Постанова

від 02.09.2020 по справі 910/14546/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р. Справа № 910/14546/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Поляк О.І.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

представники сторін не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. (повний текст складено 10.06.2020 р.)

у справі № 910/14546/19 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця"

до приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"

про стягнення 2 171 680,34 грн.,

та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3"

до акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 863 811,93 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (далі - ПрАТ "Мульті Весте Україна 3") про стягнення 2 171 680,34 грн., з яких: 2 001 313,37 грн. боргу, 156 159,32 грн. пені та 14 207,65 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання із оплати отриманих послуг з розподілу електричної енергії за договором № 1220 від 21.09.2015 р. про постачання електричної енергії, що є підставою для стягнення 2 001 313,37 грн. боргу за наслідками визначення обсягу розподіленої електроенергії в березні, квітні, травні та червні 2019 року, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання 156 159,32 грн. пені та 14 207,65 грн. 3 % річних за період з 06.06.2019 р. по 15.09.2019 р., за кожним рахунком окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, 12.11.2019 р. до господарського суду міста Києва від ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" надійшла зустрічна позовна заява до АТ "Українська залізниця" про стягнення 863 811,93 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що укладений між позивачем та відповідачем договір № 1220 від 21.09.2015 р. про постачання електричної енергії фактично припинив свою дію з 01.01.2019 р., і з цього ж дня послуги з передачі електричної енергії надавалися для ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" власником мереж - ДП "НЕК "Укренерго" на підставі договору № 0304-2032, проте отримані від АТ "Українська залізниця" акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки за договором № 1220 від 21.09.2015 р. були помилково оплачені позивачем за зустрічним позовом на користь відповідача за зустрічним позовом (без достатніх правових підстав) за послуги розподілу електроенергії в січні 2019 року на суму 459 790,51 грн. (оплачено за платіжним дорученням № 368 від 26.02.2019 р.) та в лютому на суму 404 021,42?грн. (100 194,66 грн. оплачено за платіжним дорученням № 392 від 06.03.2019 р., а 303 826,76 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог), тож безпідставно набуті грошові кошти внаслідок відсутності між сторонами будь-яких договірних зобов`язань з надання послуг з розподілу електричної енергії підлягають стягненню в примусовому порядку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 у задоволенні первісного позову відмовлено; позовні вимоги зустрічного позову задоволено повністю; стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" 863 811,93 грн. безпідставно набутих коштів, 12 957,19 грн. судового збору та 171 651,04 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1395 від 08.11.2018 р. анульовано АТ "Укрзалізниця" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що зумовлює припинення договорів № 1220 від 21.09.2015 р. про постачання електричної енергії та про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018 р., які укладені між позивачем та відповідачем, з 01.01.2019 р., як і зобов`язань за ними.

При цьому орендована АТ "Укрзалізниця" кабельна лінія була повернута ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", яке через цю ж кабельну лінію приєдналося до мереж оператора системи передачі електричної енергії - ДП "НЕК "Укренерго" згідно договору від 25.01.2019 р. та отримувало відповідні послуги від такого оператора, що спростовує можливість надання АТ "Укрзалізниця" послуг з розподілу електричної енергії. Встановивши такі обставини, суд дійшов висновку, що первісні вимоги є необґрунтованими, а зустрічні підлягають задоволенню з огляду на набуття АТ "Укрзалізниця" грошових коштів без достатньої правової підстави.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт вказував, що з 01.01.2019 р. припинив надавати ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" послуги з постачання електроенергії, проте продовжив надавати послуги з її розподілу, тож з 01.01.2019 р. правовідносини між сторонами щодо надання послуг з розподілу електричної енергії були урегульовані публічним договором приєднання, до якого продовжують діяти додатки до договору № 1220 від 21.09.2015 р.

Однак, судом першої інстанції цього враховано не було. Кабельна лінія, по якій ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" отримував електроенергію і користувався послугами була в оренді у АТ "Укрзалізниця" до кінця лютого 2019 року.

