Рішення

від 15.09.2020 по справі 440/3310/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3310/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про виключення земельної ділянки з переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про виключення земельної ділянки кадастровий номер 5322681100:00:011:0045 з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про включення земельної ділянки до переліку ділянок, які виставлятимуться на земельні торги є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки 29.12.2012 гр. ОСОБА_1 надано розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації №908 від 29.12.2012 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду. Наголошував, що спірну земельну ділянку позивач самостійно обробляє протягом 23 років, сплачує податки і являється добросовісним користувачем.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.

23 липня 2020 року судом отримано відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог з тих мотивів, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322681100:00:011:0045 відсутня, а тому включення даної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права щодо яких будуть реалізовані через земельні торги у формі аукціону здійснено з дотриманням законодавства України.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначав, що на підставі розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 908 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 між ОСОБА_1 та Лохвицькою районною державною адміністрацією 29.12.2012 року укладено договір оренди землі та передано в користування земельну ділянку загальною площею 44,1 га із земель запасу для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району. На виконання укладеного договору оренди землі, Лохвицька районна державна адміністрація, в особі голови ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняв у користування земельну ділянку загальною площею 44,1 га. Факт передачі земельної ділянки підтверджується підписаним сторонами актом приймання- передачі земельної ділянки. За весь період користування вищевказаною земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 29.12.2012 року, ні Лохвицька районна державна адміністрація, ні Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ні будь-яка інша особа не заявляли вимог про повернення безпідставно набутої земельної ділянки, з тих підстав, що договір є неукладеним або недійсним. На думку представника позивача, оскільки земельна ділянка площею 44,1 га розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району перебуває у користуванні ОСОБА_1 на підставі розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації № 908 від 29.12.2012 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 та договору оренди землі від 29.12.2012 року, прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області наказ від 17.09.2019 № 570 Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів порушує законні права та інтереси позивача. Рішення Лохвицької районної державної адміністрації № 908 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 , прийняте 29.12.2012 року, а наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 570 прийнятий 17.09.2019, тому відповідач не мав права вносити дану земельну ділянку до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги, чим в свою чергу, допустив порушення прав та законних інтересів позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без участі позивача на представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.09.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ №570-СГ "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів". Пунктом 1 даного наказу, визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 65,05 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них, згідно з додатком. У додатку до наказу, серед інших, зазначена земельна ділянка площею 44,05 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер 5322681100:00:011:0045.

Не погоджуючись із включенням земельної ділянки кадастровий номер 5322681100:00:011:0045 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 та реалізує покладені на нього повноваження згідно частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Статтею 136 Земельного Кодексу України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Згідно з частиною четвертою статті 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що для підготовки лотів для проведення земельного аукціону спершу виготовляється, погоджується та затверджується в установленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та присвоюється їй кадастровий номер, тобто, здійснюється формування земельної ділянки.

Після формування земельної ділянки та здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області приймається наказ про проведення земельних торгів у формі аукціону, у додатку до якого визначається перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких виставляється на земельні торги окремими лотами, в якому відповідно до вимог частини першої статті 136 Земельного кодексу України повинно зазначатися місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональні використання), площа, кадастровий номер та умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає, зокрема, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною третьою статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Таким чином, положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Відтак, враховуючи що земельна ділянка кадастровий номер 5322681100:00:011:0045 належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, суд дійшов до висновку, що розгляд питання про включення спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах на підставі спірного наказу належить до компетенції відповідача.

При цьому, доводи позивача про те, що право оренди на вказану земельну ділянку вже належать позивачу на підставі розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації № 908 від 29.12.2012 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 " та договору оренди землі від 29.12.2012 року, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 " № 908 від 29.12.2012 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,1 га ріллі із земель запасу для ведення фермерського господарства та передачі в оренду терміном на 14 років на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради.

Положеннями ч.1 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ст.123 ЗК України).

Згідно ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 ЗК України).

Абзацом 4 частини 3 статті 123 ЗК України визначено, що умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК України).

Положеннями ч.10 ст.123 ЗК України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України).

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, статус сторони по договору - орендаря набувається й відповідно обов`язок зі сплати орендної плати та відповідальність за її не внесення чи несвоєчасне внесення за договором оренди землі виникає з моменту набуття права оренди, а не з моменту підписання договору.

В той же час відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК України).

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельній ділянці, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові нежитлові приміщення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки.

Отже, договір оренди землі вважається укладеним не з моменту його підписання, а з моменту державної реєстрації права оренди. Підставою такої реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підписаний договір оренди землі.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.08.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 5322681100:00:011:0045, площею 42,6535 га, форма власності - державна, зареєстрована за Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 22.07.2020.

Суд зазначає, що передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади (стаття 123 Земельного кодексу України). Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України.

Аналіз положень статей 116, 118 Земельного кодексу України дає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними правовим наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність чи користування; надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише вказує на фактичну відсутність речових прав та обтяжень щодо обраної земельної ділянки.

Відтак, до моменту внесення до державного земельного кадастру запису про реєстрацію речових прав на нерухоме майно за суб`єктом щодо певної земельної ділянки, остання вважається вільною; отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Жодних доказів щодо реєстрації права оренди цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 до суду не надано.

Як установлено судом та не спростовується матеріалами справи, на момент прийняття наказу спірна земельна ділянка перебуває у державній формі власності у Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області; рішення про затвердження проекту землеустрою та фактичне відведення земельної ділянки не приймались.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій щодо включення земельної ділянки площею 44,05 га до переліку земельних ділянок, права на які будуть встановлюватись на земельних торгах у формі аукціону.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Нижня Будаківка, Лохвицький район, Полтавська область, 37261, рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про виключення земельної ділянки з переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва