Ухвала

від 14.09.2020 по справі 910/16280/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16280/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (далі - Залізниця в особі Філії)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020

зі справи № 910/16280/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"

до Залізниці в особі Філії,

товариства з обмеженою відповідальністю "Віртуальні технології і системи",

за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України,

про визнання недійсним договору і рішення тендерного комітету,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 (згідно з відміткою "Укрпошта Стандарт") Залізниця в особі Філії звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою від 26.08.2020 № НЮ-16-47/20, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020, а рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2020 залишити в силі.

За результатами розгляду матеріалів даної скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки вона оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

За приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В касаційній скарзі Залізниця в особі Філії зазначає, що суд апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Проте передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржник не зазначив.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1 762,00 грн.

Отже, скаржник, звернувшись з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого суду, та з огляду на немайновий характер позову (дві позовні вимоги) мав сплатити судовий збір у сумі 7 048,00 грн., але не зробив цього.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Залізниці в особі Філії необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: скаржник має визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) 287 статтею ГПК України, із зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані судами у прийнятті відповідного висновку; надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 7 048 грн., на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 зі справи № 910/16280/18 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати на адресу: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скаржнику буде повернуто касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Львов