Рішення

від 03.09.2020 по справі 913/175/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м.Харків Справа № 913/175/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 23.03.2020

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" (місцезнаходження: вул. Новікова, буд. 23 А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

до відповідача -1 - Сєвєродонецька міська рада (місцезнаходження: бульвар Дружби народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

відповідача -2- Комунальне підприємство "Сєвєродонецькліфт" (місцезнаходження: шосе Будівельників, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

відповідача -3- Державний реєстратор сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецька Вікторія Вікторівна (місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

відповідача -4- Державний реєстратор сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатова Владислава Вікторівна (місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про визнання неправомірним набуття права власності, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

Секретар судового засідання Надольна М.І.

У засіданні брали участь:

Від позивача - представник не прибув;

Від відповідача 1: представник не прибув;

Від відповідача 2: представник не прибув;

Від відповідача 3: представник не прибув;

Від відповідача 4: представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" (далі - ОСББ "Новікова 23 А", позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів - Сєвєродонецької міської ради, Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт", Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецької Вікторії Вікторівни, Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатової Владислави Вікторівни про визнання неправомірним набуття права власності та скасування рішення державного реєстратора, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 12.05.2020, в якій просить:

- визнати неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською Радою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23 а по вул. Новікова м. Сєвєродонецька , а саме нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м за адресою, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23 а/216 (запис про право власності №196278691 внесено згідно рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської Ради Костецької Вікторії Вікторівни від 22 березня 2017 року (індексний номер 34381057);

- скасувати рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецької Вікторії Вікторівни від 22.03.2017 (індексний номер 34381057) на підставі якого було внесено запис про право власності №196278691 та відповідно зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м за територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради та припинити право власності Сєвєродонецької міської ради на вищевказане приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23а/216.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках; допоміжні приміщення (кладовки, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

19.01.2020 ОСББ "Новікова 23А" у зв`язку із закінченням терміну дії договору на обслуговування ліфтів звернулося до КП "Сєвєродонецькліфт" з вимогою звільнити технічне приміщення на першому поверсі під`їзду 4 буд. 23А по вул. Новікова м.Сєвєродонецьк та передати ключі уповноваженій особі ОСББ "Новікова 23 А".

22.01.2020 позивачем від КП "Сєвєродонецькліфт" отримано відповідь за № 82/сл від 22.01.2020, в якій зазначено, що власником цього приміщення є Сєвєродонецька міська рада, а наявність у ОСББ "Новікова 23 А" акту передачі електрообладання ВРУ -0,4кВТ у житловому будинку №23А по вул.Новікова, не свідчить про можливість розпорядження приміщенням, де розташоване електрообладання.

18.03.2020 представником ОСББ "Новікова 23 А" адвокатом Уваровим Андрієм Володимировичем було отримано інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23а. Згідно цієї інформації власником приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23а/216 є територіальна громада м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради, а право господарського відання на це приміщення зареєстровано за КП Сєвєродонецькліфт .

30.12.2019 між ОСББ "Новікова 23А" та ТОВ СЕЦСЕРВІС АДС було укладено договір б/н про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, згідно п.п. 2.3.1-2.3.3. цього Договору ОСББ "Новікова 23А" зобов`язано забезпечити вільний доступ до приміщень, пов`язаних з обслуговуванням ліфтів, забезпечити якісне електропостачання ліфтового обладнання, збереження ліфтового обладнання. Але враховуючи наявність зареєстрованого права власності та права господарського відання на приміщення, яке в тому числі призначено для обслуговування ліфтового господарства, на сторонніх осіб, виконання цих пунктів договору для ОСББ "Новікова 23 А" виявляється неможливим.

Враховуючи викладені обставини, ОСББ "Новікова 23 А" звертається до суду з даним позовом.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 справа передана на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.03.2020 позовну заяву залишено без руху, оскільки не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Позивачу надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви

06.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, а саме позивачем надано докази сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6306 грн. 00 коп. (платіжне доручення №325 від 02.04.2020).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.04.2020 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.04.2020 у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами),

В судовому засіданні 28.04.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами), постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 19.05.2020 об 11 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.05.2020 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23А б/н від 12.05.2020 про відмову від частини позовних вимог та зміну предмету позову задоволено. Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23А б/н від 12.05.2020 про витребування доказів задоволено частково та витребувано у Сєвєродонецької міської ради належним чином засвідчені копії документів. Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 16.06.2020 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.06.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392, постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 30.06.2020 о 14 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 30.06.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392 (зі змінами), постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.07.2020 об 11 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 14.07.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.08.2020 о 12 год. 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 04.08.2020 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 03.09.2020 о 12 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

27.04.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача -3 - Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецької В.В. надійшов відзив на позовну заяву №469 від 22.04.2020 в якому повідомлено, що реєстрація права комунальної власності за територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23-а/216 була проведена відповідно до норм чинного законодавства, за таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

27.04.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача -4 - Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатової В.В. надійшов відзив на позовну заяву №468 від 22.04.2020 в якому повідомлено, що реєстрація іншого речового права - права господарського відання за Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23-а/216 була проведена відповідно до норм чинного законодавства, за таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

27.04.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача - 2 - Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" за супровідним листом №289/сл від 24.04.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, оскільки спірне приміщення є комунальною власністю, перебуває на балансі Комунального підприємства "Сєвєродонецькліфт" та використовується підприємством у виробничій діяльності та відповідно до відомостей з технічного паспорту (інвентаризаційна справа №9/3035 від 13.12.2016) спірне приміщення є нежитловим.

Позивач та відповідачі в судове засідання для розгляду справи по суті не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

04.06.2016 установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А", оформленим Протоколом від 04.06.2016, затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А". Дата державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" відбулась 07.06.2016 (далі - ОСББ "Новікова 23 А").

06.03.2017 між КПЖ "Світанок" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" було складено та підписано акт №558 приймання - передачі електрообладнання житлового будинку від КПЖ "Світанок" до ОСББ "Новікова 23 А", відповідно до якого на підставі рішення Свєвєродонецькомї міської ради №323 від 01.07.2016 "Про врегулювання взаємовідносин ОСББ "Новікова 23 А" з житлово - комунальними підприємствами", КПЖ "Світанок" передало ОСББ "Новікова 23 А" електрообладнання ВРУ- 0,4 кв житлового будинку.

11.10.2017 між КПЖ "Світанок" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" була складено та підписано акт приймання - передачі технічної документації КПЖ "Світанок" до ОСББ "Новікова 23 А", а саме передано технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №23-А, вул. Новікова, м.Сєвєродонецьк та схематичний план земельної ділянки; технічна характеристика багатоповерхового будинку; технічна характеристика конструктивних елементів; розподіл площі будинку; загальна вартість квартирного (багатоповерхового) будинку, господарських будівель та споруд; експлуатаційні показники житлового будинку; використання житлової площі; технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання; технічний висновок.

01.01.2019 між Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Новікова 23 А" (замовник за договором) та Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" (підрядник за договором) було укладено договір №30/19 на повне технічне обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника відповідно до додатку А1, який є невід`ємною частиною цього договору, щомісячна оплата робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладення, з урахуванням ПДВ, і складає 10448 грн 94 коп. (п.2.1.), договір діє з 01.01.2019 по 31.12.2019 (п.7.1.).

Відповідно до додатку А1 до договору до переліку об`єктів обслуговування належать ліфти пасажирські на 9 зупинок, розташовані в будинку №23 А по вул. Новікова в під`їзді №1 (реєстраційний номер 13190), під`їзді №2 (реєстраційний номер 13191), під`їзді №3 (реєстраційний номер 13192), під`їзді №4 (реєстраційний номер 13193), під`їзді №5 (реєстраційний номер 13194), під`їзді №6 (реєстраційний номер 13195).

30.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю

"Спецсервіс АДС" (виконавець за договором) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" (замовник за договором) було укладено договір без номеру на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання повного технічного обслуговування ліфтів в обсягах, згідно з переліком об`єктів (додаток №1 до договору), а замовник, в свою чергу, своєчасно оплачує виконавцю технічне обслуговування ліфтів на умовах цього договору, згідно акту виконаних робіт (п.1.2), термін дії договору встановлюється з 01.01.2020 по 31.12.2020 (п.5.1).

Відповідно до додатку №1 до договору до об`єктів технічного обслуговування належать під`їзди 1-6 будинку №23 А по вулиці Новікова м. Сєвєродонецька.

19.01.2020 на адресу КП "Сєвєродонецькліфт" позивачем було направлено лист №25 в якому було повідомлено про закінчення дії договору №30/19 від 28.12.2019 та необхідність звільнити та передати ключі від технічного приміщення, яке знаходиться у власності будинку за адресою: вул. Новікова, буд. 23 А, 4 під`їзд, 1 поверх (технічне приміщення, в якому знаходиться ліфтова, щитова та пожежний вихід будинку) з метою безперешкодного доступу власника ОСББ до вказаного приміщення.

22.01.2020 Комунальне підприємство "Сєвєродонецькліфт" листом №82/сл повідомило позивача про те, що вбудоване нежитлове (технічне) приміщення за адресою: вул. Новікова, буд. 23 А, під`їзд 4, поверх 1, №216 є комунальною власністю міста, в приміщенні розташований опорний пункт та обладнання (АДС) ліфтового господарства, балансоутримува вказаного приміщення відповідно до документації - КП "Сєвєродонецькліфт", власник приміщення - Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради. Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" повідомлено, що наявність у позивача акту передачі електрообладнання ВРУ - 0,4 кВТ у житловому будинку №23 А по вул. Новікова, не дає голові правління ОСББ "Новікова 23 А" право розпоряджатися вказаним приміщенням.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості, власником нежитлового приміщення за адресою вул. Новікова, буд. 23-а/216, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, є - територіальна громада міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34381057 від 22.03.2017; право господарського відання зареєстроване за правокористувачем - Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт", на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44953437 від 03.01.2019.

15.02.2017 Рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради 389 "Про визначення адреси вбудованого нежитлового приміщення площею 27,5 кв.м, розташованого по вул. Новікова, буд. 23-а, мікрорайон 82" присвоєно вбудованому нежитловому приміщенню загальною площею 27,5 кв.м, власником якого є територіальна громада міста Сєвєродонецька та врахованого на балансовому обліку КП "Сєвєродонецькліфт", розташованому в буд. 23-а по вул. Новікова, номер 23-а/216; визначено адресу нежитлового приміщення загальною площею 27,5 кв.м: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, №23-а/216.

Відповідно до довідки №05-09/175 від 20.03.2017 виданої Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради, нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23-а/216, знаходиться у власності територіальної громади м. Сєвєродонецька та враховано на балансовому обліку КП "Сєвєродонецькліфт".

Відповідно до відомостей з Технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №23-а, вулиця Новікова, м. Сєвєродонецьк, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Град.Ком" 25.09.2017 (інвентаризаційна справа: ТПГК №655) на замовлення КП "Житлосервіс "Світанок", Плану квартирного (багатоповерхового) будинку №23 -2, літера "А-9", вул. Новікова, м. Сєвєродонецьк, та Експлікації приміщень до плану квартирного (багатоповерхового) житлового будинку, на спірне приміщення, що розташоване на першому поверсі, наявне приміщення, а саме - "XIV - диспетчерська, площею 4,3 кв.м", "XV - диспетчерська, площею 17,2 кв.м".

В той же час, відповідачем -1 -КП "Сєвєродонецькліфт" до відзиву на позовну заяву додані відомості з Технічного паспорту на громадський будинок на нежитлове приміщення за адресою: №23-а, вулиця Новікова, м. Сєвєродонецьк, виготовленого Комунальним підприємством "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації" 13.12.2016 (інвентаризаційна справа №9/3035) на замовлення КП "Сєвєродонецькліфт", Плану поверхів громадського будинку на нежитлове приміщення №23 -2, вул. Новікова, м. Сєвєродонецьк, та Експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку за адресою: №23-а, літер №А-1, а", вул. Новікова, м.Сєвєродонецьк, з яких вбачається, що на першому поверсі вказаного будинку, наявне нежитлове приміщення, загальною площею 27,5 кв.м, а саме - (коридор, площею 8,7 кв.м, санвузол, площею 1,9 кв.м, приміщення, площею 16,9 кв.м), яке має наступні характеристики, зокрема: сходи - так, електрика - так, водопровід - так, каналізація - так, газопровід - ні, вид опалення - цент, ліфт - ні, сміттєпровід - ні.

