Рішення

від 06.08.2020 по справі 469/1671/18

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.08.2020 Справа № 469/1671/18

2/469/142/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

учасники справи та їхні представники:

прокурори Маковецький Є.В., Косик Д.С.,

представник позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ДП Очаківське лісомисливське господарство , про визнання незаконними та скасування рішень (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області 27 грудня 2018 року звернувся до суду в інтересах держави з вказаним позовом, у якому просив :

- визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0123 га (пасовища) для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №31 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 4820982200:12:042:0317 з ведення садівництва на комерційне призначення для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;

- визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт від 29 грудня 2012 року серії ЯК №789559 на право власності на земельну ділянку площею 0,0123 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 в с.Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- витребувати від ОСОБА_2 на користь держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області земельну ділянку площею 0,01236 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 нормативною грошовою оцінкою 69589,70 грн. в с.Коблеве у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, у придатному для використання стані шляхом демонтажу тимчасових споруд та стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що надана відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка на момент прийняття спірного рішення відносилась до державної власності, належала до державного лісового фонду та перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство» (квартал 36 виділ 27 урочища "Коблеве" Березанського лісництва), а тому Коблівською сільською радою незаконно, в односторонньому порядку, поза волею належного розпорядника - Березанської РДА і постійного землекористувача - ДП «Очаківське ЛМГ» , спірну земельну ділянку передано в приватну власність ОСОБА_2 з фактичною незаконною зміною її цільового призначення та без погодження з органом лісового господарства, у період дії встановленого Кабінетом Міністрів України мораторію на відчуження земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Крім того, спірна земельна ділянка повністю розташована у прибережній захисній захисної смузі Чорного моря на відстані до урізу Чорного моря 120 метрів, до північної межі - 128 метрів, а тому, відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України, може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, до яких не відноситься комерційне призначення для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування .

Ведення садівництва та будівництво і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреації заборонено також існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією.

Тому прокурор вважає, що оскаржувані рішення Коблівської сільської ради суперечать законодавству та порушує інтереси держави, що, згідно із ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку.

У зв"язку з незаконністю оскаржуваних рішень Коблівської сільської ради прокурор просив визнати недійсним та скасувати виданий на їх підставі державний акт на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.

Оскільки вибуття земельної ділянки відбулось без волі власника - держави в особі Березанської районної державної адміністрації, прокурор на підставі ч.3 ст.388 ЦК України просив витребувати земельну ділянку від нинішнього власника ОСОБА_2 на користь належного власника у придатному для використання стані шляхом демонтажу тимчасових споруд.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник позивача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області Білохорт О.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Коблівської сільської ради у судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, своєї позиції щодо позовних вимог не виклав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через оголошення на офіційній сторінці Березанського районного суду Миколаївської області веб-порталу судової влади України та шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання відповідача, відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник третьої особи ДП «Очаківське лісомисливське господарство» у судове засідання не з`явився та не повідомив про причину своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.122), пояснень по суті позову не надав.

Виходячи з положень ст.223 ЦПК України, враховуючи, що учасники справи, повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, вільно розпорядились належними їм процесуальними правами та що їх неявка не перешкоджає належному з"ясуванню обставин справи, судом розглянуто справу без участі осіб, що не з"явились у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та надано, зокрема, відповідачу ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0123 га (пасовища) для ведення садівництва в с.Коблеве (а.с.15-19).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримано державний акт від 29.12.2012 року серії ЯК №789559 на право власності на зазначену земельну ділянку (а.с.32-33).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 16 грудня 2014 року №31 затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0123 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317, наданої ОСОБА_2 , із ведення садівництва на будівництво і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.21-24).

Місцезнаходження, розмір та склад земель земельної ділянки підтверджено витягом з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.25, 30), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.30-31), матеріалами поземельної книги (а.с.37-38) та витягом з публічної кадастрової карти України (а.с.39) .

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.34-35), 27 грудня 2014 року державним реєстратором Березанського районного управління юстиції до вказаного реєстру внесено запис № 150841924 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 за ОСОБА_2 .

На час прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ» (раніше - Очаківське державне лісомисливське господарство), та відносилась до земель державного лісового фонду Березанського лісництва квартал 36, виділ 27 урочища Коблеве Березанського району, про що свідчать повідомлення ВО Укрдержліспроект від 02.10.2018 року з фрагментами публічної кадастрової карти України з нанесеною частиною межі кварталу 36 (а.с.49-51) та ДП Очаківське ЛМГ Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 11.10.2018 року (а.с.52).

Таким чином, ДП Очаківський ЛМГ є постійним користувачем земельної ділянки, наданої ОСОБА_2 у власність.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті , індивідуального дачного будівництва.

У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (п."а" ч.2 ст.83 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України, ч.1 ст.5 ЛК України).

Підпунктом "ґ" частини 4 статті 84 ЗК України передбачено, що землі лісогосподарського призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч.2 ст.56 ЗК України).

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Всупереч зазначеним вимогам вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП "Очаківське ЛМГ" не відбулося, заяви про відмову від права користування чи згоду на вилучення земельної ділянки ДП "Очаківське ЛМГ" не надавались, відповідних рішень Березанською РДА не приймалось (а.с.52, 54).

Таким чином, спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні державного підприємства "Очаківське ЛМГ" та перебувала у державній власності, повноваження щодо розпорядження нею належать Березанській районній державній адміністрації, а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 поза волею належного власника та постійного землекористувача.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування; для розміщення кладовищ та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об`єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об`єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об`єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об`єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян заборонено.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ч.3 ст.186-1 ЗК України).

Як вбачається з повідомлення Миколаївського обласного Управління лісового та мисливського господарства (а.с.53), управлінням не надавалось погодження щодо вилучення спірної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення, розташованих в межах Коблівської сільської ради та надання її у власність ОСОБА_2 , проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки лісогосподарського призначення на розгляд та погодження не надходив, висновок про його погодження не надавався.

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області, спірна земельна ділянка знаходиться від урізу води Чорного моря до південної межі на відстані - 120 метрів, до північної - 128 метрів, нормативна грошова оцінка становить 69589,70 грн. (а.с.36).

За положеннями ст.60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Відповідно до положень ст.58 ЗК України землі, зайняті прибережними захисними смугами, віднесено до земель водного фонду.

За змістом ст.ст.88, 90 ВК України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність та для інших потреб законодавством України не передбачено.

Таким чином, Коблівською сільською радою всупереч зазначеним нормам законодавства передано у приватну власність земельну ділянку, що знаходиться у межах прибережної захисної смуги, для потреб, не передбачених законом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про основи містобудування» основою для вирішення питань про вилучення (викуп), передачу (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацом 2 ст.48 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Згідно з повідомленням Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації № 1203-01-21 від 02.10.2018 року (а.с.41), земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 відповідно до проекту планування та забудови Березанськогго району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985 року, розташована в зоні рекреації; цільове призначення земельної ділянки «для ведення садівництва» - землі сільськогосподарського призначення - та "для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» -землі громадської забудови - не відповідають проекту планування; згідно з Генеральним планом с.Коблеве, затвердженим рішенням Коблівської сільської ради від 16.12.2014 року № 28, земельна ділянка розташована на території громадських центрів; цільове призначення "для ведення садівництва" не відповідає вимогам Генерального плану; цільове призначення "для будівництва та обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування" відповідають передбаченим Генеральним планом проектним рішенням.

За такого надання земельної ділянки для ведення садівництва та будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування не відповідають вимогам містобудівної документації.

Тому передача спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 з вказаним цільовим призначенням суперечить діючому законодавству.

Заборона щодо будівництва об"єктів, не пов"язаних з розвитком та обслуговуванням курорту, встановлена п.10.17 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 року.

При цьому відповідно до підрозділу 4 розділу Vпроекту планування та забудови Березанськогго району Миколаївської області, постанови Ради Міністрів РВСР № 272 від 22.04.1969 року в трикілометровій зоні Чорноморського узбережжя забороняється будівництво об"єктів, не пов"язаних з розвитком та обслуговуванням курортів, а також індивідуальне будівництво.

Таким чином, надання земельної ділянки для ведення садівництва суперечить містобудівній документації, будівельним нормам та правилам.

Невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, рішення Коблівської сільської ради №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки площею 0,0123 га (пасовища) для ведення садівництва та рішення Коблівської сільської ради № 31 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 4820982200:12:042:0317 з ведення садівництва на комерційне призначення для будівництва і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування у власність ОСОБА_2 підлягають визнанню незаконними та скасуванню як такі, що суперечать законодавству України та порушують цивільні права та інтереси держави.

Одночасно із скасуванням незаконних рішень Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про передачу земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним і документ, який посвідчує право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку та є похідним від зазначених рішень і лише посвідчує виникнення права власності.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як вбачається з акта обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 площею 0,0123 га від 01 жовтня 2018 року, на спірній земельній ділянці розташована тимчасова споруда (а.с.43); відповідно до повідомлення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 25 вересня 2018 року (а.с.40) інформація щодо видачі/реєстрації ОСОБА_2 документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, на території Березанського району Миколаївської області в реєстрі відсутня; на час прийняття оскаржуваних рішень на спірній земельній ділянці жилі будинки, будівлі або споруди були відсутні, а тому вимоги ч.1 ст.120 ЗК України щодо переходу права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2 у результаті набуття ним права власності на розміщену на ній будівлю до зазначених правовідносин не поширюються.

Щодо визначення належного способу захисту прав держави суд, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 487/10128/14-ц, зазначає таке.

Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України ).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Отже, заявлений прокурором спосіб захисту відповідає положенням статті 391 Цивільного кодексу України та частини другої статті 52 Земельного кодексу України .

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Частиною 1 ст.319 та частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При ухваленні цього рішення суд враховує, що відповідачем ОСОБА_2 право власності набувалось внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування протизаконних рішень, тобто було порушено суспільний інтерес щодо правильного застосування законодавства, порядок позбавлення права власності на незаконно набуте майно передбачений законодавством, та вважає, що у даному випадку наявна справедлива рівновага між інтересами суспільства та правами власника.

При подачі позовної заяви прокуратурою Миколаївської області сплачено судовий збір в розмірі 45582,50 грн., тоді як, відповідно до Закону України «Про судовий збір» , підлягав сплаті судовий збір у розмірі 7048,00 грн., ухвалою суду від 15 січня 2019 року позивачу повернуто надмірно сплачений судовий збір у сумі 38480,50 грн. (а.с.71). Крім того, за подачу заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 881,00 грн. (а.с.62).

Тому на підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Миколаївської області у сумі 3964,50 грн. з кожного ((7048,00 грн. +881,00 грн): 2= 3964,50 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради № 10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.0123 га (пасовища) для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради № 31 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 4820982200:12:042:0317 з ведення садівництва на комерційне призначення для будівництва і обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Визнати недійсним та скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт від 29 грудня 2012 року серії ЯК № 789559 на право власності на земельну ділянку площею 0.0123 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 в с.Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Витребувати від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області(код ЄДРПОУ 04056693, вул.Центральна, 33, смт.Березанка Миколаївської області, 57400) земельну ділянку площею 0.0123 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0317 в с.Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області у придатному для використання стані шляхом демонтажу тимчасових споруд.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375748, вул.Одеська, 4, с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, 57453) на користь прокуратури Миколаївської області (ЄДРПОУ 02910048, вул.Спаська, 28,Ж м.Миколаїв, 54030) сплачений судовий збір у сумі 3964,50 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: