Рішення

від 03.09.2020 по справі 465/769/18

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/769/18

2-а/465/6/20

РІШЕННЯ

Іменем України

03.09.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Марків Ю.С.

секретар судового засідання Волков Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ Західуніверсал плюс до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність та за позовом ТзОВ Західуніверсал плюс до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду із адміністративними позовами про зобов`язання відповідачів включити до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасову споруду за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс та укласти договір оренди конструктивних елементів благоустрою, а також із позовом про визнання неправомірною бездіяльності Львівської міської ради щодо включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс .

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 06 березня 2018 року об`єднано в одне провадження адміністративну справу №465/769/18 за позовом ТзОВ Західуніверсал плюс до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності з адміністративною справою №465/6785/17 за позовом ТзОВ Західуніверсал плюс до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії та присвоєно об`єднаній справі №465/769/18.

Крім того, позивачем подано суду заяву від 06 лютого 2020 року про зміну позовних вимог у справі №465/769/18, яку прийнято до розгляду судом. Згідно із вказаною заявою ТзОВ Західуніверсал плюс остаточно просить суд визнати неправомірною бездіяльність Львівської міської ради щодо включення ухвалами, які визначають (затверджують) Переліки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс ; зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Переліки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс ; зобов`язати Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 на умовах типових договорів.

В обгрунтування заявленого позову ТзОВ Західуніверсал плюс зазначає, що йому належить тимчасова споруда, що розташована за адресою: м.Львів, проспект В.Чорновола, 101. Вказана тимчасова споруда встановлювалась у повній відповідності з Порядком розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , затвердженим ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526. Зокрема, згідно з ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4527 (п.16 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова Додатку 2Р-К) відомості про споруду були внесені до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. 08 липня 2015 року на підставі вказаної ухвали між Львівською міською радою та ТзОВ Західуніверсал плюс укладено договір користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд. В подальшому ухвалою Львівської міської ради №5121 від 30.09.2015 року були внесені зміни до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд щодо тимчасової споруди позивача шляхом перенесенні відомостей про неї з додатка 2Р-К до додатка 2Р-З (тобто споруду позивача віднесено до тимчасових споруд, які розміщуються на підставі договору оренди земельної ділянки, а не договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою). Враховуючи зазначену ухвалу між Львівською міською радою та ТзОВ Західуніверсал плюс укладено оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4610137500:07:001:0097, площею 0,0056 га. Термін дії даного договору, згідно п.8 становить до 30 грудня 2016 року. Відповідно до п.15 договору земельна ділянка передається для розміщення тимчасової споруди. В день підписання договору оренди - 15.12.2015 року земельна ділянка була передана в користування позивача, про що складений відповідний акт. В подальшому ТзОВ Західуніверсал плюс отримано паспорт прив`язки тимчасової споруди, що включає Схему розміщення споруди та ескізи фасадів. Тобто позивачем отримано всі необхідні дозвільні документи, для розміщення тимчасової споруди.

На підставі вищенаведених документів відповідачем встановлено тимчасову споруду. При цьому остання повністю відповідає паспорту прив`язки, а також проектній документації Проект тимчасових споруд ТзОВ Західуніверсал плюс на просп.Чорновола, 101 , що розроблена ПП Архітектурна майстерня Атріум .

10.11.2016 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №1216 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 Про провадження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова , якою належна позивачу споруда вилучена з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові у зв`язку зі скаргами мешканців.

Вважаючи, що вказана ухвала є незаконною, порушує право позивача на здійснення підприємницької діяльності, вона була оскаржена останнім до Франківського районного суду м.Львова, який постановою від 16.06.2017 року у справі №465/641/17 визнав протиправною та скасував ухвалу Львівської міської ради від 10.11.2016 року №1216 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 Про провадження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова в частині п.17 Додатку 3-В, а саме щодо вилученням з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, належної Товариству з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс тимчасової споруди, що розташована за адресою: м.Львів, проспект Чорновола, 101. Також, визнано протиправним та скасовано розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.01.2017 №2 про демонтаж згаданої будівлі. Зазначене судове рішення залишене без змін відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанови Верховного Суду від 20 травня 2020 року.

Тобто, основним обгрунтуванням позовних вимог ТзОВ Західуніверсал плюс є рішення Франківського районного суду м.Львова від 16.06.2017 року у справі №465/641/17, яким встановлено правомірність розміщення Позивачем тимчасової споруди за адресою: м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 і безпідставність її вилучення з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові ухвалою від 10.11.2016 року №1216 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 Про провадження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова .

Одночасно позивач зазначає, що у процесі розгляду справи №465/641/17 йому стало відомо, що ухвалою міської ради від 02.03.2017 №1613 внесено зміни до Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові . Відповідно до вказаних змін розміщення тимчасових споруд здійснюється виключно на підставі договору оренди конструктивних елементів благоустрою, що укладається з управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Крім того, 02.03.2017 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова , якою припинено чинність ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова та продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м.Львова, до 31.05.2018 року згідно з додатком 1. Встановлено, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 №4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020 року.

Вважаючи, що його право не може бути захищене виключно виконанням рішення Франківського районного суду м.Львова від 16.06.2017 року у справі №465/641/17, яке набрало законної сили, оскільки чинність ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова була припинена, Позивач і звернувся до Франківського районного суду м.Львова із згаданими новими позовами.

При цьому Позивач наголошує, що порушення його прав відбулось в результаті самостійних дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що виявилось у протиправному вилученні з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові належної Позивачеві тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 ухвалою від 10.11.2016 року №1216 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 Про провадження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова і відповідному невключенні вказаної споруди в додаток №1 ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 року №1568.

Проте, станом на сьогодні, існуюче первинне формулювання позовних вимог у справі №465/769/18 знову не могло б забезпечити виконання завдання адміністративного судочинства, встановленого ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України - справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, 26 грудня 2019 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова , якою серед іншого: затверджено новий перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові (далі - Комплексна схема ) згідно з додатком; вирішено Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування у разі відсутності змін щодо площі, конфігурації, адреси або власника тимчасової споруди скерувати Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку листи про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою; вирішено Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд згідно з додатком до цієї ухвали терміном на три роки до 31.12.2022 року; вирішено вважати такими, що втратили чинність, договори оренди конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд за адресами, не зазначеними у додатку до цієї ухвали; визнано такою, що втратила чинність Ухвалу Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова .

Тобто, як і у попередньому випадку зміни/скасування Львівською міською радою своїх рішень щодо формування переліків тимчасових споруд, для потрапляння конкретної тимчасової споруди до нового (діючого) переліку жодного волевиявлення суб`єкта господарювання не було потрібно і тимчасова споруда позивача за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 не була включена у відповідний додаток до ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107 лише внаслідок того, що така споруда була протиправно виключена з переліку таких споруд ухвалою Львівської міської ради від 10.11.2016 року №1216 і тому автоматично не увійшла й до такого ж переліку, затвердженого ухвалою від 02.03.2017 року №1568.

Виходячи з наведених міркувань та описаних обставин ТзОВ Західуніверсал плюс і змінив позовні вимоги у даній справі, сформулювавши їх у спосіб, що у випадку задоволення позову дозволить забезпечити ефективний захист порушених прав навіть у випадку зміни/скасування відповідних рішень Львівською міською радою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, що відповідно до п.1,2 ч.3 ст.205 КАС України надає суду право розглядати справу за відсутності таких учасників справи.

Представником Львівської міської ради за довіреністю Гриниха Х.А. було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому з позовом не погодились, зокрема зазначивши, що, ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові. Розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив`язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки та плану земельної ділянки або схемі прив`язки.

Окрім цього, відповідач вказує на те, що згідно з інформацією, наданою управлінням земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, жодних договірних відносин щодо використання земельної ділянки кадастровий №4610137500:001:0097, площею 0,0056 га, яка знаходиться за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101, після припинення дії договору оренди землі від 15.12.2015 року №Ш-3774 не виникало.

Також, відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначає, що, приймаючи ухвалу №1568 від 02.03.2017 року Львівська міська рада діяла в межах компетенції та на реалізацію власних дискреційних повноважень. Окрім цього, вказують, що жодними чинними положеннями чинного законодавства України та актами Львівської міської ради не передбачено обов`язку Львівської міської ради включати до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові наперед обумовлених тимчасових споруд, які перебувають у власності тих чи інших суб`єктів господарювання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 15.12.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі терміном до 30.12.2016 року. Також судом встановлено, що Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради позивачу виданий паспорт прив`язки, який дійсний до закінчення договору оренди земельної ділянки 30.12.2016 року.

Так, Львівською міською радою було затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові . Вказаний порядок є нормативно правовим актом, що регулює відносини в сфері встановлення тимчасових споруд. І відповідно у свої діяльності його повинні дотримуватись не тільки суб`єкти господарювання, а й сама Львівська міська рада (як учасник даних відносин).

Відповідно до п. 2.2. Порядку, Термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради. Згідно п. 3.9. -термін дії паспорта привязки встановлюється відповідно до терміну, зазначеного в ухвалі міської ради, з врахуванням містобудівної документації, державних норм та правил і Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.

Водночас Порядок містить вичерпний перелік підстав анулювання паспорту прив`язки. Так, відповідно до п.3.11. Чинність паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов: 3.11.1. Недотримання вимог паспорта привязки при її встановленні. 3.11.2. Невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта привязки. 3.11.3. Надання недостовірних відомостей у документах під час підготовки паспорта привязки ТС.

Ухвалою Львівської міської ради №1216 від 10.11.2016 року позивача вилучено з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові у звязку із скаргами мешканців.

Оскільки ні законодавством України, ні чинними нормативними актами не передбачено повноваження органу місцевого самоврядування, Львівської міської ради, вилучати з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у зв`язку зі скаргами мешканців, то суд приходить до висновку про неправомірність бездіяльності Львівської міської ради щодо включення ухвалами які визначають Переліки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльностіу м. Львові, до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова тимчасової споруди за адресою м. Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс .

Відповідно до постанови Франківського районного суду м.Львова від 16.06.2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" до Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування ухвали Львівської міської ради від 10.11.2016 року №1216 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова" в частині п.17 Додатку 3-В, а саме щодо вилучення з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" тимчасової споруди, що розташована за адресою м.Львів, проспект Чорновола, 101 та визнання протиправним і скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.01.2017 року №2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.17 Додатку 3-В ухвали Львівської міської ради від 10.11.2016 року №1216 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова" щодо вилучення з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Західуніверсал плюс" тимчасової споруди, що розташована за адресою м.Львів, проспект Чорновола, 101. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.01.2017 року №2.

З приводу наведених у відзиві Львівської міської ради на позов ТзОВ Західуніверсал плюс міркувань суд зазначає наступне.

Суть викладених у згаданому відзиві заперечень проти позову полягає в аналізі законодавства, яке регламентує діяльність органів місцевого самоврядування, а саме реалізацію ними дискреційних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої зазначеної статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 14.06.2007 року по справі Свято-Михайлівська Парафія проти України зазначав, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.

Аналізуючи вказані вище норми КАС України та практики Європейського Суду з прав людини можна дійти висновку про те, що суд з метою захисту прав позивача наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення. Таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення не буде вважатися втручанням у дискреційні повноваження, адже такий спосіб захисту порушення права буде найбільш ефективним та спрямованим на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 року у справі №2а-204/12 ).

Відповідно до ч.4. ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що протиправність дій Львівської міської ради щодо вилучення з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, належної Товариству з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс тимчасової споруди, яка розташована за адресою м.Львів проспект Чорновола, 101 шляхом прийняття ухвали від 10.11.2016 року №1216 Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року №4527 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова не потребує доказування у даній справі, оскільки постановою Франківського районного суду м.Львова від 16.06.2017 року у справі №465/641/17, яка набрала законної сили 22 листопада 2017 року, встановлено правомірність розміщення позивачем вказаної тимчасової споруди і безпідставність її вилучення з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові.

Крім того, проаналізувавши зміст ухвал Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова , від 02.03.2017 №1613 про внесення змін до Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та №1568 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова , якою припинено чинність ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова , суд приходить до переконання, що для потрапляння конкретної тимчасової споруди із кожного з попередніх переліків до останнього діючого переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, жодного волевиявлення суб`єкта господарювання не було потрібно і спірна тимчасова споруда позивача станом на сьогодні не включена до чинного Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова лише внаслідок того, що була протиправно виключена з переліку таких споруд ухвалою Львівської міської ради від 10.11.2016 року №1216.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що Конституцією та законами України встановлено максимальний захист права власності особи на майно, складовою частиною якого є право користування власністю в тому числі для здійснення підприємницької діяльності, а описані дії Львівської міської ради є порушенням ст.ст.41, 42 Конституції України, зокрема щодо права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Враховуючи наведене, з метою повного та ефективного захисту прав позивача та виключення необхідності повторного звернення з позовом, суд вважає за можливе зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс .

З приводу заявленої вимоги про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 на умовах типових договорів суд наголошує на наступному.

Відповідно ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. На думку суду, правовідносини з приводу укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасової споруди носять господарський характер і такі не пов`язані із здійсненням відповідачами владних, управлінських функцій.

Відповідно до ч.1. ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 245 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Львівської міської ради щодо включення ухвалами, які визначають (затверджують) Переліки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс .

Зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Переліки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м.Львова тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 із вказанням її власником Товариства з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс .

Закрити провадження у справі в частині зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Західуніверсал плюс договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасової споруди за адресою м.Львів, проспект В.Чорновола, 101 на умовах типових договорів.

Рішення може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марків Ю.С.