22.03.2017 Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34381057 державного реєстратора прав на нерухоме майно Костецькою В.В. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: комунальна на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23-а/216 за суб`єктом: Територіальна громада міста Сєвєродонецьк в особі Сєвєродонецької міської ради та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

03.01.2019 Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44953437 державного реєстратора прав на нерухоме майно Набатовою В.В. проведено державну іншого речового права, а саме право господарського відання, на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23-а/216 за суб`єктом: Комунальне підприємство "Сєвєродонецькліфт", власником якого є Територіальна громада міста Сєвєродонецьк в особі Сєвєродонецької міської ради.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що рішення державних реєстраторів про №34381057 від 22.03.2017 та №44953437 від 03.01.2019 є такими, що прийняті з порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, вказуючи, що спірне нерухоме майно належить до спільної сумісної власності власників квартир будинку №23 А по вул. Новікова м. Сєвєродонецька.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Правовідносини щодо володіння, користування та розпорядження спільною власністю також регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

При цьому ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено поняття нежитлового приміщення, яким є ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.".

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц).

При вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Господарський суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Касаційного Господарського Суду у складі Верховного суду від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі №914/843/17.

При цьому ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено поняття нежитлового приміщення, яким є ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Як установлено судом, технічна документація на будинок №23-а по вул. Новікова м.Сєвєродонецьк, в тому числі технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №23-А, вул. Новікова, м. Сєвєродонецьк та схематичний план земельної ділянки було передано з балансу КПЖ "Світанок" до ОСББ "Новікова 23-А".

При цьому у паспорті житлового будинку №23-а по вул. Новікова, м.Сєвєродонецьк наявні відомості про те, що до складу багатоповерхового житлового будинку належить приміщення з призначенням "диспетчерська".

Разом з тим суд встановив відсутність в матеріалах справи доказів того, що спірне приміщення першого поверху площею 27,5 кв.м були самостійним об`єктом нерухомості чи виділеним в натурі приміщенням, а також відсутність первинних правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, які б підтверджували відповідне речове право відповідача -1 на нього.

Крім того, в матеріалах справи відсутні і докази, які б беззаперечно свідчили про те, що спірне приміщення будувалося не як допоміжне приміщення (зокрема "диспетчерська"), про що вказував позивач, а як інше приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду, є ізольованим приміщенням, самостійним об`єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, в т. ч. паспорт житлового будинку від 25.09.2017 та від 13.12.2016, з огляду на вказані приписи законодавства, суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно є допоміжним приміщенням, що призначено для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців багатоквартирного будинку №23-А, вул. Новікова, м.Сєвєродонецьк а відтак належить членам ОСББ "Новікова 23 А" на праві спільної сумісної власності.

Крім того, доводи відповідача -1 про те, що факт передачі з балансу на баланс будинку не свідчить про втрату права власності територіальної громади міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецьокї міської ради спірне приміщення, та те, що статус спірного приміщення як "нежитлове" підтверджується технічним паспортом від 13.12.2016 та Рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №89 від 15.02.2017, спростовуються тим, що з моменту передачі КПЖ "Світанок" житлового будинку №23-А по вул. Новікова м. Сєвєродонецька зі свого балансу на баланс ОСББ "Новікова 23 А", вона втрачає будь-яке право на управління та розпорядження таким будинком в цілому та його допоміжними приміщеннями, що ґрунтується на приписах Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

При цьому, господарський суд зазначає, що підставою для проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності за Територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєвродонецької міської ради була довідка Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради №05-09/175 від 15.03.2017 щодо перебування нежитлового приміщення у комунальній власності територіальної громади м. Сєвєродонецька, Рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №89 від 15.02.2017 "Про визначення адреси вбудованого нежитлового приміщення площею 27,5 кв.м, розташованого по вул. Новікова, буд. 23-а, мікрорайон 82", довідка Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області від 15.03.2017 щодо підтвердження відсутності перебування державного майна у власності.

За таких обставин, позивачу в даному випадку не потрібно доводити право власності на спірні приміщення, оскільки останні перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку №23-А по вул. Новікова м. Сєвєродонецька в силу закону.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень державних реєстраторів) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав , державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час прийняття оскаржених рішень державних реєстраторів), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Господарський суд звертає увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Обраний позивачем спосіб захисту, а саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію право власності та припинення права власності, не є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення його прав та інтересів, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

За таких обставин вимога позивача про скасування рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецької Вікторії Вікторівни від 22.03.2017 (індексний номер 34381057) на підставі якого було внесено запис про право власності №196278691 та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м за територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради та припинення права власності Сєвєродонецької міської ради на вищевказане приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23а/216 не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою на спірне нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Крім того, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою, у зв`язку з проведенням державної реєстрації права власності за Територіальною громадою міста Сєвєродонецьк в особі Сєвєродонецької міської ради, не є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення його прав та інтересів.

За таких обставин вимога позивача про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23а/216 (запис про право власності №196278691), внесеного згідно рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецької В.В. індексний номер №34381057 від 22.03.2017 не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, 14.05.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від позивача надійшла заява від 12.05.2020 б/н про відмову від частини позовних вимог та зміну предмету позову.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що рішенням Сєвєродонецької міської ради №4783 від 03.04.2020 припинено право господарського відання КП Сєвєродонецькліфт на приміщення за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, б.23а/216.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, б. 23а/216 відомості про реєстрацію іншого речового права за вказаною адресою відсутні.

За таких обставин, позивач відмовився від частини позовних вимог, а саме про:

- визнання неправомірним набуття права господарського відання за Комунальним підприємством Сєвєродонецькліфт на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23 а по вул. Новікова м. Сєвєродонецька, а саме нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23 а/216 (запис про право господарського відання № 29778981 внесено згідно рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатової Владислави Вікторівни від 03 січня 2019 року (індексний номер 44953437);

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатової Владислави Вікторівни від 03 січня 2019 року (індексний номер 44953437) , на підставі якого було внесено запис про право інше речове право (право господарського відання) № 29778981 та відповідно зареєстровано право господарського відання на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м. за Комунальним підприємством Сєвєродонецькліфт .

Згідно п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи те, що відповідач відмовився від частини позовних вимог і таку відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження в частині позовних вимог, а саме про визнання неправомірним набуття права господарського відання за Комунальним підприємством "Сєвєродонецькліфт" на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатової В.В. індексний номер №44953437 від 03.01.2019 про проведення державної реєстрації іншого речового права (право господарського відання), у зв`язку з відмовою позивачем від частини позову, на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині про визнання неправомірним набуття права господарського відання на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, у зв`язку з відмовою позивача від частини позову, судовий збір в розмірі 2102 грн 00 коп., сплачений за платіжним дорученням №318 від 23.03.2020 слід повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А".

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською Радою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23 а по вул. Новікова м. Сєвєродонецька, а саме нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м за адресою, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23 а/216 (запис про право власності № 196278691 внесено згідно рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської Ради Костецької Вікторії Вікторівни від 22 березня 2017 року (індексний номер 34381057) - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою позивача від позову.

2. Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської Ради Костецької Вікторії Вікторівни від 22 березня 2017 року (індексний номер 34381057), на підставі якого було внесено запис про право власності № 196278691 та відповідно зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв.м. за територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою позивача від позову.

3. Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2102 грн 00 коп., сплачений за платіжним дорученням №318 від 23.03.2020.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Витрати зі сплати судового збору в сумі 4204 грн 00 коп. покласти на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новікова 23 А" (місцезнаходження: вул. Новікова, буд. 23 А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 40546715)

Відповідач - 1 - Сєвєродонецька міська рада (місцезнаходження: бульвар Дружби народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 26204220)

Відповідач -2- Комунальне підприємство "Сєвєродонецькліфт" (місцезнаходження: шосе Будівельників, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 33503168)

Відповідач -3- Державний реєстратор сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецька Вікторія Вікторівна (місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

Відповідач - 4 - Державний реєстратор сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатова Владислава Вікторівна (місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020.

Суддя С.В. Масловський