Рішення

від 07.09.2020 по справі 340/1730/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1730/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми САІ ЛТД до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В И К Л А Д О Б С Т АВ И Н:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма САІ ЛТД звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.05.2020 року:

- № 00000370511, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма САІ ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 873150 (вісімсот сімдесят три тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 копійок, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 582100 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 291050 грн.;

- № 00000380511, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма САІ ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 769959 (сімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок, в тому числі за податковим зобов`язанням 513306 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 256653 грн.;

- № 00000390511, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма САІ ЛТД зменшено розмір від`ємного значення суми податку па додану вартість: податок па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 25676 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що ТОВ фірма САІ ЛТД не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 06.05.2020 року №00000370511, №00000380511 та №00000390511, з огляду на те, що вказані рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки, які є безпідставними, документально необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсним обставинам та суперечать положенням діючого законодавства України. За таких обставин, позивач просив скасувати спірні рішення контролюючого органу.

Ухвалою судді від 03.06.2020 року позовну заяву ТОВ фірма САІ ЛТД прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (т.2 а.с.79). Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 червня 2020 року.

Представник відповідача надав суду відзив на позов (т.2 а.с.85-88) в якому зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, а саме позивачем занижено податок на прибуток за 2019 рік на суму 582 100 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 513306 грн., у т.ч.: за липень 2019 року - на суму ПДВ 75018 грн.; за серпень 2019 року - на суму ПДВ 157345 грн.; за вересень 2019 року - на суму ПДВ 113949 грн.; за жовтень 2019 року - на суму ПДВ 166994 грн., а також завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2019 року - на суму ПДВ 25676 грн. представник відповідача стверджує, що вказані порушення є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, зокрема ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП , як контрагент позивача договорів поставки, не мав можливості виконати вказані умови щодо надання документів на поставку сої та насіння соняшника ТОВ фірма САІ ЛТД, за сукупності умов, а саме: відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних і виробничих об`єктів), які б дозволяли провадити господарську діяльність; не придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження господарської діяльності, у тому числі оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуг, відсутнє придбання тотожної продукції по ланцюгу постачання контрагента-постачальника ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП . У контрагента також відсутні необхідні трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби, що свідчить про відсутність фактичної можливості здійснення фінансово-господарської діяльності в частині проведеної реалізації на адресу ТОВ фірма САІ ЛТД. Тому, як зазначає представник відповідача, Головне управління ДФС у Кіровоградській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав суду відповідь на відзив відповідача (т.2 а.с.102-104), в якому зазначив, що з доводами, викладеними представником відповідача у відзиві, не погоджується, відзив вважає формальним і таким, що не спростовує жодного обґрунтування вимог позовної заяви, а перевірка контролюючого органу є незаконною.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 07.08.2020 року (т.3 а.с.23).

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи письмовими доказами (т.3 а.с.28). Просила суд позовні вимоги ТОВ фірма САІ ЛТД задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечував та погодив його письмово (т.3 а.с.28). Просив суд в задоволені позову відмовити.

Відповідно до пункту 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "САІ" ЛТД (далі за текстом - позивач, товариство, ТОВ фірма САІ ЛТД) з 24.02.1994 року зареєстроване як юридична особа за № 176 Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ - 20651455, та перебуває на обліку як платник податку. Станом на 04.03.2020 року перебуває на обліку в Світловодській ДПІ Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Світловодськ).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ фірма САІ ЛТД є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (КВЕД 46.21); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (КВЕД 10.61); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (КВЕД 46.11); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 46.39); вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).

На підставі направлень від 03.03.2020 року №537, №538, виданих Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (а.с.56, 57 т.1), головними державними ревізорами - інспекторами ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 03.03.2020 року №369 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма САІ ЛТД (а.с.55 т.1) проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю фірма САІ ЛТД (код в ЄДРПОУ 20651455) з питань дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (код в ЄДРПОУ 41717029) за липень, серпень, вересень, жовтень 2019 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень 2019 року, та за 2019 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.03.2020 року №11/11-28-05-11/20651455 (т. а.с.21-49), згідно висновків якого встановлені наступні порушення ТОВ CAI ЛТД:

- п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2019 рік на суму 582 100 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого по взаємовідносинам з ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (код в ЄДРПОУ 41717029), занижено податок на додану вартість на загальну суму 513306 грн., у т.ч.:

- за липень 2019 року - на суму ПДВ 75018 грн.;

- за серпень 2019 року - на суму ПДВ 157345 грн.;

- за вересень 2019 року - на суму ПДВ 113949 грн.;

- за жовтень 2019 року - на суму ПДВ 166994 грн., а також завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2019 року на суму ПДВ 25676 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 06.05.2020 року (надалі спірні рішення):

- № 00000370511, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 873150, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 582100 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 291050 грн. (а.с.51 т.1);

- № 00000380511, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 769959 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 513306 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 256653 грн. (а.с.52 т.1);

- № 00000390511, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку па додану вартість: податок па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 25676 грн. (а.с.53 т.1).

Спірні рішення отримані позивачем 25.05.2020 року, що підтверджується конвертом, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та накладною - інформація про відправлення Укрпошти (а.с.54, 54 зворот).

Отже законність та правомірність спірних рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вважаючи, що висновки акта перевірки є необґрунтованими і незаконними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 110 ПК України встановлює, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, відповідальність за порушення норм Податкового законодавства наступає у разі вчинення платником податків протиправних дій.

Судом встановлено судом вище, одним із видів діяльності ТОВ CAI ЛТД є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11), що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В рамках цього виду діяльності позивач також здійснює закупівлю, зберігання та реалізацію насіння соняшника та сої.

Так, 19.07.2019 року ТОВ CAI ЛТД (покупець) уклало Договір купівлі-продажу №42 з ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (т.1 а.с.96-98).

Згідно п. 1.1. предметом цього Договору є сільгосппродукція - соя (товар). Згідно п. 1.2. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар, вивезти власним транспортом та вчасно здійснити його оплату.

На підтвердження виконання договірних зобов`язань ТОВ фірма САІ ЛТД та ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП щодо придбання сої в матеріалах справи містяться копії наступних документів:

- рахунок-фактура № 14 від 24.07.2019 р. (т.1 а.с.99);

- видаткова накладна № 18 від 24.07.2019 р. на поставку сої кількістю 24,940 т на суму 199769,40 грн. в т.ч. ПДВ - 33294,90 грн. (т.1 а.с.100);

- ТТН №240719/1 від 24.07.2019 р. (т.1 а.с.101);

- податкова накладна №18 від 24.07.2019 р. (т.1 а.с.102);

- рахунок-фактура № 15 від 26.07.7019 р. (т.1 а.с.103);

- видаткова накладна № 19 від 26.07.2019 р. на поставку сої кількістю 26,150 т на суму 209461,50 грн. в т.ч. ПДВ - 34910,25 грн. (т.1 а.с.104);

- ТТН № 260719/1 від 26.07.2019 р. (т.1 а.с.105);

- податкова накладна №19 від 26.07.2019 р. (т.1 а.с.106);

- рахунок-фактура № 16 від 29.07.2019 р. (т.1 а.с.107);

- видаткова накладна № 20 від 29.07.2019 р. на поставку сої кількістю 28,330 т на суму 226923,30 грн. в т.ч. ПДВ - 37820,55 грн. (т.1 а.с.108);

- ТТН № 290719/1 від 29.07.2019 р. (т.1 а.с.109);

- податкова накладна № 20 від 29.07.2019 р. (т.1 а.с.110);

- рахунок-фактура № 18 від 05.08.2019 р. (т.1 а.с.112);

- видаткова накладна № 24 від 02.08.2019 р. на поставку сої кількістю 24,980 т на суму 211330,80 грн. в т.ч. ПДВ - 35221,80 грн. (т.1 а.с.113);

- ТТН № 020819/2 від 02.08.2019 р. (т.1 а.с.114);

- податкова накладна № 2 від 02.08.2019 р. (т.1 а.с.115);

- видаткова накладна № 23 від 02.08.2019 р. на поставку сої кількістю 26,610 т на суму 225120,60 грн. в т.ч. ПДВ - 37520,10 грн. (т.1 а.с.116);

- ТТН № 020819/3 від 02.08.2019 р. (т.1 а.с.117);

- податкова накладна № 1 від 02.08.2019 р. (т.1 а.с.118);

- рахунок-фактура № 19 від 13.08.2019 р. (т.1 а.с.119);

