Постанова

від 04.08.2020 по справі 920/967/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. Справа№ 920/967/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Горда В.В.

За участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: представник Кондрашова А.О. - відповідно до наказу № 3-0Д від 22.01.2020.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 (суддя Джепа Ю.А., м. Суми, повний текст рішення складено 29.01.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В , м. Суми

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми

про визнання недійсним та скасування п. 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

18.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В (надалі - ТОВ Універсалбуд-В /позивач/скаржник) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач) та просив суд визнати недійсним та скасувати п. 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019 за результатами розгляду справи № 02-06/13-2018 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В штрафу у розмірі 68 000 грн 00 коп. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказане рішення в частині обраного адміністративною колегією відповідача розміру штрафу є необґрунтованим та прийнятим без врахування всіх фактичних обставин вищезазначеної справи.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 (суддя Джепа Ю.А., м. Суми, повний текст рішення складено 29.01.2020) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення прийнято з посиланням на ст.ст. 3, 7, 12, 17 Закону України Про антимонопольний комітет України , ст.ст. 3, 48, 52, 59 Закону України Про захист економічної конкуренції та мотивоване тим, що прийняття та набуття чинності нормативного правового акту, що регулює ту чи іншу сферу правовідносин зазвичай має наслідком втрату чинності нормативно-правовим актом, що регулював ці ж правовідносини до цього, Рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції втратили чинність з прийняттям Антимонопольним комітетом України Рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України від 31.05.2016 № 26-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції .

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем акту є безпідставним, оскільки згідно з ним самим, а також згідно з висновком Верховного Суду має рекомендаційний характер, втратив чинність і, в тому числі, за висновком Верховного Суду не може бути підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, поміж іншого, що відповідачем у рішенні адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.07.2019 № 13 у справі № 02-06/13-2018 вказано, що на момент прийняття рішення останньому була достовірно відома інформація про фінансовий стан суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Отже, на переконання скаржника, у такому випадку, розмір штрафу має визначатися у відсотковому відношенні від доходу суб`єкта господарювання, а не від неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В , розмір чистого прибутку останнього за 2018 рік складає 5 600,00 грн, отже застосування штрафу у розмірі 68 000,00 грн позбавляє позивача конкурувати на ринку, що свідчить про порушення відповідачем принципу розумності та справедливості під час прийняття рішень.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

19.03.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив № 68-02/411 від 16.03.2020 на апеляційну скаргу, згідно з яким, відповідач просить залишити рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В " - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, зокрема, що при визначенні розміру штрафу, накладеного на Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В згідно з Рішенням адмінколегії, ч. 5 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції не застосовувалася, тобто розмір штрафу не визначався як сума, пропорційна розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, вказане підтверджується змістом абз. 48, 50 Рішення адмінколегії.

Також, відповідач вказує про те, що Антимонопольним комітетом України в Рекомендаційних роз`ясненнях від 31.05.2016 № 26-рр ймовірно була допущена описка: замість визнання Рекомендаційних роз`яснень від 16.02.2016 № 6-рр такими, що втратили чинність, було повторно зазначено про втрату чинності Рекомендаційними роз`ясненнями від 15.09.2015 № 16-рр.

Крім того, Рекомендаційні роз`яснення МКР від 16.02.2016 № 16-рр, мали або мають рекомендаційний характер, не містять норм (приписів), обов`язкових для застосування і посилання на них не може вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі № 920/967/19 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 призначено на 31.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 920/967/19 відмовлено у задоволенні клопотання Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.12.2019 у справі № 920/967/19 не відбудеться 31.03.2020; про дату та час судового засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.12.2019 у справі № 920/967/19 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 у справі № 920/967/19 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 призначено на 02.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 920/967/19 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 на 30.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 920/967/19 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В на рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 на 04.08.2020.

Явка представників сторін

04.08.2020 в судове засідання з`явився представник Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідача).

В судове засідання 04.08.2020 не з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В (позивача/скаржника), який повідомлявся завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез`явлення суд не повідомив.

Щодо повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання слід зазначити наступне.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням вище викладеного, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення ТОВ Універсалбуд-В про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та докази надіслання судом апеляційної інстанції процесуальних документів учасникам справи на належну адресу, з огляду на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд оскаржуваного судового акту в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника скаржника.

Позиція учасників справи

04.08.2020 в судовому засіданні представник Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.07.2019 № 13 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу постановлено визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс (ідентифікаційний код 36708028) та Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В (ідентифікаційний код 36897979) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі робіт по об`єкту Центральна районна лікарня по вул. Петровського, 15 в м. Охтирка (розширення). Пусковий комплекс № 5 Нове будівництво головного корпусу. Підвал, приймальне відділення, відділення фізіотерапевтичне, травматолого-ортопедичне, отоларингологічне (коригування) , проведеної Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації 18.11.2015.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення № 13 від 15.07.2019 за порушення, вказане в п. 1 резолютивної частини зазначеного рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн 00 коп. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 3 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються Законом України Про Антимонопольний комітет України , іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відбувається через реалізацію повноважень визначених у Законах України Про Антимонопольний комітет України , Про захист економічної конкуренції , Про захист від недобросовісної конкуренції . Одним із таких видів повноважень є розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України .

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 12 цього ж Закону для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Приписами статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Частиною 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Як зазначалося вище та вбачається із матеріалів справи, згідно з оспорюваним рішенням адмінколегії відповідача визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Ресурс та Товариство з обмеженою відповідальністю Універсалбуд-В вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендеру), шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі робіт по об`єкту Центральна районна лікарня по вул. Петровського, 15 в м. Охтирка (розширення). Пусковий комплекс № 5 Нове будівництво головного корпусу. Підвал, приймальне відділення, відділення фізіотерапевтичне, травматолого-ортопедичне, отоларингологічне (коригування) , проведеної Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації 18.11.2015.

За порушення, вказане в п. 1 резолютивної частини рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн 00 коп.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачене п. 1 ст. 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу ч. 5 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом 2 ч. 2 цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ч. 6 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Як вбачається із фінансового звіту ТОВ Універсалбуд-В за 2018 рік, копія якого в межах розгляду справи № 02-06/13-2018 разом із супровідним листом від 17.04.2019 № 95 (вх. № 68-01/987/02-10 від 19.04.2019) була надана позивачем на вимогу відповідача від 29.03.2019 № 02-10/658, чистий дохід позивача за 2018 рік від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 1 425 000 грн 00 коп. (а.с. 25, т. 1).

Отже, десять відсотків від зазначеної суми складає 142 500 грн 00 коп., а відтак, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинене порушення, встановлене у пункті 1 резолютивної частини рішення адмінколегії, розмір накладеного на позивача штрафу не міг дорівнювати або перевищувати суму в 142 500 грн 00 коп.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції та з урахуванням обмеження, встановленого ч. 6 цієї ж статті, адміністративною колегією територіального відділення було прийняте рішення про накладення на позивача штраф у розмірі 68 000 грн 00 коп.

Разом з тим, при визначенні розміру штрафу, накладеного на позивача згідно з рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019, ч. 5 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції не застосовувалася, тобто розмір штрафу не визначався як сума, пропорційна розміру неоподатковуваного прожиткового мінімуму доходів громадян.

Вказане вище підтверджується змістом абзаців 48-49 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 13 від 15.07.2019, перший з яких містить посилання саме на ч. 2 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , в той час як у рішенні адмінколегії відсутні будь-які посилання на ч. 5 цієї ж статті.

Щодо посилань ТОВ Універсалбуд-В на Рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень частин 2, 5 та 6 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції слід зазначити таке.

У відповідності до п. 1 Рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень ч. 2, 5 та 6 ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , ч. 1 та 2 ст. 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції ці Рекомендаційні роз`яснення визначають підходи Антимонопольного комітету України, які рекомендуються застосовувати (не є обов`язковими для застосування) його органам при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою забезпечення правової визначеності та передбачуваності застосування положень зазначених Законів .

З огляду на те, що прийняття та набуття чинності нормативного правового акту, який регулює ту чи іншу сферу правовідносин зазвичай має наслідком втрату чинності нормативно-правовим актом, що регулював ці ж правовідносини до цього, Рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України від 16.02.2016 № 6-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції втратили чинність з прийняттям Антимонопольним комітетом України Рекомендаційних роз`яснень Антимонопольного комітету України від 31.05.2016 № 26-рр Щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , частин першої та другої статті 21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції .

Як вбачається із висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 27.03.2018 у справі № 910/13254/17, що розглядалася за позовом Державного підприємства Укрхімтрансаміак до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, Рекомендаційні роз`яснення АМК від 16.02.2016 № 6-рр, мали або мають рекомендаційний характер, не містять норм (приписів), обов`язкових для застосування, і посилання на них не може вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових рішень .

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, посилання позивача щодо порушення відповідачем акту є безпідставними, оскільки згідно з ним самим, а також згідно з висновком Верховного Суду має рекомендаційний характер, втратив чинність і, в тому числі, за висновком Верховного Суду не може бути підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Підстави для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України передбачені ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції , а саме:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, наявність таких підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення позивачем у даному випадку не доведено.

З урахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд, належним чином оцінивши матеріали справи, прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи, які викладені позивачем у позовній заяві, спростовуються матеріалами справи № 02-06/13-2018, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято оскаржуване рішення, а також вимогами чинного законодавства України та судовою практикою, про що зазначено вище.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.

Рекомендаційні роз`яснення АМКУ № 6-рр від 16.02.2016 на які посилається скаржник, не є нормативно-правовим актом, не підлягають обов`язковому застосуванню та носять саме рекомендаційний характер, направлений на уніфікацію підходів органів АМКУ до застосування ними штрафів.

Крім того, не може бути прийнятий й аргумент скаржника стосовно того, що застосування штрафу у розмірі 68 000,00 грн позбавляє позивача конкурувати на ринку , оскільки, як з`ясовано місцевим господарським судом і не спростовано самим скаржником, сума накладеного на позивача згідно з Рішенням № 13 від 15.07.2019 у справі № 02-06/13-2018 штрафу знаходиться з межах, визначених ст. 52 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19, а відтак у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Поряд з цим, колегія Північного апеляційного господарського суду бере до уваги та погоджується із аргументами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торум необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 910/5573/19 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд-В" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.01.2020 у справі № 920/967/19 залишити без змін.

3. Справу № 920/967/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 15.09.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко