Постанова

від 03.03.2021 по справі 913/175/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 913/175/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Об`єднання співвласників багатоквартирного

будинку Новікова 23 А - не з`явився,

Сєвєродонецької міської ради Луганської області - не з`явився,

Комунального підприємства Сєвєродонецькліфт - не з`явився,

Державного реєстратора сектору реєстрації речових

прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу

адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради

Костецької Вікторії Вікторівни - не з`явився,

Державного реєстратора сектору реєстрації речових

прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу

адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради

Набатової Владислави Вікторівни - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23 А

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (у складі колегії суддів: Зубченко І.В. (головуючий), Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.)

та рішення Господарського суду Луганської області від 03.09.2020 (суддя Масловський С.В.)

у справі № 913/175/20

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23 А

до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, Комунального підприємства Сєвєродонецькліфт , Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Костецької Вікторії Вікторівни, Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради Набатової Владислави Вікторівни

про визнання неправомірним набуття права власності, визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23 А (далі - ОСББ Новікова 23 А ) звернулося до суду з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі - Сєвєродонецька міськрада), Комунального підприємства Сєвєродонецькліфт (далі - КП Сєвєродонецькліфт ), Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради (далі - державний реєстратор) Костецької Вікторії Вікторівни, Державного реєстратора сектору реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відділу адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради (далі - державний реєстратор) Набатової Владислави Вікторівни, у якому просило:

- визнати неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23-А/216 (запис про право власності № 196278691 внесено згідно з рішенням державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057);

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057), на підставі якого було внесено запис про право власності № 196278691 та, відповідно, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за територіальною громадою м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради;

- визнати неправомірним набуття права господарського відання за КП Сєвєродонецькліфт на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23-А/216 (запис про право господарського відання № 29778981 внесено згідно з рішенням державного реєстратора Набатової В.В. від 03.01.2019 (індексний номер 44953437);

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Набатової В.В. від 03.01.2019 (індексний номер 44953437), на підставі якого було внесено запис про інше речове право (право господарського відання) № 29778981 та, відповідно, зареєстровано право господарського відання на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за КП Сєвєродонецькліфт .

У подальшому ОСББ Новікова 23 А подало до суду заяву про відмову від частини позовних вимог та зміну предмета позову, яку прийнято судом.

Відповідно до цієї заяви ОСББ Новікова 23 А просило:

- визнати неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23-А/216 (запис про право власності № 196278691 внесено згідно з рішенням державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057);

- скасувати рішення державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057), на підставі якого було внесено запис про право власності № 196278691 та відповідно зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за територіальною громадою м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради;

- припинити право власності Сєвєродонецької міськради на зазначене приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Сєвєродонецькою міськрадою за відсутності відповідних правових підстав було зареєстровано право власності територіальної громади м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради на допоміжне приміщення загальною площею 27,5 кв. м, яке знаходиться у будинку № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку, призначене для забезпечення експлуатації будинку та належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир у зазначеному будинку.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.09.2020 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою на спірне нерухоме майно та визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057), на підставі якого було внесено запис про право власності № 196278691 та, відповідно, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за територіальною громадою м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради закрито з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у зв`язку з відмовою позивача від позову. У решті позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 рішення Господарського суду Луганської області від 03.09.2020 скасовано, ухвалено нове рішення яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСББ Новікова 23 А у частині визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова м. Сєвєродонецька, а саме на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23-А/216 (запис про право власності № 196278691 внесено згідно з рішенням державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057) та в частині скасування рішення державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057), на підставі якого було внесено запис про право власності № 196278691 та, відповідно, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за територіальною громадою м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради та припинення права власності Сєвєродонецької міськради на зазначене приміщення. Провадження у справі в частині позовних вимог до КП Сєвєродонецькліфт закрито.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2020 року ОСББ Новікова 23 А подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, просило скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги до Сєвєродонецької міськради задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 913/175/20 за касаційною скаргою ОСББ Новікова 23 А з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.03.2021.

КП Сєвєродонецькліфт у відзиві просило відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСББ Новікова 23 А та припинити касаційне провадження у справі стосовно КП Сєвєродонецькліфт .

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК не зверталися.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії , те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 04.06.2016 установчими зборами ОСББ Новікова 23 А (протокол від 04.06.2016) затверджено статут об`єднання, державна реєстрація якого відбулася 07.06.2016, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06.03.2017 на підставі рішення Сєвєродонецької міськради від 01.07.2016 № 323 щодо врегулювання взаємовідносин ОСББ Новікова 23 А з житлово-комунальними підприємствами та передачі житлового будинку № 23-А по вул. Новікова між Комунальним підприємством Житлосервіс Світанок і ОСББ Новікова 23 А підписано акт прийому-передачі електрообладнання житлового будинку № 23-А по вул. Новікова, за яким позивачу було передано електрообладнання ВРУ-0,4 кв житлового будинку.

11.10.2017 за актом приймання-передачі технічної документації Комунальне підприємство Житлосервіс Світанок передало ОСББ Новікова 23 А технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку та схематичний план земельної ділянки; технічну характеристику багатоповерхового будинку; технічну характеристику конструктивних елементів; розподіл площі будинку; загальну вартість квартирного (багатоповерхового) будинку, господарських будівель та споруд; експлуатаційні показники житлового будинку; використання житлової площі; технічні описи конструктивних елементів та інженерного обладнання; технічний висновок.

01.01.2019 між ОСББ Новікова 23 А (замовник) і КП Сєвєродонецькліфт (підрядник) укладено договір № 30/19 на повне технічне обслуговування ліфтів, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника відповідно до додатку А1, який є невід`ємною частиною цього договору. Цей договір діє з 01.01.2019 по 31.12.2019. У додатку А1 до договору до переліку об`єктів обслуговування включено: ліфти пасажирські на 9 зупинок, розташовані в будинку № 23-А по вул. Новікова в під`їзді № 1 (реєстраційний номер 13190), під`їзді № 2 (реєстраційний номер 13191), під`їзді № 3 (реєстраційний номер 13192), під`їзді № 4 (реєстраційний номер 13193), під`їзді № 5 (реєстраційний номер 13194), під`їзді № 6 (реєстраційний номер 13195).

30.12.2019 між ОСББ Новікова 23 А (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю Спецсервіс АДС (виконавець) укладено договір на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання повного технічного обслуговування ліфтів в обсягах, згідно з переліком об`єктів (додаток № 1 до договору). Сторони погодили, що замовник своєчасно оплачує виконавцю технічне обслуговування ліфтів на умовах цього договору згідно з актом виконаних робіт. Термін дії договору встановлено з 01.01.2020 по 31.12.2020. Згідно з додатком № 1 до цього договору до об`єктів технічного обслуговування належать під`їзди № 1-6 у будинку № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку.

19.01.2020 ОСББ Новікова 23 А направило на адресу КП Сєвєродонецькліфт лист № 25, у якому повідомило підприємство про закінчення строку дії договору від 01.01.2019 № 30/19 та необхідність у найкоротший термін звільнити і передати ключі від технічного приміщення, яке знаходиться у власності будинку за адресою: вул. Новікова, 23-А, під`їзд 4, поверх 1 (технічне приміщення, в якому знаходиться ліфтова, щитова та пожежний вихід з будинку) з метою безперешкодного доступу власника - ОСББ Новікова 23 А до цих приміщень.

У листі від 22.01.2020 № 82/сл КП Сєвєродонецькліфт повідомило ОСББ Новікова 23 А про те, що вбудоване нежитлове (технічне) приміщення за адресою: вул. Новікова, 23-А, під`їзд 4, поверх 1, № 216 є комунальною власністю міста; у приміщенні розташовано опорний пункт та обладнання (АДС) ліфтового господарства, балансоутримувачем цього приміщення є КП Сєвєродонецькліфт . Також ОСББ Новікова 23 А було проінформовано про те, що наявність акта прийому-передачі електрообладнання ВРУ-0,4 кВТ у житловому будинку № 23-А по вул. Новікова не дає об`єднанню права розпоряджатися приміщенням, де розташоване це електрообладнання.

Також судами установлено, що відповідно до технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю Град.Ком на замовлення Комунального підприємства Житлосервіс Світанок станом на 25.09.2017 (інвентаризаційна справа: ТПГК № 655), плану квартирного (багатоповерхового) будинку № 23-А, літера А-9 , по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку та експлікації приміщень до плану квартирного (багатоповерхового) житлового будинку, на першому поверсі наявне приміщення, а саме: XIV - диспетчерська, площею 4,3 кв.м , XV -диспетчерська, площею 17,2 кв. м .

Відповідно до відомостей з технічного паспорту на громадський будинок на нежитлове приміщення за адресою: № 23-А, вул. Новікова, м. Сєвєродонецьк, виготовленого Комунальним підприємством Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації 13.12.2016 (інвентаризаційна справа №9/3035) на замовлення КП Сєвєродонецькліфт , плану поверхів громадського будинку на це нежитлове приміщення та експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку за адресою: № 23-А, літ. А-1, а", вул. Новікова, м. Сєвєродонецьк, на першому поверсі зазначеного будинку наявне нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м, а саме: коридор площею 8,7 кв. м, санвузол площею 1,9 кв. м, приміщення площею 16,9 кв. м, яке має наступні характеристики: сходи - так, електрика - так, водопровід - так, каналізація - так, газопровід - ні, вид опалення - цент., ліфт - ні, сміттєпровід - ні.

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 15.02.2017 № 89 Про визначення адреси вбудованого нежитлового приміщення площею 27,5 кв. м, розташованого по вул. Новікова, 23-А, мікрорайон 82 вбудованому нежитловому приміщенню загальною площею 27,5 кв. м, власником якого є територіальна громада м. Сєвєродонецька та який обліковується на балансі КП Сєвєродонецькліфт , визначено адресу: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23-а/216.

Згідно з довідкою Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради від 20.03.2017 № 05-09/175 нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23-а/216, знаходиться у власності територіальної громади м. Сєвєродонецька та перебуває на балансовому обліку КП Сєвєродонецькліфт .

22.03.2017 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 34381057 державного реєстратора прав на нерухоме майно Костецької В.В. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: комунальна, на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23-а/216 за суб`єктом: Територіальна громада міста Сєвєродонецьк в особі Сєвєродонецької міськради та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 44953437 від 03.01.2019 державного реєстратора прав на нерухоме майно Набатової В.В. проведено державну реєстрацію іншого речового права - права господарського відання на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 23-а/216 за суб`єктом (правокористувачем): КП Сєвєродонецькліфт , власник - територіальна громада м. Сєвєродонецьк в особі Сєвєродонецької міськради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості, власником нежитлового приміщення за адресою: вул. Новікова, буд. 23-а/216, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., є територіальна громада м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 34381057 від 22.03.2017; право господарського відання зареєстроване за правокористувачем - КП Сєвєродонецькліфт на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 44953437 від 03.01.2019.

ОСББ Новікова 23 А , звертаючись до суду з відповідним позовом (з огляду на заяву про відмову від частини позовних вимог та зміну предмета позову, яку прийнято судом), обґрунтувало вимоги тим, що рішення державного реєстратора прийнято з порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки спірне нерухоме майно належить до спільної сумісної власності власників квартир будинку № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку, тому були відсутні правові підстави для реєстрації цього приміщення за територіальною громадою міста в особі Сєвєродонецької міськради.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, оскільки висновки місцевого господарського суду, викладені за текстом рішення, не відповідають висновкам, викладеним у резолютивній частині рішення. Так, місцевим господарським судом згідно резолютивної частини рішення закрито провадження у справі в частині двох позовних вимог, по яким суд згідно з мотивувальною частиною рішення дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. І навпаки, у резолютивній частині рішення місцевого суду відмовлено у задоволенні двох позовних вимог, за якими суд згідно з мотивувальною частиною рішення дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Разом із тим суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, яким, зокрема відмовив у задоволенні позовних вимог ОСББ Новікова 23 А про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку; скасування рішення державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057) та припинення права власності Сєвєродонецької міськради на приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23 а/216.

Таке рішення суду мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та припинення права власності не є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав та інтересів ОСББ Новікова 23 А .

У поданій касаційній скарзі ОСББ Новікова 23 А послалося на те, що судом неправильно застосовано положення статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень , щодо питання застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду; при цьому судом не враховано, що у разі скасування рішення державного реєстратора в судовому порядку, що прямо передбачено чинним законодавством, проводиться державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав, тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо спірного приміщення повністю відповідає вимогам закону. Тим більше підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема визнання права власності, оскільки допоміжні приміщення в багатоквартирному будинку належать до спільної власності власників квартир.

Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК межі такого перегляду, не встановивши наявність відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування норми права саме у таких подібних правовідносинах, на що посилається скаржник у касаційній скарзі, ураховуючи обставини того, що інша сторона у справі не заперечила щодо відсутності зазначеного висновку, виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 4 зазначеного Закону основною метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

До спільного майна багатоквартирного будинку належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (стаття 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку за цим Законом визнаються приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

За змістом статті 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники багатоквартирного будинку мають право зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що у технічній документації будинку № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку (зокрема у паспорті цього житлового будинку) наявні відомості про те, що до складу багатоповерхового житлового будинку належить приміщення з призначенням диспетчерська . Будь-яких доказів того, що приміщення першого поверху площею 27,5 кв. м було самостійним об`єктом нерухомості чи виділеним в натурі приміщенням, матеріали справи не містять, як і відсутні первинні правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, які б підтверджували відповідне речове право Сєвєродонецької міськради на нього. Жодних доказів того, що спірне приміщення будувалося не як допоміжне приміщення (зокрема диспетчерська ), а як інше приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду, є ізольованим приміщенням, самостійним об`єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, матеріали справи також не містять.

Отже, за висновками суду, спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23 а/216, є допоміжним приміщенням, що призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців багатоквартирного будинку № 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку та належить членам ОСББ Новікова 23 А на праві спільної сумісної власності в силу закону.

Разом із тим, відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог ОСББ Новікова 23 А , спрямованих на захист порушеного права щодо зазначеного нежитлового приміщення, суд виходив із неправильно обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії зазначено, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскарженого рішення державного реєстратора) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1-3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав , державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла і на час звернення позивача з позовом, і на час ухвалення судами рішень), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржених судових рішень, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Крім того, Верховний Суд враховує, що додатковим підтвердженням наведеного висновку є пункт 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , за змістом якого судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що у зв`язку із викладенням статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у новій редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16.01.2020, наразі чинне законодавство взагалі не передбачає скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а навпаки визначає, що такі відомості не підлягають скасуванню або вилученню.

Зважаючи на те, що з 16.01.2020 і на час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції про відмову у позові матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що за таких обставин позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, запропонований в оскаржуваній постанові, а саме шляхом ухвалення судового рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на спірне нерухоме майно.

При цьому, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції, пославшись у постанові на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, не здійснив їх практичне застосування при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції та дійшов помилкового висновку щодо неналежного способу захисту, обраного позивачем у справі, яка розглядається.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З огляду на викладене та зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 ГПК, а також беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції відмовив у позові ОСББ Новікова 23 А у частині вирішення позовних вимог про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міськрадою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку; скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності Сєвєродонецької міської ради на це приміщення через неналежність і неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного прав, з чим, як уже зазначалося, не погоджується суд касаційної інстанції, та не перевірив доводів позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, відповідно, не надавав оцінки обставинам проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за іншою особою, а відтак не надав оцінки і змісту порушеного права ОСББ Новікова 23 А , на захист якого заявлено позов у цій справі, тому постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає і це судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні справи було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягають застосуванню, та порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктом 1 частини 3, частини 4 статті 310 ГПК є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСББ Новікова 23 А та передачі справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у решті зазначену постанову необхідно залишити без змін.

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23 А задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 913/175/20 скасувати в частині вирішення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новікова 23 А про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку 23-А по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку; скасування рішення державного реєстратора Костецької В.В. від 22.03.2017 (індексний номер 34381057) та припинення права власності Сєвєродонецької міської ради на приміщення загальною площею 27,5 кв. м за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 23 а/216, а справу № 913/175/20 у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3. У решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 913/175/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий