Рішення

від 09.09.2020 по справі 908/1278/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/79/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 Справа № 908/1278/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. при секретарі судового засідання Шульгіній А.А., розглянувши у судовому засіданні господарську справу

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-АКВА» , 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 150

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 51 190,95 грн.

У судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

26.05.20 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-АКВА» (далі ТОВ «АВІС-АКВА» ) про стягнення з фізичної особи-підприємця Кравцова Максима Анатолійовича 51 190,95 грн. заборгованості за договором (дистрибуції в регіоні) від 11.06.19 № Д-3. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФОП Кравцовим М.А. договору (дистрибуції в регіоні) від 11.06.19 № Д-3 в частині оплати переданого позивачем товару за видатковою накладною за видатковою накладною від 12.06.19 № 389, та в частині повернення позивачу зворотної тари у сумі 2800 грн. за вказаною видатковою накладною. З підстав порушення грошового зобов`язання щодо оплати вартості товару та щодо оплати вартості не повернутої тари, позивачем окрім суми основного боргу у розмір 37 748,56 грн. заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3 % річних та пеню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1278/20 між суддями наведену вище позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.06.20 по справі № 908/1278/20 позовну заяву ТОВ «АВІС-АКВА» залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надсилання) господарському суду Запорізької області у строк визначений п. 2 резолютивної частини цієї ухвали, заяви про усунення недоліків позовної заяви: до якої необхідно надати уточнення до позовної заяви щодо правового статусу відповідача (у т.ч. у прохальній частині позовної заяви) та зазначити чи відомі позивачу відомості про серію та номер паспорта фізичної особи - громадянина України ОСОБА_1 ; в якій необхідно зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

18.06.20 до суду надійшла заява за вих. від 15.06.20 № 60 про усунення недоліки позовної заяви. За змістом вказаної заяви, позивач враховуючи зміну правового статусу відповідача, а саме припинення Кравцовим Максимом Анатолійовичем підприємницької діяльності, викладено прохальну частину позовної заяви в частині особи з якої стягується заборгованість на користь позивача на ОСОБА_1 .

Враховуючи, що позивач заявою за вих. від 15.06.20 № 60 усунув недоліки позовної заяви у строк і спосіб визначений судом, ухвалою від 19.06.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1278/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.07.20 о 11-30 год.

08.07.20 судом відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «АВІС-АКВА» від 30.06.20 № 65 про проведення судового засідання у режимі відео конференції.

Ухвалами суду від 16.07.20 та від 10.08.20 розгляд справи відкладався, судове засідання призначалась на 10.08.20 о 15-00 год. та на 09.09.20 о 11-30 год. відповідно.

07.09.20 від представника позивача на адресу суду надійшла заява від 31.08.20 вих. № 67, за змістом якої заявник: просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача; зазначає, що позивач не змінював позовні вимоги, а ті, що викладені у позовній заяві підтримує у повному обсязі; просить суд долучити до матеріалів справи Акт (звіт) приймання-передачі наданих послуг від 31.08.20 до договору про надання правової допомоги від 30.04.20.

У судове засідання 09.09.20 учасники справи (їх представники) не з`явились.

Судом встановлено, що копії ухвал про відкриття провадження у справі № 908/1278/20 та від 16.07.20 про відкладення розгляду справи № 908/1278/20, які були надіслані за належною адресою (зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) відповідача повернуті підприємством зв`язку з посиланням: «за закінченням терміну зберігання» .

Інша ухвала суду по цій справі (від 10.08.20), яку було надіслано на адресу відповідача в установленому законом порядку підприємством поштового зв`язку станом на 09.09.20 не повернута, рекомендоване повідомлення про вручення вказаної ухвали відповідачу на адресу суд також не надходило.

Враховуючи, повернення підприємством зв`язку на адресу суду ухвали про відкриття провадження у цій справі, яка надсилалась відповідачу, судом 18.08.20 здійснено виклик та повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання у справі № 908/1278/20 призначеного на 09.09.20 о 11-30 год. через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України з викладенням повного тексту ухвали від 10.08.20 у справі № 908/1278/20.

Згідно із положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

А, сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатись поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, господарським судом вжито всіх належних заходів визначених чинним ГПК України щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/1278/20 та про дату, час і місце розгляду цієї справи.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що учасники належним чином повідомлені про розгляд цієї справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.

Спір у цій справі розглянуто у межах строку визначеного ГПК України, з урахуванням: змін до ГПК України внесених Законом України № 540-IX від 30.03.20, який набрав чинності 02.04.20; Закону України від 18.06.20 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.20; постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 (із змінами), від 20.05.20 № 392 (із змінами) та від 22 липня 2020 р. № 641.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.19 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВІС-АКВА» (Компанія) та фізичною особою-підприємцем Кравцовим Максимом Анатолійовичем (Дистриб`ютор) укладено договір (дистрибуції в регіоні) № Д-3, за умовами якого Компанія поставляє на умовах, передбачених цим Договором, Дистриб`ютору Товар, найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці виміру та загальна вартість якого зазначаються у видаткових накладних, податкових накладних, рахунках, специфікаціях та/або інших документах, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.1.). Дистриб`ютор зобов`язується отримати Товар, сплатити його вартість Компанії та забезпечити реалізацію Товару третім особам від свого імені за свій рахунок на умовах даного Договору (п.1.2.).

Згідно з п. 2.1 договору, ціна за одиницю Товару, його асортимент і кількість, загальна вартість кожної партії Товару, що поставляється Компанією, зазначається окремо по кожній поставці у видатковій накладній, що є невід`ємною частиною даного Договору на підставі замовлень, отриманих від Дистриб`ютора.

Пунктом 2.2. договору визначено, що Дистриб`ютор зобов`язаний провести розрахунок за кожну отриману відповідно до накладної партію Товару у такому порядку:

- пп. 2.2.1.: 20 (двадцять) % від вартості відповідної партії Товару не пізніше 10 (десять) дня від дати, зазначеної у видатковій накладній. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в останній банківський день перед вихідним або святковим днем.

- пп. .2.2.2.: 80 (вісімдесят) % від вартості відповідної партії Товару протягом 21 (двадцять один) календарних днів, рахуючи з дати, зазначеної у видатковій накладній. Якщо дата оплати припадає на вихідний або святковий день, оплата повинна бути здійснена в наступний за ним банківський день.

Відповідно до п. 2.3 договору, Розрахунки за Товар здійснюються в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії Товару в безготівковій формі або готівкою через касу Компанії у встановленому законодавством порядку.

За змістом пунктів 4.1. та 4.3. договору, Компанія надає Дистриб`ютору Товар окремими партіями. Терміни поставки, кількість та асортимент Товару остаточно погоджуються в накладних. Право власності на поставлену партію Товару переходить від Компанії до Дистриб`ютора з моменту її передачі Дистриб`ютору згідно накладних.

Згідно з п. 4.5. договору, всі поставки, здійснені в період дії цього Договору вважаються такими, що здійснюються на його умовах і в тому разі, якщо у документах, які стосуються певної партії Товару відсутнє посилання на даний Договір.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що тара Товарів, що звичайно не продається кінцевому споживачеві й призначена для перевезення й зберігання Товарів (контейнери, піддони, палети, ящики, прокладочні дошки тощо), далі - зворотна Тара , підлягає поверненню протягом 3 (три) місяців, рахуючи з дня отримання Товару, зазначеного у видатковій накладній. У разі, якщо Дистриб`ютор не повернув зворотну Товару у строк, зазначений вище, остання набуває якості Товару, переходить у власність Дистриб`ютора й підлягає оплаті.

Товар вважається переданим Компанією і прийнятим Дистриб`ютором з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками Сторін накладних. Повноваження фізичної особи, яка являється представником Дистриб`ютора і отримує відповідну партію Товару, підтверджуються довіреністю, яку Дистриб`ютор зобов`язаний оформити належним чином щодо кожної окремої партії Товару й надати Компанії разом із відповідною накладною. Форма довіреності розробляється Компанією (Додаток № 1 до Договору), є невід`ємною частиною даного Договору і беззаперечно визнається Дистриб`ютором (п. 5.3 договору).

Згідно з пп. 7.3.1. п. 7.3. договору, Дистриб`ютор зобов`язується: нести повну відповідальність за відповідне збереження Товару і своєчасну його оплату.

Пунктами 11.1.-11.2. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох Сторін і діє до 31 . 12.2020 року включно, крім випадків дострокового припинення Договору відповідно до п. 8.5. або за додатковою письмовою згодою Сторін. У разі відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення або зміну цього Договору за тридцять календарних днів до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 11.3 договору, незалежно від терміну дії, договір продовжує діяти до проведення остаточних розрахунків між Сторонами стосовно всіх раніше взятих за даним Договором взаємних зобов`язань.

Як свідчать матеріали цієї справи, на виконання умов договору від 11.06.19 № Д-3, позивачем поставлено ФОП Кравцову М.А. товар на загальну суму 74 833,56 грн. у зворотній тарі на загальну суму 2800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 12.06.19 № 389, яка підписана Кравцовим М.А. та довіреністю №1 від 12.06.19 на отримання матеріальних цінностей Кравцовим М.А. (зазначено відповідні паспортні дані особи).

Згідно з прибутковими касовими ордерами від 20.08.19 № 178, від 21.08.19 № 179, від 22.08.19 № 182, від 10.09.19 № 199, від 13.09.19 № 204, від 17.12.19 № 280, від 23.01.20 № 19 ТОВ «АВІС-АКВА» прийнято від ФОП Кравцова М.А. за продукцію по договору від 11.06.19 № Д-3 кошти на загальну суму 37 085,00 грн.

З підстав несвоєчасного/неналежного здійснення розрахунків за товар поставлений позивачем за видатковою накладною від 12.06.19 № 389 по договору від 11.06.19 № Д-3, позивачем 28.01.20 на адресу ФОП Кравцова М.А. надіслано претензією від 24.01.20 вих. № 10 з вимогою сплатити 37 748,56 грн. основаного боргу, а також пеню та 3 % річних.

Враховуючи, що ФОП Кравцов М.А. порушив грошові зобов`язання за договором (дистрибуції в регіоні) від 11.06.19 № Д-3, з позивачем за товар поставлений за видатковою накладною від 12.06.19 № 389 по договору у повному обсязі не розрахувався, зворотну тару на суму 2800 грн. позивачу не повернув, ТОВ «АВІС-АКВА» звернулось до суду із позовними вимогами про стягнення з ФОП Кравцова М.А.: 37 748,56 грн. основного боргу за товар; 10 508,78 грн. пені, 1038,87 грн. - 3 % річних, 1285,52 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати товару; 492,55 грн. пені, 57,53 грн. 3 % річних та 59,14 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати тари.

Як встановлено судом, 05.02.20 ФОП Кравцов Максим Анаталійович припинив підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Кравцова Максима Анатолійовича внесено відповідний запис.

Судом враховано, що припинення підприємницької діяльності ФОП Кравцовим Максимом Анатолійовичем не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання господарського договору, який укладеного між суб`єктами господарської діяльності.

Тобто, стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №760/13915/18 від 26.06.19.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, у випадку припинення фізичною особою підприємницької діяльності, борг за господарськими зобов`язаннями стягується з фізичної особи за правилами господарського судочинства.

Частина 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629).

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 694 ЦК України закріплено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

З огляду на положення пп. 2.2.1 та пп.2.2.2 п. 2.2. договору вбачається, що дистриб`ютор мав здійснити з позивачем розрахунок за товар поставлений по видатковій накладній від 12.06.20 № 389 на суму 74 833,56 грн. наступним чином:

- сплатити 20 % вартості товару, що дорівнює 14 966,71 грн., по 21.06.19 включно;

- сплатити 80 % вартості товару, що дорівнює 59 866,85 грн., по 03.07.19 включно.

Однак, як свідчать наявні у матеріалах справи докази, ФОП Кравцов М.А. в порушення умов договору дистрибуції в регіоні № Д-3 здійснив несвоєчасний та неповний розрахунок з позивачем за товар переданий по видатковій накладній від 12.06.20 № 389, а саме сплатив позивачу лише 37 085,00 грн.

Решту суми заборгованості у розмірі 37 748,56 грн. по видатковій накладній від 12.06.20 № 389 ФОП Кравцовим М.А. позивачу не сплачено.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, враховуючи, що поданими позивачем доказами підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 11.06.19 № Д-3 щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку за товар переданий ФОП Кравцову М.А. по видатковій накладній від 12.06.20 № 389, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «АВІС-АКВА» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 37 748,56 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10 508,78 грн. пені (за загальний період з 22.06.19 по 19.05.20), 1038,87 грн. - 3 % річних (за загальний період з 22.06.19 по 19.05.20) та 1285,52 грн. інфляційних втрат (за загальний період з вересня 2019 р. по квітень 2920 р.) за прострочення оплати товару поставленого за видатковою накладною від 12.06.20 № 389.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт несвоєчасного виконання ФОП Кравцовим М.А. грошового зобов`язання по оплаті вартості товару за видатковою накладною від 12.06.20 № 389 на загальну суму 74 833,56 грн. підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши за допомогою ІПС «Законодавство» розрахунок 3 % річних та інфляційних збитків, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача за прострочення оплати поставленого товару 1038,87 грн. 3 % річних та 1285,52 грн. інфляційних витрат за заявлений позивачем період.

У зв`язку із чим, судом задовольняються вимоги позивача до відповідача в цій частині.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. договору від 11.06.19 № Д-3 передбачено, що при порушені умов оплати за Товар Дистриб`ютором виплачується сума боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеня розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення. Загальна сума пені розраховується за весь період прострочення оплати суми боргу.

Отже, вбачається, що укладеним сторонами договором передбачено іншу ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГПК України тривалість періоду нарахування штрафної санкції, а саме за весь період прострочення оплати суми боргу.

З урахуванням викладеного, перевіривши за допомогою ІПС «Законодавство» розрахунок пені, судом визнано обґрунтованою та правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача 10 508,78 грн. пені нарахованої за прострочення оплати товару за загальний період з 22.06.19 по 19.05.20. Як наслідок, вказана вимога задоволена судом.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 492,55 грн. пені (з 13.09.19 по 19.05.20), 57,53 грн. 3 % річних (з 13.09.19 по 19.05.20) та 59,14 грн. інфляційних втрат (з жовтня 2019 р. по квітень 2020 р.) за прострочення оплати тари.

За умовами п. 4.6. договору, ФОП Кравцов М.А. мав повернути позивачу тару на суму 2 800,00 грн. передану за видатковою накладною від 12.06.19 № 389 у строк по 12.09.19 включно.

Разом з тим, як вказує позивач у позовній заяві, і вказане не спростовано відповідачем, дистриб`ютор тару передану за видатковою накладною від 12.06.19 № 389 не повернув компанії позивача.

Отже, в силу положень п. 4.6. договору, зазначена тара (неповернута) набула з 13.09.19 якості товару, перейшла у власність ФОП Кравцова М.А. та підлягає негайній оплаті на підставі ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Здійснивши перевірку розрахунків позивача по нарахованим сумам пені, 3 % річних (з 13.09.219 по 19.05.20) та інфляційним втратам (з жовтня 2019 р. по квітень 2020 р.) за прострочення відповідачем оплати тари, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача: 490,95 грн. пені, 57,45 грн. 3 % річних та 59,14 грн. інфляційних витрат.

Як наслідок, судом вимоги позивача про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати вартості тари 59,14 грн. інфляційних витрат задовольняються повністю, а щодо пені та 3 % річних - частково, а саме 490,95 грн. пені та 57,45 грн. 3 % річних.

В іншій частині вимоги про стягнення пені та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати вартості тари визнаються судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 3000 грн. витрат на послуги адвоката та 2102 грн. судового збору.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема, належить витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат.

Так, за приписами ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката позивачем до позовної заяви надано належним чином засвідчені копії: договору про надання правничої допомоги від 30.04.20; платіжне доручення від 30.04.20 № 742 про сплату 3000 грн. за договором про надання правничої допомоги від 30.04.20 за позовом ФОП Кравцова М.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; опис наданих послуг за договором про надання правничої допомоги.

Крім того, 07.09.20 на адресу суду разом з заявою від 31.08.20 вих. № 67 представника позивача надано Акт (звіт) приймання-передачі наданих послуг від 31.08.20 за договором про надання правничої допомоги від 30.04.19, відповідно до якого адвокатом Волошенюк О.В надано ТОВ «АВІС-АКВА» правову допомогу по захисту прав та законних інтересів останнього в судах …. у справі № 908/1278/20 на загальну суму 3000,00 грн.

Приймаючи до уваги, що витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є співмірними зі складністю справи, ціною позову і наданими за договором про надання правничої допомоги послугами, суд враховуючи часткове задоволення позову покладає витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 2999,90 грн. на відповідача.

Також, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2101,93 грн. судом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи Кравцова Максима Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , рік народження 1985, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-АКВА» (21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 150, код ЄДРПОУ 35996819) - 37 748 (тридцять сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 56 грн. основного боргу за товар, 10 508 (десять тисяч п`ятсот вісім) грн. 78 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, 1038 (десять тисяч тридцять вісім) грн. 87 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п`ять) грн. 52 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару, 490 (чотириста дев`яносто) грн. 95 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати тари, 57 (п`ятдесят сім) грн. 45 коп. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати тари, 59 (п`ятдесят дев`ять) 14 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати тари, 2101 (дві тисячі сто одну) грн. 93 коп. судового збору та 2999 (дві тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 90 коп. витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України .

Повне рішення складено 15.09.20.

Суддя В.Л. Корсун