Ухвала

від 18.08.2020 по справі 308/3184/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3184/20

1-кс/308/3578/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника Ужгородської міської ради ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгороді, клопотання Ужгородської міської ради, поданого в особі В.о міського голови , заступника міського голови ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінального провадженні №12019070000000363 від 19.12.2019р.- ,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2020року Ужгородська міська рада, звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в якому просить скасувати арешт, у вигляді заборони на відчуження та розпорядження земельною ділянкою, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2020 року у справі № 308/3834/20.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.04.2020 року у справі № 308/3834/20 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради, не має присвоєного кадастрового номера, але розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:20:001:0063, 2110100000:20:001:0314, 2110100000:20:001:0313 та вулицею Олександра Богомольця. Згідно детального плану території, як було зазначено у рішенні, запроектована для будівництва дитячого дошкільного навчального закладу та є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ужгородська міська рада вважає відповідний арешт безпідставним і таким, що підлягає скасуванню виходячи з того, що даних про те, що дана земельна ділянка відповідно до ст. 98 КПК України, може бути речовим доказом, відсутні. Крім того, у клопотанні зазначено, що власник земельної ділянки не має жодного процесуального статусу по даному кримінальному провадженню, що свою чергу також безпосередньо порушує вимоги розумності та співрозмірності обмеження конституційних прав завданням кримінального провадження.

Окрім того, у детальному плані території, обмеженої вулицями Олександра Богомольця, Степана Вайди, 8-го Березня та Тиводара Легоцького, відповідно до схеми функціонального зонування території з відповідними характеристиками містобудівних умов та обмежень масштабом 1:200, буквою Ж-1 (у квадраті, заштрихованого зеленим кольором) позначено спірну земельну ділянку. Згідно вказаних картографічних матеріалів дана земельна ділянка відноситься до земель садибної житлової забудови. А тому, посилання слідчого на те, що вказана земельна ділянка запроектована для будівництва дитячого дошкільного навчального закладу не знайшли свого підтвердження і спростовуються приєднаною до клопотання містобудівною документацією.

Також додає, що власник земельної ділянки не має жодного процесуального статусу по даному кримінальному провадженню, що також безпосередньо порушує вимоги розумності та співрозмірності обмеження конституційних прав завданням кримінального провадження, а у відповідності до п. 1 ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Представник заявника ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, з підстав визначених в такому.

Слідчий та прокурор у кримінальному провадженні № 12019070000000363 у судове засідання повторно не зявився, хоча про час і місце розгляду клопотання були повідомлені своєчасно і належним чином. Заяв про відкладення розгляду клопотання до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника Ужгородської міської ради, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України регламентовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що щослідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №1201900000000363 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.12.2019року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, в рамках якого досліджуються обставини, що посадовими особами Ужгородської міської ради внесено неправдиві відомості до графічних та текстових матеріалів про можливість надання у приватну власність земельних ділянок в району вул.Богомольця в м.Ужгород, чим саме забезпечено винесення на розгляд сесії Ужгородської міської ради як наслідок надання 25.07.2019р. дозволів на розробку проектів відведення з подальшою передачею у власність земельних ділянок в районі вул.Богомольця в м.Ужгороді визначеним громадянам.

В ході досудового розслідування встановлюється факт того, що рішенням 28 Ужгородської міської ради 7 скликання «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» 25.07.2019року №1615 відведення земельних ділянок в районі АДРЕСА_1 прийняті всупереч вимогам законодавства та вказана земельна ділянка за вказаних обставин не може бути надана у власність із вказаним видом цільового призначення.

Слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду постановлена ухвала від 24.04.2020 № 308/3834/20 про накладення арешту у вигляді заборони на відчуження та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради, не має присвоєного кадастрового номеру, але розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:20:001:0063, 2110100000:20:001:0314, 2110100000:20:001:0313 та вулицею Олександра Богомольця, згідно детального плану території запроектована для будівництва дитячого дошкільного навчального закладу та є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 дану земельну ділянку визнано в якості речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019070000000363, відомості про яке 19.12.2019 року внесені до ЄРДР за ч. 2 ст. 364 КК України

Відповідно до рішенням XXXIX ceciї VII скликання Ужгородської міської ради від 05.09.2019 року №1686 "Про внесення змін у детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Богомольця, Степана Вайди, 8-го Березня та Тиводара Легоцького прийнято внести зміни у відповідний детальний план Управління містобудування та архітектури, відповідно до чинного законодавства, здійснило організацію розроблення містобудівної документації, забезпечення проведення громадських слухань та подало відповідний детальний план на затвердження міської ради.

Однак, як вбачається із поданих слідчому судді документів, згідно рішення L сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 23.07.2020 року № 2065 «Про затвердження детального плану території» було затверджено містобудівну документацію і внесено зміни у детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Богомольця, Степана Вайди, 8-го Березня та Тиводара Легоцького.

У вищезазначеному детальному плані, відповідно до схеми функціонального зонування території з відповідними характеристиками містобудівних умов та обмежень масштабом 1:200, буквою Ж-1 (у квадраті, заштрихованого зеленим кольором) позначено спірну земельну ділянку. Згідно вказаних картографічних матеріалів дана земельна ділянка відноситься до земель садибної житлової забудови.

Крім того, відповідно до п.5.3 ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти» площу земельної ділянки закладу дошкільної освіти, що розміщується у житловій забудові, з розрахунку на одне місце рекомендується приймати згідно з таблицею 1, а саме: при місткості закладу (ясла, дитячі садки, ясла-садки) понад 80 місць площа на одне місце приймається 40 m2. Відтак, площа земельної ділянки закладу дошкільної освіти місткістю 150 місць має становити 6000 m2 (0,6000 га)., що не відповідає зазначеним вимогам .

Згідност.2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З досліджених слідчим суддею матеріалів клопотання вбачається, що в межах кримінального провадження№12019070000000363 впродовж восьми місяців здійснення досудового розслідування, не встановлено будь-яких даних щодо причетності службової особи Ужгородської міської ради до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а також відсутнє вручення повідомлення про підозру та не затримано за підозрою будь-якої особи у даному провадженні.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не можу бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно розяснень ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться у пункті 2 підрозділу 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року щодо осіб, які не єпідозрюваними(яким у порядку, передбаченомуст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення),обвинуваченими(особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК)або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,не можебути прийнятоухвалу проарешт майна. Враховуючинаведене,навіть якщоу слідчогосудді єдостатні підставивважати,що певноюособою буловчинено кримінальнеправопорушення,він немає повноваженьнакладати арештна майноособи,яка неє підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Постановою Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання, як арешт майна, у права та інтереси його власника з метою забезпечення кримінального провадження, та не скасування арешту на вказане вище майно, буде нести для нього негативні наслідки та порушувати його законні права та інтереси.

Беручи до уваги те, що юридичним власником земельної ділянки є Ужгородська міська рада, відомостей стосовно повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які досліджуються у рамках даного провадження немає, з часу накладення арешту на майно пройшло більше 8місяців , а також враховуючи те, що згідно рішення L сесії VII скликання Ужгородської міської ради від 23.07.2020 року № 2065 «Про затвердження детального плану території» було затверджено містобудівну документацію і внесено зміни у детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Богомольця, Степана Вайди, 8-го Березня та Тиводара Легоцького, зокрема те, що цільове призначення та вид використання земельної ділянки, на яку накладено арешт, співвідноситься з діями Ужгородської міської ради, враховуючи, що заборона відчуження та розпорядження земельною ділянкою, накладеною за вищевказаною ухвалою слідчого судді, є надмірно та наразі не відповідає потребам досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання Ужгородської міської ради підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.174,309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати арешт накладений за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.04.2020 року (справа №308/3834/20) , як захід забезпечення у кримінальному провадженні №12019070000000363 від 19.12.2019р, у вигляді заборони відчуження та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради та розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:20:001:0063, 2110100000:20:001:0314, 2110100000:20:001:0313 та вулицею Олександра Богомольця.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.08.2020 року о 14 год. 35 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1