Рішення

від 27.08.2020 по справі 320/1794/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2020 року № 320/1794/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Дмитренко К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - Лоленко О.А.,

представника відповідача - Пушкарського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 24-К від 28.01.2020,

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю спірного наказу, адже звільнення позивача з посади начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не обгрунтовується правовим чином та здійснено із порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця.

Позивач вказує, що відповідачем невірно кваліфіковано характер вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як перевищення службових повноважень, оскільки позивач діяв у межах наданих йому повноважень як посадова особа територіального органу Держпродспоживспоживслужби відповідно до Порядку №694 та положення та посадової інструкції, не перебираючи на себе повноваження інших відомств.

Крім того, зазначив про неспівмірність вчинюваному проступку виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби, оскільки позивач вчинив проступок у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, який не мав систематичного характеру, що виключає можливість застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Відповідач адміністративний позов не визнав, надав до суду відзив, в якому зазначив, що під час звільнення ОСОБА_1 діяв у межах та на підставі вимог законодавства, що регулює порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Наголосив, що за результатами перевірки встановлено та під час здійснення дисциплінарного провадження підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді перевищення службових повноважень шляхом систематичного недотримання позивачем вимог п.4 та п. 9 Порядку №964, а також Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області та посадової інструкції начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки

Ухвалою суду від 17.03.2020 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 19.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 27.08.2020, прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Позивач зі своїм представником позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, представник відповідача з позовом не погодився, наполягав на відмові у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області з 04 липня 2017 року та йому було присвоєно 6 ранг державного службовця в межах посад категорії Б на підставі наказу від 03.07.2017 № 117-К.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №722 від 29.07.2020 Про створення робочої групи , робочій групі було доручено здійснити перевірку дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Дерпродспоживслужби за період з 01.01.2018 по 01.07.2019, у тому числі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Листом Держпродспоживслужби від 05.09.2019 № 232-8/5947-19 на адресу Головних управлінь Держпродспоживслужби у Рівненській, Волинській, Київській областях та у м. Києві була направлена Довідка про результати перевірки стану дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Держпродспоживслужби за період з 01.01.2018 по 01.07.2019 (а.с. 50).

Згідно вказаної Довідки начальником відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області ОСОБА_1 , систематично протягом періоду з 01.01.2018 по 01.07.2019 в порушення п. 9 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо- будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області, вносились дані до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи реєстру Держпродспоживслужби, щодо реєстрації та зняття з обліку техніки юридичних та фізичних осіб, які мають зареєстроване місцезнаходження та місце проживання поза межами Київської області.

10 вересня 2019 року Держпродспоживслужбою видано наказ № 861 Про усунення порушень та здійснення заходів реагування , пунктом 1 якого керівнику Держпродспоживслужби Головного управління в Київській області постановлено: забезпечити усунення порушень та здійснення заходів реагування відповідно до Довідки; за встановленими фактами розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, з вини яких були допущені виявлені порушення; інформацію про вжиті заходи надати до 01 жовтня 2019 року до Держпродспоживслужби (а.с.63-64).

18 вересня 2019 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 477 стосовно ОСОБА_1 було ініційоване дисциплінарне провадження. В межах проведення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 надавались відповідні пояснення щодо обставин, які слугували підставою для порушення дисциплінарної справи, про що свідчать протоколи засідання дисциплінарної комісії № 15,18,19 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 08.10.2019 та 10.10.2019.

У ході дисциплінарного провадження комісією встановлено, що надані комісії письмові та усні пояснення ОСОБА_1 , а також вибірковий аналіз заяв про реєстрацію машин з додатками від ТОВ з II Цеппелін Україна ТОВ , ТОВ УЛК Ленд-ЛІЗ , ТОВ Констракшн Машинері та інших, підтверджують факти, викладені у Довідці та Доповідній записці, щодо проведення ОСОБА_1 реєстрації машин, що належать юридичним та фізичним особам з порушенням вимог п. 9 Порядку, за відсутності будь- яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області.

31 жовтня 2019 року відповідачем видано наказ № 568 Про усунення недоліків , яким начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 наказано забезпечити проведення реєстраційних дій відносно тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів з урахуванням вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694 та вищевказаної Довідки за результатами перевірки, та наказано довести цей наказ до відома працівників відділу реєстрації сільськогосподарської техніки (а.с. 65).

05 листопада 2019 року було винесено Подання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарного провадження стосовно заступника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 , прийнятого за результатами розгляду дисциплінарного провадження, яким рекомендовано за вчинений дисциплінарний проступок - перевищення службових повноважень, що передбачений пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу , відповідно до частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу застосувати до начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення (а.с. 66-71).

28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято наказ № 24-К Про звільнення ОСОБА_1 , яким постановлено звільнити ОСОБА_1 - начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 28 січня 2020 року відповідно до частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу (а.с. 85-86).

На переконання позивача, спірний наказ не базується на вимогах чинного законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у зв`язку із чим, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 17 частини 2 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII( далі Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства.

Статтею 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Відповідно до ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Закону України Про державну службу визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В : зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, як це визначено ч.1 ст. 69 Закону України Про державну службу .

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, під час визначення виду дисциплінарного стягнення повинна враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця (ч.1 ст.67 Закону України Про державну службу ).

Кабінетом Міністрів України постановою від 28.12.2016 №1051 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України функції із здійснення реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, у тому числі з реєстрації та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів" покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 22.05.2019 №469 (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території Київської області.

Повноваження Головного управління поширюються на територію Київської області, а у сферах карантину та захисту рослин, насінництва і розсадництва - на територію Київської області та м. Києва.

Згідно із підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу: здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру.

Отже, до повноважень Головного управління Держпроспоживслужби у Київській області належить здійснення реєстрації та обліку транспортних засобів в агро-промисловому комплексі на території Київської області.

Посадовою інструкцією начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженою в.о. Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 26.04.2017, визначено посадові обов`язки позивача.

Зокрема, відповідно до п. 3 розділу 2 посадової інструкції, начальник відділу реєстрації сільськогосподарської техніки належить проводить державну реєстрацію та облік тракторної техніки, забезпечує проведення технічного огляду цієї техніки, контролює ведення необхідної технічної документації.

Водночас, процедура відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин, визначається Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку визначено, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до п. 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

До заяви додаються:

1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; 2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби; 4) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи); 5) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби); 6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); 7) митна декларація ( 450-2012-п ) на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 (га066-05 ) - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше; 8) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); 8-1) висновок спеціаліста; 8-2) для машин, які реєструються вперше: декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 ( 62-2013-п ) (Офіційний вісник України, 2013 р., N9, ст. 344); сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N1367 (1367-2011-п ) (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 22);сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпнихмашин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367 (1367-2011-п); 9)інші документи у випадках, визначених ним Порядком.

Відповідно до п. 9 Порядку машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування).

Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею.

Отже, вимогами порядку №694 чітко передбачено, що машина, яка належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування) на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи та у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

Разом із цим, процедура зняття з обліку машин передбачена п.п. 17-19 Порядку №694, згідно якого машина знімається у зв`язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи. Втім, вимоги щодо зняття з обліку машин за місцезнаходженням чи місцем проживання власника, як це передбачено п. 9 Порядку №694 для їх реєстрації, вказане положення не містить.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частинами першою-другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, у контексті обставин цієї справи підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом та убачається із матеріалів справи, згідно Довідки про результати перевірки (а.с. 51-64), перевіркою встановлено, що начальником відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області Сінько С.В., систематично протягом періоду з 01.01.2018 по 01.07.2019 в порушення п. 9 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області, вносились дані до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи реєстру Держпродспоживслужби, щодо реєстрації та зняття з обліку техніки наступних юридичних осіб:

ТОВ Констракшн Машинері (код ЄДРПОУ 32828388, м. Київ), зареєстровано - 1 122 одиниці техніки та знято з обліку - 1 039 одиниць;

ТОВ ОТП Лізинг (код ЄДРПОУ 35912126, м. Київ), зареєстровано - 1 590 одиниць техніки та знято з обліку - 112 одиниць;

ТОВ з II Цеппелін Україна ТОВ (код ЄДРПОУ 30178004, м. Київ), зареєстровано - 342 одиниці техніки та знято з обліку - 255 одиниць;

ТОВ УЛК Ленд-ЛІЗ (код ЄДРПОУ 31502612, м. Київ), зареєстровано - 184 одиниці техніки та знято з обліку - 13 одиниць;

ТОВ Нова Лізинг (код ЄДПРОУ 38749930, м. Київ), зареєстровано - 152 одиниці техніки та знято з обліку - 121 одиниця;

ТОВ БУДМАШ XIX (код ЄДРПОУ 42805545, м. Запоріжжя);

ТОВ Енергобуд-1 (код ЄДРПОУ 40079474, м. Харків);

ТОВ Акваград (код ЄДРПОУ 35406134, м. Чорноморськ, Одеської області);

ТОВ ЛУГІНИ АГРО (код ЄДРПОУ 38943762, с. Бовстуни, Житомирської області);

ТОВ БІГ СІТІ ГРУП (код ЄДРПОУ 37451739, м. Дніпро);

ТОВ ГЕММА (код ЄДРПОУ 23079990, м. Павлоград, Дніпропетровській області).

Аналогічні порушення, вчинені ОСОБА_1 встановлено при реєстрації техніки за фізичними особами не за місцем їх проживання, зокрема: ОСОБА_2 (мешканець м. Києва), ОСОБА_3 (мешканець м. Київ) та інші.

Як свідчать матеріали справи, у ході дисциплінарного провадження встановлено, що надані комісії письмові та усні пояснення ОСОБА_1 , а також вибірковий аналіз заяв про реєстрацію машин з додатками від ТОВ з II Цеппелін Україна ТОВ , ТОВ УЛК Ленд-ЛІЗ , ТОВ Констракшн Машинері та інших, підтверджують факти, викладені у Довідці та Доповідній записці, щодо проведення ОСОБА_1 реєстрації машин, що належать юридичним та фізичним особам з порушенням вимог п. 9 Порядку, за відсутності будь- яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області (а.с. 166-168).

У ході розгляду справи позивач не заперечував, що здійснював реєстрацію вказаних транспортних засобів не за реєстрацією їх місцезнаходження/проживання, однак наголошував на тому, що ним не було вчинено перевищення службових повноважень, оскільки, на його думку, порядок №694 не визначає обов`язковість реєстрації та зняття з обліку машин виключно за місцезнаходженням чи місцем проживання особи.

Тобто, позивач вважає, що відповідачем невірно кваліфіковано характер вчинюваного позивачем дисциплінарного проступку.

У ході судового розгляду справи позивач звертав увагу, що у 2018 році комісією Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області уже проводилось службове розслідування фактів щодо можливого порушення працівниками відділу реєстрації сільськогосподарської техніки порядку реєстрації машин, та у ході цього розслідування було встановлено, що Порядок не визначає обов`язковість надання заяв щодо зняття з обліку машин до територіальних органів Держпродспоживслужби виключно за територіальною належністю власника. Тому, ним не було допущено перевищення службових повноважень, оскільки він вважав, що діяв відповідно до положень порядку.

На думку позивача, з його боку мав місце дисциплінарний проступок у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, оскільки він вважав, що обов`язку щодо реєстрації машин лише за місцезнаходженням їх власника немає, тому позивач лише неправильно застосовував норми Порядку №694.

На думку позивача, за вчинення такого порушення не може застосовуватись найсуворіший вид стягнення у вигляді звільнення.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Як уже було зазначено судом, Порядок №694 визначає процедуру відомчої реєстрації та зняття з обліку машин в агропромисловому комплексі.

У той же час, позивач, посилаючись на результати перевірки у 2018 році, помилково ототожнює поняття "реєстрація" та "зняття з обліку", оскільки це різні процедури, які регламентовані різними пунктами Порядку №694.

Суд звертає увагу, що вимогами пункту 9 Порядку №694 чітко передбачено, що машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування) на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи та у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

Разом із цим, процедура зняття з обліку машин передбачена п.п. 17-19 Порядку №694, згідно якого машина знімається у зв`язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи. Втім, вимоги щодо зняття з обліку машин за місцезнаходженням чи місцем проживання власника, як це передбачено п. 9 Порядку №694 для їх реєстрації, вказане положення не містить.

Крім того, у ході розгляду справи було встановлено, що порушення, встановлені за результатами перевірки і описані у Довідці, не були враховані ОСОБА_1 , який станом на 02.10.2019 продовжував здійснювати реєстрацію машин з порушеннями вимог Порядку №694, що підтверджується довідкою сектору з питань запобігання корупції Головного управління від 08.10.2019 (а.с. 181 ).

Вказані обставини спростовують доводи позивача про відсутність умислу у його поведінці, оскільки уже під час перевірки його було попереджено про вчинені ним порушення, однак позивач продовжував здійснювати реєстрацію машин без дотримання вимог порядку.

Також, згідно довідки відділу управління персоналом у квітні 2019 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (а.с. 189).

Відносно кваліфікації дій позивача, суд зазначає наступне.

Перелік дисциплінарних проступків визначено частиною другою статті 65 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII, за змістом якої дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Із системного аналізу наведених норм убачається, що перевищення службових повноважень - це вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі повноважень цієї особи при здійсненні нею владних чи управлінських функцій. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків.

Зокрема, у постанові Пленуму Верховного суду України № 15 від 26.12.2003 Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень вказано, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової

особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням

особливого порядку, - за відсутності цих умов;

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише

колегіально;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Так, положенням про Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області та посадовою інструкцією позивача передбачено, що повноваження Головного управління Держпродспоживслужби поширюється на територію Київської області. Водночас, позивачем, як службовою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області вчинено дії з рееєстрації машин, які за територіальною ознакою належать до відання інших територіальних управлінь Держпродспоживслужби.

Тобто, суд приходить до висновку, що дії позивача є саме перевищенням службових повноважень, оскільки він діяв поза межами встановлених йому законом прав та обов`язків.

Відносно стягнення у вигляді звільнення, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження;2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення може бути застосовано у разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.7, ч. 2, ст. 65 Закону № 889-VIII.

Також, з аналізу наведених норм статті 65 Закону № 889-VIII убачається, що у разі встановлення у діях державного службовця проступку у вигляді перевищення службових повноважень, для застосування стягнення у вигляді звільнення не є обов`язковим встановлення факту систематичності (протягом року) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд звертає увагу, що позивача звільнено не за систематичне (повторно протягом року) вчинення дисциплінарних проступків протягом певного періоду в часі.

Перевищення службових повноважень має особливий характер, у зв`язку з чим законодавець і передбачив можливість застосування за вчинення такого проступку найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Систематичний характер вчинюваних позивачем дій з реєстрації машин з інших регіонів у вигляді реєстрації великої кількості транспортних засобів, який було встановлено у ході дисциплінарного провадження свідчить в першу чергу про ступінь тяжкості правопорушення та про ступінь вини особи, оскільки позивачем тривалий час ігнорувалися вимоги закону.

Відтак, доводи позивача про неспівмірність стягнення характеру вчинюваного проступку також не знаходять свого підтвердження, у той час як відповідачем доведено правомірність своїх дій.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 23.04.2020 у справі №820/612/18, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.

Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, і бути належним чином обґрунтованим.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїй дій при прийнятті Наказу №24-к від 28.01.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ", у той час як доводи позивача за результатами розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Під час розгляду справи відповідач надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого наказу.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність дій відповідача, а позовні вимоги визнає такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 14 вересня 2020 р.