Рішення

від 08.09.2020 по справі 908/1728/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 Справа № 908/1728/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Каховського міжрайонного управління водного господарства (74800, Херсонська область, Південна продбаза, вул. Соборності, 32)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гідротех-16 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 14)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача : Склярський П.М., ордер ВТ №1004742 від 11.08.2020;

від відповідача : не з`явився, в попередньому с/з Полянчук В.В., довіреність від 20.07.2020.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Каховського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротех-16» про стягнення збитків у сумі 72333,00 грн.

07.07.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/102/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1728/20, присвоєно справі номер провадження 35/102/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 30.07.2020.

Ухвалою суду від 30.07.2020 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позов задоволено, відкладено розгляд справи на 12.08.2020.

Ухвалою суду від 12.08.2020 розгляд справи у порядку спрощеного провадження відкладено на 08.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідального зберігання №А-76 від 17.12.2018 відповідач втратив передане йому позивачем майно (насоси), ринкова вартість яких становить 67 833,00 грн. Просить стягнути з відповідача завдані збитки у сумі 67 833,00 грн та витрати на проведення незалежної оцінки ринкової вартості матеріальних цінностей у сумі 4500,00 грн.

Відповідач в заяві, що надійшла на адресу суду 28.07.2020, просив продовжити строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 30.07.2020 клопотання відповідача задоволено та надано строк до 11.08.2020 для подання відзиву на позов.

Станом на 08.09.2020 відзив на позов відповідачем не подано, в судові засідання 12.08.2020 та 08.09.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу Акорд .

В судому засіданні 08.09.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

17.12.2018 між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства - поклажодавець та ТОВ Гідротех 16 - зберігач укладено договір відповідального зберігання №А-76/18, за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору наступне майно: насос ЦН-400-105 у кількості 2 шт, з метою проведення його подальшого ремонту.

Відповідальне зберігання за цим договором є безоплатним (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, поклажодавець передає майно, зазначене в п. 1.1. цього договору, відповідно до акту прийому-передачі. Зберігач підписує акт прийому-передачі на підтвердження приймання майна на зберігання.

Закінчення зберігання - до пред`явлення поклажодавцем вимоги про повернення йому майна. (п. 2.2.2. договору).

В п. 3.1.6. договору сторони узгодили, що зберігач зобов`язаний повернути майно поклажодавцеві за актом приймання-передачі протягом 5 днів після припинення/розірвання договору/отримання вимоги від поклажодавця щодо повернення майна.

Насоси ЦН 400/105 інв. № 101410707 та №101410711 передані зберігачу за актами приймання передачі №ГД-0000046/1 та №0000046/2 від 18.12.2018, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Також 01.03.2019 сторонами укладено договори на капітальний ремонт №Б-75/19 та №Б-76/19, предметом яких є проведення капітального ремонту вищезазначених насосів відповідачем відповідно до проектно-кошторисної документації.

За умовами цих договорів (п. 3.3) після виконання ремонтних робіт відповідач взяв на себе зобов`язання своїм транспортом доставити відремонтовані насоси позивачу.

Умовами договорів відповідального зберігання (п. 3.1.7) передбачено, що відповідач несе відповідальність за втрату, пошкодження майна, а відповідно до п. 3.7 договору на капітальний ремонт виконавець вживає всі заходи щодо збереження ввіреного його замовником майна і несе відповідальність за його втрату або пошкодження.

Листами від 16.04.2019 № 01-16/12-400 та від 28.05.2019 №01-16/12-533 позивач звертався до відповідача щодо повернення насосного обладнання, в тому числі, насосів ЦН 400-105 у кількості 2 шт, які передавались позивачем відповідачеві для виконання ремонту.

Відповідач у листі № 01-15/520 від 03.12.2019 визнає втрату насосів ЦН 400-105 у кількості 2 шт, при здійснені ними його перевезення позивачу, та запропонував позивачу прийняти замість втраченого насосу інше насосне обладнання.

Листом №01-16/12-1230 від 13.12.2019 позивач повідомив відповідача про відмову у прийнятті запропонованого насосного обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній не виконав зобов`язань, які передбаченні договором зберігання №А-76/18 та договору капітального ремонту № №Б-75/19, Б-76/19, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача понесені збитки у сумі 67 833,00 грн.

Дослідивши надані сторонами докази в розрізі приписів норм чинного законодавства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

За приписами ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Частиною 1 статті 950 Цивільного кодексу України визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцеві у разі втрати (нестачі) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної ) шкоди.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Предметом доведення по справам про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків та визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка завдала ці збитки, а по-третє, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості, в тому числі, насосів ЦН 400-105 з інв. № 101410707 та ЦН 400-105 з інв. № 101410711 у сумі двох насосів складає 67 833,00 грн. без ПДВ.

Відповідач втрату насосів зі своєї вини підтвердив своїм листом (а.с. 37), надісланим на адресу позивача.

З огляду на викладене, в даному випадку судом встановлено всі необхідні складові для настання цивільно-правової відповідальності.

Згідно з приписами ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог. При цьому відповідач належними та допустимими доказами не спростував посилань позивача, правом надати відзив на позов не скористався.

За викладених обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 67 833,00 грн підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення незалежної оцінки ринкової вартості матеріальних цінностей у розмірі 4 500,00 грн судом не задовольняється, оскільки позивачем не надано доказів понесення таких витрат.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Каховського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю Гідротех-16 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гідротех-16 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 38042639) на користь Каховського міжрайонного управління водного господарства (74800, Херсонська область, Південна продбаза, вул. Соборності, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 04394579) збитки у сумі 67 833,00 грн (шістдесят сім тисяч вісімсот тридцять три гривні 00 коп.), судовий збір у розмірі 1 971,23 грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна гривня 23 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій