однак представник відмовився .

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обгрунтоване рішення про задоволення позову частково, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановиВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 9 вересня 2020 року.

Головуючий: Г.М. Шевчук

Судді : Г.В. Бершадська

М.В. Ходоровський