Рішення

від 03.09.2020 по справі 902/214/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р. Cправа № 902/214/20

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Німенко О.І.

За участю представників:

позивача Ваколюк О.С., посвідчення;

Лірник І.І., посвідчення;

відповідача1 не з`явився;

відповідача2 Сенів А.М., посвідчення;

третьої особи не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до : Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036)

до: Вінницької обласної ради (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, 21050)

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

про скасування державної реєстрації та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

18.02.2020 р. до Господарського суду Вінницької області від Вінницької міської ради надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви

Ухвалою від 19.02.2020 у справі №902/155/20 заяву Вінницької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Вінницькій обласній Раді, Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, приймати будь-які рішення (в тому числі організаційно-розпорядчі, щодо затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги та підготовки лоту до проведення земельних торгів) щодо земельної ділянки з кадастровим № 0510100000:02:052:0072 площею 0,2968 га, розташованої за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об`єкта нерухомості - земельної ділянки кадастровий № 0510100000:02:052:0072 площею 0,2968 га шляхом зобов`язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради внести дану заборону до Державного реєстру речових прав;

- заборони здійснювати будь-які дії з приводу внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим 0510100000:02:052:0072 площею 0,2968 га, розташованої на за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, шляхом зобов`язання відділу у м. Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області внести дану заборону до Державного земельного кадастру.

02.03.2020 Вінницька міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, до Вінницької обласної ради про скасування запису про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:052:0072, площею 0,2968 га та визнання права власності на дану земельну ділянку за Вінницькою міською об`єднаною територіальною громадою в особі Вінницької міської ради.

Ухвалою від 03.03.2020 відкрито провадження у справі № 902/214/20 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради. Підготовче засідання у справі призначено на 01.04.2020.

26.03.2020 до суду від відповідача1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач1 проти задоволення позову заперечує з підстав у ньому викладених.

30.03.2020 від відповідача2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою від 01.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/214/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.05.2020.

06.04.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій позивач спростовує твердження відповідачів викладені у відзивах на позовну заяву.

Ухвалою від 20.05.2020 встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 02.06.2020, з 02.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/214/20 для судового розгляду по суті на 17 червня 2020 р.

27.05.2020 до суду від відповідача2 надійшла заява про застосування строків позовної давності.

01.06.2020 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про виключення його з числа відповідачів по даній справі.

Ухвалою від 17.06.2020 задоволено клопотання представника позивача про витребування реєстраційної справи по земельній ділянці кадастровий номер 0510100000:02:052:0072, з підстав викладених у даній ухвалі та відкладено розгляд справи на 08.07.2020.

Крім того, в судовому засіданні 17.06.2020 відкладено вирішення питання щодо вилучення відповідача1 з числа відповідачів до наступного судового засідання, про що зазначено в протоколі судового засідання.

06.07.2020 до суду від позивача надійшли заперечення щодо виключення з числа відповідачів Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

07.07.2020 до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов оригінал реєстраційної справи по земельній ділянці кадастровий номер 0510100000:02:052:0072, копію якої долучено до матеріалів справи.

08.07.2020 в судовому засіданні відхиллено клопотання представника відповідача1 про виключення з числа відповідачів та оголошено перерву в судовому засіданні до 12.08.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна ухвала).

11.08.2020 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення та клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Ухвалою від 12.08.2020 відкладено розгляд справи по суті на 03.09.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

02.09.2020 до суду від відповідача1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з занятістю представника.

На визначену судом дату 03.09.2020 з`явились представники позивача та відповідача2, відповідач1 та третя особа правом участі своїх представників не скористались, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином що стверджується наявними в справі доказами.

В судовому засіданні судом відхиллено клопотання представника відповідача1 про відкладення розгляду справи, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзиви та у виступі в дебатах, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача2 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у заключному слові, яке долучено до матеріалів справи, крім того наголосив на застосуванні строків позовної давності.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Пунктом 2.5. рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1324 від 28 вересня 2000 року, Управлінню по експлуатації адміністративних будинків обласної ради оформлено право постійного користування землею на земельну ділянку площею 0,2968 га по вулиці Хмельницьке шосе, 7 для комерційних потреб.

Розпорядженням Вінницької обласної ради № 116 від 31 серпня 2001 року управління по експлуатації адміністративних будинків обласної ради було перейменовано в Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

07 липня 2006 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28 грудня 2001 року № 2293 Про оформлення права користування землею Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області , Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2968 га по вул. Хмельницьке шосе, 7 для комерційних потреб (серії ЯЯ № 015776), кадастровий номер: 0510100000:02:052:0072.

01 січня 2013 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06 вересня 2012 № 5245-VI.

04 квітня 2014 року представник Вінницької обласної ради звернувся до Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2968 га по вул. Хмельницьке шосе, 7 в м. Вінниці за територіальними громадами сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради та заявою про державну реєстрацію права постійного користування на вказану земельну ділянку за управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

На підставі поданих документів, 10 квітня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області Шуляк А.О. прийнято наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- № 12329224 про державну реєстрацію права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради на земельну ділянку, що розташована у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 7, кадастровий номер 0510100000:02:052:0072;

- № 12329466 про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, що розташована у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 7, кадастровий номер 0510100000:02:052:0072, за Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що 13.08.2014 року управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області надіслало лист на адресу Вінницької міської ради з проханням змінити цільове призначення земельної ділянки - для громадських потреб.

В ході опрацювання листа, Вінницькій міській раді стало відомо, що державним реєстратором речових прав на нерухоме майно на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , серія та номер: 5425- IV, виданий 06.09.2012, видавник: Верховна рада України, внесено запис про право власності №5304615 від 04.04.2014 року (на підставі рішення про внесення запису про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 12329224 від 10.04.2014 на земельну ділянку розташовану у м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 7 площею 0,2968 га для комерційних потреб, кадастровий номер якої 0510100000:02:052:0072, а саме право власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради.

На думку позивача, такі дії щодо реєстрації права власності є незаконними і такими, які порушують право власності Вінницької міської ради, як власника земельної ділянки.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги статтями 79, 80, 83, 92 ЗК України, статтями 1, 5, 6, 10 Закону №280/97-ВР, пункти 3 та 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №5245-VI відповідно до яких вважає, що з 01 січня 2013 року, розташована в межах міста Вінниці земельна ділянка, площею 0,2968 га по вул. Хмельницьке шосе, 7, яка знаходиться в постійному користуванні Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, є такою, що залишена у комунальній власності територіальної громади міста Вінниці, а тому державний реєстратор безпідставно зареєстрував право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2968 га по вул. Хмельницьке шосе, 7 у м. Вінниця за територіальними громадами сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради, а також право постійного користування цією земельною ділянкою за управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області.

Крім того, державним реєстратором прийнятого рішення №46020987 від 19.03.2019 щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, що розташована у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 7, кадастровий номер 0510100000:02:052:0072, за Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на підставі рішення Вінницької обласної ради №797 від 05.03.2019 року.

З огляду на викладене позивач вважає, що рішення, яке було прийняте державним реєстратором щодо реєстрації права власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушує право власності на землю, власником якої є територіальна громада міста Вінниці в особі Вінницької міської ради.

У відзивах на позовну заяву відповідачами зазначено, що Вінницьким міським управлінням земельних ресурсів 7 липня 2006 року були оформлені та видані Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області державні акти на право постійного користування земельною ділянкою за адресою Хмельницьке шосе,7 (серії ЯЯ №015776 площа 0,2968 га, серії ЯЯ №015777 площа 0,8180 га, серії ЯЯ №015778 площа 2,8011 га) загальною площею 3,9159 га із зазначенням кадастрових номерів на ці земельні ділянки, а пунктом 1 Положення про управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (затверджене 31.08.2001 розпорядженням №116) встановлено, що управління це установа, яка є спільною власністю територіальних громад Вінницької області, виконавчим органом обласної Ради з питань ефективного використання майна, управління якою здійснює Вінницька обласна Рада.

На виконання вимог п.13 р.2 Закону №5245-VI, керуючись Положенням про Управління, представником управління за довіреністю забезпечено державну реєстрацію права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради на земельну ділянку по вул. Хмельницьке шосе,7 у м Вінниця.

Посилання Позивача на відсутність рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність не може братись до уваги, оскільки обласна Рада набула права в силу вимог Закону №5245-VI та відповідно до ст.ст. 5, 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності .

Крім того, відповідач2 просить суд застосувати строк позовної давності оскільки позивачу про проведення реєстраційних дій щодо оспорюваної ділянки стало відомо ще 2014 році, а останній звернувся з позовом лише в березні 2020 року.

З огляду на викладене відповідачі просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З пояснень третьої особи вбачається, що остання проти задоволення позову не заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку .

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

01 січня 2013 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06 вересня 2012 № 5245-VI (далі - Закон № 5245-VI).

Даним законом внесені зміни, в ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України викладено у наступній редакції: У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5245-VI визначено, що розмежування земель державної та комунальної власності з дня набрання чинності цим Законом відбувається таким чином:

землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: крім іншого, земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Пунктом 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5245-VI, визначено, що Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Згідно з пунктом 7, 9 та 10 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5245-VI, з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом. Рішення про затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені до набрання чинності цим Законом, разом з витягами із таких проектів із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, які відносяться цими проектами до державної чи комунальної власності, є підставою для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки.

Таким чином, введенням в дію вищезгаданого закону чітко розмежовані землі державної власності та комунальної власності (всіх рівнів).

Статтею 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що, складовою системи місцевого самоврядування, крім інших, є обласні Ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній, власності територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 16 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ).

Пунктом 1 Положення про управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (затверджене 31.08.2001 розпорядженням №116) встановлено, що управління це установа, яка є спільною власністю територіальних громад Вінницької області, виконавчим органом обласної Ради з питань ефективного використання майна, управління якою здійснює Вінницька обласна Рада.

