Рішення

від 14.09.2020 по справі 683/3334/19

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3334/19

2/683/448/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника -

адвоката Кашина В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/3334/19, 2/683/448/2020 за позовом ОСОБА_1 до Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,17 га, що розташована на території Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області у межах згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №757252 від 19 червня 2003 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . До складу спадщини після її смерті увійшла земельна ділянка площею 2,17 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. 23 червня 2000 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла для ОСОБА_3 сертифікат на земельну частку (пай).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. До складу спадщини після її смерті увійшла вищезазначена земельна ділянка площею 2,17 га, яку вона набула в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , однак не оформила.

Позивач вказує, що вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку та оформила частину спадкового майна.

Однак, вона не може оформити спадкові права на спірну земельну ділянку через відсутність належного підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , а також через те, що у заповіті, складеному від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , предметом заповідального розпорядження є сертифікат на земельну частку (пай), а не земельна ділянка, та через наявність іншого заповіту від 21 січня 1999 року, за яким ОСОБА_4 усе своє майно заповіла іншій особі.

Вважає, що право успадкувати спірну земельну ділянку мала саме ОСОБА_3 на підставі заповіту від 23 червня 2000 року, оскільки 19 червня 2003 року на підставі рішення Немиринецької сільської ради №4 взамін вищезазначеного сертифікату ОСОБА_4 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №757252, тому саме ця земельна ділянка входить до складу спадкового майна згідно заповіту.

Оскільки ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 за заповітом, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, розпорядилась речами померлої та здійснила її поховання, проте за життя не оформила спадкових прав, тому вона, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_3 має право на належну ОСОБА_4 спірну земельну ділянку.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2020 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2 (а.с.72).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кашин В.А. підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просять позов задоволити.

При цьому, ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_4 була сусідкою її матері ОСОБА_3 й остання доглядала її, а після смерті допомагала у похованні. Вказує, що ОСОБА_4 за життя склала на користь ОСОБА_3 заповіт, який зберігався в останньої разом із сертифікатом на право на земельну частку (пай). В подальшому ОСОБА_4 забрала у матері вказаний сертифікат та переробила його на Державний акт, який віддала для ОСОБА_3 . Також вказує, що після похорон ОСОБА_4 її родичка ОСОБА_2 закрила хату на ключ та віддала ключ для ОСОБА_3 , щоб вона доглядала за хатою. Після смерті ОСОБА_4 її родичі віддали для ОСОБА_3 також речі померлої, зокрема, посуд та садовий інвентар, а будинок - продали.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Довбня О.В., які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи наявне клопотання (а.с.128), у якому адвокат Довбня О.В. просить справу слухати у його та відповідачки відсутності, проти позову заперечують.

Крім того, у визначений судом строк, відповідачка ОСОБА_2 подала відзив (а.с.93-95), у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 вчинила будь-які дії для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на підставі заповіту від 23 червня 2000 року, а відтак не набула права на спірну земельну ділянку.

Відповідач - Немиринецька сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду представника не направила, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала, в матеріалах справи наявна письмова заява про розгляд справи у відсутності представника (а.с.80).

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області померла ОСОБА_3 , яка для позивачки ОСОБА_1 була матір`ю.

На день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6

10 квітня 2012 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №246/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Того ж дня чоловік померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 подали нотаріусу заяви про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3

26 листопада 2012 року на ім`я ОСОБА_1 державний нотаріус видала свідоцтва про право на спадщину за законом на належне ОСОБА_3 майно, а саме, земельну ділянку площею 2,11 га з кадастровим номером 6824286200:05:015:0100 та грошові вклади.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №246/2012, заведеної 10 квітня 2012 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.31-66).

Отже, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка прийняла у встановленому законом порядку спадщину та оформила частину спадкового майна.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Деркачі Старокостянтинівського

району Хмельницької області померла ОСОБА_4 . На день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 .

21 січня 1999 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Коломієць В.І., зареєстрований в реєстрі за №2, яким належний їй на день смерті житловий будинок, хлів, літню кухню, надвірні будівлі, а також усе інше належне їй на день смерті майно заповіла своїй племінниці ОСОБА_2 .

Крім того, 23 червня 2000 року ОСОБА_4 склала ще один заповіт, посвідчений секретарем Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Коломієць В.І., зареєстрований в реєстрі за №16, яким належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) заповіла ОСОБА_3

24 вересня 2004 року за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №587/2004 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Того ж дня на ім`я ОСОБА_2 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належний ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №587/2004, заведеної 24 вересня 2004 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с.22-28).

При цьому, в матеріалах спадкової справи №587/2004 відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом від 23 червня 2000 року після смерті ОСОБА_4 .

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі ст.534 ЦК Української РСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548 ЦК Української РСР).

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за

місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частини перша, друга ст.549 ЦК Української РСР).

Згідно зі ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь-яких належних доказів, які б достовірно підтверджували факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 у порядку, визначеному частиною першою, другою статті 549 ЦК Української РСР, позивачкою не надано.

При цьому, згідно довідки виконавчого комітету Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №745 від 06 листопада 2019 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 .

З матеріалів спадкової справи №587/2004, заведеної 24 вересня 2004 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_3 у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 не зверталась.

Доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 фактично вступила в управління спірною земельною ділянкою (паєм) розміром 2,17 га, користувалась цією земельною ділянкою, позивачкою також не надано.

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не доводять фактичного вступу в управління спадковим майном матері позивачки після смерті ОСОБА_4 .

Так, допитаний судом свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_4 була сусідкою його матері ОСОБА_3 , яку остання доглядала, а після смерті хоронила. Від матері він чув, що ОСОБА_4 заповіла їй земельну частку (пай). Зі слів матері йому відомо, що після смерті ОСОБА_4 її племінниця ОСОБА_2 дозволила взяти матері деякі речі померлої, а саме: посуд та садовий інвентар. Щодо державного акту на спірну земельну ділянку, то свідок спочатку вказував, що про державний акт йому нічого не відомо, а потім вказав, що державний акт його мати забрала собі після смерті ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були сусідами і остання доглядала ОСОБА_4 , допомагала у її похованні. Свідок вказувала, що зі слів ОСОБА_3 їй було відомо, що ОСОБА_4 заповіла їй свій пай, і коли ще була жива, то віддала для ОСОБА_3 державний акт.

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд оцінює критично, оскільки вони різняться та не узгоджуються як між собою, так і з показаннями позивачки ОСОБА_1 , та в цілому не доводять фактичного вступу в управління спадковим майном ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 .

Сам факт знаходження у позивачки Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №757252 від 19 червня 2003 року, не є доказом прийняття спадщини її матір`ю ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 в силу положень статті 549 ЦК Української РСР.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2020 року у справі №235/5845/17 (провадження №61-39889св18)

Оскільки позивачкою не надано належних доказів вступу її матері ОСОБА_3 у фактичне володіння (розпорядження) земельною ділянкою (паєм) після смерті ОСОБА_4 , у власності якої перебувала земельна ділянка, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 слід відмовити.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 у порядку, визначеному частиною першою, другою статті 549 ЦК Української РСР, та не набула права на спірну земельну ділянку, тому ця земельна ділянка не увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , з огляду на що, її спадкоємиця ОСОБА_1 також не набула права на спірну земельну ділянку, що є підставою для відмови у позові в частині визнання за останньою права власності на спірну земельну ділянку.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області, 31171, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Немиринецька сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, місце знаходження: с. Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області, 31170, код ЄДРПОУ04405372.

Повне рішення складено 31 серпня 2020 року.

Суддя: