Постанова

від 09.09.2020 по справі 910/21945/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. Справа№ 910/21945/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Крючков В.О.;

від відповідачаза первісним позовом: Казмірова І.В.;

від третьої особи 1 за первісним позовом: не з`явився;

від третьої особи 2 за первісним позовом: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 (повний текст рішення складено 27.02.2020)

у справі № 910/21945/16 (суддя Мудрий С.М.)

за первісним позовом Приватного підприємства "Славута"

до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Очисні споруди смт. Лазурне"

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Лазурненська селищна рада

про стягнення 671 398,35 грн.

та за зустрічним позовом Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

до Приватного підприємства "Славута"

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Очисні споруди смт. Лазурне"

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Лазурненська селищна рада

про визнання недійсними з моменту укладення п.1.3 та п.3.2 договору №ППЗ-1620 від 29.06.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Славута" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського , в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить стягнути з відповідача за первісним позовом 453 207,04 грн. заборгованості, інфляційних збитків в розмірі 151 499,70 грн., 3% річних в сумі 42 725,48 грн. та пеню в сумі 23 966,13 грн.

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем за первісним позовом зобов`язання за договором № ППЗ - 1620 від 29.06.2016 в частині оплати отриманих послуг.

14.07.2017 Національним технічним університетом "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" було подано зустрічну позовну заява про визнання недійсними з моменту укладення п.1.3 та п.3.2 договору № ППЗ-1620 від 29.06.2016 р.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначає, що на момент укладення договору Університет був позбавлений можливості вільного вибору контрагента та узгодження із ним істотних умов договору, був введений в оману щодо середньостатистичного об`єму послуги, яка може споживатись із урахуванням, що обумовило укладення договору на вкрай невигідних для Університету умовах, та діяв під впливом тяжкої обставини - необхідністю забезпечити оздоровчий сезон для працівників та студентів Університету.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 первісні позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на користь приватного підприємства "Славута" основний борг в розмірі 252 096,00 грн., три проценти річних в розмірі 23 966,95 грн., індекс інфляції в розмірі 100 105,85 грн. та судовий збір в розмірі 5 642,77 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Славута" на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" витрат за проведення судової експертизи в розмірі 3 018,10 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Під час прийняття оскаржуваного рішення в частині задоволення первісних позовних вимог суд першої інстанції врахував 4 розрахунок, здійснений експертом у висновку №17-3927/18-84 від 27.09.2019 року щодо обсягу прийнятих та очищених стічних вод приватним підприємством "Славута" від Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" за місцем надання послуг, а саме: в обсязі 12480 м.куб та загальною вартістю 252 096,00 грн.

Також, судом першої інстанції було здійснено власний розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та відмовлено у стягнені пені, оскільки між сторонами у договорі не було погоджено таку відповідальність.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що викладені у зустрічній позовній заяві обставини не свідчать про введення відповідачем позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні спірного правочину.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року у справі № 910/21945/16 в частині стягнення основного боргу у розмірі 252 096,00 грн., трьох процентів річних у розмірі 23 966,95 грн., індексу інфляції у розмірі 100 105,85 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення. В решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано наявну в матеріалах справи довідку відповідача, що документально підтверджує загальну кількість відпочиваючих осіб та персоналу базу, які перебували на оздоровчій базі Маяк під час сезону у 2016 році. А тому, враховуючи висновок експерта та відповідну довідку, найбільш вірними для визначення обсягів прийнятих та очищених стічних вод, а відповідно й суми боргу, є перший та другий розрахунки, та які відрізняються тільки нормами споживання. Однак, за твердженням апелянта, всупереч наведеному, визначаючи розмір основного боргу, суд першої інстанції врахував четвертий розрахунок обсягу прийнятих та очищених стічних вод, а саме в обсязі 12480 м3, що є менш вірогідним та не відповідає дійсним обставинам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/21945/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 22.07.2020 року.

15.07.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Участь в режимі відеоконференції заявник просив забезпечити в приміщенні Господарського суду Херсонської області, який знаходиться за адресою: 73003, м. Херсон, вул.. Театральна, буд. 18.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 року № 09.1-08/1966/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2020 року для розгляду справи №910/21945/16 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю, Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 16.07.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/21945/16 та відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Славута" про участь у судовому засіданні 22.07.2020 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 відкладено розгляду справи на 09.09.2020 та повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Херсонської області.

Явка представників сторін

Представники третіх осіб у судове засідання 09.09.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

Стосовно третьої особи 1 колегія суддів відзначає, що кореспонденція направлялась на юридичну адресу такої особи - 75722, Херсонська обл., Скадовський р-н, смт. Лазурне, вул. Металургів, 3, однак повернулась у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

В матеріалах справи відсутні відомості, що третя особа 1 змінила своє місцезнаходження.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням сторонами, вказує на суб`єктивну поведінку цих осіб щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

А тому, ухвала суду апеляційної інстанції від 22.07.2020 про відкладення розгляду справи вважається врученою третій особі 1.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 09.09.2020 за відсутності представників третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.06.2016 року між Національним технічним університетом "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (замовник) та Приватним підприємством "Славута" (виконавець) укладено договір №ППЗ-1620, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати замовникові послуги визначені в кошторисі (додаток №1) замовник прийняти та оплатити такі послуги згідно акту виконаних робіт.

Найменування послуг: 37.00.1 Послуги каналізації (код ДК 016-2010) 400000-1 Послуги у сфері водовідведення (код ДК 021-2015) приймання та очистка стічних вод (далі - послуги) (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено обсяг послуг: 22435,992 м.куб.

Згідно з п.3.2 договору загальна сума договору 453 207,04 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.5 договору сума, визначена у договорі складається з загальної ціни фактично наданих виконавцем послуг, які підтверджуються актами виконаних робіт та визначається кошторисом (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником фактично виконаних послуг, на підставі актів виконаних робіт, з відстрочкою платежу до 10 календарних днів.

До рахунку додається: акт виконаних робіт (п. 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, строк надання послуг: червень-жовтень 2016 року.

Місце надання послуг: Херсонська обл., Скадовський р-н, смт. Лазурне оздоровчий комплекс "Маяк" (п. 5.2 договору).

Відповідно до п.6.1.2 договору замовник зобов`язаний приймати надані послуги згідно з актом виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2016 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.10.1 договору).

Сторонами було погоджено кошторис, який є додатком № 1 до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 453 207,04 грн., а саме:

- № СФ-0000004 від 30.06.2016 року на суму 64 640,00 грн. (за червень 2016р.).,

- № СФ-0000025 від 01.08.2016 року на суму 194 283,52 грн. (за липень 2016р.),

- № СФ-0000050 від 31.08.2016 року на суму 194 283,52 грн. (за серпень 2016р.).

Також, в матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме №ОУ0000003 від 30.06.2016 року на суму 64 640,00 грн., №ОУ0000025 від 01.08.2016 року на суму 194 283,52 грн., №ОУ0000050 від 31.08.2016 року на суму 194 283,52 грн., які підписані зі сторони позивача.

22.08.2016 року на адресу відповідача направлено лист №34 з проханням сплатити заборгованість, до якого було додано рахунки та акти надання послуг. Даний лист з додатками отримано відповідачем 25.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №75700 01691267.

У відповідь на вказаний лист позивача відповідач повідомив, що питання оплати за послуги водовідведення фактичному виконавцю надання послуг буде розглянуто в межах обсягів стічних вод, перекачаних на очисні споруди смт. Лазурне.

22.09.2016 року позивачем на адресу відповідача повторно направлено лист №42 від 22.09.2016 року з вищезазначеними рахунками та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Проте, відповідачем за первісним позовом надані послуги не оплачені та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані, що стало причиною звернення з даним позовом до суду.

Відповідач за первісним позовом, подаючи зустрічну позовну заяву про визнання недійсними з моменту укладення п.1.3 та п.3.2 договору № ППЗ-1620 від 29.06.2016 р., вказав, що на момент укладення договору Університет був позбавлений можливості вільного вибору контрагента та узгодження із ним істотних умов договору, був введений в оману щодо середньостатистичного об`єму послуги, яка може споживатись із урахуванням, що обумовило укладення договору на вкрай невигідних для Університету умовах, та діяв під впливом тяжкої обставини - необхідністю забезпечити оздоровчий сезон для працівників та студентів Університету.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 первісні позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на користь приватного підприємства "Славута" основний борг в розмірі 252 096,00 грн., три проценти річних в розмірі 23 966,95 грн., індекс інфляції в розмірі 100 105,85 грн. та судовий збір в розмірі 5 642,77 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Славута" на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" витрат за проведення судової експертизи в розмірі 3 018,10 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Як вбачається з доводів та вимог апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду є ухвалене у справі № 910/21945/16 рішення в частині первісних позовних вимог.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №190 від 27.06.2008 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Пунктом 1.1 передбачено, що Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 2.1 цих Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", яким, згідно п.2.2, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.4 вищевказаних Правил встановлено, що Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до п. 3.1. Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Пунктом 3.5. Правил передбачено, що в окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п.3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №190 від 27.06.2008).

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Заперечуючи проти позову відповідач за первісним позовом зазначив, що об`єм наданих послуг, зазначений в актах позивача, завищений по відношенню із фактичним об`ємом стічних вод.

З метою встановлення фактично наданих послуг за спірним договором, судом першої інстанції було призначено у справі № 910/21945/16 судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні запитання: Який об`єм приватне підприємство "Славута" прийняло та очистило стічних вод від Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" за місцем надання послуг: Херсонська обл., Скадовський р-н, смт. Лазурне оздоровчий комплекс "Маяк", за період: з червня 2016 року по серпень 20116 року (включно)? Яка вартість фактично прийнятих та очищених стічних вод, прийнятих приватним підприємством "Славута" від Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" за місцем надання послуг: Херсонська обл., Скадовський р-н, смт. Лазурне оздоровчий комплекс "Маяк", за період: з червня 2016 року по серпень 20116 року (включно)?

У висновку експерта №17-3927/18-84 зазначено, що в обсязі наданих на дослідження матеріалів експертним дослідженням визначено об`єм та фактична вартість стічних вод від Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", який приватне підприємство "Славута" могло прийняти та очистити за місцем надання послуг: Херсонська обл., Скадовський р-н, смт. Лазурне оздоровчий комплекс "Маяк", за період: з червня 2016 року по серпень 20116 року (включно) за допомогою декількох методів, які надано у табличному вигляді, а саме:

обсяг, м3обґрунтуваннязагальна вартість, грн. 4309Відповідно до довідки, що міститься у матеріалах господарської справи (а.49 том 2 м.г.с.). про загальну кількість відпочиваючих, які перебували на оздоровчій базі "Маяк" під час оздоровчого сезону у 2016 році: 2. (275*300) *14: 1000 = 962,5 м3. 3. (379*300) *14: 1000 = 1326,5 м3 4. (332*300). * 14 1000 = 1162 м3 5. (176*300) *14: 1000 = 616 м3 Перс.(121*300) *8: 1000 = 242 м3 При умові, що діяли Норми водоспоживання затверджені рішенням виконавчого комітету Лазурненсмької селищної ради Скадовського району Херсонської області №50 від 27.04.2009 року 87041 5170,8Відповідно до довідки, що міститься у матеріалах господарської справи (а.49 том 2 м.г.с.). про загальну кількість відпочиваючих, які перебували на оздоровчій базі "Маяк" під час оздоровчого сезону у 2016 році та із урахуванням табл. А2 додатку А ДБН В.2.5-64:2012: - (275*300) *14: 1000= 1155 м3 - (379*300) *14: 1000 = 1591,8 м3 - (332*300) *14: 1000 = 1394,4 м3 - (176*300) *14: 1000 = 739,2 м3 Перс.(121*300) *8: 1000 = 290,4 м3 104 450,16 7007Договір №4/291 від 19.07.2016 року (а.а.96-100 том 1 м.г.с.) 141 541,4 12480максимально згідно табл. А2 додатку А ДБН В.2.5-64:2012 252 096,00 12519 у відповідності до даних Дозволу на спеціальне водокористування №Укр16.128Хрс від 01.12.2015 252 883,80

Так, у роз`ясненнях висновку експерта №17-3927/18-84 від 27.09.2019 експерт зазначив, що при умові, що довідка про кількість відпочиваючих, що міститься в матеріалах справи вірна, а тому найбільш наближеними до фактичних варіантами можна вбачати перший та другий, як відрізняються тільки нормами споживання. У разі, якщо довідка про кількість відпочиваючих не вірна, то вірним є четвертий розрахунок обсягів прийнятих та очищених стічних вод, а саме максимально згідно табл. А2 додатку А ДБН В 2.5-64:2012.

Так, в матеріалах справи міститься довідка відповідача за первісним позовом, в якій останній зазначив кількість відпочиваючих осіб та персоналу бази, які перебували на оздоровчій базі Маяк під час оздоровчого сезону у 2016 році.

В той же час, вказана довідка складена одноособово відповідачем. В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що у період з червня по серпень 2016 на оздоровчому комплексі Маяк перебували відпочиваючі та персонал бази у тій кількості, яка зазначена в довідці.

А тому, така довідка, без відповідного належного документального підтвердження, не може бути доказом кількості відпочиваючих та персоналу бази під час оздоровчого сезону у 2016 році.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено довідку відповідача про кількість відпочиваючих та персоналу базу під час оздоровчого сезону у 2016 році та враховано четвертий розрахунок обсягу прийнятих та очищених стічних вод приватним підприємством "Славута" від Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" за місцем надання послуг, а саме: в обсязі 12480 м.куб та загальною вартістю 252 096,00 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Таким чином, враховуючи, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з водовідведення, в той час як відповідач надані послуги не оплатив, факт отримання послуг у спірний період та правомірність нарахування позивачем відповідної плати відповідач не спростував, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 252 096,00 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому не має його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 100 105,85 грн. за період з 11.09.2016 по 11.11.2019 та 3 % річних у розмірі 23 966,95 грн. за період з 11.09.2016 по 11.11.2019.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в договорі №ППЗ-1620 від 29.06.2016 року сторонами не було передбачено відповідальність за порушення строків оплати наданих послуг у вигляді пені, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені даної позовної вимоги.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 (в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної вимоги) апелянтом не оскаржується.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року у справі № 910/21945/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року у справі № 910/21945/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 року у справі № 910/21945/16 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/21945/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.09.2020 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко