Ухвала

від 16.09.2020 по справі 913/721/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 вересня 2020 року м.Харків Справа № 913/721/19

Провадження №17/913/721/19

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Іванов А.В., судді Масловський С.В., Косенко Т.В.,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК №09/09/2020 від 09.09.2020 про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК , м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця Зіньковського Максима Миколайовича , м. Старобільськ Луганської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:- Товариства з обмеженою відповідальністю Старобільське ремонтно-будівельне підприємство , м. Старобільськ Луганської області;

- ОСОБА_1 , с. Піщане Старобільський район Луганська область;

- ОСОБА_2 , м. Старобільськ Луганська область;

- ОСОБА_2 , м. Старобільськ Луганська область;

- ОСОБА_3 , м. Синельникове Дніпропетровської області;

- ОСОБА_4 м. Старобільськ Луганська область;

- ОСОБА_5 , с. Лиман Старобільський район Луганська область;

- ОСОБА_6 , м. Старобільськ Луганська область;

- ОСОБА_7 , м. Старобільськ Луганська область;

- ОСОБА_8 , м. Старобільськ Луганська область;

- ОСОБА_9 , м. Старобільськ Луганська область,

про стягнення 11356959,16 грн. та звернення стягнення на предмет застави за договорами застави на загальну суму 8131520,40 грн.,

Без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Зіньковського Максима Миколайовича, в якій просив стягнути з відповідача 11298367,87 грн. за Агентським договором №А-10/2017 від 27.07.2017 і усіма додатками до нього, додатковими угодами та договорами про внесення змін та доповнень, з яких: 8687367,87 грн. - основний борг; 2610987,35 грн. - 23% річних від простроченої суми за порушення строків повернення передплати за Агентським договором №А-10/2017 від 27.07.2017 року у відповідності до Додаткової угоди №5 про реструктуризацію боргу до Агентського договору №А-10/2017 від 27.07.2017.

Також позивач просив в рахунок часткового погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця Зіньковського Максима Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) перед ТОВ АСКАНІЯ-ПАК (код ЄДРПОУ 32157382) за Агентським договором №А-10/2017 від 27.07.2017 і усіма додатками до нього, додатковими угодами та договорами про внесення змін та доповнень звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, звернути стягнення на предмет застави за договорами застави (договорами про внесення змін і доповнень до договорів застави) шляхом передачі предмету застави у власність позивачу в порядку, передбаченому ст. 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 справу №913/721/19 передано на розгляд судді Фоновій О.С.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У відповідності до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.03.2020 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Фонова О.С., судді: Іванов А.В., Лісовицький Є.А.

В подальшому склад колегії змінювався, розгляд справи відкладався, зокрема ухвалами господарського суду Луганської області від 27.08.2020 повідомлено учасників справи, що протокольною ухвалою підготовче засідання у справі №913/721/19 відкладено на 01.10.2020 о 15 год. 00 хв. Також задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог та виправлення описки в тексті позовної заяви від 28.05.2020 №28/05/2020. Згідно з наданого розрахунку позивача ціна позову складає: 10028175,47 грн. (сума боргу визначена Додатковою угодою № 5 від 17.09.2019) + 2610987,35 грн. (сума штрафних санкцій визначених Додатковою угодою № 5 від 17.09.2019) - 1282203,66 (сума на яку проведено залік зустрічних однорідних вимог станом на 30.09.2019) = 11356959,16 грн.

14.09.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК надійшло клопотання №09/09/2020 від 09.09.2020 про забезпечення позову, в якому позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, та належать ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 11 356 959 грн. 16 коп.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що на даний час є підстави вважати, що існує ризик відчуження відповідачем належного позивачу майна та коштів з метою невиконання обов`язків перед позивачем. Крім того, на думку позивача, невиконання умов Агентського договору, яке полягає в несплаті графіку повернення отриманих відповідачем коштів, свідчить про погіршення фінансового стану відповідача. Також вказує не те, що на даний час стосовно відповідача відкрито декілька виконавчих проваджень, що, як вважає позивач, свідчить про фінансову неспроможність відповідача. В зв`язку з викладеним просить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2020 заяву (клопотання) у справі №913/721/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя доповідач) Фонова О.С., судді: Масловський С.В., Зюбанова Н.М.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Луганської області №136-р від 14.09.2020 було проведено повторний автоматизований розподіл заяви (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК №09/09/2020 від 09.09.2020 про забезпечення позову у справі №913/721/19 з метою заміни головуючого судді у справі та члена колегії суддів, оскільки суддя Фонова О.С. перебуває у відрядженні, а суддя Зюбанова Н.М. - у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 заяву (клопотання) у справі №913/721/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя доповідач) Іванов А.В., судді: Масловський С.В., Косенко Т.В.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17.

З матеріалів поданого клопотання вбачається, що позивач в його обґрунтування посилається на те, що на даний час є підстави вважати, що існує ризик відчуження відповідачем належного позивачу майна та коштів з метою невиконання обов`язків перед позивачем.

Крім того, на думку позивача, невиконання умов Агентського договору, яке полягає в несплаті графіку повернення отриманих відповідачем коштів, свідчить про погіршення фінансового стану відповідача.

Також вказує не те, що на даний час стосовно відповідача відкрито декілька виконавчих проваджень, що, як вважає позивач, свідчить про фінансову неспроможність відповідача та є підставою для застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача.

Разом з тим, для застосування заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватися у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду шляхом відчуження відповідачем належного позивачу майна або коштів. Докази погіршення фінансового стану відповідача або його фінансової неспроможності також відсутні.

Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Викладене відповідає позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, наведеною у постанові від 30.07.2020 у справі №910/3836/20.

Згідно з абз. 3 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач не обґрунтував припущення того, що невжиття заходів до забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, доказів на підтвердження можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення не надав, суд приходить до висновку, що подане позивачем клопотання про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, не містить документального обґрунтування та надання належних і допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК №09/09/2020 від 09.09.2020 про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 79, 86, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК №09/09/2020 від 09.09.2020 про забезпечення позову відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 051 грн. 00 коп. покласти на заявника.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 16.09.2020 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Головуючий суддя А.В. Іванов

Суддя С.В. Масловський

Суддя Т.В. Косенко