Рішення

від 11.09.2020 по справі 540/1316/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1316/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гомельчука С.В.,

при секретарі: Воронцовій К.С.,

за участю представника позивача Кермача А.І.,

представника відповідача Подпалої Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ ЮГ АГРО" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТ ЮГ АГРО" (далі - позивач, ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.12.2019 року №0000950522, №0000960522.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

11.06.2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

19.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 17.07.2020 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Оголошено перерву у підготовчому засіданні для надання представнику Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі часу для подання до суду додаткових доказів. Призначено підготовче засідання, з урахуванням відкладення дати його проведення, на 13.08.2020 року.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.20 о 14:00 год.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО з метою перевірки питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками - ПСП Ходосівське за лютий, березень 2018 року та ФГ Хмельова Василя Вікторовича за серпень 2018 року, за результатами якої складено акт №44/21-22-05-07/39817765 від 27 листопада 2019 року. Висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми В4 №0000960522 від 21.12.2019 року про зменшення суми від`ємного значення ПДВ, за звітний період березень 2018 року в розмірі 17124 грн., за звітний період за серпень 2018 року в розмірі 120500 грн.; податкового повідомлення-рішення форми Р №0000950522 від 21.12.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 527906,25 грн. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а при перевірці первинної документації представники відповідача не звернули увагу на докази реальності господарських операцій, натомість побудували висновки акту перевірки на припущеннях та на власних інформаційних базах. Товариство наголошує, що ним дотримано вимоги податкового законодавства під час господарських операцій з контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував з підстав, викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив.

11.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позові вимоги не визнаються з таких підстав. В акті перевірки №44/21-22-05-07/39817765 від 27.11.2019 зафіксовано порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України: за лютий, березень, серпень 2018 року завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 559 949,0 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) у березні, серпні 2018 року на суму ПДВ 137 624,0 грн. в т.ч. у березні 2018 року на суму 17124,0 грн., у серпні 2018 року на суму 120500,0 грн. та до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18) за період у лютому, березні 2018, на загальну суму ПДВ 422 325,0 грн. в т.ч. у лютому 2018 на суму 229 917,0 грн., у березні 2018 на суму 192 408,0 грн. Наданими позивачем первинними документами не усунуто виявлених порушень. На думку податкового органу, контрагенти-постачальники товариства не вчиняли задокументованих господарських операцій через відсутність трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, а тому відсутні підстави для врахування таких господарських операцій при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на матеріали перевірки.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО зареєстроване рішенням Херсонської міської ради Херсонської області від 04 червня 2015 року за №14991020000018210, як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з 04 червня 2015 року, є платником податку на додану вартість.

В період з 14 листопада 2019 року по 20 листопада 2019 року посадовими особами відповідача на підставі ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО (код 39817765) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ПСП Ходосівське за лютий, березень 2018 року, Ф/Г Хмельова Василя Вікторовича за серпень 2018 року, подальшого використання придбаних товарів та відображення здійснення фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якою складено акт від 27.11.2019 за №44/21-22-05-07/39817765.

У висновках акту, які стали підставою для винесення спірних в цій справі податкових повідомлень-рішень, зазначено, що перевіркою встановлено порушення: п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України: за лютий, березень, серпень 2018 року завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 559949,0 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) у березні, серпні 2018 року на суму ПДВ 137624,0 грн. в т.ч. у березні 2018 року на суму 17124,0 грн., у серпні 2018 року на суму 120500,0 грн. та до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18) за період у лютому, березні 2018, на загальну суму ПДВ 422325,0 грн. в т.ч. у лютому 2018 на суму 229917,0 грн., у березні 2018 на суму 192408,0 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі винесено податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2019 року:

форми В4 №0000960522 про зменшення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 137624 грн.;

форми Р №0000950522 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 527906,25 грн.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивач податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період сформував за наслідками господарських відносин з контрагентами, які не могли поставити товар, що в подальшому реалізовувався позивачу, з цими контрагентами здійснювалось лише документальне оформлення на придбання послуг з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки здійснені господарські операції, на думку посадових осіб відповідача, є нереальними, то відсутні правові підстави враховувати їх вплив на податковий облік.

При цьому податковим органом не проводилось зустрічних перевірок контрагентів, що не заперечується податковим органом.

Позивач заперечує проти позиції податкового органу та вказує, що надані ним первинні документи є достатніми для формування податкового кредиту, вважає винесенні за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, а саму перевірку вважає проведеною без належних на те правових підстав, оскільки відсутні підстави викладені в пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Порядок проведення самої перевірки та наявність під час перевірки всіх первинних документів сторонами не заперечується.

Позиція податкового органу, викладена у відзиві на позовну заяву, ґрунтується на наступному.

Стосовно правовідносин з ПСП Ходосівське у лютому, березні 2018 року.

При перевірці первинних документів встановлено, що згідно з наданими товарно-транспортними накладними неможливо встановити фактичне місцезнаходження проведених операцій та ідентифікувати сутність господарської операції, оскільки навантаження даного товару проводилось за адресою, яка не містить повної назви, а саме: Херсонська область, Каланчацький район, с. Роздольне.

Згідно з довідкою від 13.06.2016 №3-344, виданою ПСП Ходосівське виконавчим комітетом Каланчацької селищної ради, ПСП Ходосівське прийняло в суборенду земельні ділянки у ТОВ Агро Оіл Трейд загальною площею 1278,2485 га згідно з договором суборенди від 08.06.2016, за даними Роздольненської сільської ради Херсонської області.

ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на адресу Роздольненської сільської ради Херсонської області направлено запит від 29.08.2018 № 8024/9/21-22-12-02-10 про надання інформації щодо взаємовідносин та наявності факту надання в суборенду земельної ділянки площею 1278,2485 га між ТОВ Агро Оіл Трейд (орендодавець) та ПСП Ходосівське (орендар) протягом 2016-2018 років.

Однак в отриманій відповіді (вх. №8733/9 від 18.09.2018) вказано, що в адміністративних межах Роздольненської сільської ради, ТОВ Агро Оіл Трейд протягом 2016-2018 років земельні ділянки в суборенду ПСП Ходосівське не надавала.

Керівнику ТОВ Агро Оіл Трейд було направлено запит від 29.08.2018 №9595/10/21-22-12-02-13 на предмет надання в суборенду земельних ділянок ПСП Ходосівське .

Згідно з отриманою відповіддю (вих. від 29.08.2018 № 29/08) повідомлено, що ТОВ Агро Оіл Трейд жодного документу щодо взаємовідносин з ПСП Ходосівське не підписувалось, фінансово - господарської діяльності не проводилось та землі, що знаходяться в оренді ТОВ Агро Оіл Трейд , в суборенду ПСП Ходосівське не передавались. Також в даній відповіді вказано, що про даного контрагента керівнику підприємства ТОВ Агро Оіл Трейд вперше стало відомо коли, безпосередньо, було отримано запит від ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.

Податковий орган повідомив, що у ході кримінального провадження за №32017120010000006 внесеного до ЄРДР 25.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 28 КК України, допитано гр. ОСОБА_1 (керівник, головний бухгалтер та засновник ПСП Ходосівське ), яка повідомила, що зареєструвала ПСП Ходосівське на своє ім`я за грошову винагороду та не мала мети здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. Наявність пояснень (свідчень) керівника та засновника ПСП Ходосівське гр. ОСОБА_1 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності є підставою для неврахування первинних документів, податкових накладних в даних податкового обліку.

За позицією податкового органу, відповідно до наданих платіжних доручень, які підтверджують розрахунки між підприємствами, кошти за сою в сумі 2636694 грн., в т. ч. ПДВ 439449 грн., ТОВ Фаст Юг Агро було перераховано на рахунок ПСП Ходосівське , коли ОСОБА_1 вже була єдиним учасником та керівником ПСП Ходосівське .

Таким чином, на думку відповідача, перерахунки коштів за поставлені товари здійснювалися при керівнику ОСОБА_1 , тобто, вона має відношення до товарних операцій між ТОВ Фаст Юг Агро та ПСП Ходосівське за лютий, березень 2018 року та первинних документів між підприємствами за цей період, що є підставою для неврахування первинних документів, податкових накладних у даних податкового обліку.

Відповідно до податкових накладних за лютий, березень 2018 року, які відображені в Єдиному реєстрі податкових накладних, ПСП Ходосівське не здійснювало придбання дизпалива або бензину, яке потрібно для здійснення збору врожаю та перевезення сої. Придбання насіння, добрив та засобів захисту рослин, яке притаманне для сільськогосподарського виробника, також не встановлено.

Згідно зі звітами ЄСВ, які ПСП Ходосівське надано до органів ДПС, протягом 2017-2018 років на підприємстві обліковується 1 працівник в лютому 2018 року. В інших періодах відсутній робітничий персонал, що вказує на неможливість проведення агротехнологічних робіт по вирощуванню сої, збиранню врожаю сої.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність фізичних можливостей для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах.

Податковий орган стверджує, що за відсутності у ПСП Ходосівське протягом 2017-2018 років необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність у володінні, користуванні або розпорядженні земель сільськогосподарського призначення, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з поставки сої від ПСП Ходосівське до ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО .

На підтвердження таких висновків стосовно даного контрагента-постачальника, відповідач наводить адміністративні справи №540/2501/18, №540/2502/18 та №540/1796/19, в ході розгляду яких було встановлено всі істотні обставини щодо діяльності ПСП Ходосівське , а саме було встановлено фіктивність підприємства.

Зокрема, постановою від 12.12.2019 Верховного Суду по справі №540/2501/18 зазначається ...з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість суди повинні перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності... .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 по справі №540/2502/18 зазначається, що ...необгрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов, зокрема бюджетного відшкодування... .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 по справі №540/1796/19, колегією суддів зроблено висновок, що ...ПСП Ходосівське не є виробником сільськогосподарської продукції та, відповідно, не мало можливості фактично реалізувати зазначений обсяг власно вирощеної продукції, а тому не могло здійснювати фактичну реалізацію соняшника... .

Стосовно правовідносин з Ф/Г ОСОБА_2 у серпні 2018 року.

Від Державного Бюро Розслідувань надійшла інформація (лист від 18.02.2019 №01-1393), про те, що в рамках кримінального провадження від 26.12.2018 встановлено, що Ф/Г Хмельова Василя Вікторовича документально оформлює псевдогосподарські операції з купівлі вже необхідних товарів, послуг від підприємств з ознаками фіктивності, що надало можливість безпідставно формувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання.

За результатами проведеної перевірки на підставі наданих платником первинних документів в ході проведення перевірки, та заперечень на акт (від 12.12.2019 вх.4318/10), встановлено що згідно наданих товарно-транспортних накладних не можливо встановити фактичне місцезнаходження проведених операцій та ідентифікувати сутність господарської операції так, як навантаження пшениці проводилось за адресою яка не містить повної назви, а саме: село Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область.

З урахуванням викладеного, на думку відповідача, не можливо підтвердити пункт навантаження, а отже і переміщення вищевказаного товару.

Згідно даних ІС Податковий блок встановлено, що Ф/Г Хмельова Василя Вікторовича (код НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області (Чорноморська ОДПІ, Овідіопольське відділення.) Свідоцтво про державну реєстрацію від 24.03.1993 року № 49.

Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно Додатку №1 відомості про наявність земельних ділянок за 2018 рік задекларовано рілля 79,7 га, пасовища - 7,07 га на території с. Прибужани, Вознесенський район. Миколаївська область.

При цьому за даними відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки у Ф/Г Хмельова Василя Вікторовича зареєстровано в оренді 5,42 га, для ведення фермерського господарства на території Прибужанської сільради, терміном на 49 років, орендодавцем є ОСОБА_3 . Ф/Г ОСОБА_2 зазначену землю передає в суборенду ФГ "Ренесанс 1" (код 42859826). Таким чином, встановлено відсутність у власності чи користуванні (оренді) зареєстрованих земельних ділянок.

Ф/Г ОСОБА_2 для здійснення господарської діяльності не має: ні власних, ні орендованих основних фондів, складських приміщень (відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємства за 2018 рік на балансі основні засоби відсутні).

Вирощування врожаю та обробка земельної площі без наявності техніки, передбачає наявність працівників, але відповідно до поданого Ф/Г ОСОБА_2 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма ГДФ) в І, II, III кварталах 2018 чисельність працюючих складає 1 особа.

Отже, за відсутності у Ф/Г ОСОБА_2 необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через недостатню чисельність працівників, відсутність основних засобів, транспортних засобів, відсутність у власності чи користуванні (оренді) зареєстрованих земельних ділянок не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій між Ф/Г ОСОБА_2 та ТОВ ФАСТЮГ АГРО за серпень 2018 року.

Таким чином, ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО фактично здійснено лише документальне оформлення господарської операції з отримання сільгосппродукції та первинні документи складено всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність господарських операцій між товариством та контрагентом.

При вирішенні справи по суті суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Стосовно підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що отримана контролюючим органом податкова інформація, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та виявлена контролюючим органом недостовірність даних, що містяться у поданих платником податків податкових деклараціях, може бути підставою для призначення позапланової перевірки платника податків лише у випадку, коли сумніви, які виникли у податкового органу, не усунуті наданими поясненнями з документальним підтвердженням.

Отже, передувати прийняттю контролюючим органом наказу про проведення перевірки має бути, зокрема, відповідний письмовий запит контролюючого органу про надання пояснень та їх документального підтвердження і невиконання такого запиту платником податків.

В постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі №826/17123/18, № К/9901/25669/19, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Таким чином, суд повинен надати правову оцінку правомірності проведення самої перевірки, а потім дослідити правомірність або помилковість позиції позивача.

Дослідивши акт перевірки, суд встановив, що супровідним листом №6 від 21 березня 2019 року (вхідний №7143/10 від 21.03.2019) на запит ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 05.12.2017 №5109/10/21-22-14-06-19; на запит № 109/10/21-22-14-01-14 від 07.03.2019 ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО надало первинні документи по взаємовідносинам з ПСП Ходосівське за лютий, березень 2018 року. Видаткові накладні та ТТН надано не в повному обсязі.

Супровідним листом №6 від 05 квітня 2019 року (вхідний №8393/10 від 05.03.2019) на запит ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 05.12.2017 №5477/10/21-22-51-12 ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО надало первинні документи по взаємовідносинам з Ф/Г ОСОБА_2 за серпень 2018 року. Відповідач зазначає, що ТТН надано не в повному обсязі.

Натомість вже під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки директору товариства спрямовано запит від 14.11.2019 про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПСП Ходосівське та Ф/Г Хмельова Василя Вікторовича , на який товариство надало повний пакет первинних документів.

Можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виникає виключно за наявності недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.

Вирішення контролюючим органом питання про призначення проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України здійснюється за результатами комплексної оцінки виявлених випадків недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків.

При цьому, виявлені податковим органом факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, можуть бути підставою для проведення перевірки у відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями з цього питання.

Суд дослідив наказ ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фаст Юг Агро №413 від 14 листопада 2019 року та встановив, що в ньому не наведено виявлених недоліків недостовірних даних, які не були усунуті позивачем.

Проте, позивач не спростував неповноту надання до контролюючого органу ТТН та видаткових накладних, а тому суд не може погодитись з тим, що у податкового органу були взагалі відсутні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За таких обставин відповідач мав право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень, суд враховує наступне.

Відповідно до п.44.2 ст.42 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Так, в розумінні статті 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої-другої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Сторони не заперечують наявність первинних документів по взаємовідносинам між позивачем та контрагентами-постачальниками та належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість по податкових накладних №5 від 07.02.2018 року, №15 від 12.02.2018 року, №16 від 12.02.2018 року, №7 від 12.03.2018 року, №23 від 13.03.2018 року, які було виписано ПСП Ходосівське включено ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень 2018 на загальну суму ПДВ 239449,00 грн. за лютий 2018 року, 200000,00 грн. за березень 2018 року.

Вищезазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 12.02.2018 року, 13.02.2018 року, 12.03.2018 року та 16.03.2018 року та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень 2018 року.

Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі відповідно до банківських виписок на суму 2636694 грн.

Станом на 31.03.2018 по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПСП Ходосівське відсутня .

В бухгалтерському обліку дані операції у лютому 2018 року відображено наступним чином: Дт 28 Кт 631 на суму 1616694,0 грн.; Дт 631 Кт 311 на суму 1616694,0 грн.

В бухгалтерському обліку дані операції у березні 2018 року відображено наступним чином: Дт 28 Кт 631 на суму 1020000,0 грн.; Дт 631 Кт 311 на суму 1020000,0 грн.

Суми податку на додану вартість по податкових накладних №2 від 07.08.2018 року, №3 від 08.08.2018 року, №4 від 09.08.2018 року та №5 від 09.08.2018 року, які було виписано Ф/Г ОСОБА_2 включено ТОВ ФАСТ ЮГ АГРО до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 на загальну суму ПДВ 120500 грн.

Вищезазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 14.08.2018 року та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2018 року.

Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі відповідно до банківських виписок на суму 723000 грн.

Станом на 31.08.2018 по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Ф/Г ОСОБА_2 виникла Кт заборгованість в сумі 621913,67 грн. .

В бухгалтерському обліку операції відображено наступним чином: Дт 631 Кт 311 на суму 101086,33 грн.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали перевірки, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

В спірних правовідносинах позивач відніс до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого за податковими накладними, які виписані Ф/Г ОСОБА_2 та ПСП Ходосівське та зареєстровані належним чином в ЄРПН.

Приписи ст.201 ПК України покладають на податковий орган обов`язок при реєстрації податкових накладних в ЄРПН перевіряти їх відповідність вимогам ПК України та не приймати або відмовляти у реєстрації податкових накладних, за наявності правових на те підстав.

Якщо ж таких дій з боку податкового органу вчинено не було, то податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

Стосовно доводів податкового органу щодо недоліків ТТН, відсутності трудових, матеріальних та інших ресурсів у контрагентів-постачальників позивача, то контролюючий орган, мав можливість зупинити реєстрацію податкових накладних по спірним операціям в ЄРПН або відмовити в реєстрації цих податкових накладних, в разі ненадання контрагентами документальних підтверджень господарських операцій.

Згідно з положеннями ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до положень п.71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів зі збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань питання збору податкової інформації визначає ст. 72 ПК України.

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (п.73.3. ст.73 ПК України).

Таким чином, суд зазначає, що перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний і встановлюється законом, зокрема статтями 72 і 83 ПК України. Поряд з цим, інформація повинна збиратися в порядку, встановленому законом, зокрема ст.ст. 72, 73 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, будь-які припущення посадових осіб та моделювання ними ситуацій, за відсутності інших належних доказів, є не обґрунтованими, оскільки:

по-перше, відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (статтями 72, 83 ПК України), зокрема, довідка/акт/лист/ ДФС, а з огляду на ст.74 КАС України, є недопустимим доказом;

по-друге, податковим органом не доведено дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст. 72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття судом до уваги останньої.

В даному випадку відповідач не подавав запитів до контрагентів позивача, не звертався до податкових органів для проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача та ін.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (п.16 постанови ВС від 31.07.2018 року №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту (п.17 постанови ВС від 31.07.2018 року №820/3119/17, номер справи в ЄДРСР 75644939).

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Відповідачем не спростовується, що контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій мали чинний статус платників ПДВ, повідомлень про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено, тому суд виходить з того, що наведені в акті перевірки доводи щодо неспроможності контрагентів позивача здійснювати певні види господарської діяльності відповідачем як суб`єктом владних повноважень суду не доведені та не підтверджені.

Щодо посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів суд зазначає, що відсутність у контрагентів умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже постачальник може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів контрагента, через відсутність будь-яких запитів на його адресу та відсутність зустрічних перевірок, висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого контрагента є передчасними.

При цьому чинним законодавством не вимагається на підтвердження реальності господарської операції з виконання робіт (надання послуг) надання платником податків доказів того, щоб, наприклад, з доданих первинних документів можливо було б повністю дослідити рух товару від виробника через ланцюги контрагентів до контрагента-постачальника, а від останнього і до товариства, оскільки чинне законодавство вимагає від контрагентів надати докази реальності господарської операції вчиненої саме між ними.

З приводу доводів відповідача про нереальність господарських операцій з огляду на твердження податкового органу, за якими відповідач дійшов висновку про неможливість постачання товару контрагентом позивача та контрагентами його контрагента власними силами, то вказана позиція (без документального підтвердження) є лише припущенням податкового органу, в той час, як за приписами п.5.2 р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Мін`юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.

Суд не може залишити повз увагою доводи податкового органу про відсутність у контрагентів власної сільськогосподарської продукції, але в договорах С/24-07-18 від 24.07.2018 року та 7/02-18 від 07.02.2018 року не вказано, що саме контрагент виростив товар, натомість вказано товар, який постачається за цим договором вирощений безпосередньо сільськогосподарським виробником , а для цілей договорів товаром українського походження вважається товар, вирощений на території України, крім тимчасово окупованих територій .

Таким чином, контрагенти мали можливість поставити товар, вирощений іншими сільськогосподарськими виробниками, тобто, в якості посередників.

Окремо суд звертає увагу, що податковим органом не надано належної оцінки факту перевезення придбаної продукції вантажним транспортом, не надано запитів перевізнику, а певні недоліки в ТТН не мають наслідком визнання неправомірним формування податкового кредиту.

ТТН є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Правила поширюються на власників автомобільного транспорту (перевізників), натомість, позивач не в усіх операціях користувався послугами перевізників при взаємовідносинах з контрагентами. До того ж, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, недолік такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач не надав суду вирок в кримінальній справі за кримінальним провадженням №32017120010000006, а тому позиція податкового органу щодо вчинення засновником ПСП Ходосівське кримінального злочину є недоведеною та передчасною.

Також, слід зазначити, що неможливо встановити нереальність всіх без виключення господарських операцій без проведення відносно всіх учасників операцій визначених нормами податкового законодавства заходів контролю, таких як, перевірка платника податків, як і неможливо визнати нереальними господарські операції жодного разу не дослідивши їх первинну документацію, складену за результатом вчинення таких операцій.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

Проте суд вважає за доцільне звернути увагу відповідача, що він не позбавлений можливості звернутись з позовом про визнання господарських договорів між позивачем та контрагентами недійсними, оскільки такі договори (зазначені в акті) не є нікчемними, але можуть бути оспорені в судовому порядку. Без визнання договорів недійсними в судовому порядку позиція відповідача є помилковою.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Надані сторонами документи на правильність висновків суду не впливають.

В судовому засіданні 11.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ ЮГ АГРО" (код ЄДРПОУ 39817765, м.Херсон, вул.Залізнична,23 оф.19) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) від 21.12.2019 року №№ 0000950522, 0000960522.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) на користь позивача судові витрати в розмірі 9982 (дев`яти тисяч дев`ятисот восьмидесяти двох) грн. 97 коп. шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 вересня 2020 р.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111030300