- видаткова накладна № 27 від 05.08.2019 р. на поставку сої кількістю 25,900 т на суму 219114,00 грн. в т.ч. ПДВ - 36519,00 грн. (т.1 а.с.120);

-ТТН № 050819/1 від 05.08.2019 р. (т.1 а.с.121);

- податкова накладна № 7 від 05.08.2019 р. (т.1 а.с.122);

- видаткова накладна № 28 від 06.08.2019 р. на поставку сої кількістю 22,520 т на суму 190519,20 грн. в т.ч. ПДВ - 31753,20 грн. (т.1 а.с.123);

- ТТН № 060819/1 від 06.08.2019 р. (т.1 а.с.124);

- податкова накладна № 8 від 06.08.2019 р., з(т.1 а.с.125);

- рахунок-фактура № 60 від 17,10.2019 р. (т.1 а.с.127);

- видаткова накладна № 62 від 17.10.2019 р. на поставку сої кількістю 42,600 т на суму 332280,00 грн. в т.ч. ПДВ - 55380,00 грн. (т.1 а.с.128);

- ТТН № 171019/2 від 17.10.2019 р. (т.1 а.с.129);

- ТТН № 171019/1 від 17.10.2019 р. (т.1 а.с.130);

- податкова накладна № 62 від 17.10.2019 р. (т.1 а.с.131);

- рахунок-фактура № 69 від 18.10.2019 р. (т.1 а.с.132);

- видаткова накладна № 70 від 18.10.2019 р. на поставку сої кількістю 31,520 т на суму 245856,00 грн. в т.ч. ПДВ - 40976,00 грн. (т.1 а.с.133);

- ТТН № 181019/3 від 18.10.2019 р. (т.1 а.с.134);

- ТТН № 181019/2 від 18.10.2019р. (т.1 а.с.135);

- податкова накладна № 74 від 18.10.2019р. (т.1 а.с.136);

- рахунок-фактура № 71 від 22.10.2019 р. (т.1 а.с.137);

- видаткова накладна № 73 від 22.10.2019 р. на поставку сої кількістю 10,980 т на суму 85644,00 грн. в т.ч. ПДВ - 14274,00 грн. (т.1 а.с.138);

- ТТН № 221019/2 від 22.10.2019 р. (т.1 а.с.139);

- податкова накладна № 67 від 22.10.2019 р. (т.1 а.с.140);

- рахунок-фактура № 78 від 25.10.2019 р. (т.1 а.с.141);

- видаткова накладна № 81 від 25.10.2019 р. на поставку сої кількістю 12,440 т на суму 97032,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16172,00 грн. (т.1 а.с.142);

- ТТН № 251019/1 від 25.10.2019 р. (т.1 а.с.143);

- податкова накладна № 84 від 25.10.2019 р. (т.1 а.с.144);

- видаткова накладна № 83 від 25.10.2019 р. на поставку сої кількістю 12,440 т на суму 97032,00 грн. в т.ч. ПДВ - 16172,00 грн. (т.1 а.с.145);

- ТТН № 251019/2 від 25.10.2019 р. (т.1 а.с.146);

- податкова накладна № 88 від 25.10.2019 р. (т.1 а.с.147).

Оприбуткування придбаної сої відображено у картках рахунку 281 та 631, а також, картці руху товарів (т.1 а.с.150-165). Оплату товару здійснено частково, шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення № 336 від 13.08.2019 р. на суму 99954,00 грн. (т.1 а.с.149). Станом на 31.12.2019 року ТОВ фірма САІ ЛТД перед ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП за сою числиться заборгованість в сумі 2240128,80 грн. Транспортування придбаного у ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП товару здійснювалось позивачем, що відповідає п.п.3.1 п.3 Договору купівлі-продажу №42 від 19.07.2019 року, та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.101, 105, 109, 114, 117, 121, 124, 129-130, 134-135, 139, 143, 146).

Також 09.09.2019 року ТОВ CAI ЛТД (покупець) уклало Договір купівлі-продажу №55 з ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (т.1 а.с.220-222).

Згідно п. 1.1. предметом цього Договору є сільгосппродукція - насіння соняшника (товар). Згідно п. 1.2. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар, вивезти власним транспортом та вчасно здійснити його оплату.

На підтвердження виконання договірних зобов`язань ТОВ фірма САІ ЛТД та ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП щодо придбання насіння соняшнику в матеріалах справи містяться копії наступних документів:

- рахунок-фактура № 30 від 17.09.2019 р. (т.1 а.с.223);

- видаткова накладна № 35 від 16.09.2019 р. на поставку насіння соняшника кількістю 25,720 т на суму 203702,40 грн. в т.ч. ПДВ - 33950,40 грн. (т.1 а.с.224);

- ТТН № 160919/2 від 16.09.2019 р. (т.1 а.с.225);

- податкова накладна №22 від 16.09.2019 р. (т.1 а.с.226);

- видаткова накладна № 36 від 17.09 2019 р. на поставку насіння соняшника кількістю 12,000 т на суму 95040,000 грн., в т.ч. ПДВ - 15840,00 грн. (т.1 а.с.227);

- ТТН № 170919/2 від 17,09.2019 р. (т.1 а.с.228);

- податкова накладна №23 від 17.09.2019 р. (т.1 а.с.229);

- видаткова накладна № 37 від 17.09.2019 р. на поставку насіння соняшника кількістю 15890 т на суму 125848,80 грн. в т.ч. ПДВ - 20974,80 грн. (т.1 а.с.230);

- ТТН № 170919/4 від 17.09.2019 р. (т.1 а.с.231);

- податкова накладна №24 від 17.09.2019 р. (т.1 а.с.232);

- рахунок-фактура № 37 від 19.09.2019 р. (т.1 а.с.233);

- видаткова накладна № 44 від 19.09.2019 р. на поставку насіння соняшника кількістю 24,140 т на суму 189740,40 грн. в т.ч. ПДВ - 31623,40 грн. (т.1 а.с.234);

- ТТН № 190919 від 19.09.2019 р. (т.1 а.с.235);

- податкова накладна №37 від 19.09.2019 р. (т.1 а.с.236);

- рахунок-фактура № 38 від 20.09.2019 р. (т.1 а.с.237);

- видаткова накладна № 46 від 20.09.2019 р. на поставку насіння соняшника кількістю 12,300 т на суму 95940,00 грн. в т.ч. ПДВ - 15990,00 грн. (т.1 а.с.238);

- ТТН № 200919/2 від 20.09.2019 р. (т.1 а.с.239);

- податкова накладна №39 від 20.09.2019 р. (т.1 а.с.240);

- видаткова накладна № 47 від 20.09.2019 р. на поставку насіння соняшника кількістю 11,380 т на суму 88764,00 грн. в т.ч. ПДВ - 14794,00 грн. (т.1 а.с.241);

- ТТН № 200919/3 ВІД 20.09.2019 р. (т.1 а.с.242);

- податкова накладна №40 від 20.09.2019 р. (т.1 а.с.243);

- видаткова накладна № 49 від 23.09.2019р. на поставку насіння соняшника кількістю 12,150 т на суму 94770,00 грн. в т.ч. ПДВ - 15795,00 грн. (т.1 а.с.244);

- ТТН № 230919/1 від 23.09.2019 р. (т.1 а.с.245);

- податкова накладна №38 від 23.09.2019 р. (т.1 а.с.246).

Оприбуткування придбаного насіння соняшнику відображено у картках рахунку 281 та 631, а також, картці руху товарів (т.2 а.с.4-13). Оплату товару здійснено, шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень №417 від 24.09.2019 р. на суму 200000,00 грн. (т.1 а.с.248), №427 від 27.09.2019 року на суму224591,20 грн. (.т.1 а.с.249), №433 від 03.10.2019 року на суму 65000,00 грн. (т.1 а.с.250), №434 від 03.10.2019 року на суму 145000,00 грн. (т.2 а.с.1), №461 від 16.10.2019 року на суму 150000,00 грн. (т.2 а.с.2), №484 від 22.10.2019 року на суму 109214,40 грн. (т.2 а.с.3). Транспортування придбаного у ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП товару здійснювалось позивачем, що відповідає п.п.3.1 п.3 Договору купівлі-продажу №55 від 09.09.2019 року, та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.225, 228, 231, 235, 239, 242, 245).

В подальшому придбаний товар (сою) було реалізовано згідно Договору поставки №22021915 від 22.03.2019 року ПП Укр Агро Партнер , що підтверджується також долученими до матеріалів справи копіями рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, карток рахунку 361 (т.1 а.с.166-219). Водночас, придбаний товар (насіння соняшнику) було реалізовано згідно Договору купівлі-продажу №297-П від11.09.20129 року з ТОВ Сідвелс та згідно Договору поставки №08021907 від 08.02.2018 року з ТОВ Гідросенд , що підтверджується також долученими до матеріалів справи копіями рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, карток рахунку 361 (т.2 а.с.14-55).

Щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, фізичних, технічних та технологічних можливостей ТОВ фірма САІ ЛТД вчинити дії, що становлять зміст господарської операції, судом встановлено наступне.

У своїй господарській діяльності ТОВ фірма САІ ЛТД використовує виробничі потужності, які орендує у ФОП ОСОБА_1 згідно договору оренди №1 від 01.03.2012 року (т.2 а.с.70-71), додаткової угоди №1 від 30.12.2016 року до договору № 1 від 01.03.2012 року (т.2 а.с.72), додаткової угоди №2 від 27.02.2017 року до договору №1 від 01.03.2012 року (т.2 а.с.73), додаткової угоди № 3 від 27.02.2019 року до договору №1 від 01.03.2012 року (т.2 а.с.74), зокрема: офісне приміщення 25 кв.м., виробниче приміщення 106 кв.м., складське приміщення 360 кв.м. (всього площі 491 кв.м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивач у своїй господарській діяльності використовує орендовані транспортні засоби:

- згідно договору оренди транспортного засобу від 17.07.2017 року, укладеного з орендодавцем ФОП ОСОБА_1 , автомобіль марки DAF АЕ 65 реєстраційний № НОМЕР_1 (т.2 а.с.60-61, 62);

- згідно договору оренди №18 від 31.07.2015 року та додаткової угоди № 1 від 01.07.2017 р., додаткової угоди №2 від 01.07.2018 р., додаткової угоди №3 від 02.01.2019 р., додаткової угоди № 4 від 01.08.2019 р., укладених з орендодавцем ТОВ "Житич", автомобіль марки FAW № НОМЕР_2 , автомобіль марки КАМАЗ, модель 55102, причіп марки 3-ПТС 12Б МОД ММЗ-768Б (т.2 а.с.63-65, 66-69);

- згідно договору суборенди №19 від 31.07.2015 р., додаткової угоди №1 від 01.07.2017 р. та додаткової угоди № 2 від 02.01.2019 року, укладених з суборендарем ТОВ "Житич", напівпричіп марки MONTRACON, модель SMR (т.2 а.с.56-57, 58-59).

Таким чином, суд убачає, що ТОВ фірма САІ ЛТД має достатні виробничі потужності для зберігання та транспортування придбаної сировини (сої та насіння соняшнику).

Також судом було встановлено, що в бухгалтерському обліку товариства вказані господарські операції відображено належним чином - частини оплати товарів/послуг/необоротних активів.

Представником позивача наголошувалось на тому, що податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак у нього не було жодних сумнівів щодо даної господарської операції.

Водночас в акті перевірки від 18.03.2020 року №11/11-28-05-11/20651455 податковим органом зазначено, що ТОВ фірма САІ ЛТД відобразило в своїй податковій звітності операції з контрагентом-постачальником ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП на загальну суму 3233892 грн., у т.ч. ПДВ 538982 грн., які фактично не відбулись, а відображені тільки на первинних документах, що не дає право позивачу на формування складу податкового кредиту за відсутності фактичного здійснення операцій з придбання ТОВ фірма САІ ЛТД сої та насіння соняшника, у ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (т. а.с.21-49)

Так, в акті від 18.03.2020 року №11/11-28-05-11/20651455 зазначено, що в ході проведення перевірки платником не надано сертифікати якості на сою та насіння соняшника або відомості, передбачені договорами від №42 від 19.07.2019 року та №55 від 09.09.2019 року щодо товаровиробника продукції, яка відображена як реалізована, що не дає можливості визначити походження такого товару (т. а.с.21-49). Основними доводами податкового органу, зафіксовані у акті перевірки є те, що згідно умов договорів поставки, укладеного між ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП та ТОВ фірма САІ ЛТД, ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП як контрагент-постачальник не мав можливості виконати вказані умови щодо надання документів на поставку товару у власність покупця (сої та насіння соняшника ), за сукупності умов, а саме: відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних і виробничих об`єктів), які б дозволяли провадити господарську діяльність; не придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження господарської діяльності, у тому числі оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуг, відсутнє придбання тотожної продукції по ланцюгу постачання контрагента-постачальника ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП . Також у контрагента-постачальника відсутні необхідні трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби, що свідчить про відсутність фактичної можливості здійснення фінансово-господарської діяльності в частині проведеної реалізації на адресу ТОВ фірма САІ ЛТД (т. а.с.21-49).

