Рішення

від 09.09.2020 по справі 914/1304/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 справа № 914/1304/20

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство "Бодекс", м.Львів,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

про визнання відсутнім прав орендодавця за договором оренди землі.

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Габаковській Х.В.

Представники сторін:

від позивача: Перунов В.В.,

від відповідача: Кузь І.І.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортне підприємство Бодекс до Львівської міської ради про визнання відсутнім з 31.01.2020 прав орендодавця за договором оренди землі від 25.01.2018, укладеного ТзОВ ВТП Бодекс та Львівською міською радою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будівництво багатоквартирних житлових будинків завершено і такі готові до експлуатації, тому позивач на підставі ч.2 ст.19 Закону України Про оренду землі має право на про дострокове одностороннє припинення дії договору, про що повідомив Львівську міську раду. Після такого повідомлення, на переконання позивача, договір оренди є припиненим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.06.2020 справу № 914/1304/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2020, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

30.06.2020 відповідач скерував до суду відзив на позовну заяву (вх.№20688/20).

02.07.2020 на електронну адресу суду позивачем скеровано відповідь на відзив (вх.№20977/20).

У підготовчому засіданні 02.07.2020 оголошено перерву до 13.08.2020.

Ухвалою від 13.08.2020 Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2020.

Позивач участь повноважного представника у судове засідання 09.09.2020 забезпечив, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях, наданих у судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.09.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27.03.2008 ТОВ ВТП Бодекс передано у користування земельну ділянку, яка знаходиться у м.Львові по вул.Кульпарківській, 230-а, про що складено акт про передачу і показ меж земельної ділянки.

25 січня 2018 року Львівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортним підприємством Бодекс (орендар) укладено договір оренди землі, згідно п.1 якого орендодавець на підставі Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , ухвал Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова , від 25.05.2017 №1995 Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові та ухвали Львівської міської ради від 07.12.2017 №2739 Про продовження ТзОВ ВТП Бодекс терміну оренди земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 230-а надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоповерхових житлових будинків з кадастровим номером 4610136300:04:017:0135, яка розташована у м. Львові на вул. Кульпарківській, 230-а. Договір зареєстрований у Львівській міській раді 25.01.2018 року за № 3-3057, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 3-4 вчинено запис.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,6023 га (п.2 договору).

Цільове призначення об`єкта оренди визначене у п.15 договору - земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування багатоповерхових житлових будинків.

Термін договору оренди визначений на 10 років - до 07 грудня 2027 (п.8 договору).

Пунктами 37-38 договору сторони погодили, що дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань (п.39 договору).

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.40 договору).

На орендованій позивачем земельній ділянці збудовано багатоквартирні житлові будинки.

28.01.2020 позивач з посиланням на ч.2 ст.19 Закону України Про оренду землі скерував на адресу відповідача заяву про припинення договору оренди, у якому просив відповідача у зв`язку із завершенням будівництва розірвати договір оренди землі від 25.01.2018. До вказаної заяви ТзОВ ВТП Бодекс було долучено, зокрема, копію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (будинок №1 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 12.08.2016 №ЛВ143162251082 (строк введення об`єкта в експлуатацію - серпень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №2 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 20.09.2016 №ЛВ143162640770 (строк введення об`єкта в експлуатацію - вересень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №3 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 28.10.2016 №ЛВ143163020651 (строк введення об`єкта в експлуатацію - жовтень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №4 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 28.10.2016 №ЛВ143163020595 (строк введення об`єкта в експлуатацію - жовтень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №5 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 08.06.2017 №ЛВ143171594773 (строк введення об`єкта в експлуатацію - червень 2017), а також копію акта готовності об`єкта до експлуатації (будинок №7 на генплані) від 29.02.2018 та копії сертифікатів Інспекції ДАБК у м. Львові про відповідність закінчених будівництвом об`єктів проектній документації та підтвердження їх готовності до експлуатації серії ЛВ №162183320889 від 28.11.2018 (будинок №6 на генплані), серії ЛВ №162190641747 від 05.03.2019 (будинок №8 на генплані), серії ЛВ №162193391895 від 05.12.2019 (будинок, загальною площею квартир - 3378,4 кв.м, поверховість - 6).

У відповідь на лист позивача Управління земельних ресурсів ЛМР листом №2403-вих-9863 від 14.02.2020 повідомило позивача, що для вилучення земельної ділянки з користування (розірвання договору оренди) необхідно подати додаткові документи, а саме: копію зареєстрованого правовстановлюючого документу на земельну ділянку (засвідчену заявником), документів, що засвідчують факт відчуження (набуття) нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (договори купівлі-продажу, дарування тощо, засвідчені нотаріально у поточному році); копію плану земельної ділянки масштабу 1:500, на підставі якого земельна ділянка надавалась в оренду (засвідчена заявником); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кодом КВПЦЗ, виданий державним кадастровим реєстратором Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області; довідку про справляння плати за землю за 2 роки, що передують даті подання заяви про розірвання договору оренди землі, із вказаними сумами сплати та заборгованості, видана територіальним органом ДФС за місцем розташування земельної ділянки; копії установчих документів підприємства, засвідчена заявником (для юридичних осіб); довіреність або нотаріально засвідчена копія довіреності - для уповноваженої особи.

27.04.2020 позивач скерував на адресу ЛМР лист про припинення договору оренди.

У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні Львівська міська рада зазначила, що дострокове розірвання договору оренди можливе при виникненні відповідного права на земельну ділянку у нового власника розташованої на земельній ділянці нерухомості, а процедура припинення вказаного договору та надання в оренду земельної ділянки новому власнику об`єктів нерухомості здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Також відповідач інформував суд, що після отримання відповіді на подану заяву позивач не звертався до ЛМР з повним пакетом документів для вилучення земельної ділянки з користування (розірвання договору оренди землі). Стверджує, що ЛМР жодним чином не порушила прав позивача з приводу визнання договору оренди припиненим, оскільки сама процедура не була дотримана самим позивачем.

09.09.2020 позивач подав супровідний лист (вх.№26268/20), у якому посилаючись на правові висновки Верховного Суду зазначає, що заявлена ним позовна вимога відповідає належному способу захисту порушеного права.

09.09.2020 відповідач подав суду заяву (вх.№26292/20) про долучення до матеріалів справи листа про розмір заборгованості за договором оренди землі.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів ).

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст.4 Закону України Про оренду землі ).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі від 25.01.2018.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом (ч. 2 ст. 31 ЗУ Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності.

За змістом ч.2 ст.19 Закону України Про оренду землі після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію в орендаря, на підставі ч. 2 ст. 19 Закону України Про оренду землі , виникає право на дострокове припинення дії договору оренди, яке може бути реалізоване у порядку, наприклад, ст.31 чи 32 Закону України Про оренду землі

При цьому, у даному випадку, завершення будівництва має розглядатися в контексті припинення орендарем користування наданою йому для будівництва земельною ділянкою. Наведена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.03.2019 у справі № 925/315/18.

Відповідно до ч.5 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (будинок №1 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м.Львові 12.08.2016 №ЛВ143162251082 (строк введення об`єкта в експлуатацію - серпень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №2 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 20.09.2016 №ЛВ143162640770 (строк введення об`єкта в експлуатацію - вересень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №3 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 28.10.2016 №ЛВ143163020651 (строк введення об`єкта в експлуатацію - жовтень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №4 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 28.10.2016 №ЛВ143163020595 (строк введення об`єкта в експлуатацію - жовтень 2016); декларації про готовність до експлуатації об`єкта (будинок №5 на генплані), зареєстрованої Інспекцією ДАБК у м. Львові 08.06.2017 №ЛВ143171594773 (строк введення об`єкта в експлуатацію - червень 2017), а також копію акта готовності об`єкта до експлуатації (будинок №7 на генплані) від 29.02.2018 та копії сертифікатів Інспекції ДАБК у м. Львові про відповідність закінчених будівництвом об`єктів проектній документації та підтвердження їх готовності до експлуатації серії ЛВ №162183320889 від 28.11.2018 (будинок №6 на генплані), серії ЛВ №162190641747 від 05.03.2019 (будинок №8 на генплані), серії ЛВ №162193391895 від 05.12.2019 (будинок, загальною площею квартир - 3378,4 кв.м, поверховість - 6).

Аналіз норм частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 19 Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку про те, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об`єкта будівництва надає право орендарю на припинення договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку, у тому числі в разі відсутності згоди на припинення договору з боку орендодавця (наведену правову позицію Верховного Суду викладено у постанові від 18.03.2020 у справі №910/3580/19 та у постанові від 19.05.2020 у справі №910/10752/19).

У той же час, сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, а саме останнє є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону. Ці події, як правило, не співпадають в часі. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 Земельного кодексу України.

Оцінюючи надані позивачем докази суд зазначає, що деклараціями про готовність та сертифікатами відповідності засвідчено відповідність закінчених будівництвом об`єктів проектній документації та підтверджено їх готовність до експлуатації, що не свідчить про припинення права користування земельною ділянкою.

Пунктами 37-38 договору сторони погодили, що дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.39 договору).

Умовами пункту 40 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Враховуючи наведене вище, суд не погоджується із позицією товариства про те, що завершення будівництва і повідомлення про це Львівську міську раду автоматично призвело до припинення дії договору. У протилежному випадку (якщо слідувати позиції позивача) виникне ситуація, що будинки знаходитимуться на земельній ділянці без жодних правових підстав, а фактичне користування земельною ділянкою триватиме і надалі. Також, у такому разі не буде виконуватися ст.206 Земельного кодексу України, яка передбачає, що використання землі в Україні є платним, а об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Доказів будь-якої передачі чи відчуження збудованих будинків іншим особам, з чого можна було б зробити висновок, що фактичне користування земельною ділянкою здійснюють інші особи, позивач не подав, хоча суд звертав на це увагу і запитував представника про це неодноразово як у підготовчому засіданні так і під час судового засідання. Отже, договір оренди не припинив свою дію.

При зверненні до суду із позовом позивачем заявлено вимогу про визнання відсутнім з 31.01.2020 у Львівської міської ради прав орендодавця за договором оренди землі від 25.01.2018. Оскільки договір оренди земельної ділянки станом на момент прийняття рішення суду продовжує діяти, то підстав для задоволення позову немає.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. Так, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції і зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 368 від 22.05.2020 на суму 2'102,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.09.2020.

Суддя Б.І. Яворський