Постанова

від 23.12.2020 по справі 440/3310/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 р. Справа № 440/3310/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/3310/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про виключення земельної ділянки з переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), в якій просив суд виключити земельну ділянку з кадастровим номером 5322681100:00:011:0045 з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про включення земельної ділянки до переліку ділянок, які виставлятимуться на земельні торги є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачу розпорядженням Лохвицької районної державної адміністрації № 908 від 29.12.2012 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду. Наголошував, що спірну земельну ділянку позивач самостійно обробляє протягом 23 років, сплачує податки і є добросовісним користувачем.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 440/3310/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Нижня Будаківка, Лохвицький район, Полтавська область, 37261, рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про виключення земельної ділянки з переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення судом обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 440/3310/20 скасувати, прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що на підставі розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 908 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 між позивачем та Лохвицькою районною державною адміністрацією 29.12.2012 укладено договір оренди землі та передано в користування земельну ділянку загальною площею 44,1 га із земель запасу для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району. На виконання вказаного договору оренди землі, Лохвицька районна державна адміністрація передала, а ОСОБА_1 прийняв у користування вказану земельну ділянку, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки.

Вказує, що на підставі вказаного розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 908 позивач звернувся до проектної організації з метою розробки проекту землеустрою спірної земельної ділянки, проте у реєстрації земельної ділянки було відмовлено, оскільки останній уже присвоєно кадастровий номер та наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 17.09.2019 № 570 Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів включено її до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах.

Зазначив, що відповідач не мав права вносити спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги, оскільки прийняв відповідний наказ, вказаний вище, вже після видачі розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 908 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 , яке на даний час є чинним та не скасованим, що підтверджується відповіддю Лохвицької районної державної адміністрації, наданою на адвокатський запит, чим порушив права та законні інтереси позивача на оформлення права користування земельною ділянкою.

Також зазначив, що спірну земельну ділянку позивач самостійно обробляє протягом 23 років, сплачує податки і являється добросовісним користувачем. За весь період користування земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 29.12.2012 ані Лохвицька районна державна адміністрація, ані Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ані будь-яка інша особа не заявляли вимог про повернення безпідставно набутої земельної ділянки, з тих підстав, що договір є неукладеним або недійсним.

З огляду на викладене, вважає рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 безпідставним та необгрунтованим, а наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.09.2019 № 570 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо твердження позивача щодо неможливості включення спірної земельної ділянки в аукціон через надання дозволу на розробку проекту землеустрою зазначив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не тотожне поняття із передачею у власність, а тому отримання дозволу не означає отримання цієї ділянки у власність в майбутньому та не виключає можливості включення цієї земельної ділянки в перелік на торги. У зв`язку з чим, посилаючись на положення ст.ст. 135, 136 Земельного кодексу України, вказав, що включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки розпорядником (відповідачем) до завершення торгів. Крім того, вказує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформація щодо реєстрації права оренди спірної земельної ділянки відсутня, спірна земельні ділянка входить в уже сформовану земельну ділянку площею 2 га та їй присвоєно кадастровий номер. Отже, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не порушувало законні інтереси позивача, законно розпорядилося земельною ділянкою, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач повідомляє, що за результатами проведення земельних торгів між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ТОВ АГРОФІРМА ЧБГ на спірну земельну ділянку укладено договір оренди землі, який зареєстровано 07.10.2020 на строк 7 років. Таким чином, наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 570 від 17.09.2020 вже реалізований, земельні торги відбулися в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації №908 від 29.12.2012 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 , позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,1 га ріллі із земель запасу для ведення фермерського господарства та передачі в оренду на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради (а.с. 7).

На підставі вказаного розпорядження між ОСОБА_1 та Лохвицькою районною державною адміністрацією 29.12.2012 укладено договір оренди землі (а.с. 71-72) та передано в користування земельну ділянку загальною площею 44,1 га із земель запасу для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району, що підтверджується копією акту прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди від 29.12.2012 (а.с. 73).

Як вказує в апеляційній скарзі позивач, на підставі вказаного розпорядження голови Лохвицької районної державної адміністрації №908 від 29.12.2012 він звернувся до проектної організації з метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,1 га, яка знаходиться на території Бодаквянської сільської ради та реєстрації земельної ділянки.

Проте, у реєстрації земельної ділянки було відмовлено, оскільки вказаній земельній ділянці уже присвоєно кадастровий номер та наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17.09.2019 № 570-СГ "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів" визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 65,05 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них, серед яких, зазначена земельна ділянка площею 44,05 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, кадастровий номер 5322681100:00:011:0045, на яку претендує позивач.

