Постанова

від 10.09.2020 по справі 682/2837/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 682/2837/19

Провадження № 22-ц/4820/1280/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного підприємства Влад до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Приватне підприємство Влад (далі - ПП Влад ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

ПП Влад зазначило, що 9 липня 2018 року по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство та пошкодив вхідні двері належного йому магазину Мечислав , у зв`язку з чим позивачеві завдано майнової шкоди у розмірі 18 500 грн. Оскільки постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то відповідач повинен відшкодувати ПП Влад витрати на відновлення первісного стану дверей магазину.

За таких обставин ПП Влад просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 18 500 грн майнової шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП Влад 18 500 грн матеріальної шкоди та 768 грн 40 коп. судових витрат.

Суд керувався тим, що через пошкодження ОСОБА_1 вхідних дверей магазину позивачеві завдано матеріальних збитків, розмір яких слід визначити відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ПП Влад 1 000 грн матеріальної шкоди,посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час інциденту неповнолітній ОСОБА_1 пошкодив механічний пристрій для автоматичного зачинення дверей (дверний дотягувач), а не двері у цілому, внаслідок чого розмір заявленої ПП Влад шкоди є завищеним. У подальшому через працівників поліції ОСОБА_1 передав позивачеві кошти на відшкодування збитків. Суд першої інстанції не врахував цих обставин, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд розглянув справу за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, а ухвалення судом незаконного рішення призвело до порушення його права на справедливий суд і доступу до правосуддя.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ПП Влад подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказуючи на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не дотримався положень ст.ст. 128, 130, 211, 223 ЦПК України.

У зв`язку з порушенням норм процесуального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

На підставі свідоцтва про власність №94 від 15 травня 1997 року, виданого Представництвом Фонду державного майна України по м. Славуті та Славутському районі, ПП Влад є власником нежитлового підвального приміщення загальною площею 46,9 кв.м по АДРЕСА_1 , в якому розташований магазин Мечислав .

9 липня 2018 року після 23 години неповнолітній ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , з хуліганських спонукань умисно пошкодив вхідні двері магазину Мечислав , у зв`язку з чим ПП Влад завдано майнової шкоди у розмірі 18 500 грн.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

а) щодо неналежного повідомлення позивача про судовий розгляд справи

Застосовані норми права

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Із положень ч. 2 ст. 211 ЦПК України слідує, що учасники справи повідомляються про місце, дату і час судового засідання судом.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання встановлений ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положень ч.ч. 1, 3, 4 ст. 130 ЦПК України слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неповідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.

Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй або повнолітнім членам її сім`ї під розписку за місцем їх проживання. За відсутності учасника справи або членів його сім`ї судова повістка негайно повертається до суду з поміткою про причини невручення. У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Неявка в судове засідання відповідача, якого не було належним чином повідомлено про судовий розгляд, є безумовною підставою для відкладення судового засідання.

Із довідки Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 1 жовтня 2019 року №1015/26-12 (а.с. 20) слідує, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у кв. АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 15 жовтня 2019 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ПП Влад до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Справу призначено до судового розгляду на 17 січня 2020 року об 11 годині (день ухвалення оскаржуваного рішення).

2 січня 2020 року суд першої інстанції надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_1 судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Це поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою відділення зв`язку від 13 січня 2020 року про його невручення через відсутність адресата (а.с. 34).

Ухвалюючи рішення по суті спору за відсутності відповідача, суд першої інстанції не врахував, що судова повістка отримана відповідачем 13 січня 2020 року, тобто менше ніж за п`ять днів до судового засідання (17 січня 2020 року).

Отже, всупереч ч. 5 ст. 128 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Застосовані норми права

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.

Неповнолітні особи (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідають за завдану ними шкоду на загальних підставах. У разі коли у неповнолітньої особи немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування, то заподіяна шкода у відповідній частині має бути відшкодована її батьками (усиновлювачами), піклувальниками, а також закладом, який за законом здійснює функції піклувальника щодо неповнолітньої особи, за умови їх неправомірної винної поведінки, що сприяла виникненню шкоди. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальників або закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітнього функції піклувальника, із відшкодування шкоди припиняється при досягненні неповнолітнім 18 років або у разі появи в нього до досягнення ним повноліття майна або заробітку, достатніх для відшкодування шкоди.

У справі про відшкодування шкоди на потерпілого покладається обов`язок доведення факту заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. У свою чергу, останній має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

Щодо обставин, установлених постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, то вони є обов`язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої прийнято цю постанову, лише з питань, чи мали місце неправомірні дії (бездіяльність) і чи вчинені вони цією особою.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2018 року (а.с. 3) встановлено, що 9 липня 2018 року неповнолітній ОСОБА_1 із хуліганських спонукань пошкодив вхідні двері, а не механічний пристрій для автоматичного зачинення дверей (дверний дотягувач), у магазині позивача.

Згідно довідки Приватного підприємства Славута-Юнікс (далі - ПП Славута-Юнікс ) №53 від 18 жовтня 2018 року (а.с. 4) при обстеженні вхідних дверей до магазину Мечислав , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - встановлено ознаки пошкодження таких (наявність тріщин у пластиковій основі дверей, деформації та тріщин завісів дверей, що призвело до їх загальної діагональної деформації та пошкодження механічного дотягувача), які з`явилися внаслідок механічної дії. Характер пошкоджень даних дверей виключає можливість подальшого відновлювального ремонту таких, що в свою чергу передбачає лише їх заміну на нові. Вартість заміни вхідних дверей до магазину Мечислав , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - станом на 18 жовтня 2018 року складатиме 18 500 грн.

Преюдиційні обставини, встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2018 року, в сукупності з указаною довідкою ПП Славута-Юнікс дають підстави для висновку, що 9 липня 2018 року неповнолітній ОСОБА_1 пошкодив вхідні двері магазину ПП Влад , у зв`язку з чим останньому завдано майнової шкоди у розмірі 18 500 грн.

ОСОБА_1 не спростував належними та допустимими доказами зазначений розмір збитків.

На час розгляду справи про відшкодування збитків ОСОБА_1 досяг повноліття, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача зобов`язання з відшкодування цих збитків.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ним пошкоджено лише механічний пристрій для автоматичного зачинення дверей (дверний дотягувач), а не двері у цілому, внаслідок чого розмір заявленої ПП Влад шкоди є завищеним, суперечать фактичним обставинам справи.

Твердження ОСОБА_1 про передачу ним позивачеві коштів на відшкодування збитківне доведені жодними доказами.

Доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів, а також про неврахування судом норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Разом із тим, суд першої інстанції правомірно керувався тим, що неправомірними діями ОСОБА_1 позивачеві завдано майнової шкоди у розмірі 18 500 грн, яка має бути покладена на відповідача.

В цій частині висновки суду ґрунтуються на зібраних доказах, а ухвалене ним рішення відповідає вимогам закону.

Після відшкодування збитків ПП Влад повинно передати ОСОБА_1 пошкоджені двері, які мають певну цінність.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволено, то з ОСОБА_1 на користь ПП Влад слід присудити понесені позивачем судові витрати - 768 грн 40 коп. судового збору за подання позову.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства Влад (місцезнаходження - 30000, Хмельницька область, місто Славута, вулиця Соборності, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21339292) 18 500 гривень майнової шкоди та 768 гривень 40 копійок судового збору за подання позову, а всього - 19 268 гривень 40 копійок.

Зобов`язати Приватне підприємство Влад (місцезнаходження - 30000, Хмельницька область, місто Славута, вулиця Соборності, 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21339292) передати ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) пошкоджені вхідні двері з комплектуючими матеріалами.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Маршал І.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 34