Одним із основних завдань Управління, крім інших, є оформлення в установленому порядку права власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходиться на його балансі (п.2 р.2 Положення).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом 5 ст.83 Земельного кодексу України встановлено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність в разі передачі земель державної власності, відчуження земельних ділянок для суспільних потреб тощо, або виникнення інших підстав, передбачених Законом.

На думку суду, посилання позивача на норму ст.117 ЗК України як на довід щодо неприйняття Вінницькою міською Радою рішення про передачу земельної ділянки у власність уп равління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області є безпідставним, оскільки ця норма регламентує виключно порядок передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комуналь ної власності у державну власність та не стосується і не врегульовує розмежування земельних ділянок згідно Закону № 5245-VI а також порядок передачі земельних ді лянок в інший спосіб чи з інших підстав.

Згідно з п.2 ст.86 Земельного кодексу України суб`єктами права спільної влас ності на земельні ділянки територіальних громад є районні та обласні Ради. В силу Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комуна льної власності у зв`язку з їх розмежуванням , яким передбачено, що землями кому нальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, кому нальних підприємств, установ, організацій, Вінницька обласна Рада набула право вла сності па спірну земельну ділянку, яка на дату введення в дію вищезазначеного закону перебувала у постійному користуванні управління спільної комунальної власності те риторіальних громад Вінницької області, яке с виконавчим органом Вінницької обла сної Ради.

Згідно п.1. ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речо вих прав проводиться на підставі (крім іншого), інших документів, що відповідно за конодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Абзацом 2 ч.2 ст.28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація права власно сті на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язко вим урахуванням п.п. 3,4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 5245-VI.

На виконання вимог п.13 р.2 Закону №5245-VI, керуючись Положенням про Управління, представником управління за довіреністю забезпечено державну реєстрацію права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної Ради на земельну ділянку по вул. Хмельницьке шосе,7 у м Вінниця.

Виходячи з вищенаведеного, рішення та дії державного реєстратора відповіда ють вимогам законодавства, оскільки на дату набрання чинності Закону № 5245-VI земельна ділянка перебувала в постійному користуванні виконавчого органу Вінни цької обласної Ради - управління спільної комунальної власності територіальних гро мад Вінницької області.

Інші міркування позивача, зокрема заперечення поняття комунальної власності органів територіальних громад обласного рівня суперечить Конституції України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та Закону № 5245-VI та не може бути підставою для визнання права власності.

У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Отже, істотною передумовою для реалізації особою наданого законом права на судовий захист є наявність у неї відповідного порушеного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу, оскільки відсутність права або інтересу унеможливлює його судовий захист. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне першочергово встановити факт наявності порушеного права або інтересу позивача, що випливає із спірних правовідносин.

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги перебування оспорюваної земельної ділянки, на момент набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06 вересня 2012 № 5245-VI в постійному користуванні у Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, а Управління це установа, яка є спільною власністю територіальних громад Вінницької області та одним з основних завдань якого є оформлення в установленому порядку права власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на його балансі, враховуючи недоведеність Вінницькою міською радою факту безпідставності реєстрування права власності на земельну ділянку за територіальними громадами сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради, а також враховуючи відсутність правових підстав для застосування норм Земельного кодексу України до правовідносин, пов`язаних з розмежуванням земель комунальної власності, господарський суд доходить висновку, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено факту порушення його прав і законних інтересів, що, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для їх захисту у судовому порядку.

Наведене, дозволяє суду зробити висновок про необхідність відмови у задоволенні заявлених Вінницькою міською радою вимог до відповідачів про визнання протиправними та скасування запису про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,2968 га за територіальними громадами сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради та визнання права власності на дану земельну ділянку за Вінницькою міською радою.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо заявленої відповідачем2 позовної давності суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Разом з тим, судом визнано не обґрунтованими вимоги позивача та встановлено що його право не порушено, з огляду на це відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України.

Окрім того, у зв`язку із відмовою в позові відповідно до ч.9 ст.145 ГПК України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 19.02.2020 у справі №902/155/20, а саме, щодо:

- заборони Вінницькій обласній Раді, Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, приймати будь-які рішення (в тому числі організаційно-розпорядчі, щодо затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги та підготовки лоту до проведення земельних торгів) щодо земельної ділянки з кадастровим № 0510100000:02:052:0072 площею 0,2968 га, розташованої за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації речових прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об`єкта нерухомості - земельної ділянки кадастровий № 0510100000:02:052:0072 площею 0,2968 га шляхом зобов`язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради внести дану заборону до Державного реєстру речових прав;

- заборони здійснювати будь-які дії з приводу внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим 0510100000:02:052:0072 площею 0,2968 га, розташованої на за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, шляхом зобов`язання відділу у м. Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області внести дану заборону до Державного земельного кадастру.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, у відповідності до ст. 129 ГПК України, залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 19.02.2020 у справі №902/155/20.

3. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову залишити за позивачем.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 14 вересня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу 1 (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21036)

4 - відповідачу 2 (вул. Соборна, буд. 70, м. Вінниця, 21050)

5 - третій особі (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)