Не погоджуючись із вказаним наказом в частині включенням земельної ділянки кадастровий номер 5322681100:00:011:0045 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо включення земельної ділянки площею 44,05 га до переліку земельних ділянок, права на які будуть встановлюватись на земельних торгах у формі аукціону, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що на момент прийняття наказу спірна земельна ділянка перебувала у державній формі власності Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, рішення про затвердження проекту землеустрою та фактичне відведення земельної ділянки не приймались, доказів щодо реєстрації права оренди цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 та реалізує покладені на нього повноваження згідно частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 136 Земельного Кодексу України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Згідно з частиною четвертою статті 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що для підготовки лотів для проведення земельного аукціону спершу виготовляється, погоджується та затверджується в установленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та присвоюється їй кадастровий номер, тобто, здійснюється формування земельної ділянки.

Після формування земельної ділянки та здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області приймається наказ про проведення земельних торгів у формі аукціону, у додатку до якого визначається перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких виставляється на земельні торги окремими лотами, в якому відповідно до вимог частини першої статті 136 Земельного кодексу України повинно зазначатися місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональні використання), площа, кадастровий номер та умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Згідно з частиною третьою статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Таким чином, наведеними положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Так, як було зазначено вище, реалізуючи свої повноваження організатора земельних торгів, відповідач, прийняв наказ від 17.09.2019 №570-СГ "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів", яким визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 65,05 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них, згідно з додатком. У додатку до наказу, серед інших, зазначена земельна ділянка площею 44,05 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за межами населених пунктів, на яку претендує позивач.

Заперечуючи проти внесення вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права оренди на які буде продано на земельних торгах, позивач вказує, що право оренди на вказану земельну ділянку вже належать йому на підставі розпорядження Лохвицької районної державної адміністрації № 908 від 29.12.2012 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 " та укладеному на його підставі договору оренди землі від 29.12.2012 року.

З приводу вказаного твердження позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч.1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч.1 ст.123 Земельного кодексу України).

Згідно ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 Земельного кодексу України).

Абзацом 4 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 Земельного кодексу України).

Положеннями ч.10 ст.123 Земельного кодексу України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Земельного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 " № 908 від 29.12.2012 року позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 44,1 га ріллі із земель запасу для ведення фермерського господарства та передачі в оренду терміном на 14 років на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Таким чином, статус сторони по договору - орендаря набувається й відповідно обов`язок зі сплати орендної плати та відповідальність за її не внесення чи несвоєчасне внесення за договором оренди землі виникає з моменту набуття права оренди, а не з моменту підписання договору.

В той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки.

Отже, договір оренди землі вважається укладеним не з моменту його підписання, а з моменту державної реєстрації права оренди. Підставою такої реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підписаний договір оренди землі.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації права оренди земельної ділянки, за договором оренди, укладеним між позивачем та Лохвицькою районною державною адміністрацією договір оренди землі від 29.12.2012 року, яким ОСОБА_1 передано в користування земельну ділянку загальною площею 44,1 га із земель запасу для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району.

Не надано таких доказів ані до суду першої, ані апеляційної інстанції.

Крім того, в заяві на виконання ухвали суду від 28.08.2020, надісланій Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області на виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 про витребування доказів, остання повідомляє, що договір оренди від 29.12.2012, укладений з ОСОБА_1 та Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області в установі відсутній, так який після підписання був переданий ОСОБА_1 для подальшої реєстрації та з подальшим поверненням до Лохвицької РДА. До цього часу відповідний договір не повернутий, а тому інформація щодо його реєстрації відсутня (а.с. 68).

Як вбачається з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 25.08.2020, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.66), земельна ділянка з кадастровим номером 5322681100:00:011:0045, площею 42,6535 га, форма власності - державна, зареєстрована за Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області.

Отже, з наведеного слідує, що позивач після укладення з Лохвицькою районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012, всупереч наведеним вище нормам, зокрема приписам статті 125 ЗК України (чинними на момент підписання даного договору), якими передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, не зареєстрував у передбаченому законодавством порядку право оренди на спірну земельну ділянку, що також підтверджується відсутністю відповідної інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З приводу твердження позивача про неможливість включення спірної земельної ділянки до списку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, з огляду на те, що виданий відповідачем наказ від 27.09.2019 №570-СГ було прийнято ним після видачі головою Лохвицької районної державної адміністрації розпорядження від 29.12.2012 № 908 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 , яке на даний час є чинним та нескасованим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є тотожним передачі земельної ділянки у власність або користування, оскільки отримання дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою свідчить про можливі наміри заявника щодо розробки проекту землеустрою, із відповідним визначенням цільового призначення земельної ділянки в процесі розробки землевпорядної документації і за наслідком такої розробки затвердження такого проекту відповідним органом і в подальшому, можливо, отримання відповідної земельної ділянки у власність чи користування.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 29.04.2020 у справі № 2340/4521/18.

З огляду на викладене, враховуючи, що на момент прийняття відповідачем наказу від 17.09.2019 №570-СГ "Про організаційні заходи щодо підготовки лотів до проведення земельних торгів", яким було включено спірну земельну ділянку до земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, остання перебувала у державній формі власності у Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, рішення про затвердження проекту землеустрою та фактичне відведення земельної ділянки не приймались, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 440/3310/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій