Рішення

від 19.08.2020 по справі 648/2505/19

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/2505/19

Провадження № 2/648/76/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року смт Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря судового засідання Данильченко О.О.,

представника позивача Джамалли Р.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Джамалли Равіль Хагали-огли в інтересах Приватного підприємства Криниця до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив внести зміни до договору оренди землі №4АА00217-041071400017, укладеного 12.05.2009 року та зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК від 11 лютого 2010 року, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: №31607197 від 16.05.2019 року, шляхом визнання додаткової угоди від 18 липня 2019 року укладеною.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ПП Криниця укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець - ОСОБА_3 надала, а орендар - ПП Криниця прийняло в строкове платне користування земельну ділянку господарського призначення, яка знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, загальною площею 4,3700 га, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та новим власником земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 травня 2019 року став відповідач по справі - ОСОБА_2

06 червня 2019 року відповідач - ОСОБА_2 звернувся до ПП Криниця з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі на підставі пункту 38 договору оренди землі від 12 травня 2009 року, яким визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.

В свою чергу, 24.06.2019 року позивачем направлено повідомлення-відповідь, в якому він подякував за своєчасне сповіщення про зміну власника земельної ділянки, яка перебуває в оренди у ПП Криниця , та запропонував надати відомості про карткові рахунки для перерахування орендної плати за користування земельною ділянкою за 2019 рік, що була переглянута орендарем у відповідності до п.13 Договору оренди землі від 29.05.2009 року, та яка становить 9614,00 гривень та складає 8,66% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а також запропоновано укласти додаткову угоду до договору вказаного договору. Проте, відповідачем вказаний лист залишено без уваги, у зв`язку з чим 18.07.2019 року позивач повторно направив відповідачу лист-повідомлення, в якому запропонував надати реквізити для сплати орендної плати або особисто забрати плату за користування земельною ділянкою за 2019 рік, а також у зв`язку з відсутністю відповіді на попередній лист, повторно запропонував укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 29.05.2009 року. Однак, відповідачем також проігноровано вказаний лист та відповіді ним не надано.

Посилаючись на те, що п.38 Договору закріплює перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи як підставу для зміни умов договору, то вважав, що з урахуванням вказаного, ухилення відповідача від укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 29.05.2009 року порушує права та законні інтереси позивача, в зв`язку з чим вони підлягають захисту у судовому порядку.

Ухвалою судді від 21.08.2019 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22.07.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважав, що вимоги позивача є необґрунтованими, незаконними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, посилаючись на те, що відповідач є власником земельної ділянки, яка знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, загальною площею 4,3700 га, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003, яка успадкована ним після смерті його бабусі - ОСОБА_3 , а відповідно він є і новим орендодавцем за договором оренди вказаної земельної ділянки, укладеним між останньою та позивачем - ПП Криницею , ОСОБА_2 вважав, що скористався своїм правом розірвати вказаний договір на підставі п.38 договору, в якому чітко зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.

Скориставшись своїм правом, передбаченим Договором, 06.06.2020 року відповідач надіслав лист-повідомлення на адресу позивача про намір розірвати вказаний договір, оскільки вказаний договір суперечить його правам та інтересам, та просив укласти угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером: 6520382000:05:001:0003. Також підкреслив, що жодного бажання вносити будь-які зміни до договору оренди землі не мав, що прямо вбачається з його листа-повідомлення, та заперечив твердження позивача, що надіслане ним повідомлення стосується лише зміни власника.

11.07.2020 року на адресу відповідача надійшла відповідь від позивача, в якій останнім повідомлено, що йому не зрозуміло, які саме права порушені чинним договором, при цьому позивач не висловив свою позицію щодо укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, а навпаки самостійно визначивши, які саме права та інтереси відповідача є порушеними, запропонував їх усунути шляхом укладенням додаткової угоди, проект якої долучив до вказаної відповіді.

Відповідач також зазначив, що вказаний додаток до листа не є проектом додаткової угоди в його розумінні, оскільки додаткова угода до договору оренди землі датована 12.05.2009 року та міститься на п`яти аркушах, що свідчить про підміну понять позивачем та намагання укласти договір оренди землі в його новій редакції.

Крім того, не зважаючи на встановлений у листі позивача від 24.06.2020 року тридцяти денний термін для надання відповіді, 18.07.2019 року позивачем було повторно направлено відповідачу повідомлення з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди, проте вже іншого змісту та на двох аркушах.

Відповідач також вказав, що 31.07.2019 року ним була надана відповідь на лист від 24.06.2020 року та повідомлено позивача про небажання підписувати вказаний проект договору, з підстав зазначених в повідомленні від 06.06.2020 року, що також спростовує твердження позивача в частині не отримання ним вказаної відповіді.

З урахуванням вказаних дій позивача, відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання вказаного договору оренди від 12.05.2009 року. Крім того, зазначив, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 26.05.2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі та договір оренди від 12.05.2009 року розірвано, що свідчить про неможливість вносити будь-які зміни до зазначеного договору, в зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 23.07.2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзові на позовну заяву.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності у їх взаємозв`язку, дійшов переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що 12 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ПП Криниця укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець ОСОБА_3 надала, а орендар ПП Криниця прийняло в строкове платне користування земельну ділянку господарського призначення, яка знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, загальною площею 4,3700 га, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003.

Вказаний договір оренди землі укладено строком на 15 років та зареєстровано Білозерським районним відділом Херсонської регіональної філії Центру ДЗК 11 лютого 2010 року за номером 4АА002117 041071400017.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 травня 2019 року, виданого державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Алпеєвою Т.В. за реєстровим номером 583, ОСОБА_2 отримав у спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,3700 га, розташовану на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

06.06.2019 року відповідач - ОСОБА_2 , як новий власник земельної ділянки, звернувся до ПП Криниця з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі на підставі пункту 38 договору оренди землі від 12 травня 2009 року.

Пунктом 38 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

24.06.2019 року позивачем - ПП Криниця направлено повідомлення-відповідь на адресу відповідача - ОСОБА_2 до якого долучено проект додаткової угоди з пропозиціями внести зміни до договору, щодо власника (орендодавця) земельної ділянки, розміру орендної плати, прав та обов`язків сторін, та порядку внесення змін до договору, всього на 5 аркушах, із встановленим строком надання відповіді щодо її укладення у 30 днів. Проте, не зважаючи на запропонований тридцяти денний строк, який був наданий відповідачу, 18.07.2019 року тобто до спливу вказаного строку, позивачем повторно направлено повідомлення, до якого долучено інший проект додаткової угоди, щодо зміни сторін та розміру орендної плати на 2 аркушах, з іншими пропозиціями щодо внесення змін до вказаного договору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 11.07.2020 року отримано та 31.07.2019 року надано відповідь на лист позивача від 24.06.2019 року, в якому ним повторно повідомлено про свої наміри розірвати укладений 12.05.2009 року договір оренди, з підстав передбачених п.38 вказаного договору.

Також, з матеріалів справи вбачається, що не отримавши згоди на укладення угоди щодо розірвання вищевказаного договору оренди землі, відповідач - ОСОБА_2 , в зв`язку з виникненням спору, звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області з позовною заявою про розірвано договору оренди землі укладеного 12.05.2009 року та зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК від 11 лютого 2010 року, між ОСОБА_3 правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ПП Криниця .

26.05.2020 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області, яке не набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі та вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 12.05.2009 року розірваний.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.373 Цивільного кодексу України , власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

З аналізу статті 792 ЦК України вбачається, що майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статей 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.781 ЦК України ).

Статтею 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України Про оренду землі , право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону .

Відповідно до ст.30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, частина 1 статті 7 Закону України Про оренду землі застосовується лише якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 38 договору оренди землі від 12.05.2009 року, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_2 є власником та відповідно й новим орендодавцем земельної ділянки, яку успадкував після смерті бабусі - ОСОБА_3 .

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України ).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.651 ЦК України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, внесення змін до діючого та чинного договору оренди землі можливе лише за згодою сторін, оскільки інше не встановлено ні договором, ні законом.

Проте, судом встановлено, що взаємної згоди між сторонами не досягнуто, відповідачем було надіслано повідомлення на адресу позивача, в якому повідомлено про зміну власника земельної ділянки та про намір розірвати вказаний договір оренди землі від 12.05.2009 року, що також вбачається з листа відповіді від 31.07.2019 року, в якому ОСОБА_2 , повторно повідомив про відсутність намірів вносити будь-які зміни до договору та наполягав на його розірванні згідно п.38 договору. Доводи позивача, щодо не отримання ним відповіді від відповідача на лист від 24.06.2020 року, спростовується матеріалами справи.

Судом встановлено, що дійсними намірами відповідача, було саме розірвання договору оренди земельної ділянки та це є реальним його волевиявленням, спрямованим на настання певних правових наслідків. При цьому, внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду, всупереч волі відповідача, порушує інтереси власника майна - відповідача, обмежує його право власності та права, передбачені ч.1 ст.627 ЦК України .

За таких обставин, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, а також встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та обраного позивачем способу захисту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, тому й судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, що були понесені позивачем, у відповідності до ст.141 ЦПК України , до стягнення з відповідача не підлягають

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України , ст.ст. 626 , 627 , 651 , 781 , 792 ЦК України , ст.ст. 122 , 124 Земельного кодексу України , ст.ст. 1 , 4 , 7 , 30 , 31 Закону України Про оренду землі , керуючись ст.ст. 76-81 , 141 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову Джамалли Равіль Хагали-огли в інтересах Приватного підприємства Криниця до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 12.05.2009 року між ОСОБА_3 та ПП Криниця та зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК за №4АА002117-041071400017 від 11.02.2010 року, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31607197 від 16.05.2019 року, шляхом визнання додаткової угоди від 18 липня 2019 року до вказаного договору оренди землі укладеною - відмовити.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Рибас