За твердженнями апелянта, на межі балансової належності електромереж між АТ "Укрзалізниця" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" встановлені розрахункові лічильники активної електроенергії, сторони підписували щомісячні акти перетікання електроенергії з мереж оператора системи передачі - ДП "НЕК "Укренерго" в мережі оператора системи розподілу - АТ "Укрзалізниця", тому в актах звірки зняття показів розрахункових лічильників активної електроенергії за січень та лютий 2019 року вказано обсяги переданої кабельною лінією від точки приєднання до мереж ДП "НЕК "Укренерго" через мережі АТ "Укрзалізниця" в мережі ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", що залишилося судом не врахованим.

Також скаржник вказував, що у цей період закуповував електроенергії у ДП "Енергоринок", яка розподілялась ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", і обсяг такої електроенергії підтверджується актами-передачі електричної енергії з оптового ринку між постачальником - ТОВ "Львівенергозбут", оператором системи розподілу - АТ "Укрзалізниця" та ДП "Енергоринок".

Щодо стягнення понесених позивачем за зустрічним позовом адвокатських витрат, апелянт вказував на доведеність їх розміру і на те, що судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу був визначений з порушенням ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Калатай Н.Ф., поновлено апелянту процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 26.08.2020 р.

14.08.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.08.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від АТ "Українська залізниця" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 р., у зв`язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А., Калатай Н.Ф. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 р. задоволено клопотання сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.08.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 р. оголошено перерву до 02.09.2020 р.

У судовому засіданні, що відбулось 02.09.2020 р., представники сторін не взяли участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду , неявка сторін не перешкоджала розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Правові позиції сторін викладені письмово; клопотань щодо призначення відеоконференції на 02.09.2020 р. заявлено не було.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 22.06.2015 р. між ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", як орендодавцем, та державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця"), як орендарем, укладено договір оренди частини кабельної лінії № Л/Е-151527/410, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування (оренду) майно, а саме: 20 метрів кабельної лінії КЛ 6 кВ від комірки № 9 І СШ кВ та 20 метрів кабельної лінії КЛ 6 кВ від комірки № 78 ІV СШ 6 кВ ПС 220 Кв "Львів-2", що є частиною зовнішніх електромереж об`єкту "Торговий центр "Форум Львів" з підземним паркінгом та озелененням прилеглої території по вул. П. Куліша - Під Дубом, м. Львів.

Згідно з пунктом 2.2 договору орендодавець передає вказане майно орендарю для використання на час дії договору електропостачання між орендарем та орендодавцем, який для цілей цього договору закінчується 01.01.2019 р. за умови, що договір не буде припинено раніше відповідно до пункту 5.2.2, яким передбачено право орендодавця у будь-який момент достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це орендаря.

До вказаного договору 22.06.2015 р. сторонами підписано акт прийому-передачі кабельної лінії.

21.09.2015 р. між ДТГО "Львівська залізниця", як постачальником, та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 1220, за умовами якого постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 6 500 кВт на класі напруги ІІ (два), а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії визначена як межа 20м КЛ-6кВ ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" від наконечників комірок № 9, 78 ПС-2 Львів.

Згідно з пунктом 9.4 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2019 р.

До вказаного договору сторонами укладено додатки, зокрема, акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 5).

01.10.2015 р. між ДП "НЕК "Укренерго", як власником мереж, та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", як споживачем, укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 40/3033-15, згідно з яким власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продажу електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно здійснює оплату за перетікання реактивної електроенергії, визначені пунктом 4.1 цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії у точку продажу, визначену згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії на межі балансової належності між Західною електроенергетичною системою ДП "НЕК "Укренерго" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3".

27.12.2018 р. ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", шляхом подання заяви-приєднання уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ "Укрзалізниця" за об`єктом споживача, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу. Відомості про засіб вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього договору.

Згідно пункту 3.2 договору за підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживача незалежно від того, хто є власником комерційного засобу обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача.

Ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт споживача зазначені у паспорті точки розподілу за об`єктом споживача (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

ДТГО "Львівська залізниця" направило ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" рахунки та акти за послуги розподілу електричної енергії за січень 2019 року на суму 459 790,51 грн. та за лютий 2019 року на суму 404 021,42 грн. із посиланням на договір № 1220.

ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", у свою чергу, здійснило оплату акту за січень 2019 року згідно з платіжним дорученням № 368 від 26.02.2019 р. на суму 459 790,51 грн. та частково за лютий 2019 року відповідно до платіжного доручення № 392 від 06.03.2019 р. на суму 100 194,66 грн.

Також, повідомленням № 10133/03/1 від 01.03.2019 р. було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № 1220 на суму 303 826,76 грн.

У той же час, 22.12.2018 р. між ТОВ "Львівенергозбут", як постачальником, та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 90800, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Виключний перелік електроустановок споживача, по яких постачальником здійснюється постачання електричної енергії, їх адреса та ЕІС-коди, зазначені в додатку № 3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктами 2.2, 2.3 договору передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Обсяг проданої за розрахунковий період електричної енергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання між постачальником та споживачем акту прийому-передачі товарної продукції.

Згідно з пунктами 3.1, 13.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є 01.01.2019 р. Договір набуває чинності з 01.01.2019 р. та укладається на строк до 31.12.2019 р.

Відповідно до додатку № 3 до договору адресою розташування об`єктів є: м. Львів, вул. Під-Дубом-Куліша, ЕІС-коди точок комерційного обліку 62Z806203817609U та 62Z584115436093А.

На виконання вказаного договору між ТОВ "Львівенергозбут" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" складено акт про прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2019 р. на суму 1 802 790,70 грн. за активну електроенергію за січень 2019 року.

25.01.2019 р. між ДП "НЕК "Укренерго", як оператором системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії, та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", як користувачем системи передачі, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0304-2032, за яким оператор системи передачі зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги, який здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2).

Відповідно до паспорта точки передачі електричної енергії, що є додатком до вказаного вище договору, точками встановлення засобів обліку є: ПС 220 кВ "Львів-2" к.9 та ПС 220 кВ "Львів-2" к.78 на об`єкті м. Львів, вул. Під Дубом, 7б. Крім того, додатком до договору також є однолінійна схема електропостачання.

За умовами додаткової угоди № 3 від 25.01.2019 р. до договору сторони погодили, що його умови поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли до його укладення з 01.01.2019 р. відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України.

У матеріалах справи містяться підписані сторонами за договором № 0304-2032 від 25.01.2019 р. акти приймання-передачі послуг з передачі електричної енергії за березень-червень 2019 року.

Листом № 10059/03/19 від 01.02.2019 р. ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" повідомило Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця" про призупинення дії договору постачання № 1220, який останнім отримано 04.02.2019 р.

Також, ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" листом № 10060 від 01.02.2019 р. повідомило ДТГО "Львівська залізниця" про дострокове розірвання договору оренди частини кабельної лінії № Л/Е-151527/410 від 22.06.2015 р.

У зв`язку з цим, 28.02.2019 р. між вказаними сторонами складено акт приймання-передачі (повернення) майна, а саме: 20 метрів кабельної лінії.

14.03.2018 р. НКРЕКП видано постанову № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", згідно з якою укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Даною постановою оператору системи передачі (державному підприємству, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Об`єднаною енергетичною системою України і виконує до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов`язки оператора системи передачі) (далі - ОСП) до початку роботи нового ринку електричної енергії встановлено обов`язок забезпечити укладення договорів із споживачами, електроустановки яких приєднані до мереж ОСП, відповідно до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 309, та Правил.

У період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01.12.2018 р. операторам систем розподілу постановлено укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР.

Постановою НКРЕКП № 1395 від 08.11.2018 р. ПАТ "Українська залізниця" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка. Одночасно, ПАТ "Українська залізниця" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видані відповідно до постанови НКРЕКП № 213 від 19.02.2016 р.

Із додатка до постанови НКРЕКП № 1395 від 08.11.2018 р. слідує, що електроустановка ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" не знаходиться на території господарської діяльності АТ "Укрзалізниця" з розподілу електричної енергії.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладені між позивачем та відповідачем договори № 1220 від 21.09.2015 р. про постачання електричної енергії та про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018 р., є припиненими з 01.01.2019 р., а оскільки орендована АТ "Укрзалізниця" кабельна лінія була повернута ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", яке приєдналося до мереж оператора системи передачі електричної енергії - ДП "НЕК "Укренерго" згідно договору від 25.01.2019 р. та отримувало відповідні послуги від такого оператора з січня по червень 2019 року, то оплачені позивачем за зустрічним позовом кошти АТ "Укрзалізниця" були набуті останнім без правової підстави.

Рішення оскаржується апелянтом в частині задоволення судом зустрічних позовних вимог.

З висновками суду першої інстанції при розгляді зустрічних вимог та мотивами, якими суд керувався при цьому, колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 60 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.

Розподіл електричної енергії - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії. Система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії (пункти 78, 82 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про ринок електричної енергії" господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії (пункт 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу.

Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

З огляду на умови договорів № Л/Е-151527/410 від 22.06.2015 р., № 1220 від 21.09.2015 р. та наявні у АТ "Укрзалізниця" ліцензії, залізниця надавала ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

Утім постановою НКРЕКП № 1395 від 08.11.2018 р. було анульовано АТ "Укрзалізниця" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу та постачання електричної енергії, а договір оренди частини кабельної лінії № Л/Е-151527/410 від 22.06.2015 р. не було розірвано чи припинено сторонами, і ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" звернулось до АТ "Укрзалізниця" із заявою про приєднання з 01.01.2019 р. до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір розподілу).

Тож, з 01.01.2019 р. АТ "Укрзалізниця" припинило надавати ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" послуги з постачання, але продовжило надавати послуги з розподілу електроенергії, невід`ємними частинами якого є технічні додатки договору № 1220.

Відповідно до умов договору розподілу рахунки на оплату сплачувалися, а надання послуг підтверджувалося складеними сторонами актами про надання послуг з розподілу електричної енергії за січень 2019 року на суму 459 790,51 грн. та за лютий 2019 року на суму 404 021,42 грн. (які є предметом зустрічного позову).

На підставі заяви ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" № 10060 від 01.02.2019 р. сторони договору № Л/Е-151527/410 підписали 28.02.2019 р. акт прийому-передачі кабельної лінії за якими споживач - ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" отримував електроенергію.

Таким чином, АТ "Укрзалізниця" до дати повернення кабельної лінії -28.02.2019 р. здійснювало розподіл по якій ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" отримувало електроенергію.

Так, відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж, що є додатком № 5 до договору № 1220, станом на 01.01.2019 р., АТ "Укрзалізниця" було власником частини мереж, позначених схематично КЛ-6 кВ ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", а саме від точки їх приєднання до мереж оператора системи передачі - ДП "НЕК "Укренерго", в межах схематичної позначки L = 20м.

На підтвердження наданих і спожитих послуг з розподілу електричної енергії матеріали справи містять підписані між АТ "Укрзалізниця" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" акти зняття показників розрахункових лічильників активної енергії за січень у розмірі 826 771 кВт.г та за лютий 2019 року у розмірі 726 490 кВт.г (кабельна лінія КЛ 6 кВ ПрАТ "Мульті Весте Україна 3"), а також акти прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України за цей період, які підписані між АТ "Укрзалізниця" та ДП "Енергоринок".

Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2016 р. між АТ "Укрзалізниця" та ДП "Енергоринок" було укладено договір № 12066/01, за умовами якого ДП "Енергоринок" продає, а АТ "Укрзалізниця" купує електроенергію та здійснює її оплату.

В додатку № 1 до договору визначено перелік точок комерційного обліку, відповідно до яких відбувалася закупівля електричної енергії оптового ринку, в який, зокрема, включено ПС 6-кВ "Львів-2".

Згідно додатку № 4 акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін до договору встановлено межі балансової належності на підстанції ПС 6-кВ "Львів-2" між ДП "НЕК Укренерго" та АТ "Укрзалізниця" та визначено, що АТ "Укрзалізниця" належить мережа КЛ 6 кВ Мульті Весте к.9 та КЛ 6 кВ Мульті Весе к. 78.

В додатку № 5 до договору зображено схему встановлення розрахункових приладів обліку на підстанції ПС 6-кВ "Львів-2".

Враховуючи те, що договір оренди частини кабельної лінії № Л/Е-151527/410 від 22.06.2015 р. не був припинений сторонами, між АТ "Укрзалізниця", як оператором системи розподілу, та ДП "Енергоринок" укладено додаткову угоду до договору № 12066/01 в новій редакції, за виключенням додаткових угод №№ 1, 4 та 5.

З 01.01.2019 року постачальником електроенергії до ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" виступав ТОВ "Львівенергозбут".

ТОВ "Львівенергозбут" та АТ "Укрзалізниця" у період з 01.01.2019 р. до 28.02.2019 р. було сформовано реєстр балансуючої групи постачальника, яким надано послуги з розподілу і до якої увійшов ПрАТ "Мульті Весте Україна 3".

На підставі вказаних реєстрів підписано акти прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку між постачальником - ТОВ "Львівенергозбут", АТ "Укрзалізниця" та ДП "Енергоринок", які підтверджують обсяг розподіленої АТ "Укрзалізниця" електроенергії, в тому числі і ПрАТ "Мульті Весте Україна 3".

Таким чином, послуги з розподілу електричної енергії фактично надавались та споживались ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", тож сплачені останнім кошти за надані послуги не можна вважати такими, що набуті АТ "Укрзалізниця" без достатніх для цього підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Так само, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що застосування статті 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 р. у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 р. у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 р. у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 р. у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2018 р. у справі № 904/5844/17.

Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 24.09.2016 р. у справі № 6-122цс14).

Колегією суддів встановлено, що між сторонами існували взаємні зобов`язання на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, що полягали у оплаті споживачем послуг оператора системи з розподілу електричної енергії до повернення кабельної лінії за актом прийому-передачі від 28.02.2019 р. ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", тому сплачені позивачем за зустрічним позовом на користь відповідача за зустрічним позовом грошові кошти в розмірі 863 811,93 грн. останній отримав як оплату на виконання зобов`язань за договором, отже такі кошти набуто за наявності правових підстав, а тому вони не можуть бути стягнуті відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.

При цьому позивачем за зустрічним позовом, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не доведено і документально не підтверджено того факту, що вказана сума набута відповідачем за зустрічним позовом за позадоговірними відносинами, або того, що на даний час така правова підстава відпала.

Щодо покладення на відповідача за зустрічним позовом 183 693,43 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заяву про понесення витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи, адвокат позивача за зустрічним позовом подав у встановлений процесуальний строк.

На підтвердження вказаних витрат у суді першої інстанції заявником надано наступні документи:

- договір про надання правової допомоги № 01-2016 від 01.06.2016 р. укладений між адвокатським об`єднанням "Арслегем" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги;

- рахунок № А-00098 від 04.11.2019 р. на оплату 40 284,44 грн.;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 04.11.2019 р. на суму 40 284,44 грн., а саме: перегляд та аналіз матеріалів справи; проведення телефонної конференції з клієнтом по судовій справі; підготовка проектів довіреностей, а також коротких висновків щодо судової справи; обговорення проекту з клієнтом; робота з матеріалами справи, аналіз документів, опрацювання законодавства, визначення потенційних процесуальних дій. Загально затрачено 12,1 год., вартість 120 Євро/год.;

- платіжне доручення № 1046 від 20.12.2019 р. на суму 40 284,44 грн.;

- рахунок №А-00106 від 02.12.2019 р. на суму 143 408,99 грн.;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.12.2019 р. на суму 143 408,99 грн., а саме: робота з матеріалами судової справи, аналіз законодавства; зустріч з М.Харахаш, одержання довіреностей; продовження роботи з матеріалами справи, аналіз документів регулятора, аналіз ліцензійних питань, обговорення з А.Соколом, визначення подальших кроків по справі; робота з матеріалами справи, підготовка відзиву, аналіз документів, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; робота з матеріалами справи, підготовка відзиву на позовну заяву, аналіз подальших процесуальних дій; доопрацювання відзиву на позов УЗ, направлення проекту клієнту, телефонна конференція з представниками клієнта щодо відзиву на позов; складення листа на Львівенергозбут, узагальнення суті відзиву на позов у листі на клієнта, координація питань судового збору та підготовки доказів; робота з матеріалами справи в рамках підготовки зустрічного позову, підготовка зустрічного позову; участь в телефонній конференції для обговорення позиції по справі; координація збору доказів, аналіз листа від Львівенергозбут; підготовка та подання до господарського суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; робота з матеріалами справи, направлення запитів про надання додаткових документів та уточнень, комунікації з представниками клієнт, робота з зустрічним позовом; доопрацювання відзиву на позов та зустрічного позову, направлення фінальних версій клієнту на погодження; отримання та перегляд документів; підготовка проекту клопотання про встановлення додаткового строку для подання відповідачем доказів по справі; незначні технічні зміни до відзиву та зустрічного позову, підготовка документів для подачі в суд, подача документів в суд; перевірка зустрічного позову та додатків, перевірка відзиву та додатків, організація подання документів до суду; опрацювання та направлення документів по справі сторонам та суду; опрацювання та передання документів клієнту; обговорення результатів судового засідання з представником, електронний лист з узагальненням на клієнта; робота з матеріалами справи, підготовка до участі та участь в судовому засіданні господарського суду міста Києва; аналіз матеріалів справи; електронний лист щодо статусу справи; робота з матеріалами справи, опрацювання подальших дій по справі, аналіз судової практики, підготовка та направлення адвокатського запиту. Загально затрачено 76,5 год., вартість 120/60 Євро/год.;

- платіжне доручення № 423 від 19.02.2020 р. на суму 143 408,99 грн.

За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Колегія суддів відзначає, що надані заявником докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на обставини справи (предмет позову), справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, а також враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), відмову у задоволенні зустрічного позову, то заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними роботами (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаними роботами із предметом спору, тож розмір витрат на професійну правничу допомогу в цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, справедливості.

Також до правової допомоги в межах договору не належать та із правовою допомогою не пов`язані: зустріч з ОСОБА_1 , одержання довіреностей, отримання та перегляд документів, опрацювання та направлення процесуальних документів по справі та до суду від 08.11.2019 р.

Таким чином, враховуючи наявність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмову у задоволенні зустрічного позову, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково у розмірі 169 122,88 грн. В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Відповідно частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення в частині задоволення зустрічного позову, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній частині - скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні зустрічного позову. В іншій частині рішення не оскаржувалось.

В силу статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення в цій частині.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3".

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 щодо відмови у задоволенні первісного позову залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 5-7 В, офіс 301; ЄДРПОУ 35575330) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ 40075815) 19 435,79 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 5-7 В, офіс 301; ЄДРПОУ 35575330) 169 122,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/14546/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.09.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.А. Пашкіна

О.І. Поляк