Рішення

від 03.09.2020 по справі 910/2443/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 рокуСправа № 910/2443/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №910/2443/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ АЛЬЯНС", 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-А

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро", 27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 4

про стягнення 303 894,02 грн

за участю представників:

від позивача - Шевченко В.С., директор, наказ № 1 від 06.03.18;

від відповідача - Кулібаба М.І., ордер № 53096 від 30.03.20.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ АЛЬЯНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" про стягнення заборгованості на загальну суму 303 894,02 грн, яка складається з попередньої оплати в сумі 247 500,00 грн, пені в сумі 1 934,02 грн, упущеної вигоди в сумі 54 460,00 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.

Вказана позовна заява надійшла за підсудністю на підставі ухвали Господарського суду міста Києва № 910/2443/20 від 24.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №16/10/19 від 16.10.2019 в частині поставки товару.

Ухвалою від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2443/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2020 о 11:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Разом з позовною заявою до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" від 21.02.2020 №59 про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить накласти арешт на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в Київському ГРУ АТ "КБ "Приватбанк" м. Київ, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" в межах суми заборгованості у розмірі 303 894,02 грн.

Ухвалою від 16.03.2020 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 21.02.2020 №59 відмовлено повністю.

06.04.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

07.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням на території України карантину.

07.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Відповідач зазначає, що Договором дійсно узгоджено ціну товару за тонну та загальну кількість товару, проте не узгоджено місця поставки. Твердження позивача, що відповідач брав на себе зобов`язання поставити товар за адресою: вул. Будівельників, буд 5, смт. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область не ґрунтуються на нормах договору та не випливає зі змісту доказів, які надані до суду. Відповідач жодним документом чи листом не узгоджував місце поставки. За отриманням товару позивач повинен був прибути за місцем виготовлення та зберігання товару за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 4. Проте останній не прибув для отримання товару та не надав транспорт під загрузку, чим порушив умови договору.

Щодо стягнення пені, то відповідач зазначає, що остання не може нараховуватись, оскільки відповідач не прострочив поставку. Крім того, позивач нараховує пеню не з прострочення поставки товару, як визначено в п. 8.2. договору, а за прострочення повернення передоплати.

Щодо стягнення збитків, відповідач зазначає, що надані позивачем докази не підтверджують, що ним понесені реальні збитки, як і не доведено завдання збитків саме відповідачем.

Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 10.04.2020 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання у справі №910/2443/20, повідомлено сторін, що про дату і час наступного засідання їх буде повідомлено додатково ухвалою.

Ухвалою від 28.07.2020 призначено підготовче засідання у справі №910/2443/20 на 13.08.2020 о 15:00 год.

Протокольною ухвалою від 13.08.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №910/2443/20 до 18.08.2020 о 09:30 год.

Ухвалою від 18.08.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" в задоволенні клопотання від 07.04.2020 про поновлення строку для подання відзиву, закрито підготовче провадження у справі №910/2443/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2020 о 14:00 год.

В судовому засіданні 03.09.2020 приймали участь представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 03.09.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позиції сторін та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, присутніх в судовому засіданні, господарський суд встановив наступні обставини.

16.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БТБ-Альянс" (Покупець) укладено Договір №16/10/19 (а.с. 7-9), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити товар, а Покупець - прийняти і оплатити його.

Найменування товару та ціна: Пелети паливні з лушпиння соняшника, розфасовані в біг-бегі (пункт 1.2. Договору).

Згідно пункту 1.3. Договору Товар оплачується та відвантажується окремими партіями. Загальна сума даного договору складається з вартості всіх партій товару.

Орієнтовна загальна кількість товару: 110 тонн (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що сума Договору складає 247 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 41 250,00 грн.

Ціна пелети з лушпиння соняшника 2 250,00 грн за 1 тонну з ПДВ (фасованих в біг-бег), на умовах DAP - Київ, або DAP - Белогородка Києво-Святошинський район Київської області та діє до 31 жовтня 2019р. Ціна тари та доставки включена до вартості товару (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору Покупець здійснює попередню оплату за товар на підставі наданих рахунків.

Оплата здійснюється безготівковим розрахунком після підписання цього договору, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунків. Після здійснення Покупцем оплати, ціна товару та базові умови поставки не можуть бути змінені в односторонньому порядку (пункт 5.2. Договору).

Згідно пункту 6.1. Договору строк постачання товару перші 22 тонни не раніше, ніж через 1 календарний місяць після оплати, в період з 23 листопада до 15 грудня 2019 р.

Точна дата та місце розвантаження товару узгоджується сторонами в замовленнях на відвантаження (пункт 6.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.01.2020 року, але за умов повного виконання обома сторонами своїх зобов`язань по договору (пункт 11.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №28 від 23.10.2019р. на загальну суму 247 500,00 грн у тому числі ПДВ (а.с. 15).

Виконуючи умови договору Товариством з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" перераховано на рахунок відповідача 247 500,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №358 від 24.10.2019 на суму 49 500,00 грн, №359 від 24.10.2019 на суму 49 500,00 грн, №360 від 24.10.2019 на суму 49 500,00 грн, №362 від 28.10.2019 на суму 45 000,00 грн, №363 від 28.10.2019 на суму 54 000,00 грн (а.с. 10-14).

На виконання пункту 6.2. Договору позивач направив на електронну пошту відповідача Замовлення-вимогу на відвантаження попередньо оплаченого товару, згідно якої вимагав відвантажити оплачений товар не пізніше 15 грудня за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Білогородка, вул. Будівельників, буд. 5 (а.с. 16-17).

Проте, відповідач, у строк встановлений Договором, товар не відвантажив.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині поставки Товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" звернулось до останнього з вимогою про повернення сплаченої попередньої оплати у розмірі 247 500,00 грн (а.с. 18-19).

Відповідач відповіді на вимогу не надав та грошові кошти не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 13.01.2020 та 22.01.2020 звертався до відповідача з Досудовими вимогами про повернення попередньої оплати (а.с. 21-24).

Проте, відповідач відповіді на вище зазначені вимоги не надав, товар не поставив та кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

При вирішенні спору господарський суд застосовує наступні норми права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, та надає оцінку доказам і аргументам сторін.

Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Як передбачено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 4 ст. 265 Господарського кодексу України також передбачено, що сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Отже, суб`єкти господарської діяльності мають право укладати договори, використовуючи при цьому і правила Інкотермс - Правила Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі в редакції 2010 року (далі по тексту - Інкотермс-2010).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено ст. 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець, в свою чергу, зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 2 ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У пунктах 1.2., 1.4., 4.1. Договору №16/10/19 від 16.10.2019 погоджено постачання Товару - Пелети паливні з лушпиння соняшника, розфасовані в біг-бегі, орієнтовною кількістю 110 тонн, загальною вартістю 247 500,00 грн. Ціна пелети з лушпиння соняшника 2 250 грн за 1 тону з ПДВ (фасованих в біг-бег), на умовах DAP - Белогородка, Києво-Святошинський район Київської області. Ціна тари та доставки включена до вартості товару.

Крім того, умовами Договору також передбачено, що строк постачання товару перші 22 тонни не раніше, ніж через 1 календарний місяць після оплати, в період з 23.11.2019 по 15.12.2019. Точна дата та місце розвантаження товару узгоджується сторонами в замовленнях на відвантаження (пункт 6.1., 6.2. Договору).

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу на електронну пошту заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Альянс" №5 від 10.12.2019 про відвантаження оплаченого товару не пізніше 15-го грудня за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Білогородка, вул. Будівельників, буд. 5. Зазначено відповідальну особу за прийомку товару та її контактний телефон.

В порушення викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" не повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" про готовність Товару до відвантаження згідно поданої позивачем заявки.

Як вже зазначено вище, згідно частини 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Умови поставки DAP згідно "Інкотермс-2010" ("Поставка в пункт призначення") означають, що продавець здійснює поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в зазначене місце.

У відповідності до пункту А4 DAP "Інкотермс-2010" продавець зобов`язаний поставити товар шляхом надання його в розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому пункті, якщо такий є, в пойменованому місці призначення в узгоджену дату або період.

Покупець, згідно пункту Б4 DAP "Інкотермс-2010", зобов`язаний прийняти поставку товару, коли вона здійснена у відповідності з пунктом А4.

Відповідно до пункту А7 DAP "Інкотермс-2010" продавець зобов`язаний передати покупцеві належне повідомлення, що дозволяє покупцеві прийняти заходи, зазвичай необхідні для того, щоб він міг здійснити прийняття товару.

Згідно пункту Б7 DAP "Інкотермс-2010" оскільки покупцеві надано право визначити дату в межах узгодженого періоду і/або пункт прийняття поставки в пойменованому місці призначення, він зобов`язаний передати продавцю належне повідомлення про це.