Щодо зазначених вище доводів та тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема щодо спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та обізнаності ТОВ фірма САІ ЛТД щодо дефектів у правовому статусі його контрагента, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно загальнодоступних відомостей державних реєстрів станом на дату укладання та виконання вказаних вище договорів, ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (код в ЄДРПОУ 41717029) є юридичною особою, не перебуває у стані припинення, стосовно нього не порушено провадження у справі про банкрутство, перебуває на обліку в податкових органах та не має заборгованості перед бюджетом, зареєстрований у якості платника ПДВ, не є учасником кримінальних проваджень, не є боржником або іншим учасником виконавчих проваджень. Наведене дозволяє зробити висновки, про те, що укладення та виконання договорів між ТОВ фірма САІ ЛТД та ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП повністю відповідає напрямкам господарської діяльності та нормальним діловим інтересам ТОВ фірма САІ ЛТД

Окрім того, ТОВ фірма САІ ЛТД має об`єктивні фізичні, технічні та технологічні можливості для прийняття сої та насіння соняшника, а також його подальшого використання у технологічному циклі з метою отримання прибутку.

Таким чином, ТОВ фірма САІ ЛТД не мало підстав для обґрунтованих сумнівів щодо можливості та/або права ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП бути постачальником насіння соняшника, виписувати та реєструвати податкові накладні. Загальнодоступні державні реєстри не містять відомостей щодо дефектів правового статусу ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП .

Отже, контролюючий орган посилається на наявну в нього податкову інформацію щодо постачальника - ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП - згідно якої постачальник не має земельних ділянок, кваліфікованого персоналу, виробничих та складських потужностей, транспортних засобів у кількості, яка необхідна для фактичного виробництва (вирощування) та постачання сої та насіння соняшника, яке є предметом договірних відносин із позивачем.

Також, суд зазначає, що податкова інформація, на яку спирається податковий орган, носить суто відомчий характер та не є загальнодоступною: відомості підсистеми Аналітична система ІС Податковий блок щодо наявності ознак фіктивності ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП , інформація від оперативних підрозділів ДПС, інших правоохоронних органів, інші відомчі джерела інформації, доступ позивачу до яких неможливий.

На думку контролюючого органу, викладене свідчить, що джерело походження товару невідоме, а отже, неможливий його рух по всьому ланцюгу постачання.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (Постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа № 826/8016/13-а,адміністративне провадження № К/9901/4058/18, від 10 вересня 2018 року справа № 826/25442/15, адміністративне провадження № К/9901/24925/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/2677/17, адміністративне провадження № К/9901/47242/18 та ін.).

Надані до перевірки первинні документи, що підтверджують господарські операції між товариствами, згідно даних акту перевірки, не мають будь-яких дефектів, що свідчили б про безтоварність таких операцій. Складені та зареєстровані податкові накладні відповідають вимогам законодавства.

Також, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 р. по справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі № 826/7704/16 (адміністративне провадження № К/9901/38191/18).

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані (зареєстровані) з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для включення платником податку - покупцем (отримувачем) товарів/послуг сум податку до складу податкового кредиту є: податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН; інші документи, визначені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Саме таку позицію викладено в листі ДФС України від 05.09.2016, № 15232/5/99-99-15-03-02-16 "Про розгляд звернення відносно порядку формування податкового кредиту по ПДВ".

Ця позиція підтверджена податковою консультацією ДФС від 02.10.2018 №4269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, згідно з якою зареєстрована податкова накладна є для покупця товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивачем у складі сум податкового кредиту відображені суми ПДВ за податковими накладними складеними ТОВ "ТРІУМФ ТРЕФЙД ГРУП" у липні, серпня, вересні та жовтні 2019 року, що підтверджується додатками 5 до податкових декларацій з ПДВ ТОВ фірми "САІ ЛТД" (а.с. 29-58 т.3).

Формування податкового кредиту обумовлено придбанням товарів з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, що підтверджується наданими до перевірки та долученими до матеріалів справи первинними документами

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Отже, фактичне здійснення господарської операції підтверджується наступним: 1) дією або подією; 2) зміною в структурі активів та зобов`язань або власному капіталі; 3) відомостями про господарську операцію; 4) економічним ефектом (приріст/збиток) у часі.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП здійснило реєстрацію податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Так, в акті перевірки зазначено (а.с.37 т.1), що ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП у липні-жовтня 2019 року складає та реєструє в ЄРПН податкові накладні на придбання наступних товарів: сої, насіння соняшника, що також підтверджується із даних податкових декларацій з ПДВ та додатків 5, аналіз яких діє підстави дійти висновку про рух активів ТОВ ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП (а.с.211-220 т.2).

Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Захист прав суб`єктів господарювання є однією з найважливіших категорій права. Способами захисту прав суб`єктів господарювання є ті законодавчо закріплені заходи, за допомогою яких проводиться відновлення порушеного права. Здійснення такого захисту передбачає органічне поєднання конкретних способів, засобів і форм з активними, цілеспрямованими діями суб`єкта господарювання, права якого були порушені, перелік способів захисту прав суб`єктів господарювання не має вичерпного характеру, що допускає можливість захисту прав суб`єктів господарювання іншими способами, які передбачені законом.

Відповідно до положень статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Така позиція висловлена в рішенні Верховного Суду України по справі №816/809/17.

Загальні положення статті 61 Конституції України та спеціальні норми Податкового кодексу передбачають індивідуальну відповідальність особи за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний висновок Європейський суд з прав людини виклав у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02) у рішенні від 09.01.2007 року: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з податку на додану вартість, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання.

А тому дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність останнього з протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій.

Так, статтею 16 Закону України Про інформацію податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Порядок отримання податкової та іншої інформації встановлено статтями 72-73 ПК України та відповідною постановою КМУ.

Суд зазначає що відповідно до вимог статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

А функціями податкового органу, відповідно до положень статті 61 ПК України є контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Окрім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень на даний час не має жодного вироку суду по контрагенту позивача.

Будь-яких інших даних, які б свідчили про порушення з боку позивача в акті перевірки відсутні.

Окрім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (Постанови Верховного суду від 10 вересня 2018 року справа № 826/8016/13-а,адміністративне провадження № К/9901/4058/18, від 10 вересня 2018 року справа № 826/25442/15, адміністративне провадження № К/9901/24925/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 810/2677/17, адміністративне провадження № К/9901/47242/18 та ін.).

Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 (адміністративне провадження № К/9901/1349/170, зазначив, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Більш того, стосовно підприємств по ланцюгу постачання .

Судом викликалась директор ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙД ГРУП" для допиту в якості свідка, проте в судове засідання не з`явилась. Свідок ОСОБА_2 , який працює водієм ТОВ фірма "САІ ЛТД" та директор ТОВ фірма "САІ ЛТД" Петров С.А. зазначали суду про те, що здійснення поставки товару відбувалось за наглядом чоловіка представника ТОВ "ТРІУМФ ТРУЙД ГРУП", який приїздив на фірму в потім супроводжував автомобіль позивача до місця навантаження, а потім вже на ваговій за участю директора зважували навантажений товар.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушення, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 06.05.2020 року №00000370511, №00000380511 та №00000390511 - скасуванню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 21020 грн., що підтверджується платіжним дорученням №624 від 27.05.2020 року (т.1 а.с.12), а відтам зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми САІ ЛТД (вул. М. Грушевського, буд.№4-Д, смт. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500; код в ЄДРПОУ 20651455) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код в ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 06 травня 2020 року №00000370511, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма "САІ" ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 873150 гривень 00 копійок, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 582100 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 291050 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 06 травня 2020 року № 00000380511, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма "САІ" ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 769959 гривень, в тому числі за податковим зобов`язанням гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 06 травня 2020 року № 00000390511, яким товариству з обмеженою відповідальністю фірма "САІ" ЛТД зменшено розмір від`ємного значення суми податку па додану вартість: податок па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 25676 гривень.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми САІ ЛТД (код в ЄДРПОУ 20651455)судові витрати по сплаті судового збору в сумі 21020 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код в ЄДРПОУ 43142606).

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук