Постанова

від 16.03.2021 по справі 910/14546/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа№ 910/14546/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 16.03.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.05.2020 (повний текст складено 10.06.2020 р.)

у справі № 910/14546/19 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3"

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"

про стягнення 2 171 680,34 грн.,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 863 811,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач, скаржник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (далі - ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", відповідач) про стягнення 2 171 680,34 грн., з яких: 2 001 313,37 грн. боргу, 156 159,32 грн. пені та 14 207,65 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання із оплати отриманих послуг з розподілу електричної енергії за договором № 1220 від 21.09.2015 про постачання електричної енергії, що є підставою для стягнення 2 001 313,37 грн. боргу за наслідками визначення обсягу розподіленої електроенергії в березні, квітні, травні та червні 2019 року, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання 156 159,32 грн. пені та 14 207,65 грн. 3 % річних за період з 06.06.2019 по 15.09.2019, за кожним рахунком окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 у задоволенні первісного позову відмовлено; позовні вимоги зустрічного позову задоволено повністю; стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" 863 811,93 грн. безпідставно набутих коштів, 12 957,19 грн. судового збору та 171 651,04 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 скасовано в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення в цій частині. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3". В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 щодо відмови у задоволенні первісного позову залишено без змін. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 5-7 В, офіс 301; ЄДРПОУ 35575330) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ 40075815) 19 435,79 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 5-7 В, офіс 301; ЄДРПОУ 35575330) 169 122,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.11.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №910/14546/19 скасовано в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" 169 122,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 р. у справі № 910/14546/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксов В.В., судді Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

17.12.2020 по 31.12.2020 суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, а з 04.01.2021 по 06.01.2021 у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі. Призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандеро" на 10.03.2021.

09.03.2021 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній вважає, що рішення про покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 169122,88 грн. було прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також у відповідністю з практикою Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі №910/14546/19 на 16.03.2021.

16.03.2021 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та скасуванням рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, сума понесених витрат на правничу допомогу підлягає пропорційному зменшенню у відсотковому відношенню до загальної ціни позову до суми зустрічного позову, тобто на 28,5 %.

В судовому засіданні 16.03.2021 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав в частині стягнення в частині стягнення 171651 (сто сімдесят одну тисячу шістсот п`ятдесят одну) грн. 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та зазначив, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з позивача повинен бути зменшений до 50000,00 грн.

В судовому засіданні 16.03.2021 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження та зазначив, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з позивача є обґрунтованим в сумі 169 122,88 грн.

Треті особи в судове засідання не з`явилася. Про поважність неявки в судове засідання суд не повідомив.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третіх осіб про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності третіх осіб та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 16.03.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" 171651 (сто сімдесят одну тисячу шістсот п`ятдесят одну) грн. 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

У жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (далі - ПрАТ "Мульті Весте Україна 3") про стягнення 2 171 680,34 грн, з яких: 2 001 313,37 грн. - боргу, 156 159,32 грн - пені, 14 207,65 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" зобов`язання зі оплати отриманих послуг з розподілу електричної енергії за Договором від 21.09.2015 № 1220 про постачання електричної енергії. Тому, на думку АТ "Українська залізниця", наявні підстави для стягнення 2 001 313,37 грн боргу за наслідками визначення обсягу розподіленої електроенергії в березні, квітні, травні та червні 2019 року, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання 156 159,32 грн пені та 14 207,65 грн 3 % річних за період з 06.06.2019 по 15.09.2019, за кожним рахунком окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості.

У листопаді 2019 року ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення 863 811,93 грн як безпідставно набутих грошових коштів.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що укладений між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" Договір від 21.09.2015 № 1220 про постачання електричної енергії фактично припинив свою дію з 01.01.2019 і з цього ж дня послуги з передачі електричної енергії надавалися для ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" власником мереж, а саме ДП "НЕК "Укренерго" на підставі Договору № 0304-2032. Проте отримані від АТ "Українська залізниця" акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки за Договором від 21.09.2015 № 1220 були помилково оплачені ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" на користь АТ "Українська залізниця" без достатніх правових підстав. Тому, на думку ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", безпідставно набуті грошові кошти внаслідок відсутності між сторонами будь-яких договірних зобов`язань з надання послуг з розподілу електричної енергії підлягають стягненню в примусовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 у задоволенні первісних позовних вимог АТ "Українська залізниця" до ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" відмовлено у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" до АТ "Українська залізниця" задоволено у повному обсязі. Вирішено стягнути з АТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" 863 811,93 грн. безпідставно набутих коштів та 171 651,04 витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Господарський суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.11.2018 № 1395 анульовано АТ "Укрзалізниця" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що зумовлює припинення договорів і зобов`язань за договорами від 21.09.2015 № 1220 про постачання електричної енергії та про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018, які укладені між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3". При цьому орендована АТ "Українська залізниця" кабельна лінія була повернута ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", яке через цю ж кабельну лінію приєдналося до мереж оператора системи передачі електричної енергії - ДП "НЕК "Укренерго" згідно з Договором від 25.01.2019 та отримувало відповідні послуги від такого оператора, що за висновком суду, спростовує можливість надання АТ "Українська залізниця" послуг з розподілу електричної енергії. Встановивши такі обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є необґрунтованими, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на набуття АТ "Українська залізниця" грошових коштів без достатньої правової підстави. Крім того, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення витрат ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" на професійну правничу допомогу адвоката та поштових послуг та вирішив стягнути з АТ "Українська залізниця " 171 651,04 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 в частині задоволення зустрічного позову та ухвалено нове рішення в цій частині, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Мульті Весте Україна 3". В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 щодо відмови у задоволенні первісного позову залишено без змін. Вирішено стягнути з АТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" 169 122,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Апеляційним господарським судом встановлено, що між сторонами існували взаємні зобов`язання на підставі Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, що полягали в оплаті споживачем послуг оператора системи з розподілу електричної енергії до повернення кабельної лінії за актом прийому-передачі від 28.02.2019 ПрАТ "Мульті Весте Україна 3". За висновком апеляційного господарського суду, сплачені ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" на користь АТ "Українська залізниця" грошові кошти у розмірі 863 811,93 грн АТ "Українська залізниця" отримало як оплату за виконання зобов`язань за договором і такі кошти набуто за наявності правових підстав, а тому вони не можуть бути стягнуті відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно. Крім того, враховуючи наявність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмову у задоволенні зустрічного позову, та оскільки ця справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що заява ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повинна бути задоволена частково, а саме у розмірі 169 122,88 грн. При цьому рішення місцевого господарського суду переглядалось тільки в частині задоволення судом зустрічних позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, господарський суд першої інстанції одночасно вирішив стягнути з АТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" 171 651,04 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що між Адвокатським об`єднанням "Арслегем" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" укладено Договір від 01.06.2016 № 01-2016, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання "Арслегем" зобов`язалося здійснювати захист, представництво та/або надавати інші види правової допомоги, зокрема, надавати правову інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складання заяв, процесуальних документів, інші види правової допомоги. Крім того, судом зазначено, що до матеріалів заяви долучено рахунки та акти приймання-передачі наданої правової допомоги, а саме: від 04.11.2019 на суму 40 284,44 грн та від 02.12.2019 на суму 143 408,99 грн, що сплачені ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" за платіжними дорученнями від 20.12.2019 № 1046, від 19.02.2020 № 423 відповідно. Водночас господарський суд першої інстанції установив, що до правової допомоги в межах Договору не належать та із правовою допомогою не пов`язані: зустріч з ОСОБА_1 , одержання довіреностей (вартість послуг 3 474,24 грн), отримання та перегляд документів (вартість послуг 3 158,40 грн), опрацювання та направлення процесуальних документів у справі від 08.11.2019 (вартість послуг 3 158,40 грн). Крім того, здійснивши перерахунок включених до витрат на професійну правничу допомогу - витрати на поштові та кур`єрські послуги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідні витрати підтверджені лише в частині оплати поштових послуг на загальну суму 259,00 грн. Тому, за висновком суду, з урахуванням зменшення витрат на професійну правничу допомогу та поштових послуг, витрати на професійну правничу допомогу та поштові послуги становлять 171 651,04 грн.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову та ухвалюючи нове рішення в цій частині - про відмову у задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Мульті Весте Україна 3", здійснив новий розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу. За висновком апеляційного господарського суду, витрати на професійну правничу допомогу адвоката ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" слід стягнути з АТ "Українська залізниця" у розмірі 169 122,88 грн. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний господарський суд виходив із того, що ця справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, а також, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), відмову у задоволенні зустрічного позову, тому заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними роботами (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаними роботами із предметом спору. Відтак суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, справедливості. Апеляційний господарський суд зазначив, що до правової допомоги в межах Договору від 01.06.2016 № 01-2016 не належать та із правовою допомогою не пов`язані: зустріч з ОСОБА_1 , одержання довіреностей, отримання та перегляд документів, опрацювання та направлення процесуальних документів у справі та до суду від 08.11.2019. Таким чином, враховуючи наявність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмову у задоволенні зустрічного позову, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що заява ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повинна бути задоволена частково, а саме у розмірі 169 122,88 грн.

Як зазначалось вище, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.11.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №910/14546/19 скасовано в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" 169 122,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення з АТ "Українська залізниця" витрат пов`язаних із підготовкою ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" зустрічного позову та подачею цього зустрічного позову до суду, оскільки Північним апеляційним господарським судом постановою від 02.09.2020 було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 в частині задоволення зустрічного позову та ухвалено нове рішення в цій частині, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Мульті Весте Україна 3".

Також Верховний Суд зазначив, що апеляційний господарський суд не врахував висновки Верховного Суду, оскільки суд, перерахувавши зазначені в актах приймання-передачі від 04.11.2019 та від 02.12.2019 види наданої правової допомоги, обмежився посиланням на норми Господарського процесуального кодексу України, які регулюють питання витрат на професійну правничу допомогу, та не установив чи пов`язані ці витрати із розглядом справи № 910/14546/19. Також апеляційний господарський суд не установив, чи входять такі витрати до складу витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" 171651 (сто сімдесят одну тисячу шістсот п`ятдесят одну) грн. 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також враховуючи висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заяву про понесення витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи, адвокат позивача за зустрічним позовом подав у встановлений процесуальний строк.

На підтвердження вказаних витрат у суді першої інстанції заявником надано наступні документи:

- договір про надання правової допомоги № 01-2016 від 01.06.2016 укладений між адвокатським об`єднанням "Арслегем" та ПрАТ "Мульті Весте Україна 3" щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги;

- рахунок № А-00098 від 04.11.2019 на оплату 40 284,44 грн.;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 04.11.2019 на суму 40 284,44 грн., а саме: перегляд та аналіз матеріалів справи; проведення телефонної конференції з клієнтом по судовій справі; підготовка проектів довіреностей, а також коротких висновків щодо судової справи; обговорення проекту з клієнтом; робота з матеріалами справи, аналіз документів, опрацювання законодавства, визначення потенційних процесуальних дій. Загально затрачено 12,1 год., вартість 120 Євро/год.;

- платіжне доручення № 1046 від 20.12.2019 на суму 40 284,44 грн.;

- рахунок №А-00106 від 02.12.2019 на суму 143 408,99 грн.;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.12.2019 на суму 143 408,99 грн., а саме: робота з матеріалами судової справи, аналіз законодавства; зустріч з М.Харахаш, одержання довіреностей; продовження роботи з матеріалами справи, аналіз документів регулятора, аналіз ліцензійних питань, обговорення з А.Соколом, визначення подальших кроків по справі; робота з матеріалами справи, підготовка відзиву, аналіз документів, підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; робота з матеріалами справи, підготовка відзиву на позовну заяву, аналіз подальших процесуальних дій; доопрацювання відзиву на позов УЗ, направлення проекту клієнту, телефонна конференція з представниками клієнта щодо відзиву на позов; складення листа на Львівенергозбут, узагальнення суті відзиву на позов у листі на клієнта, координація питань судового збору та підготовки доказів; робота з матеріалами справи в рамках підготовки зустрічного позову, підготовка зустрічного позову; участь в телефонній конференції для обговорення позиції по справі; координація збору доказів, аналіз листа від Львівенергозбут; підготовка та подання до господарського суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; робота з матеріалами справи, направлення запитів про надання додаткових документів та уточнень, комунікації з представниками клієнт, робота з зустрічним позовом; доопрацювання відзиву на позов та зустрічного позову, направлення фінальних версій клієнту на погодження; отримання та перегляд документів; підготовка проекту клопотання про встановлення додаткового строку для подання відповідачем доказів по справі; незначні технічні зміни до відзиву та зустрічного позову, підготовка документів для подачі в суд, подача документів в суд; перевірка зустрічного позову та додатків, перевірка відзиву та додатків, організація подання документів до суду; опрацювання та направлення документів по справі сторонам та суду; опрацювання та передання документів клієнту; обговорення результатів судового засідання з представником, електронний лист з узагальненням на клієнта; робота з матеріалами справи, підготовка до участі та участь в судовому засіданні господарського суду міста Києва; аналіз матеріалів справи; електронний лист щодо статусу справи; робота з матеріалами справи, опрацювання подальших дій по справі, аналіз судової практики, підготовка та направлення адвокатського запиту. Загально затрачено 76,5 год., вартість 120/60 Євро/год.;

- платіжне доручення № 423 від 19.02.2020 р. на суму 143 408,99 грн.

За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Колегія суддів відзначає, що надані заявником докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Водночас, колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 від 19.02.2020 №755/9215/15-ц зазначено, що не можна вважати такими, що пов`язані саме з розглядом справи створення документів, які відсутні в матеріалах справи.

В рахунку №А-00106 зазначена послуга - складення листа на Львівенергозбут вартістю 4421,76 грн., проте, зазначений документ відсутній в матеріалах справи.

Також до правової допомоги в межах договору не належать та із правовою допомогою не пов`язані: зустріч з ОСОБА_1, одержання довіреностей, а також електронний лист щодо статусу справи.

Також колегія звертає увагу, що у зв`язку із відмовою у задоволенні зустрічного позову, не підлягають задоволенню витрати пов`язані з правничою допомогою щодо підготовки та ведення зустрічної позовної заяви.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника щодо того, що у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та скасуванням рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, сума понесених витрат на правничу допомогу підлягає пропорційному зменшенню у відсотковому відношенню до загальної ціни позову до суми зустрічного позову, тобто на 28,5 %, з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі №910/14546/19 в задоволенні первісних позовних вимог було відмовлено. Зазначене рішення позивачем в частині відмови в задоволенні первісного позову не оскаржувалось.

В подальшому постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 в задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України не може бути застосовано.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом включені до витрат на правову допомогу в указаних актах надання послуг також вартість витрат на поштові та кур`єрські послуги, транспортні витрати тощо в сумі 2510,35 грн. Водночас, за перерахунком судової колегії відповідні витрати підтверджені лише в частині оплати поштових послуг на загальну суму 259,00 грн.

Таким чином, враховуючи відмову у задоволенні зустрічного позову, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково у розмірі 130 873,68 грн. В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 в частині стягнення 171651 (сто сімдесят одну тисячу шістсот п`ятдесят одну) грн. 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 у справі № 910/14546/19 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" 171651 (сто сімдесят одну тисячу шістсот п`ятдесят одну) грн. 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Заяву Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" про покладення на позивача за первісним позовом судових витрат відповідача за первісним позовом - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Мульті Весте Україна 3" (04050, м. Київ, вул. Студентська, 5-7 В, офіс 301; ідентифікаційний код 35575330) 130 873 (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят три гривні) 68 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2021.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала