Постанова

від 08.09.2020 по справі 910/14848/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа№ 910/14848/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 08.09.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 (повне рішення складено 03.02.2020)

у справі № 910/14848/19 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Янтра

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради,

2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна

про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Янтра (далі, позивач або ТОВ Янтра ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі, відповідач або КМР) про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди від 01.10.2010, укладеного між КМР та позивачем, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) 13.04.2012 за №82-6-00654 у книзі записів державної реєстрації договорів з моменту набрання чинності судовим рішенням у даній справі в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, третя особа-1 або Департамент) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасію Сергіївну (далі, третя особа-2 або Приватний нотаріус).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки від 01.10.2010, проект договору про поновлення якого був підготовлений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та переданий позивачем третій особі-2 для його нотаріального посвідчення, однак, станом на дату звернення позивача до суду із позовом договір Київським міським головою не підписаний. Враховуючи зазначене, позивач, із посиланням на норми статті 188 Господарського кодексу України, статей 13, 14, 30, 33 Закону України Про оренду землі , пункти 9.3, 9.5., 9.11.-9.13. розділу 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності м. Києва, затвердженого рішенням КМР від 20.04.2017 №241/2463, просить суд визнати укладеним спірний договір про поновлення договору оренди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/14848/19 (із урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 про виправлення описки) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Янтра задоволено повністю.

Визнано укладеним договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Янтра , який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за №82-6-00654 у книзі записів державної реєстрації договорів з моменту набрання чинності судовим рішенням у редакції, зазначеній у пункті 2 резолютивної частини рішення.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Янтра 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи вказане рішення, судом було встановлено, що позивач здійснив всі залежні від нього заходи щодо укладення спірного правочину з відповідачем, однак з часу надання договору про поновлення договору оренди земельної ділянки для нотаріального посвідчення приватному нотаріусу (третій особі-2) відповідач не надав необхідних для вчинення правочину документів, не звертався для його підписання, у зв`язку з чим такий договір Київським міським головою донині не підписаний. Наведене, за висновками суду, свідчить про існування порушених прав позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання укладеним спірного договору за рішенням суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, 19.03.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/14848/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції не надано оцінки положенням пункту 7.5. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності м. Києва, затвердженого рішенням КМР від 20.04.2017 №241/2463, згідно якого Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Однак, всупереч положенням пункту 7.5. Порядку погоджений проект договору був переданий позивачем приватному нотаріусу, з огляду на що Департамент буз позбавлений можливості вжити заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення у встановленому порядку;

- передача позивачем з власних міркувань проекту договору приватному нотаріусу створила штучні перешкоди у спільній реалізації повноважень Департаменту земельних ресурсів та управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба). Також судом не взято до уваги, що проект договору оренди зберігається у приватного нотаріуса з лютого 2018 року, проте нотаріусом не вчинено дій для підписання цього договору.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 05.05.2020, зазначає наступне:

- надання Департаментом позивачу проекту договору про поновлення договору оренди є беззаперечним фактом того, що позивач та відповідач погодили всі умови договору про поновлення договору оренди. Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що КМР заперечувала проти погодженої редакції договору про поновлення, який був переданий Департаментом представнику позивача;

- передача Департаментом представнику позивача проекту договору є в розумінні пункту 7.5. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності м. Києва способом вжиття заходів щодо організації підписання договору та його нотаріального посвідчення;

- з часу надання договору для нотаріального посвідчення Приватному нотаріусу відповідач не надав необхідних для вчинення правочину документів, не звертався для його підписання, у зв`язку з чим такий договір Київським міським головою донині не підписаний.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.04.2020 апеляційна скарга Київської міської ради у справі №910/14848/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі №910/14848/19 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/14848/19 залишено без руху. Надано Київській міській раді строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції належних доказів сплати судового збору в розмірі 2881, 50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/14848/19 задоволено клопотання Київської міської ради про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/14848/19 та поновлено Київській міській раді зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/14848/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/14848/19 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

20.05.2020 суддями Демидовою А.М., судді: Владимиренко С.В., Ходаківською І.П. заявлено самовідвід від розгляду справи №910/14848/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі №910/14848/19 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П. про самовідвід від розгляду справи №910/14848/19 задоволено. Матеріали справи №910/14848/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 №09.1-07/240/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 справу №910/14848/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 справу №910/14848/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Враховуючи те, що згідно Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду №302-в від 10.06.2020 судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І., Скрипка І.М. у період з 30.06.2020 по 13.07.2020 перебуватимуть у щорічних основних відпустках, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 30.06.2020, не відбудеться, призначено справу до розгляду на 14.07.2020.

У зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М. на лікарняному, розгляд справи 14.07.2020 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020, після виходу судді Скрипки І.М. з лікарняного, розгляд справи №910/14848/19 призначаено на 28.07.2020.

У судове засідання, призначене на 28.07.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 28.07.2020 суд перейшов до розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 розгляд справи №910/14848/19 відкладено на 08.09.2020, витребувано у третьої особи-2 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасії Сергіївни належним чином засвідчену копію проєкту договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654, підготовленого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

10.08.2020 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 у даній справі Приватний нотаріус подала через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду засвідчену копію проєкту договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654, яку колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

За результатами проведеного у справі 08.09.2020 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 08.09.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з`явився.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення Приватного нотаріуса про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та з огляду на те, що неявка його представника не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи-2.

Представник позивача у судових засіданнях заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив їх відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представники відповідача та третьої особи-1 підтримували доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.10.2010 між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, на підставі рішення Київської міської ради від 26.02.2010 №72/3510 було укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2012 за №82-6-00654 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі, Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Мічуріна, 56 у Печерському районі м. Києва; розмір - 4859 кв.м. у межах червоних ліній; цільове призначення - для благоустрою території з наземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:82:102:0104.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що останній укладено на 5 (п`ять) років.

Згідно пункту 11.1. Договору всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

За змістом пункту 11.7. Договору у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Згідно витягу з протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 05.09.2017 №17 комісія ухвалила поновити позивачу на 5 років договір оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654 площею 0,4859 га в межах червоних ліній для благоустрою території з наземним паркінгом на вул. Мічуріна, 56 у Печерському районі м. Києва.

Пунктом 2 вказаного протоколу Департаменту доручено підготувати додаткову угоду щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654 на 5 років та приведення умов договору у відповідність до законодавства у порядку, передбаченому рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві .

Головою та секретарем Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування підписано висновок до кадастрової справи №А-23395.

Згідно із вказаним висновком вирішено поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654, площею 0,4859 га в межах червоних ліній для благоустрою території з наземним паркінгом на вул. Мічуріна, 56 у ІІечерському районі м. Києва, кадастровий номер - 8000000000:82:102:0104.

Листом від 01.10.2019 №05716-18440 третя особа-1 повідомила позивача про те, що останнім на виконання висновку до кадастрової справи №А-23395, витягу з протоколу № 17 засідання від 05.09.2017 Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, підготовлений проект договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654, який переданий представнику позивача для забезпечення його нотаріального посвідчення. Інформація щодо передачі договору про поновлення договору оренди на підпис Київському міському голові та його підписання останнім в Департаменті відсутня.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою забезпечення нотаріального посвідчення договору про поновлення договору оренди позивач звернувся до приватного нотаріуса (третьої особи-2).

У подальшому, позивач звертався до третьої особи-2 із листом від 10.10.2019 №2-10/2019 щодо стану підписання договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, у відповіді на що третя особа-2 листом від 11.10.2019 № 01-16 повідомила, що відповідний договір зі сторони Київської міської ради Київським міським головою не підписаний.

Як вбачається із довідки ГУ ДПС у м. Києві про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, станом на 07.10.2019 за позивачем немає податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Позивач, посилаючись на те, що договір про поновлення договору оренди Київський міський голова так і не підписав, а від відповідача не надходили заперечення щодо поновлення договору, заборгованість із сплати орендної плати у позивача відсутня та останній продовжує користуватися земельною ділянкою, яка є об`єктом оренди, звернувся із даним позовом до суду.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача відповідач зволікає з укладенням договору про поновлення договору оренди, який, фактично, є документальним оформленням прав позивача на використання земельної ділянки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справіSunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

За приписами статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 6-9 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Частиною 11 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі, Порядок), розділом 9 якого визначено порядок поновлення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 9.11. Порядку обумовлено, що договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився, поновлюються на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення цього строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та за умови згоди орендаря на приведення розмірів орендної плати за земельну ділянку та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства, а також у випадку внесення змін до змісту договору в частині виключення слів будівництва , реконструкції , реставрації , в разі здійснення цих робіт та надання матеріалів та документів, що їх підтверджують (сертифікат прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, декларація про готовність об`єкта до експлуатації тощо).

Згідно із пунктом 9.12. Порядку розгляд питання щодо поновлення договорів без прийняття Київською міською радою рішення здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів та підготовленого висновку щодо можливості поновлення договору, проект якого передається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою.

Відповідно до пункту 9.13. Порядку якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Департаментом земельних ресурсів, то за результатами розгляду голова та секретар Комісії підписують відповідний висновок, який разом з кадастровою справою передається до Департаменту земельних ресурсів для повідомлення орендарю про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та надсилання його копій Департаменту містобудування та архітектури і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі прийняття постійною Комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування рішення про поновлення договору оренди, прийняття окремого рішення Київською міською радою на пленарному засіданні не вимагається. При цьому, наявність такого рішення є волевиявленням відповідача на поновлення (продовження) дії договору.

Так, матеріалами справи підтверджується, що постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування прийнято рішення, оформлене протоколом від 05.09.2017 №17, про поновлення позивачу на 5 років договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012 №82-6-00654, для чого Департаменту доручено підготувати додаткову угоду із приведенням умов договору у відповідність до положень чинного законодавства.

Відповідний проєкт договору про поновлення договору оренди земельної ділянки переданий Департаментом позивачу 02.02.2018 для забезпечення його нотаріального посвідчення, що підтверджується листом третьої особи-1 від 01.10.2019 №05716-18440, наявним у матеріалах справи (том 1, а.с. 24).

Позивач, як вбачається із матеріалів справи, з метою забезпечення нотаріального посвідчення переданого йому Департаментом договору про поновлення договору оренди звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасії Сергіївни.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення пункту 7.5. Порядку, згідно якого Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення, зазначаючи, що передача позивачем з власних міркувань проекту договору приватному нотаріусу створила штучні перешкоди у спільній реалізації вказаних повноважень.

Зазначені доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як встановлено вище, проєкт договору про поновлення договору оренди земельної ділянки для його нотаріального посвідчення був переданий позивачу самим Департаментом, а тому відсутні підстави для висновку про самовільне передання позивачем договору до нотаріуса.

У контексті спірних правовідносин колегія суддів також вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, застосовуючи за аналогією до спірних правовідносини проголошений Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях (зокрема, у справі Рисовський проти України (заява №29979/04), у справі Беєлер проти Італії (заява №33202/96), у справі Онер`їлдіз проти Туреччини (заява №48939/99), у справі Megadat.com S.r.l. проти Молдови (заява №21151/04), у справі Москаль проти Польщі (заява №10373/05) обов`язок неухильного дотримання принципу належного урядування, який хоч і стосується офіційних повноважень органів державної влади (в т.ч. місцевого самоврядування), однак, не нівелює їх обов`язку дотримання принципів прозорості і ясності їхніх дій, мінімізації ризику помилок при реалізації своїх прав як учасника правочину з окремим суб`єктом господарювання, слід дійти висновку, що Департамент, підготувавши та передавши позивачу відповідний проєкт договору про поновлення договору оренди земельної ділянки для забезпечення його нотаріального посвідчення, вжив саме таких заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення, а тому посилання скаржника на порушенням Департаментом як органом державної влади власного порядку організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог не може бути взяте судом до уваги.

Поруч із цим, надання Департаментом позивачу проєкту договору про поновлення договору оренди є беззаперечним фактом того, що позивач та відповідач погодили всі умови договору про поновлення договору оренди. Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що КМР заперечувала проти погодженої редакції договору про поновлення, який був переданий Департаментом представнику позивача.

Відповідачем також не надано суду жодних доказів того, що він не був обізнаний про передачу проєкту договору до певного нотаріуса для цілей його нотаріального посвідчення.

Колегією суддів досліджено проєкт договору про поновлення договору оренди, який був переданий Департаментом позивачу, а останнім Приватному нотаріусу, та встановлено, що його зміст відповідає змісту договору, викладеному у прохальній частині позовної заяви в даній справі.

Судом встановлено, що з часу надання договору про поновлення договору оренди земельної ділянки для нотаріального посвідчення Приватному нотаріусу відповідач не звертався для його підписання, у зв`язку з чим такий договір Київським міським головою наразі не підписаний.

Відповідно до частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Як уже зазначалося вище, частиною 11 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Таким чином, оскільки позивач здійснив всі залежні від нього заходи щодо укладення спірного правочину з відповідачем, який останнім не підписано, наведене свідчить про існування порушених прав позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання укладеним спірного договору за рішенням суду.

При цьому судом прийнято до уваги відсутність жодних заперечень відповідача з приводу належності користування позивачем земельною ділянкою до та після закінчення строку дії договору оренди, що мало наслідком прийняття відповідачем через свій уповноважений орган рішення, спрямованого на поновлення такого договору. Таким чином, у позивача виникли правомірні очікування щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди.

Можливість застосування статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому) зазначена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії від 23.10.1991, в якому йдеться про те, що правомірні очікування можна вважати складовою частиною власності, що виникають у особи, якщо нею дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. При розгляді справи Стреч проти Об`єднаного Королівства , Європейський суд з прав людини виходив з того, що передбачене договором оренди право орендаря на продовження цього договору має економічну цінність і юридично належить орендарю (тобто, укладаючи договір оренди, орендар обґрунтовано розраховував на продовження договору оренди). У зв`язку з цим Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що майнове право орендаря, передбачене договором оренди, є власністю в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і підлягає застосуванню при здійсненні захисту цих майнових прав.

З огляду на вищевстановлене, позовна вимога ТОВ Янтра до Київської міської ради про визнання укладеним договору про поновлення договору оренди від 01.10.2010 у запропонованій позивачем редакції є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.

Обраний позивачем спосіб захисту за своєю правовою природою відповідає характеру порушеного права, про яке зазначає позивач у позові, та узгоджується з передбаченими законом способами захисту.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім наведених у мотивувальній частині постанови взяті судом до уваги, однак не спростовуються висновків суду щодо задоволення позовних вимог у даній справі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги Київської міської ради не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Київської міської ради є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/14848/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/14848/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/14848/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.09.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко