Рішення

від 03.09.2020 по справі 947/22199/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22199/19

Провадження № 2/947/1388/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2020

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ковальова Д.В., звернулася до суду з даним позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 боргу 12768,05 доларів США, мотивуючи його тим, що 9.02.2018р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким останній отримав у неї у борг 10000 доларів США. 30.12.2018р. ОСОБА_1 пред`явила ОСОБА_2 вимогу щодо повернення позики, однак останній цю вимогу не задовольнив. Також просив суд стягнути судові витрати.

Представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, надавши суду письмову заяву.

Відповідач у засідання не прибув повідомлявся належним чином про час та місце його проведення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 9.02.2018р. відповідач нотаріально підтвердив, що 9.10.2017р. отримав від ОСОБА_1 271240 грн., про що склав заяву від 9.02.2018р. (а.с.9). При цьому строку повернення боргу у заяві не зазначено.

Також адвокатом позивача надано вимогу позивачки до відповідача (а.с.10), згідно якої вона вимагає від відповідача, зокрема, повернути 271240,20 грн. згідно заяви ОСОБА_2 від 9.02.2018р., що еквівалентно 10000 євро, ця заява датована 30.12.2018р.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Оскільки у зазначеній заяві від 9.02.2018р. не встановлено строк повернення позики, а вимога позивачки від 30.12.2018р. не отримана відповідачем, бо доказів такого отримання останнім цієї вимоги стороною позивача суду не надано, то суд вважає, що строк виконання зобов`язання не настав, а отже вимога щодо стягнення боргу заявлена стороною позивача передчасно, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Бескровний Я. В.