Постанова

від 31.03.2021 по справі 914/1713/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2021 р. Справа № 914/1713/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

Суддів: Бонк Т.Б.

Матущак О.І.

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційно скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , вих.№39/5-248720 від 12 жовтня 2020 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15 вересня 2020 року, суддя Щигельська О.І.

у справі №914/1713/20

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до відповідача Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго , м. Дрогобич, м. Стебник, Львівська область

про стягнення 4 458,09 грн за неналежне виконання зобов`язань

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

13.07.2020 року Акціонерне товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго про стягнення грошових коштів в розмірі 4 458,09 грн., у тому числі: пеня в сумі 2 695,12 грн., 3 % річних в сумі 528,46 грн., збитки в сумі 1 234,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між НАК Нафтогаз України та Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго укладено договір №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу (з подальшими змінами та доповненнями), на виконання умов якого позивачем поставлено відповідачу за період з 01.10.2018 по 30.04.2019 газ на загальну суму 3 632 913,29 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі. Поставлений природний газ оплачено відповідачем повністю, проте, оплату за переданий протягом жовтня 2018 року січня 2019 року газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 року у справі №914/1713/20 (суддя О.І. Щигельська) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - 1 347,56 грн. пені, 528,46 грн. 3% річних та 1 519,93 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 130-143).

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами 11.10.2018 укладено договір № 6619/18-БО-21 постачання природного газу. В порушення умов даного договору відповідач прострочив оплату за спожитий природний газ. У зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго зобов`язань із оплати вартості спожитого газу за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року, позивачем, відповідно до п.7.2 договору, нараховано відповідачу пеню у розмірі 2 695,12грн. Суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, а тому вимога НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 2 695,12 грн. пені є обґрунтованою. Водночас, суд врахував заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 80% та враховуючи інтереси сторін прийшов до висновку про часткове задоволення даного клопотання на 50 %, відтак стягнув з відповідача 1 347,56 грн.

Разом з тим, суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 3% річних у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання із оплати вартості спожитого газу за період з жовтня 2018 по січень 2019 дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, тому вимога НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 528,46 грн. є обґрунтованою.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 234,51 грн. збитків за відхилення фактично використаних Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго обсягів газу в березні 2019 року більш ніж на 5% від замовлених, суд зазначив, що позивачем не дотримано встановлений договором порядок досудового врегулювання спору в цій частині. У відповідності до п.5.7 договору, розрахунок збитків обов`язково надається з актом-претензією, однак позивач, в порушення вимог договору не надав Державному комунальному підприємству Стебниктеплокомуненерго акт-претензію та розрахунок збитків на суму 1 234,51 грн. Отже, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення 1 234,51 грн. збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 347,56 грн. пені та 1 234,51 грн. збитків. Вважає, його в цій частині прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначає, що 15.05.2019 року АТ НАК Нафтогаз України надіслало на адресу відповідача акт-претензію за вих. № 26-698-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п.п. 3.13, 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу в розмірі 14 535,42 грн. за різницю між замовленим в березні 2019 обсягом природного газу. Крім того, як вбачається з листа АТ НАК Нафтогаз України Щодо перерахунку по акту-претензії від 16.03.2020 за вих. № 26-149-20, він містить розрахунок суми збитків з приведенням формули розрахунку, а також посилання на те, що цей лист є невід`ємною частиною акту від 15.05.2019 № 26-698-19. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що п. 8.2 договору (з 01.12.2018 - п. 7.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 29.11.2018) визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п. 6.1 договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу пеню у розмірі 15/3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Отже, в момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору. Судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні з зобов`язанням за договором зі сплати поставленого природного газу у розмірі 3 632 913,29 грн., яке виконувалось неналежним чином протягом дії договору. Стверджує, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу. На думку скаржника, збитковість підприємства не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 року у справі № 914/1713/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 347,56 грн. пені та 1 234,51 грн. збитків та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач не надав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційне провадження у справі

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/1713/20 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Обставини справи

11.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго (Споживач) укладено договір №6619/18-БО-21 постачання природного газу. Згідно із п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (а.с. 16-25).

В подальшому до договору вносились зміни та доповнення на підставі додаткових угод: №1 від 25.10.2018; №2 від 29.10.2018; №3 від 06.11.2018; №4 від 29.11.2018; №5 від 18.12.2018; №6 від 19.03.2019; №7 від 20.03.2019; №8 від 26.03.2019; №9 від 23.04.2019 (а.с. 26-43).

Відповідно до п.п. 3.8, 3.8.1, 3.11 додаткової угоди № 4 до договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний Споживачем у відповідному розрахунковому періоді. Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання Постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно із п.п. 7.1, 7.2 додаткової угоди № 4 до договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством та цим договором. У разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Окрім цього, у п.3.13 додаткової угоди № 4 до договору встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 договору), Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (пп. 3.13.1).

Так, згідно з п.5.7 з врахуванням додаткової угоди № 4 до договору, відшкодування Постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п.3.13 договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п.3.9 договору та не надав акт-приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених п.2.1 договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору; Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Споживач зобов`язаний, серед іншого, відшкодувати Постачальнику збитки, розраховані відповідно до п.3.13 договору, а Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення Споживачем умов п.2.1 договору у разі, якщо відхилення фактично використаних Споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених (п.п. 6.2, 63 додаткової угоди № 4 до договору).

У п.2.1 договору, з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №7 від 20.03.2020, визначено, замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу на березень місяць на рівні 78,072 тис.куб.м. Водночас, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 підтверджується обсяг поставленого природного газу на рівні 72,676 тис.куб.м. Таким чином, відхилення фактично використаних Споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу відрізняється від замовлених на 6,91% (в бік зменшення фактично використаних обсягів).

Актами приймання-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується передача природного газу: в жовтні 2018 року в обсязі (об`ємі) 2,518 тис.куб.м - на суму 23 892,40 грн. (акт від 31.10.2019); в листопаді 2018 року 75,154 тис.куб.м - на суму 562 348,22 грн. (акт від 30.11.2018); у грудні 2018 року 115,222 тис.куб.м - на суму 862 161,52 грн. (акт від 31.12.2018); в січні 2019 року 121,554 тис.куб.м на суму 909 541,42 грн. (акт від 31.01.2019); в лютому 2019 року 84,924 тис.куб.м - на суму 635 453,34 грн. (акт від 28.02.2019); в березні 2019 року 72,676 тис.куб.м - на суму 543 806,30 грн. (акт від 31.03.2019) та у квітні 2019 року 12,791 тис.куб.м - на суму 95 710,09грн. (акт від 30.04.2019) (а.с. 44-50).

Із наявних в матеріалах справи відомостей по операціях за договором вбачається, що Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго на оплату поставленого в жовтні 2018 року квітні 2019 року природного газу, проведено такі платежі: 17.12.2018 - 200 000,00 грн.; 21.12.2018 - 50 000,00 грн.; 27.12.2018 - 100 000,00 грн.; 28.12.2018 - 100 000,00 грн.; 04.01.2019 - 100 000,00 грн.; 25.01.2019 - 500 000,00грн.; 28.01.2019 - 50 000,00 грн.; 29.01.2019 - 50 000,00 грн.; 30.01.2019 - 50 000,00 грн.; 31.01.2019 - 50 000,00 грн.; 04.02.2019 - 20 000,00 грн.; 08.02.2019 - 600 000,00 грн.; 12.02.2019 - 50 000,00 грн.; 15.02.2019 - 50 000,00 грн.; 18.02.2019 - 50 000,00 грн.; 20.02.2019 - 50 000,00 грн.; 22.02.2019 - 30 000,00 грн.; 27.02.2019 - 100 000,00 грн.; 28.02.2019 - 60 000,00 грн.; 01.03.2019 - 50 000,00 грн.; 07.03.2019 - 47 943,56 грн.; 100 000,00 грн.; 12.03.2019 - 100 000,00 грн.; 14.03.2019 - 50 000,00 грн.; 18.03.2019 - 50 000,00 грн.; 19.03.2019 - 100 000,00 грн.; 20.03.2019 - 235 453,34 грн.; 12.04.2019 - 450 000,00 грн.; 17.04.2019 - 100 000,00 грн.; 25.04.2019 - 30 000,00 грн.; 07.05.2019 - 59 516,39 грн. Відтак, спожитий у жовтні 2018 року природний газ повністю оплачено 17.12.2018; в листопаді 2018 року 25.01.2019; в грудні 2018 року 08.02.2019; в січні 2019 року 07.03.2019; в лютому 2019 року 20.03.2019; в березні 2019 року 17.04.209 та в квітні 2019 року 07.05.2019 (а.с. 52-53).

НАК Нафтогаз України надіслано Державному комунальному підприємству Стебниктеплокомуненерго акт-перетензію №26-698-19 від 15.05.2019 з вимогою відшкодувати збитки на суму 14 535,42 грн. за використання у березні 2019 року природного газу в обсязі меншому від замовленого (а.с. 56-57). Водночас, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача лише 1 234,51 грн. збитків.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго (Споживач) укладено договір №6619/18-БО-21 постачання природного газу від 11.10.2018 року. Відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу є договором поставки.

Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, у п. 6.1 договору сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги встановлений сторонами у договорі порядок розрахунків, а також встановлені у відповідності до чинного законодавства правила обчислення строків з врахуванням вихідних та святкових днів, останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у жовтні 2018 року природний газ є 26.11.2018, відтак з 27.11.2018 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 17.12.2018.

Останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у листопаді 2018 року природний газ є 26.12.2018, відтак з 27.12.2018 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 25.01.2019.

Останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у грудні 2018 року природний газ є 25.01.2019, відтак з 26.01.2019 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 08.02.2019.

Останнім днем виконання зобов`язання із оплати за поставлений у січні 2019 року природний газ є 25.02.2019, відтак з 26.02.2019 відповідач є таким, що прострочив відповідне зобов`язання, а його повне виконання проведено лише 07.03.2019.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 6619/18-БО-21 постачання природного газу від 11.10.2018 року.

В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Статтею 549 названого Кодексу унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначалось вище п. 7.2 договору №6619/18-БО-21 від 11.10.2018 постачання природного газу сторони погодили, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору, він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно поданого розрахунку пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань із оплати вартості спожитого газу за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року позивач на підставі п.7.2 договору здійснив нарахування відповідачеві пені в розмірі 2 695,12 грн. (а.с. 13-14).

Місцевий господарський суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, зважаючи на те, що така встановлена договором санкція застосована з моменту виникнення заборгованості до моменту закінчення строку його дії, дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, а тому вимога НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 2 695,12 грн. пені є обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку розміру пені вважає його арифметично вірним.

Водночас, як видно з матеріалів справи Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 80% (а.с. 89-93).

У поданому клопотанні відповідач, зокрема зазначає, що невчасне виконання фінансових зобов`язань перед позивачем сталось не з вини підприємства, оскільки зумовлене відсутністю фінансування різниці в тарифах, значною заборгованістю бюджету за спожиті послуги теплопостачання. Зокрема, кредиторська заборгованість станом на 01.10.2018 становила - 2 663 036,93 грн., а станом на 01.07.2020 - 8 968 965,09 грн., в той час як дебіторська заборгованість станом на 01.10.2018 складала - 5 887 452,52 грн. та станом на 01.07.2020 - 9 405 254,05 грн. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: рішень Виконавчого комітету Стебницької міської ради №45 від 04.10.2017 (з додатком №4) та №57 від 28.11.2018 (з додатком №2), довідок Державного комунального підприємства Стебниктеплокомуненерго (а.с. 94-102).

Із балансу (звіту про фінансовий стан) Підприємства на 30.06.2020 та звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) Підприємства за І півріччя 2020 року вбачається, що його діяльність є збитковою. Попри це, відповідач стверджує, що вживав усіх можливих заходів для вчасної оплати за спожитий природний газ, куплений в позивача, та оплатив поставлений природний газ на 100% (а.с. 103-109).

Відповідач також звертає увагу на те, що засновником підприємства є Стебницька міська рада, майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Стебник. Основною метою діяльності його є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу. Несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожитий природний газ є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади та несвоєчасні розрахунки споживачів є тими об`єктивними обставинами, що і викликають неможливість сплати пені.

У відповідності до статті 233 Господарського Кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне положення міститься й у ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги інтереси сторін, позиції позивача на ринку постачання природного газу та відповідача на ринку виробництва та постачання теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, враховуючи заперечення позивача та зважаючи на відсутність будь-яких доказів на підтвердження завдання йому суттєвої шкоди порушенням зобов`язання, незначне прострочення відповідачем оплати поставленого газу та завчасну оплату поставленого газу протягом лютого-квітня 2019, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зменшення розміру пені на 50%. Отже, суд першої інстанції законно і обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних та стягнення з відповідача на користь позивача 1 347,56 грн. пені.

За приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго зобов`язання із оплати вартості спожитого газу за період з жовтня 2018 року по січень 2019 року, позивачем згідно поданого розрахунку нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 528,46 грн.

Місцевий господарський суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 3% річних, дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, тому вимога НАК Нафтогаз України про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 528,46 грн. є обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку суми 3 % річних вважає його арифметично вірним.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 234,51 грн. збитків за відхилення фактично використаних Державним комунальним підприємством Стебниктеплокомуненерго обсягів газу в березні 2019 року більш ніж на 5% від замовлених, судом апеляційної інстанції встановлено, що у березні 2019 року спожито 72,676 тис.куб.м, хоч у договорі визначено обсяг поставки на цей період на рівні 78,072 тис.куб.м.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що позивачем не дотримано встановлений договором порядок досудового врегулювання спору в цій частині. Зокрема, в акті-претензії за вих. № 26-698-19 на який покликається скаржник наведено розрахунок збитків на суму 14 535,42 грн., а до стягнення заявлено суму збитків в розмірі 1 234,51 грн., проведену на підставі іншого розрахунку (а.с. 56-57).

Водночас, у відповідності до п.5.7 договору (з врахуванням додаткової угоди № 4), розрахунок збитків обов`язково надається з актом-претензією. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення вимог договору, не надано Державному комунальному підприємству Стебниктеплокомуненерго акт-претензію та розрахунок збитків на суму 1 234,51 грн., стягнення яких є предметом спору у цій справі.

Скаржник вважає, що правовою підставою для нараховування та стягнення з відповідача збитків є відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу від замовлених більш ніж на 5% (в бік зменшення фактично використаних обсягів).

Однак, суд звертає увагу на пп.1 п.1 р.VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, у відповідності до якого відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу ), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Так, згідно з ч.1 ст.11 Закону України Про ринок природного газу , з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації визначено Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867.

Згідно з п.3 цього Положення, на НАК Нафтогаз України покладено спеціальний обов`язок до 1 травня 2021 р. постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, а саме: - виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору); - виробникам теплової енергії, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень житлового фонду та гуртожитків, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві; - виробникам теплової енергії, які фінансуються за рахунок державного чи місцевого бюджету, що використовують природний газ з метою опалення службових та виробничих приміщень, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві; - виробникам теплової енергії об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативам та суб`єктам господарювання, що використовують природний газ з метою гарячого водопостачання і опалення приміщень, які належать їм на праві власності або іншому речовому праві; - виробникам теплової енергії, що використовують природний газ для виробництва електричної енергії; - виробникам теплової енергії, управління майном яких здійснюється суб`єктами господарювання, які залучені Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відповідно до статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , для всіх категорій використання природного газу.

Оскільки, у відповідності до п.1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, відповідач належить до споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу .

Беручи до уваги все вищенаведене та виходячи з умов договору № 6619/18-БО-21 постачання природного газу від 11.10.2018 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог в частині стягнення 1 234,51 грн. збитків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 року у справі № 914/1713/20.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 року у справі №914/1713/20 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , вих.№39/5-248720 від 12 жовтня 2020 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2020 у справі № 914/1713/20 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.