Ухвала

від 14.09.2020 по справі 340/1121/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1121/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Іванова С.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року у справі № 340/1121/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит СВ"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору, подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без порушення скаржником питання поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року скаржнику продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 25 листопада 2019 року - скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У грудні 2019 року відповідач вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року скаржнику продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 26 лютого 2020 року - апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

01 липня 2020 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подана апеляційна скарга на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про заміну сторони правонаступником задоволено, замінено відповідача - Головне управління ДФС у Кіровоградській області - у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року в адміністративній справі № 340/1121/19 правонаступником - Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

- надати докази сплати судового збору в сумі 14407,50 грн.

Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 24 липня 2020 року, отже останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 03 серпня 2020 року.

03 серпня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшов супровідний лист із платіжним дорученням від 16 липня 2020 року № 735 про сплату судового збору в сумі 14407,50 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку скаржник зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана в межах процесуального строку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України. Скаржником було реалізовано право на повторне оскарження рішення суду першої інстанції. Наразі усунута основна обставина - судовий збір сплачено, що підтверджується оригіналом платіжного доручення. Також скаржник посилається на Закон України від 18.06.2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , судову практику.

У період з 17 серпня 2020 року по 07 вересня 2020 року колегія суддів перебувала у відпустці.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення ухвалено судом 19 липня 2019 року в порядку спрощеного провадження (письмового провадження).

Копію рішення суду від 19 липня 2019 року відповідач отримав 20 серпня 2019 року (а.с. 224).

Апеляційну скаргу надіслано скаржником до суду першої інстанції 01 липня 2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ч.1 та ч. 2 ст. 295 КАС України, які спливли відповідно 19 серпня 2019 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України) та 19 вересня 2019 року.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та від 26 лютого 2020 року набрали законної сили та в касаційному порядку не скасовані.

Отже наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Посилання скаржника на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX не беруться судом до уваги з огляду на те, що строк на апеляційне оскарження для скаржника сплив до набрання ними чинності та до запровадження карантину.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 340/1121/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 340/1121/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя А.О. Коршун

Суддя С.М. Іванов