Рішення

від 15.09.2020 по справі 914/1713/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020 Справа № 914/1713/20

м.Львів

За позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ

до відповідача: Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго , м.Дрогобич, м.Стебник Львівської області

про стягнення 4458,09грн. за неналежне виконання зобов`язань

Суддя Щигельська О.І.

Представники сторін не викликались

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд не здійснювалось.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго про стягнення 4458,09грн. за неналежне виконання зобов`язань, з яких 2695,12грн. пені, 528,46грн. 3% річних та 1234,51грн. збитків.

Ухвалою суду від 17.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та подання відзиву на позовну заяву.

Зазначена ухвала суду отримана сторонами, що підтверджено відомостями установи зв`язку, у тому числі відповідачем 23.07.2020.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

10.08.2020 в системі документообігу суду за вх.№23691/20 зареєстровано відзив Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго на позовну заяву, а також за вх.№23696/20 клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені. Із відміток на конвертах, в яких надійшла зазначена кореспонденція вбачається, що її передано до установи зв`язку 05.08.2020, в межах встановленого судом строку. Із відомостей офіційного сайту АТ Укрпошта вбачається, що копію відзиву отримано позивачем 10.08.2020.

25.08.2020 в системі документообігу суду за вх.№25030/20 зареєстровано відповідь НАК Нафтогаз України на вказаний відзив. Згідно поштового штемпеля, вказану кореспонденцію передано до установи зв`язку 20.08.2020. Водночас, позивач просить суд продовжити строк на надання відповіді на відзив, прийняти (долучити) її до матеріалів справи та врахувати при ухваленні рішення. Зазначене клопотання зареєстровано в системі документообігу суду за вх№2195/20.

Ухвало суду від 15.09.2020, зазначене клопотання задоволено, визнано причини пропуску встановленого судом строку на подання відповіді на відзив поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, продовжено строк для вчинення відповідної процесуальної дії й прийнято подану позивачем відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення,у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

У позовній заяві стверджується, що між НАК Нафтогаз України та відповідачем - Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго укладено договір №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу (з подальшими змінами та доповненнями), на виконання умов якого позивачем поставлено відповідачу за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 газ на загальну суму 3632913,29грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі. Поставлений природний газ оплачено відповідачем повністю, проте, оплату за переданий протягом жовтня 2018 року - січня 2019 року газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушим умови господарського зобов`язання. Відтак, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2695,12грн. пені та 528,46грн. 3% річних. Окрім цього, НАК Нафтогаз України також заявлено вимогу про стягнення 1234,51грн. збитків за відхилення фактично використаних Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго обсягів газу в березні 2019 року більш ніж на 5% від замовлених. Загальна ціна позову - 4458,09грн.

У відповіді на відзив позивач просить задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти зменшення судом розміру пені, вважаючи відповідне клопотання відповідача безпідставним.

Аргументи відповідача

У поданому відзиві Державне комунальне підприємство Стебниктеплокомуненерго просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 1234,51грн., оскільки різниця обсягу фактично поставленого природного газу коливається в межах, передбачених договором. В решті ж вимог покладається на думку суду, водночас просить зменшити суму пені на 80% зважаючи на об`єктивні обставини, що зумовили несвоєчасність виконання взятих на себе за Договором зобов`язань із оплати.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач по справі, постачальник за договором) та Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго (відповідач по справі, споживач за договором) укладено договір №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу, за яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, а споживач - прийняти його та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1). В подальшому до нього внесено зміни та доповнення на підставі додаткових угод №1 від 25.10.2018, №2 від 29.10.2018, №3 від 06.11.2018, №4 від 29.11.2018, №5 від 18.12.2018, №6 від 19.03.2019, №7 від 20.03.2019, №8 від 26.03.2019, №9 від 23.04.2019.

Згідно з п.2.1 цього Договору, постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу по місяцях: жовтень 2018 року - 2,518 тис.куб.м., листопад 2018 року - 75,154 тис.куб.м., грудень 2018 року - 115,222 тис.куб.м., січень 2019 року - 121,554 тис.куб.м., лютий 2019 року - 84,924 тис.куб.м., березень 2019 року - 78,072 тис.куб.м. та квітень 2019 року - 12,724 тис.куб.м.

У відповідності до п.п. 3.8, 3.8.1, 3.11 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді. Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим Договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Так, актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується передача природного газу в жовтні 2018 року в обсязі (об`ємі) 2,518 тис.куб.м. на суму 23892,40грн. (акт від 31.10.2019), в листопаді 2018 року - 75,154 тис.куб.м. на суму 562348,22грн. (акт від 30.11.2018), у грудні 2018 року - 115,222 тис.куб.м. на суму 862161,52грн. (акт від 31.12.2018), в січні 2019 року - 121,554 тис.куб.м. на суму 909541,42грн. (акт від 31.01.2019), в лютому 2019 року - 84,924 тис.куб.м. на суму 635453,34грн. (акт від 28.02.2019), в березні 2019 року - 72,676 тис.куб.м. на суму 543806,30грн. (акт від 31.03.2019) та у квітні 2019 року - 12,791 тис.куб.м. на суму 95710,09грн. (акт від 30.04.2019). Копії зазначених документів долучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 6.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Із поданих позивачем відомостей по операціях за Договором вбачається, що Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго на оплату поставленого в жовтні 2018 року - квітні 2019 року природного газу, проведено такі платежі: 17.12.2018 - 200000,00грн., 21.12.2018 - 50000,00грн., 27.12.2018 - 100000,00грн., 28.12.2018 - 100000,00грн., 04.01.2019 - 100000,00грн., 25.01.2019 - 500000,00грн., 28.01.2019 - 50000,00грн., 29.01.2019 - 50000,00грн., 30.01.2019 - 50000,00грн., 31.01.2019 - 50000,00грн., 04.02.2019 - 20000,00грн., 08.02.2019 - 600000,00грн., 12.02.2019 - 50000,00грн., 15.02.2019 - 50000,00грн., 18.02.2019 - 50000,00грн., 20.02.2019 - 50000,00грн., 22.02.2019 - 30000,00грн., 27.02.2019 - 100000,00грн., 28.02.2019 - 60000,00грн., 01.03.2019 - 50000,00грн., 07.03.2019 - 47943,56грн., 100000,00грн., 12.03.2019 - 100000,00грн., 14.03.2019 - 50000,00грн., 18.03.2019 - 50000,00грн., 19.03.2019 - 100000,00грн., 20.03.2019 - 235453,34грн., 12.04.2019 - 450000,00грн., 17.04.2019 - 100000,00грн., 25.04.2019 - 30000,00грн., 07.05.2019 - 59516,39грн. Відтак, спожитий у жовтні 2018 року природний газ повністю оплачено 17.12.2018, в листопаді 2018 року - 25.01.2019, в грудні 2018 року - 08.02.2019, в січні 2019 року - 07.03.2019, в лютому 2019 року - 20.03.2019, в березні 2019 року - 17.04.209 та в квітні 2019 року - 07.05.2019.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

У відповідності до п.п. 7.1, 7.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та цим Договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Зважаючи на несвоєчасне виконання зобов`язання із оплати за спожитий протягом жовтня 2018 року - січня 2019 року природний газ, позивачем, відповідно до ст.625 ЦК України та п.7.2 Договору, нараховано відповідачу пеню в розмірі 2695,12грн. та 3% річних в розмірі 528,46грн.

Окрім цього, у п.3.13 Договору встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 Договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (пп. 3.13.1).

Так, згідно з п.5.7 Договору, відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п.3.13 Договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п.3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п.2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 Договору, споживач зобов`язаний, серед іншого, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п.3.13 Договору, а постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п.2.1 Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Так, у п.2.1 Договору, з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №7 від 20.03.2020, визначено замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу на березень місяць на рівні 78,072 тис.куб.м. Водночас, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 підтверджується обсяг поставленого природного газу на рівні 72,676 тис.куб.м. Таким чином, відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу відрізняється від замовлених на 6,91% (в бік зменшення фактично використаних обсягів). НАК Нафтогаз України надіслано Державному комунальному підприємству Стебниктеплокомуненерго акт-перетензію №26-698-19 від 15.05.2019 з вимогою відшкодувати збитки на суму 14535,42грн. за використання у березні 2019 року природного газу в обсязі меншому від замовленого.

Водночас, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача лише 1234,51грн. збитків.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, у п. 6.1 Договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги встановлений сторонами у Договорі порядок розрахунків, а також встановлені у відповідності до чинного законодавства правила обчислення строків з врахуванням вихідних та святкових днів, останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у жовтні 2018 року природний газ є 26.11.2018, відтак з 27.11.2018 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 17.12.2018; останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у листопаді 2018 року природний газ є 26.12.2018, відтак з 27.12.2018 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 25.01.2019; останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у грудні 2018 року природний газ є 25.01.2019, відтак з 26.01.2019 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 08.02.2019; останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у січні 2019 року природний газ є 25.02.2019, відтак з 26.02.2019 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 07.03.2019.

Відтак, позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договором №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.7.2).

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго зобов`язань із оплати вартості спожитого газу за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року, позивачем, відповідно до п.7.2 Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 2695,12грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, суд, зважаючи на те, що така встановлена Договором санкція застосована з моменту виникнення заборгованості до моменту закінчення строку його дії, дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, а тому вимога НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 2695,12грн. пені є обґрунтованою.

Водночас, Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 80%.

У відповідності до ст.233 ГПК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься й у ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач зазначає, що невчасне виконання фінансових зобов`язань перед позивачем сталось не з вини підприємства, оскільки зумовлене відсутністю фінансування різниці в тарифах, значною заборгованістю Бюджету за спожиті послуги теплопостачання. Зокрема, кредиторська заборгованість станом на 01.10.2018 становила 2663036,93грн., а станом на 01.07.2020 - 8968965,09грн., в той час як дебіторська заборгованість станом на 01.10.2018 складала 5887452,52грн. та станом на 01.07.2020 - 9405254,05грн. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено копії рішень виконавчого комітету Стебницької міської ради №45 від 04.10.2017 (з додатком №4) та №57 від 28.11.2018 (з додатком №2), довідок Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго . Із балансу (звіту про фінансовий стан) підприємства на 30.06.2020 та звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) підприємства за І півріччя 2020 року вбачається, що його діяльність є збитковою. Попри це, відповідач стверджує, що вживав усіх можливих заходів для вчасної оплати за спожитий природний газ, куплений в позивача, та оплатив поставлений природний газ на 100%.

Відповідач також звертає увагу на те, що засновником підприємства є Стебницька міська рада, майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Стебник. Основною метою діяльності його є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу. Несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожитий природний газ є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади та несвоєчасні розрахунки споживачів є тими об`єктивними обставинами, що і викликають неможливість сплати пені.

Водночас позивач вважає, що наведені обставини свідчать про наявність у відповідача фінансового ресурсу, який, однак, не залучений у його господарській діяльності, зокрема, не подано доказів на підтвердження того, що ним вживаються відповідні заходи щодо стягнення вказаних сум дебіторської заборгованості, а також не наведено обставини, що свідчили б про неможливість її стягнення. Збитковість підприємства не є винятковою обставиною для зменшення неустойки. НАК Нафтогаз України також акцентує увагу на тому, що неналежне планування господарської діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної господарської діяльності відповідача не можуть покладатись на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушуватиме принципи розумності та справедливості. Окрім того, зазначає, що несвоєчасність оплати контрагенті прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги інтереси сторін, позиції позивача на ринку постачання природного газу та відповідача на ринку виробництва та постачання теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, враховуючи заперечення позивача та зважаючи на відсутність будь-яких доказів на підтвердження завдання йому суттєвої шкоди порушенням зобов`язання, незначне прострочення відповідачем оплати поставленого газу та завчасну оплату поставленого газу протягом лютого-квітня 2019, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50%, частково задовольнивши заявлене відповідачем клопотання. Таким чином до стягнення підлягає 1347,56грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго зобов`язання із оплати вартості спожитого газу за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 528,46грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 3% річних, суд дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, тому вимога НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 528,46грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1234,51грн. збитків за відхилення фактично використаних Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго обсягів газу в березні 2019 року більш ніж на 5% від замовлених, судом встановлено, що у березні 2019 року спожито 72,676 тис.куб.м., хоч у Договорі визначено обсяг поставки на цей період на рівні 78,072 тис.куб.м.

У відзиві відповідач стверджує, що в сумі замовлення природного газу за березень місяць по трьох категоріях споживачів, яким газ відпускається по однаковій ціні, відповідає кількості використаного природного газу, зокрема підприємством використано 416,962 тис.куб.м. газу, а замовлення склало 417,495 тис.куб.м., відтак різниця склала - 0,533 тис.куб.м., що входить в межу 5% загально замовленого природного газу підприємством за березень, який згідно умов договору іде загальним потоком, а розподіл по категоріях споживач здійснює сам, що унеможливлює збитки НАК Нафтогаз України . Суд відхиляє зазначені твердження відповідача за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на їх підтвердження та звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення коштів за неналежне виконання зобов`язань за договором №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу. Виконання зобов`язань за іншими договорами сторін виходить за межі предмету судового дослідження по цій справі.

Розглянувши вказану позовну вимогу суд звертає увагу на те, що позивачем не дотримано встановлений Договором порядок досудового врегулювання спору в цій частині. Зокрема, в акті-претензії наведено розрахунок збитків на суму 14535,42грн., а до стягнення заявлено суму збитків в розмірі 1234,51грн., проведену на підставі іншого розрахунку. Водночас, у відповідності до п.5.7 Договору, розрахунок збитків обов`язково надається з актом-претензією. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення вимог Договору, не надано Державному комунальному підприємству Стебниктеплокомуненерго акт-претензію та розрахунок збитків на суму 1234,51грн., стягнення яких є предметом спору у цій справі.

Позивач вважає, що правовою підставою для нараховування та стягнення з відповідача збитків є відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу від замовлених більш ніж на 5% (в бік зменшення фактично використаних обсягів).

Однак, суд звертає увагу на пп.1 п.1 р.VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, у відповідності до якого відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу ), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Так, згідно з ч.1 ст.11 Закону України Про ринок природного газу , з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації визначено Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867.

Так, згідно з п.3 цього Положення, на НАК Нафтогаз України покладено спеціальний обов`язок до 1 травня 2021 р. постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, а саме: - виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору); - виробникам теплової енергії, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень житлового фонду та гуртожитків, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві; - виробникам теплової енергії, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою опалення службових та виробничих приміщень, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві; - виробникам теплової енергії - об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативам та суб`єктам господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві; - виробникам теплової енергії, що використовують природний газ для виробництва електричної енергії; - виробникам теплової енергії, управління майном яких здійснюється суб`єктами господарювання, які залучені Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , для всіх категорій використання природного газу.

Оскільки, згідно з п.1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, відповідач належить до споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу .

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення 1234,51грн. збитків й вважає за необхідне у їх задоволенні відмовити.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовимиіелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України,обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з врахуванням зменшення неустойки судом на 50%, а саме: 1347,56грн. пені та 528,46грн. 3% річних. В задоволенні ж позовних вимог в частині стягнення 1234,51грн. збитків слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 1519,93грн. покладається на відповідача, в решті - на позивача. При проведенні відповідних підрахунків враховано часткове зменшення пені судом та відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго (82172, Львівська обл., м. Дрогобич, м. Стебник, вул. Мельника, буд. 17; ідентифікаційний код 22407995) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) 1347,56грн. пені, 528,46грн. 3% річних та 1519,93грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 15.09.2020.

Суддя О.І. Щигельська