Господарський суд зазначає, що правила постачання DAP "Інкотермс-2010" чітко не визначають першочерговість повідомлення покупцю (пункт А7) чи продавцю (пункт Б7). Однак, виходячи з того, що згідно умов постачання DAP "Інкотермс-2010" обов`язком продавця є доставка товару до погодженого місця, де відбувається його передача покупцю, то, відповідно, продавець зобов`язаний сповістити покупця в порядку пункту А 4 для того, щоб покупець мав можливість прийняти заходи, необхідні для прийняття товару.

З підстав наведеного суд відхиляє доводи відповідача, які наведено відповідачем у відзиві на позовну заява, щодо того, що за отриманням товару позивач повинен був прибути за місцем виготовлення та зберігання товару за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 4.

Відсутність фактичних обставин відвантаження Товару, свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань з постачання Товару згідно укладеного між сторонами Договору.

За частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України наслідком невиконання продавцем, який отримав попередню оплату, обов`язку щодо передання товару в установлений строк є право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" має правові підстави вимагати від Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" повернення попередньої оплати в загальному розмірі 247 500,00 грн у зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки Товару за Договором поставки № 16/10/19 від 16.10.2019 та відсутністю такої поставки.

Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

З підстав викладеного, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 247 500,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає, що згідно частини 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями, згідно ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно правил частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України наводить поняття неустойки, згідно з яким неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2. Договору сторони погодили, що у разі затримки поставки товару та/або поставки не в повному обсязі заявленому та сплаченому Покупцем, Продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на час прострочення, від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 25) останній просить стягнути з відповідача 1 934,02 грн пені за період з 31.01.2020 по 12.02.2020.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та відповідає вимогам Договору та чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

Окрім того, статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно частини 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивач, згідно поданого позову, просить стягнути з відповідача 54 460,00 грн упущеної вигоди, внаслідок невиконання зобов`язань відповідачем.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (включаючи упущену вигоду), необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного з цих елементів унеможливлює стягнення збитків (у тому числі упущеної вигоди).

При цьому, у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів) відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Звернення з вимогою про відшкодування збитків як неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження збитків у вигляді неодержаних доходів позивачем надано до матеріалів справи договір поставки № 1/19 від 04.01.2019, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергобанк" та додаткову угоду №02 до Договору поставки № 1/19 від від 04.01.2019 (а.с. 26-28).

Відповідно до пункту 1.1. Договору поставки №1/19 від 04.01.2019 ТОВ "БТБ Альянс" зобов`язався поставити і передати у власність ТОВ "Біоенергобанк" на умовах та у встановлені даним Договором строки, пелети соснові опалювальні, а Покупець зобов`язується прийняти Товар у власність і оплатити його на умовах даного Договору.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди №02 був погоджений обсяг товару, у тому числі і 110 тонн паливних палет із лушпиння вартістю 2 745,12 грн за 1 тонну (а.с. 28).

За твердженням позивача, у зв`язку з тим, що відповідач не поставив позивачу товар (110 тонн пелет паливних із лушпиння, за ціною 2 250,00 грн за 1 тонну на загальну суму 247 500,00 грн), позивач не зміг поставити даний товар ТОВ "Біоенергобанк" за ціною 2745,12 грн за 1 тонну, що в сумі складає 301 963,20 грн. Упущена вигода складає 54 463,20 грн (301 963,20 грн - 247 500,00 грн).

Судом встановлено, що згідно додаткової угоди №2 від 23.09.2019 до Договору поставки №1/19 від 04.01.2019 передбачено поставку товару, зокрема, пелет паливних з лушпиння, кількістю 110 тонн, вартістю 2 745,12 грн. Термін поставки в додатковій угоді не визначений.

Пунктом 2.3 Договору поставки №1/19 від 04.01.2019 передбачено, що строк поставки Товару визначається згідно замовлення, але може додатково узгоджуватися сторонами шляхом переговорів щодо кожної окремої партії Товару. Проте, позивачем не надано до матеріалів справи копії листі замовлень на поставку товару.

Позивачем також не доведено, що постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоенергобанк" передбачалось виключно за рахунок постачання Товару від ТОВ "Грейт Харвест Агро", а не будь-якого іншого постачальника.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем не доведено вжиття ним будь-яких заходів для одержання відповідних доходів.

Так, прострочення поставки першої партії замовленого Товару мало місце 23.11.2019 в кількості 22 тон. Докази надання відповідачем будь-яких обіцянок поставити Товар в іншій строк в межах листопада-грудня 2019 року в матеріалах справи відсутні.

Зі сторони позивача перша претензія щодо поставки Товару направлена відповідачу в 11.12.2019. Про неможливість виконання свого зобов`язання перед ТОВ "Біоенергобанк" позивач не повідомив.

Тобто, за наявності обставин порушення відповідачем зобов`язання з поставки Товару станом на 11.12.2019 ТОВ "БТБ-Альянс" не вжито жодних заходів щодо пошуку нового постачальника та/або зміни строку виконання зобов`язання перед ТОВ "Біоенергобанк".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про не доведення позивачем, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, які позбавили його можливості отримати прибуток.

З підстав викладеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення збитків необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у справі № 912/3706/19 підлягають частковому задоволенню в сумі 247 500,00 грн основного боргу (попередня оплата) та 1 934,02 грн пені. У задоволенні позову про стягнення 54 460,00 грн неодержаних доходів суд відмовляє.

З приводу судових витрат суд зазначає, що за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, який сплачено позивачем за подання позову, покладається на обох сторін та стягується з відповідача в частині задоволених позовних вимог і становить 3 741,51 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 48 485,00 грн витрат на правничу правову допомогу.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги позивачем надано Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2020 (додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №552 від 10.02.2020), підписаний між Адвокатським об`єднанням "Міжнародний правовий альянс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БТБ-Альянс" (а.с. 30), платіжне доручення №471 від 13.02.2020, ордер серія АА №1019601 від 14.02.2020 на надання правової допомоги адвокату Шипілову О.В., а також свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №3366 від 29.05.2008.

Відповідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2020 Клієнт доручає Адвокату підготувати, подати вимоги, позов до Господарського суду м. Києва та/або іншого суду загальної юрисдикції всіх рівнів, вчинити інші процесуальні дії, представляти інтереси Клієнта в судових справах, які пов`язані зі стягнення боргу з ТОВ "Грейт Харвест Агро".

Вартість гонорару за Даним Договором складає 48 485,00 грн без ПДВ (пункт 3 Акту).

Відповідно до пункту 4 Акту до вартості гонорару входить:

4.1 підготовка та відправка вимоги від Клієнта до ТОВ "Грейт Харвест Агро" (3 вимоги) - 1 500,00 грн;

4.2 підготовка позовної заяви від імені Клієнта до ТОВ "Грейт Харвест Агро" з додатками - 5 020,00 грн;

4.3 відправка копії позовної заяви з додатками відповідачу - 1000,00 грн;

4.4 подання позову до суду - 4 000,00 грн;

4.5 підготовка та подання заяви про забезпечення позову - 2 500,00 грн;

4.6 участь у судових засіданнях, підготовка та подання процесуальних документів до суду - 20 000,00 грн;

4.7 збір доказів у справі та подання їх до суду 14 465,00 грн.

Позивачем оплачено надані послуги у розмірі 9 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №471 від 13.02.2020 (а.с. 31).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2020 у справі №904/1169/17 зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18.

Господарський суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, що п. 4.2 і п. 4.4 Акту хоч і викладені окремо, але мають одну і ту саму суть - підготовка позовної заяви, тому не можуть оплачуватися окремо. У зв`язку з чим суд не вбачає підстав для покладання на відповідача витрат у розмірі 4 000,00 грн за подання позову до суду.

Суд не погоджується з розміром витрат понесених позивачем на відправку копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 1000,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що на відправку позовної заяви з додатками відповідачу позивачем витрачено 32,00 грн (а.с. 56).

Сума 2 500,00 грн за пунктом 4.5. Акту за підготовку та подання заяви про забезпечення позову до суду також не підлягає стягненню, оскільки в задоволенні даної заяви господарським судом було відмовлено.

Щодо розміру витрат у розмірі 20 000,00 грн за участь в судових засіданнях, підготовку та подання процесуальних документів, господарський суд не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки представник позивача не приймав участі в жодному засіданні суду, що підтверджується протоколами судових засідань від 10.04.2020, 13.08.2020, 18.08.2020 та 03.09.2020.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд враховує при розгляді питання щодо судових витрат на надання професійної правничої допомоги правові висновки Об`єднаної палати Верховного Суду, наведені вище.

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає підтвердженими понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 21 017,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 4, ідентифікаційний код 42350960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-А, ідентифікаційний код 41868447) заборгованість на загальну суму 249 434,02 грн, яка складається з попередньої оплати в сумі 247 500,00 грн та пені в сумі 1 934,02 грн, а також 3 741,51 грн судового збору та 21 017,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "БТБ Альянс" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-А), Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Харвест Агро" (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 4).

Повне рішення складено 14.09.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук