Рішення

від 07.08.2020 по справі 925/688/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/688/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - адвоката Кваші І.В., відповідача - Родак І.В. за самопредставництвом, третьої особи - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом фізичної особи-підприємця Ільченка Олександра Олександровича до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Вербиченька Черкаської міської ради про стягнення 57407 грн. 51 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець Ільченко Олександр Олександрович звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору на виготовлення проектно-кошторисної документації № 16/07-2019 від 20.08.2019 року, 53754 грн. 51 коп. боргу, 2405 грн. 75 коп. пені, 383 грн. 33 коп. 3% річних, 863 грн. 52 коп. інфляційних втрат, що разом становить 57407 грн. 51 коп., та відшкодування судових витрат

Позов мотивовано порушенням відповідачем обов`язку щодо проведення розрахунку за виконані роботи по договору на виготовлення проектно-кошторисної документації № 16/07-2019 від 20.08.2019 року, укладеного сторонами.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/688/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду по суті на 09.07.2020 року, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради.

Ухвалою суду від 09.07.2020 року відкладено розгляд справи 05.08.2020 року.

Позивач в особі свого представника подав суду 05.08.2020 року заяву (вх. № 11854/20, а.с. 49-58), в якій просив приєднати до матеріалів справи докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Третя особа подала суду 05.08.2020 року заяву (вх. № 11859/20, а.с. 59), в якій просила здійснити розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач в особі свого представника подав суду 05.08.2020 року відзив на позовну заяву (вх. № 11860/20, а.с. 61-63), в якому визнав факт виконання позивачем умов договору на виготовлення проектно-кошторисної документації № 16/07-2019, однак заперечив проти задоволення позовних вимог з мотивів відсутності бюджетних коштів, спрямованих на оплату виконаних робіт за вказаним договором, зауважив на відсутність дат укладення спірного договору та акту здачі-приймання робіт, з урахуванням чого у задоволенні вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних просила відмовити з мотивів невірності їх розрахунків.

В судовому засіданні 05.08.2020 року оголошено перерву до 07.08.2020 року.

Третя особа в судове засідання 07.08.2020 року явку представника не забезпечила, в заяві вх. № 11859/20 від 05.08.2020 року просила розгляд справи проводити без участі їх представника. Про наявність заперечень проти доводів та розрахунків позивача третя особа суду не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнала і просила суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

20.08.2019 року третя особа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради, як замовник, відповідач - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, як платник та позивач - фізична особа-підприємець Ільченко Олександр Олександрович, як виконавець, уклали договір на виготовлення проектно-кошторисної документації № 16/07-2019 (далі - Договір, а.с. 18-20), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати проектні роботи по об`єкту: Реконструкція прилеглої території дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25 м. Черкаси, а саме: роботи з розробки проектної документації; подати та отримати на розроблену проектну документацію позитивний експертний звіт (кошторисна документація).

Сторони договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:

п. 2.1. - договірна ціна є динамічною;

п. 2.2. - загальна вартість робіт згідно з протоколом про договірну ціну становить 55011 грн. 36 коп., без ПДВ;

п. 2.3. - договірна ціна підлягає уточненню з урахуванням фактично виконаних робіт та фактичних показників вартості будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості робіт об`єкту після отримання позитивного звіту експертизи, уточнення договірної ціни оформлюється додатковою угодою до договору;

п. 2.4. - оплату за виконані роботи платник проводить після закінчення робіт виконавцем та підпису акту здачі-приймання робіт при умові надходження бюджетних коштів до платника;

п. 3.1. - початок робіт визначається датою укладення договору, закінчення робіт - датою приймання передачі проектної документації з позитивним змістом експертизи;

п. 3.2. - по закінченню робіт (етапу робіт), виконавець передає замовнику для оформлення акт здачі-приймання проектних робіт. По закінченні виготовлення проектна документація передається замовнику на паперовому (у 4 примірниках) та на магнітних носіях (файли з розширенням ims, pdf) згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт одночасно з накладною на проектно-коштористну документацію;

п. 4.6. - у випадку порушення платником строку оплати за виконання роботи, замовник перераховує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання;

п. 6.1. - договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 25.12.2019 року, а в частині зобов`язань до повного їх виконання;

п. 7.1. - до договору додаються: Додаток 1 - кошторис на проектні роботи, Додаток 2 - протокол погодження договірної ціни, додаток 3 - календарний графік виконання робіт.

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Сторони підписали додаток № 1 до Договору - кошторис на проектні (вишукувальні) роботи, в якому погодили реконструкцію прилеглої території (мощення) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради, за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25, м. Черкаси, клас наслідків СС1, вартість будівельних робіт за гл. 1-9=846,556 тис. грн., розрахункова база: 846,556 тис. грн.= 846,556 тис. грн. на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Табл. А1, п.2., гр.. 3 К=0,85: коефіцієнт 1 загальною вартістю 55011 грн. 36 коп. (а.с.23)

Сторони підписали додаток № 2 до Договору - протокол погодження договірної ціни проектних робіт по об`єкту: реконструкція прилеглої території (мощення) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради, за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25, м. Черкаси, в якому сторони досягли згоди щодо розміру договірної ціни проектно-кошторисних робіт у сумі 55011 грн. 36 коп. (а.с. 21).

Сторони підписали додаток № 3 до Договору - календарний графік виконання робіт: реконструкція прилеглої території (мощення) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради, за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25, м. Черкаси, в якому визначили 2 етапи виконання робіт, що включає:

1-й етап - збір вихідних даних необхідних для проектування; розробка проектно-кошторисної документації; погодження проектних рішень; початок - дата підписання договору, закінчення - 30 календарних днів із дати підписання договору, вартістю 51171 грн. 36 коп.;

2-й етап - експертиза документації (кошторисна частина); початок - дата закінчення робіт 1-го етапу, закінчення - 20 календарних днів із дати закінчення робіт 1-го етапу, вартістю 3240 грн., всього 55011 грн. 36 коп. (а.с. 22).

11.09.2019 року сторонами укладено додаткову угоду № 1, в якій сторони дійшли згоди пункт 2.2 Договору викласти у наступній редакції: загальна вартість робіт згідно з протоколом про договірну ціну становить 53754 грн. 91 коп. без ПДВ. Інші умови Договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними в тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтвердили їх обов`язковість для себе (а.с. 24).

На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 1 сторонами складено на підписано акт здачі-приймання № 1 по об`єкту реконструкція прилеглої території (мощення) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради, за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25, м. Черкаси, в якому замовник та платник погодились, що виконані роботи виконавцем відповідають умовам Договору, належним чином оформлені та прийняті, замовником. Претензії сторони одна до одної не мають. Вартість робіт складає 53754 грн. 91 коп. без ПДВ, які підлягають оплаті.

Позивачем та третьою особою складено та підписано накладну прийому-передачі документації, пояснювальної записки, креслення марки ГП 16/07-2019 у кількості 4 шт., та кошторисної документації у кількості 4 шт. (а.с. 29).

21.02.2020 року позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 21/02-1 з вимогою про сплату заборгованості за Договором та Додатковою угодою № 1 в сумі 53754 грн. 91 коп. (а.с. 30). Лист позивача залишено відповідачем без відповіді і виконання, вимога про стягнення цієї заборгованості є предметом позову у справі, що розглядається.

Також у зв`язку з невиконанням відповідачем у строк, встановлений у Договорі та Додатковій угоді № 1 оплати за виконані роботи на суму 53754 грн. 91 коп., позивач на підставі п. 4.6 Договору просить стягнути з відповідача 2405 грн. 75 коп. пені, 383 грн. 33 коп. 3 % річних та 863 грн. 52 коп. інфляційних втрат.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на виготовлення проектно-кошторисної документації № 16/07-2019 від 20.08.2019 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав та обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань підряду, загальні положення про підряд визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України визначено вихідні дані для проведення проектних та пошукових робіт.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.1. Договору сторони погодили, що початок робіт визначається датою укладення договору, закінчення робіт - датою приймання передачі проектної документації з позитивним змістом експертизи.

Відповідно до встановлених обставин справи, позивач виконав свій обов`язок за Договором та додатковою угодою № 1 в повному обсязі, виготовив проектні роботи по об`єкту: реконструкція прилеглої території дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25, м. Черкаси, а саме: роботи з розробки проектної документації та передав третій особі та відповідачу розроблену проектну документацію кошторисну документацію, відповідач прийняв, визнав виконані роботи та не оплатив їх вартість у розмірі 53754 грн. 91 коп.

Таким чином, факт виконання робіт позивачем та їх несплати відповідачем за договором на виготовлення проектно-кошторисної документації № 16/07-2019 від 20.08.2019 року матеріалами справи підтверджено, визнано відповідачем, однак не оплачено через відсутність бюджетних коштів на оплату виконаних робіт.

Разом з тим, суд приходить до переконання, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а тому вимога про стягнення боргу у сумі 53754 грн. 91 коп. підлягає задоволенню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З підстав відсутності оплати за виконані роботи позивач на підставі п. 4.6. Договору заявив до стягнення з відповідача вимогу про стягнення за період з 29.02.2020 року по 25.05.2020 року - 2405 грн. 75 коп. пені.

Згідно з п. 4.6. Договору, у випадку порушення платником строку оплати за виконання роботи, замовник перераховує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання;

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України.

Розрахунок пені, проведений позивачем, відповідає умовам Договору, нормам ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , роз`ясненням, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань N 14 від 17.12.2013 року, арифметично і методологічно виконаний правильно, тому вимога про її стягнення також підлягає задоволенню.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з 29.02.2020 року по 25.05.2020 року на суму 863 грн. 52 коп. та 3 % річних за період з 29.02.2020 року по 25.05.2020 року на суму 383 грн. 33 коп.

Розрахунок спірної суми 3% річних відповідає умовам Договору та фактичним обставинам справи, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, тому і ці вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявлених розмірах.

Судом перевірений розрахунок позивача розміну інфляційних втрат, він є арифметично неправильним. За розрахунком суду інфляційні втрати від суми боргу (53754 грн. 91 коп. ) за період з 29.02.2020 року по 25.05.2020 року складають 1027 грн. 37 коп., дана сума є більшою, ніж заявлена позивачем, тому суд, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, визначений п. 5 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 14 ГПК України, визнає вимогу позивача такою, що підлягає задоволенню у розмірі 863 грн. 52 коп. в межах заявлених ним вимог.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що позивачем доведено порушення його прав, позовні вимоги є обґрунтованими і задовольняються повністю. Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов, суд відхиляє з мотивів їх необґрунтованості і недоведеності.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує таке.

У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольняє повністю.

Платіжним дорученням № 570 від 26.05.20 року позивачем сплачено 2102 грн. судового збору за подання позову.

Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн., представник позивача адвокат Кваша І.В. надав суду: договір про надання правової допомоги від 28.04.2020 року, укладеного позивачем з адвокатським бюро "Ігоря Кваші"; ордер серії ЧК № 134823 від 27.05.2020 року; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на адвокатське бюро "Ігоря Кваші"; копії актів виконаних робіт (надання послуг) до договору про надання правової допомоги від 28.04.2020 року: №1 від 22.05.2020 року на суму 4000 грн., № 4 від 09.07.2020 року на суму 1000 грн., № 5 від 03.08.2020 року на суму 1000 грн.; копії рахунків на оплату послуг з правничої допомоги згідно договору від 28.04.2020 р.: № 6 від 19.05.2020 року на суму 4000 грн., № 14 від 17.07.2020 року на суму 1000 грн., № 15 від 03.08.2020 року на суму 1000 грн.; копії платіжних доручень: № 569 від 25.05.2020 року на суму 4000 грн., №616 від 03.08.2020 року на суму 1000 грн., №617 від 03.08.2020 року на суму 1000 грн.; копію виписки по рахунку адвокатського бюро "Ігоря Кваші" про зарахування оплати послуг згідно рахунку № 6 від 19.05.2020 року

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правової допомоги на сторону відповідача.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., а разом 8102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 36299692, місцезнаходження: 18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 251 на користь фізичної особи-підприємця Ільченка Олександра Олександровича, ідентифікаційний код РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 - 53754 грн. 91 коп. боргу, 2405 грн. 75 коп. пені, 863 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 383 грн. 33 коп. 3% річних, 8102 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 15.09.2020 року.

Суддя В.М. Грачов