Рішення

від 15.09.2020 по справі 826/3780/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 826/3780/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євромета

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 27.02.2017 №0000981402,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євромета (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі-відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2017 №0000981402.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що висновок податкового органу викладений в акті перевірки є хибним та не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, Наказу Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції №145 від 22.05.2002 Про затвердження Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності , Наказу Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007 Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів , Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186.

Зазначено, що отримані позивачем послуги з комплектації та пакування замовлень не є доопрацюванням та підвищенням якісно технічних характеристик запасів, чи доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання. Послуги з комплектації та пакування замовлення є передпродажною підготовкою готових товарів, покращеним сервісом обслуговування клієнтів товариства з обмеженою відповідальністю Євромета . Всі нормативно-правові акти, які регулюють питання формування собівартості запасів та розподіл витрат в бухгалтерському обліку, визначають, що витрати на пакування готової продукції не включаються до собівартості запасів, відносяться до складу витрат на збут, які є складовою витрат операційної діяльності підприємства. На думку позивача, товариство з обмеженою відповідальністю Євромета правомірно віднесло витрати на комплектацію та пакування замовлень до витрат на збут, а не до складу собівартості реалізованих товарів і не порушило вимог податкового законодавства України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/3780/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 позивачем задекларовано Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) у сумі 1 186 687 грн. перевіркою встановлено його заниження всього на суму 2430875 грн. у тому числі за три квартали 2016 року на суму 2 430 875 гривень. Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 9 місяців 2016 року на суму 437 558 грн. внаслідок віднесення послуг з комплектації та пакування замовлень до складу інших витрат, оскільки витрати на послуги з комплектації та пакування замовлень правомірно віднесені товариством з обмеженою відповідальністю Євромета до складу витрат на збут у відповідності до ПСБО 16 Витрати та не пов`язані з придбанням запасів і доведенням іх до стану, в якому вони придатні для використання.

Вказано, що на підставі наданих документів встановлено отримання послуг з комплектації та пакування замовлення за три квартали 2016 року на загальну суму 2 430 875 грн., які в подальшому підприємством відображені в складі інших операційних витрат згідно даних на рахунку 94 (субрахунок 949) інші витрати операційної діяльності відповідно до договору зберігання від 04.01.2011 №1, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю БАУ ГЕЗЕЛЬШАФТ УКРАЇНА . Відповідно до додаткової угоди до Договору від 01.06.2014 №1, послуги зберігання - це комплекс логістичних послуг, пов`язаних із зберіганням, складським обслуговуванням вантажів Замовника, проведення інвентаризації, а також включає наступні види робіт\послуг: прийом вантажу, складування, зберігання, перевірка якості товарів, які передаються на зберігання, накопичення, внутрішньо складське транспортування і перевалка, навантажсння\розвантаження, здача, ведення окремого обліку товарів. Згідно актів виконаних робіт встановлено отримання товариством з обмеженою відповідальністю Євромета послуг з комплектації та пакування замовлення на суму 2430874,88 грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 12.03.2018, судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що послуги, по пакуванню продукції, що були отримані від товариства з обмеженою відповідальності БАУ ГЕЗЕЛЬШАФТ УКРАЇНА формують собівартість запасів у товариства з обмеженою відповідальністю Євромета згідно Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", та не повинні бути відображені в інших витратах звітного періоду, так як відсутня реалізація даних товарів.

Представником позивача надано пояснення та заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких вказано, що позивачем було дотримано вимоги законодавства щодо формування результату оподаткування у бухгалтерському обліку та не порушено вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток. Висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток є хибними, оскільки і собівартість реалізованих товарів, і витрати на збут є витратами підприємства, які зменшують фінансовий результат оподаткування, а тому на думку позивача, незалежно від того, до якого рахунку віднести витрати на пакувальні матеріали (до собівартості чи до витрат на збут), визначений позивачем розмір податку на прибуток не зміниться.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Євромета з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 13.02.2017 №48/26-15-14-02-03/36464155.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 134. 1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 10 Положення (стандарт бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, абз. 5 Положення (стандарт бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовті 1999 року №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 2 листопада 1999 року за №751/4044 в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 437 558 грн. у тому числі по періодах: за три квартали 2016 року на суму 437 558 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 14 606 грн. у тому числі по періодах: січень 2015 на суму 6 037 грн. та березень 2015 і суму 8 569 грн.;

- пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164; п. 164.5 ст. 164 ; п. 167.1 ст. 167; п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 16 п.п.168.1.4. п. 168.1 ст.168; п. 171.2 а ст. 171 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, занижено зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 2413,45 грн. (в тому числі за 2015 - 1023,77 грн. та за 2016- 1389,68 грн.);

- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового Кодексу України від 2 груді 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями заниження податкового зобов`язання по військовому зборі у сумі 218,19 грн (в тому числі за 2015-102,38 грн. та 2016-115,81 грн.);

- статей 4-8 Закону України про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 08.07.2010 №2464- VI, зменшено єдиного внеску в сумі 8717,20 грн. в тому числі за 2015- 8717,20 грн.).

На підставі вказаного акта перевірки від 13.02.2017 №48/26-15-14-02-03/36464155 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2017 №0000981402, яким збільшено суму податкового зобов`язання податку на прибуток підприємства у сумі 437558,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 218779,00 грн., загальна сума - 656337,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує даі бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Податкового колексу України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ 16 (далі - (П(С)БУ 16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Згідно з пунктом 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 9 П(С)БУ 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Відповідно до пункту 11 П(С)БУ 16 до складу витрат відноситься собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з пунктом 12 П(С)БУ 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у фінансовій звітності, складеній у відповідності до П(С)Бу 16, відображається у Звіті про фінансові результати (форма №2) по коду рядка 2050.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що формування витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності, а обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю Євромета та товариством з обмеженою відповідальністю Бау Гезельшафт Україна 04.01.2011 укладено договір зберігання №1, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю Бау Гезельшафт Україна надає послуги зберігання та додаткові логістичні послуги, пов`язані з обслуговуванням товарів товариству з обмеженою відповідальністю Євромета .

Відповідно до додаткової угоди від 01.06.2014, сторони узгодили надання додаткових логістичних послуг, а саме: комплектація та пакування замовлення у фірмову упаковку, транспортні послуги, поштучне сортування товару.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №БГ-00000002, №БГ-00000009, №БГ-00000025, №БГ-00000033, №БГ-00000052, №БГ-00000069 товариство з обмеженою відповідальністю Євромета отримало від товариства з обмеженою відповідальністю Бау Гезельшафт Україна послуги з комплектації та пакування замовлень на загальну суму 2430874,88 грн., без ПДВ.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що послуги по пакуванню продуукції, що були отримані від товариства з обмеженою відповідальністю Бау Гезельшафт Україна формують собівартість запасів у товариства з обмеженою відповідальністю Євромета згідно Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси та не повинні бути відображені в витратах звітного періоду, так як відсутня реалізація данних товарів.

У відповідності до пункту 10 П(С)БУ 16 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси (далі- П(С)БО 9).

Пунктом 9 П(С)БО 9 встановлено, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Згідно з пунктом 14 П(С)БО 9 не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати і нестачі запасів; фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 Фінансові витрати ; витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов`язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Згідно з пунктом 20 П(С)БУ 16 до інших операційних витрат включається, зокрема, собівартість реалізованих виробничих запасів.

Таким чином, внаслідок одержання та сплати послуг комплектації та пакування від товариства з обмеженою відповідальністю Бау Гезельшафт Україна , позивач мав відобразити в обліку витрати та включити їх до собівартості запасів.

Разом з тим, реалізація товарів підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №БГ-00000002, №БГ-00000009, №БГ-00000025, №БГ-00000033, №БГ-00000052, №БГ-00000069.

Отже, позивач мав включити до складу витрат підприємства як собівартість реалізованих запасів, яка складається, зокрема, з послуг комплектації та пакування замовлення, а тому відображення їх у складі витрат на збут, а не у складі собівартості реалізованих виробничих запасів, не призвело до необґрунтованого завищення витрат і підприємства в цілому і, відповідно, не мало наслідком неправомірне заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань.

Податковим кодексом не передбачено визначення контролюючим органом самостійно грошових зобов`язань платника за відсутності заниження суми його податкових зобов`язань.

Таким чином, допущена помилка у бухгалтерському обліку підприємства є підставою для донарахування податкових зобов`язань лише у разі, якщо така помилка спричинила заниження об`єкта оподаткування.

Відповідно, нарахування позивачу податку на прибуток підприємств в сумі 656 337,00 грн. є безпідставним.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27.02.2017 №0000981402.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євромета (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 36464155) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 845 (дев`ять тисяч вісімсот сорок п`ять гривень) 06 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.