Ухвала

від 07.09.2020 по справі 554/10480/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10480/19 Номер провадження 11-сс/814/749/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2020 року про арешт майна , -

з участю: прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 , -

в с т а н о в и л а :

Зміст оскарженогосудового рішенняі встановленіслідчим суддеюсуду першоїінстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2020 року клопотання старшого слідчого задоволено та накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_9 , а саме: на квартиру загальною площею 31, 5 кв. м., житлова площа 15,1 кв. м., а адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права відчуження , розпорядження , до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала

У принесеній апеляції адвокат просить ухвалу скасувати та постановити нову , якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити , обґрунтовуючи вимоги тим, що слідчий суддя в ухвалі не виклав суть підозри , а отже не перевірив її обґрунтованість. При цьому , виклад фактичних обставин справи в ухвалі не відповідає пред`явленій підозрі , а суд не має права на власний розсуд викладати подію злочину , скорочувати її тощо.

Адвокат наголошує , що доказів того , що на перелічене майно підозрюваної може бути накладено арешт з метою забезпечення шкоди , завданої внаслідок кримінального правопорушення , в клопотанні прокурора не приведено і в матеріалах , які додані до клопотання , не існує.

Слідчий суддя в оскарженій ухвалі в порушення вимог п.п. 5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України не оцінив розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника.

Крім того , апелянт вказує на порушення права на захист , через неповідомлення підозрюваної і захисників про розгляд клопотання.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з наведених в ній підстав. Прокурор заперечував з приводу задоволення апеляції.

Мотиви суду

Заслухавши суддю доповідача , думку сторін на підтримання та спростування доводів апеляції , вивчивши матеріали за клопотанням , обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає , що слідчий суддя зазначених приписів кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове , до скасування у встановленому цим Кодексом порядку , позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження , розпорядження та/або користування майном , щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати , що воно є доказом злочину , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного , обвинуваченого , засудженого , третіх осіб , конфіскації у юридичної особи , для забезпечення цивільного позову , стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди , можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування , пошкодження , псування , зникнення , втрати , знищення , використання , перетворення , пересування , передачі , відчуження.

Згідно положень частини другої цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1. збереження речових доказів; 2.спеціальної конфіскації ; 3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4. відшкодування шкоди , завданої внаслідок кримінального правопорушення ( цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про арешт майна , в порядку статей 170-173 КПК України , для прийняття законного та обґрунтованого рішення , слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини , які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання.

Як встановлено слідчим суддею, у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування , внесенні до ЄРДР за ч. 5 ст. 191 , ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено , що службові особи ПП «Адамас» , діючи з службовими особами ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області зловживаючи своїми повноваженнями, внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до декларацій з податку на додану вартість за червень, грудень 216 року, щодо фактичного проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Сіті Ленд», ТОВ «Інвест Лайв», ТОВ «Апостеріорі», ПАТ «Ічнянський завод СМ та М», ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , при цьому достовірно знаючи про те, що зазначені операції фактично не здійснювалися, внаслідок чого безпідставно отримали кошти, перераховані у повному обсязі з Державного бюджету України у виді відшкодування ПДВ. ОСОБА_9 з 01.12.2011 по 2018 року на ПП «Адамас» обіймала посаду заступника головного бухгалтера ПП «Адамас». В період часу з серпня 2016 по липень 2017 року, в результаті діяльності організованої злочинної групи в складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , ПП «Адамас» отримано бюджетне відшкодування ПДВ, штучно сформованого від ПАТ «Ічнянський завод СМ та М», внаслідок придбання продукції масла солодковершкового Селянського, виробником якого вказаний суб`єкт господарської діяльності фактично не являється, на суму 18 022 548,00 гривень, яку ПП «Адамас» отримав на розрахункові рахунки підприємства, та які директор та засновник ПП «Адамас» ОСОБА_12 , використав на власний розсуд.

19.02.2020 підозрюваній ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК України,.

04.03.2020підозрюваній ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 04.05.2020, який не продовжувався.

07.07.2020 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017171010000022 від 27.02.2017 продовжено до шести місяців, тобто до 07.08.2020.

27.07.2020 на підставі п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст. ст..278,279 КПК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171010000022 ОСОБА_9 змінено раніше повідомлену підозру від 07.02.2020 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 366 КК Українита повідомлено ОСОБА_9 про нову підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.28, ч. 1 ст.366 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей вчиненими організованою групою.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення саме ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.28, ч. 1 ст.366КК України , яка є достатньою на даному етапі досудового розслідування , значний розмір заподіяних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, слідчий суддя прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна підозрюваної ОСОБА_9 , оскільки прийняте рішення є заходом забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення виконання покарання.

Тому доводи апеляційної скарги про недодержання слідчим вимогст.170 КПК України та відсутність у суду правових підстав для накладення арешту , колегія суддів вважає необґрунтованими.

Не накладення арешту на зазначене майно може призвести до можливості його відчуження, що унеможливить подальше відшкодування завданих збитків чи виконання покарання.

Доводи апеляційної скарги адвоката щодо відсутності доказів, які свідчили б про те , що саме ОСОБА_9 вчинено вищезазначені злочини та відсутність підтвердження завданої шкоди , колегія суддів вважає передчасними та такими, що не спростовують висновків слідчого судді , оскільки суд на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання щодо оцінки доказів.

Що стосується доводів апелянта про співрозмірність обмеження права власності підозрюваної ОСОБА_9 з завданою шкодою, колегія суддів вважає, що враховуючи суму збитків , яка зазначена у підозрі та вид покарання у виді конфіскації майна , що передбачений ч. 5 ст. 191 КК України , така сума є співрозмірною , а тому слідчий суддя прийшов правильного висновку і в цій частині.

Не грунтується на нормах закону посилання адвоката на порушення права на захист підозрюваної ОСОБА_9 через те , що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто без повідомлення її захисників , оскільки можливість такого розгляду прямо передбачена ч. 2 ст. 172 КПК Українир та слідчий клопотав про такий розгляд , навівши переокнливі мотиви.

Істотних порушень вимог КПК України , які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді , не вбачається.

З урахуванням викладеного , колегія суддів вважає , що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону , слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини , з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно , а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.420,422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2020 року про арешт на майно підозрюваної ОСОБА_9 , а саме: на квартиру загальною площею 31, 5 кв. м., житлова площа 15,1 кв. м., а адресою: АДРЕСА_1 - без змін;

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4