Ухвала

від 14.09.2020 по справі 344/11914/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11914/20

Провадження № 2/344/3216/20

У Х В А Л А

14 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., вивчивши матеріали заяви ПрАТ Одяг про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПрАТ Одяг до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В :

позивачем разом з позовною заявою подано суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, в межах розміру позовних вимог на суму 106703,78 гривень, належне ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 двокімнатну квартиру, загальною площею 82,1 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 ; 1/2 домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , адреса: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,11 га., кадастровий номер 2611092001:22:002:1770, адреса: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, площею 0,0999 га., кадастровий номер 2611092001:22:002:1773, адреса: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця, участок Стаїщі, земельну ділянку АДРЕСА_5 . При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову просив суд врахувати відсутність підстав передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, з якими пов`язується обов`язкове застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В обґрунтування вимоги про накладення арешту на визначене в заяві майно відповідача, позивачем не долучено належних та допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зокрема не підтверджено намір відповідача відчужити зазначене майно.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже обов`язком позивача є доведення правових підстав його заяви про забезпечення позову, доведення настання негативних наслідків у разі не забезпечення позову, доведення обставини не здійснення відповідних дій з метою зловживання процесуальними правами.

Позивачем не доведено вартості об`єктів нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, що є порушенням його процесуального обов`язку щодо доведення співмірності заявлених позовних вимог та заходу забезпечення позову.

Таким чином в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено доказів об`єктивних обставин, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надано доказів, що відповідач вчиняє дії, щодо відчуження майна, що утруднить чи не уможливить виконання судового рішення. При цьому, не передбачено процесуальним законом здійснення заходів забезпечення позову, яке ґрунтується виключно на припущеннях позивача про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позову, що не підтверджені належними засобами доказування.

Також, процесуальним законодавством передбачена наявність співмірності між обраним видом забезпечення позову та предметом і підставами позову. Зазначеної співмірності позивачем не доведено.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Всупереч положенню п. 1 ст. 154 ЦПК України заявником не вказано пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення його заяви.

Однак в усталеній судовій практиці та цивільній правовій доктрині вказано на необхідність перевірки зазначених форм поведінки учасників цивільних відносин на відсутність елементів зловживання відповідними правами, оскільки як зазначено в положеннях ЦПК України здійснення дій чи утримання від них має правові наслідки для відповідних заінтересованих осіб.

Необхідність вирішення питання про зустрічне забезпечення також передбачено положеннями ст. 151 ЦПК України та належить до обов`язків позивача.

Позивачем не внесено коштів на депозитний рахунок суду з метою забезпечення зустрічного забезпечення на час звернення до суду, позивачем не обгрунтовано поважних причин відсутності можливості внести відповідну суму. Висновок позивача про відсутність підстав для здійснення зустрічного забезпечення необгрунтовано належними правовими підставами.

Таким чином заява позивача не підлягає до задоволення.

Усі інші пояснення, докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви ПрАТ Одяг про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПрАТ Одяг до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Бородовський С.О.