Рішення

від 07.09.2020 по справі 524/5416/19

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №524/5416/19

Провадження №2/524/376/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді - Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Кулинич М.М., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Тараторіна А.Р., представника третьої особи - Пасюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи - ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради про визнання рішення незаконним, його скасування та зобов`язання вчинити дії,-

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 завернулась до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

-Визнати незаконним та скасувати п.38(включно з підпунктами) рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області Про передачу земельних ділянок у власність громадян в м.Кременчуці від 21.02.2019 щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 5310436100:07:002:0780) площею 236 кв.м, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)(код КВЦПЗ В 02.01) по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 ;

-Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:07:002:0780, площею 236 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)(код КВЦПЗ В 02.01) по АДРЕСА_1 .

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що на підставі договору дарування від 01.04.2005 вона є власником 2/3 частин житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/3 частини нерухомого майна є ОСОБА_3 04.02.2014 Автозаводським районним судом м.Кременчука було ухвалено рішення за її позовом про реальний розподіл житлового будинку. Згідно технічного паспорту, виданого попередньому власнику 1/3 частини, будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 589 кв.м. 26.05.2015 їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0058 га в оренду для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . 13.05.2019 Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради повідомив про те, що п.38 рішення Кременчуцької міської ради Про передачу земельних ділянок у власність громадян в м.Кременчуці від 21.02.2019 у власність ОСОБА_3 передано земельну ділянку, площею 236 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)(код КВЦПЗ В 02.01).

Вважає. що п.38 вищевказаного рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ст.120 Земельного кодексу України земельна ділянка могла бути виділена ОСОБА_3 лише відповідно до розміру його частки у праві спільної власності, а саме 196 кв.м, а їй - ОСОБА_1 - 393 кв.м, що відповідає її 2/3 частки. Крім того, з нею, як із співвласником не було погоджено меж земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача звертав увагу на те, що на даний час згідно запису з реєстру ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . Крім того, вважав, що підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки є порушення порядку її формування, що полягало у неузгодженні її меж із власником суміжної земельної ділянки - ОСОБА_1 ..

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Кременчуцька міська рада Полтавської області надіслала суду відзив в якому зазначила, що оскаржуване позивачем рішення від 21.02.2019 вичерпало свою дію фактом його виконання реєстрацією права власності в державному реєстрі. Крім того, в рішенні Кременчуцької міської ради від 26.05.2015 було зазначено строк до якого ОСОБА_1 повинна була розробити та подати на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому її твердження про те, що рішення не містить строку його дії є хибними.

В судовому засіданні 02.09.2020 представник позивача проти задоволення позову заперечувала. Зазначила, що термін дії рішення Кременчуцької міської ради від 26.05.2015 був визначений до 26.05.2016 і до цього часу позивачем не було подано відповідних документів. Крім того, проект рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області Про передачу земельних ділянок у власність громадян в м.Кременчуці від 21.02.2019 був опублікований на сайті та жодних зауважень або заяв від позивача не надходило.

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив в якому відповідач зазначив, що проти задоволення позову заперечує. Вказав, що скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за рішенням суду не передбачено. Відповідач вважав позов безпідставним, необґрунтованим нормами матеріального права та не підтвердженим належними доказами.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

В своїх поясненнях, поданих в інтересах ОСОБА_3 , адвокат Пасюк В.В., зазначив, що позивачем замовчується те, що п.6 рішення Кременчуцької міської ради від 26.05.2015 було визначено строк для подання на розгляд та затвердження до міської ради проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду до 26.05.2016. Однак позивачем не було замовлено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Вважає безпідставним посилання позивача на ст.151 ЗК України, оскільки остання регламентує порядок погодження питань, пов`язаних із викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Вказав, що земельне законодавство не містить заборон щодо заборони надання дозволу іншій особі на складання технічної документації щодо надання цієї ж земельної ділянки у власність чи в оренду. Вважає посилання позивача на пріоритетність рішення Кременчуцької міської ради від 26.05.2015 безпідставним, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення щодо її затвердження та надання земельної ділянки у власність чи в оренду. На переконання представника третьої особи, в даному випадку порушення прав позивача відсутнє. Погодився із тим, що позивачем не було підписано акт про погодження меж земельної ділянки, однак вважав, що вказані дії з боку позивача носили виключно умисний характер. Вважав, що непогодження позивачем меж земельної ділянки не може бути підставою для скасування рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області. На його переконання, Кременчуцькою міською радою Полтавської області не було допущено жодних порушень законодавства при винесені оскаржуваного рішення. В додаткових поясненнях представник третьої особи вказав, що відповідно до положень законодавства, після набрання чинності рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука про виділ частки в натурі, право спільної власності припинилось, а тому твердження позивача про те, що земельна ділянка повинна була бути виділена відповідно до розміру часток співвласників є хибним.

Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради пояснень не надіслав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

09 січня 2020 року ухвалою суду залучено по справі співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

На підставі договору дарування посвідченого 01.04.2005 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою І.Б. ОСОБА_1 прийняла у дар 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 255 кв.м з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)(а.с.99)

ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. 08.11.2018 прийняв у дар 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:07:002:0780, площею 0.0236 га, що знаходиться у комунальній власності(а.с.68)

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука по справі 524/9139/13 від 04.02.2014, яке набрало законної сили 28.05.2014, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про реальний розподіл житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково: розділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (попередній власник 1/3 частини будинку)

26 травня 2015 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,0058 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 ; розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після проведеної в установленому законом порядку державної реєстрації земельної ділянки до 26.05.2016 необхідно подати для розгляду та затвердження до відповідної у місті ради згідно з визначеними повноваженнями.

21 лютого 2019 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області було прийнято рішення про затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 ; передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку(кадастровий номер 5310436100:07:002:0780) площею 236 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)(код КВЦПЗ В 02.01) по АДРЕСА_1 .

18.04.2019 ОСОБА_1 подано заяву про скасування рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21 лютого 2019 року

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст.151 Земельного кодексу України(далі - ЗК України) вказана стаття визначає Порядок погодження питань, пов`язаних з викупом земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності . З огляду на те, що предметом в даній цивільній справі є скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) та скасування державної реєстрації, суд погоджується із доводами третьої особи про те, що вказана норма застосуванню до даних відносин не підлягає.

Згідно ст.40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень)(ч.1, абз.1 ч.2, ч.5, 9, 13 ст. 79 -1 ЗК України).

Згідно ч.ч.1,2,6,7 ст.118 ЗК України Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 6 ст.120 ЗК України У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації( Абзац перший частини шостої статті 120 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018 )

В ст.50 ЗУ Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

В ч.1 ст.316, ч.ч.1,2 ст.355, ч.1 ст.356, ч.ч.1,3 ст.364 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

ОЦІНКА СУДУ

Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 посилалась на такі обставини: 1) протиріччя між рішеннями Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26 травня 2015 року та від 21 лютого 2019 року; 2) невідповідність розміру земельної ділянки частці, яка належить ОСОБА_3 ; 3) непогодження із нею, як власником суміжної ділянки меж земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_3 ..

Щодо доводів позивача про існування протиріч між двома рішеннями міської ради стосовно земельної ділянки. Суд враховує доводи позивача про те, що законодавство не містить норм, які б встановлювали строки для розробки проекту землеустрою. Разом із тим, вказані строки були встановлені в самому рішенні від 26.05.2015. Зокрема у вказаному рішенні зазначено, що розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після проведеної в установленому законом порядку державної реєстрації земельної ділянки до 26.05.2016 необхідно подати для розгляду та затвердження до відповідної у місті ради згідно з визначеними повноваженнями . Позивачем не було надано доказів, які б підтверджували те, що нею було оскаржено рішення в частині встановлення строків або подано клопотання про продовження строку для розробки проекту землеустрою.

Отже, враховуючи те, що позивачем не було подано на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду до 26.05.2016, суд вважає, що прийняте Кременчуцькою міською радою Полтавської області рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для іншої особи не порушує права ОСОБА_1 , а зміст рішення не суперечить рішенню Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26.05.2015.

Щодо доводів позивача про те, що розмір земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_3 не відповідає його частці у праві власності на нерухоме майно.

Суд враховує те, що за позовом ОСОБА_1 було ухвалено рішення по справі 524/9139/13 від 04.02.2014, яким ОСОБА_1 виділено в натурі 2/3 частки в житловому будинку та господарських спорудах, розташованих по АДРЕСА_1 .

Положення статті ст.364 ЦК України передбачають, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна, для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Тобто, за змістом наведеної статті, в даному випадку з дня набрання рішенням суду про виділ частки в натурі право спільної часткової власності ОСОБА_1 припинилось.

Суд також враховує те, що право власності на виділену в натурі частку, як на окремий об`єкт виникає з моменту проведення державної реєстрації права власності. Разом із тим, суд вважає, що не проведення ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на виділену частку в житловому будинку та господарських спорудах не може порушувати право іншого співвласника на отримання земельної ділянки.

Крім того, суд приймає до уваги те, що виділена ОСОБА_3 земельна ділянка не розміщується під спорудами, які були виділені ОСОБА_1 за рішенням суду, а також те, що позивач є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка).

У зв`язку із цим суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що земельна ділянка була виділена ОСОБА_3 з порушенням часток співвласників.

Щодо доводу позивача про виготовлення технічної документації з порушенням вимог законодавства в частині непогодження із нею, як власником суміжної ділянки меж земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_3 ..

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27.12.2018 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що 11.01.2019 ТОВ Компанією ТЕРРА-макс будуть проведені роботи із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)(а.с.63). Крім того, вказане повідомлення було розміщене в ЗМІ(а.с.64).

Також суд враховує, що акт-приймання-передачі межових знаків від 11.01.2019 був підписаний одним із власників суміжної земельної ділянки, що на переконання суду свідчить про обізнаність заінтересованих осіб(власників суміжних земельних ділянок) про дату та час закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі(на місцевості).

Отже, суд вважає, що ОСОБА_3 було виконано свій обов`язок щодо повідомлення власників суміжних земельних ділянок про дату та час закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі(на місцевості), а не прибуття ОСОБА_1 за вказаним повідомленням та не підписання нею акту приймання-передачі межових знаків на зберігання за даних умов не може бути підставою для скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та вважає за можливе у задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача на користь третьої особи підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн(а.с.140-144). Судові витрати понесені позивачем покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання рішення незаконним, його скасування та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Судові витрати, які полягають у сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , рнокпп НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.09.2020

Суддя Д.Д.Андрієць