Рішення

від 15.09.2020 по справі 826/10725/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 826/10725/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2017 №0023691303,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі-відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 06.07.2017 №0023691303 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп вчасно та в повній мірі сплатило єдиний соціальний внесок на рахунки органу доходів та зборів, які були вказані в реквізитах для сплати єдиного соціального внеску. Зазначено, що на даний час на час проведення перевірки у позивача була відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообо`язкове державне соціальне страхування. При винесенні оскаржуваного рішення, відповідачем було не в повній мірі досліджено обставини справи, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/10725/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником відповідача 13.03.2018 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог та вказав, що позивачем в порушення норми статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок за вересень, грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень, березень, червень, липень, серпень 2016 року, січень-травень 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, а тому вважає, що відповідачем правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.07.2017 №0023691303.

В судовому засіданні 18.10.2018, судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до приписів статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування товариством з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп до останнього застосовано штраф у розмірі 517,82 грн. за період з 21.10.2014 по 23.10.2014 та 22474,01 грн. за період з 21.01.2015 по 22.06.2017, а також нараховано пеню у розмірі 300,49 грн., про що винесено рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.07.2017 №0023691303.

За посиланням позивача, ним подано скаргу на рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.07.2017 №0023691303, але рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.07.2017 №65 рішення від 06.07.2017 №0023691303 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи рішення від 06.07.2017 №0023691303 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, відповідно до пунктом 6 частини 11, пункту 2 частини 12 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.

Таким чином, у разі за несплати, неповної сплати або несвоєчасної сплати суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом не виконання позивачем встановленого обов`язку щодо своєчасної сплати єдиного соціального внеску, податковим органом на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", прийнято рішення від 06.07.2017 №0023691303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджено, що за визначений у рішенні період з 21.10.2014 по 23.10.2014 та з 21.01.2015 по 22.06.2017 позивачем в повному обсязі та без порушень строків сплачено єдиний внесок у відповідності до здійснених розрахунків заробітної плати працівників. Вказане підтверджується наданими платіжними дорученнями:

за вересень 2014 року-від 19.09.2014 №245, від 22.09.2014 №253, від 23.10.2014 №860,

за січень 2015 року-від 22.01.2015 №894, від 06.02.2015 №899,

за лютий 2015 року-від 23.02.2015 №904, від. 05.03.2016 №916,

за березень 2015 року-від 23.03.2015 №933, від 06.04.2015 №943,

за квітень 2015 року-від 24.04.2015 №955, від 30.04.2015 №960,

за травень 2015 року-від 22.05.2015 №963, від 29.05.2015 №969,

за червень 2015 року-від 23.06.2015 №975, від 02.07.2015 №981,

за липень 2015 року-від 23.07.2015 №987, від 04.08.2015 №993,

за серпень 2015 року-від 21.08.2015 №999,

за серпень-вересень 2015 року-від 04.09.2015 №1007,

за вересень 2015 року-від 22.09.2015 №1021, від 02.10.2015 №1036,

за жовтень 2015 року-від 22.10.2015 №1063, від 03.11.2015 №1070,

за листопад 2015 року-від 23.11.2015 №1078, від 30.11.2015 №1081,

за грудень 2015 року-від 21.12.2015 №1095, від 29.12.2015 №1091, від 18.01.2016 №1096,

за січень 2016 року-від 20.01.2016 №1100, від 01.02.2016 №1104,

за березень 2016 року-від 18.03.2016 №115, від 21.03.2016 №1120, від 06.04.2016 №1125,

за червень 2016 року-від 17.06.2016 №1158, від 05.07.2016 №1161,

за липень 2016 року-від 13.07.2016 №1169, від 19.07.2016 №1174, від 22.07.2016 №1176,

від 02.08.2016 №1180,

за серпень 2016 року-від 03.08.2016 №1184, від 05.08.2016 №1187, від 22.08.2016 №1195, від 23.08.2016 №1197, від 31.08.2016 №1202,

за січень 2017 року-від 20.01.2017 №1254, від 03.02.2017 №1262,

за лютий 2017 року-від 22.02.2017 №1265, від 01.03.2017 №1276,

за березень 2017 року-від 21.03.2017 №1295, від 31.03.2017 №1317,

за квітень 2017 року-від 20.04.2017 №10, від 21.04.2017 №14, від 24.04.2017 №18, від 28.04.2017 №22,

за травень 2017 року-від 23.05.2017 №46, від 31.05.2017 №67, від 31.05.2017 №61.

Суд зазначає, що вказана інформація наведена по періодам, зазначеним відповідачем у відзиві на позовну заяву щодо несвоєчасної позивачем сплати єдиного внеску.

Податковим органом зазначено, що позивачем порушено строки своєчасної сплати єдиного соціального внеску за грудень 2014 року.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 29.12.2014 №888 про сплату позивачем єдиного соціального внеску за грудень 2014 року, проте в наданій суду карткі особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп дана проплата не відображена.

В судовому засіданні, представником відповідача не надано пояснення з приводу того, чому не враховано проплату за грудень 2014 року відповідно до платіжного доручення від 29.12.2014 №888.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку щодо безпідставності застосування до позивача штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування пені, оскільки для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у встановлений строк для сплати єдиного внеску платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування суми такого внеску.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті суми страхових внесків, та не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Аналогічного правового висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07.06.2017 по справі №К/800/28881/16.

З огляду на викладене, доводи відповідача про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску за період з 2014 року по 2017 рік є безпідставними, а відтак нарахування штрафних санкцій та пені - протиправним.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності винесення оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно дочастини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.070.2017 №0023691303.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ресторія-Груп (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18, код ЄДРПОУ 38235159) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.