Ухвала

від 15.09.2020 по справі 908/1290/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 908/1290/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020,

рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 і

додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2019, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аверс Україна"

до фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича

про стягнення 822 884,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020 (повний текст складено 30.07.2020), додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 (повний текст складено 30.07.2020), рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 і додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2019 у справі № 908/1290/18, подана 17.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у цій справі є стягнення 822 884,94 грн, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020 - 1 051 000,00 грн).

Фізична особа - підприємець Полюшко Костянтин Миколайович, звертаючись із касаційною скаргою, вказує на те, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 907/746/17 та Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

При цьому у поданій касаційній скарзі не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак вказана касаційна скарга фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Верховний Суд вважає, що доводам скаржника вже було надано правову оцінку судами попередніх інстанцій, а скаржник не навів таких доводів, які могли би вплинути на результат вирішення спору.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020, рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 і додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2019 у справі № 908/1290/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Полюшка Костянтина Миколайовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2020, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020, рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 і додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2019 у справі № 908/1290/18.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі квитанцію від 17.08.2020 № ПН1492641 про сплату судового збору у розмірі 16 458,00 грн, повернути фізичній особі - підприємцю Полюшку Костянтину Миколайовичу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв