Постанова

від 08.09.2020 по справі 815/4453/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/4453/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Час і місце ухвалення: 17:16, м. Одеса

Дата складання повного тексту: 01.06.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом приватного підприємства "Союз НТВ" до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2019 року приватне підприємство "Союз НТВ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2014 року:

- №0001022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 24 385 грн., у тому числі: за основним платежем - 19 508 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 877 грн.;

- №0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 23 224 грн., у тому числі: за основним платежем - 18 579 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 645 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що дії посадових осіб податкового органу щодо свідомого використання недостовірної інформації при здійсненні перевірки, ігнорування інформації державних установ та заперечень платника податків, використання при формуванні акту недостовірних результатів платника податків є неправомірними, а тому прийняті за наслідками зазначеної перевірки податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Позивач зазначив, що після отримання листа про надання додаткових документів було надано копії документів, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Індепендент Груп", однак такі документи не були взяті до уваги контролюючим органом.

Відповідач здійснив документальну перевірку керуючись тільки актом документальної перевірки ТОВ "Індепендент Груп", без врахування первинних документів позивача.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що перевіркою ПП "Союз НТВ" встановлено, що позивачем порушено вимоги п.44.1 ст. 44, ст. 134, п.138.2 ст. 138, п.139.1 ст. 139 ПК України, завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 92 895 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 19 508 грн., та в порушення п.п.198.3, 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень-грудень 2012 року на загальну суму 18 759 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в загальній сумі 18 579 грн., а тому оскаржувані податкові повідомленні-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року касаційну скаргу ПП "Союз НТВ" задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 815/4453/14 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу розглянуто судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року позовну заяву ПП "Союз НТВ" (код ЄДРПОУ 32896311, місцезнаходження: 65113, м. Одеса, проспект Ак. Глушка, буд.11-Б) до ГУ ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) про скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі ГУ Міндоходів в Одеській області (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Ак. Глушко, 17/2) №0001022201 від 25 березня 2014 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі ГУ Міндоходів в Одеській області (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Ак. Глушко, 17/2) №0001032201 від 25 березня 2014 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ПП "Союз НТВ" (код ЄДРПОУ 32896311, місцезнаходження: 65113, м. Одеса, проспект Ак. Глушка, буд.11-Б) судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального прав, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що згідно акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2650/26-59-22-08-15/36050449 від 31 грудня 2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Індепендент Груп" по фінансово-господарських взаємовідносинах у 2012-2013 році на предмет перевірки законності формування податкового кредиту і податкових зобов`язань та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства до бюджету в період 2012-2013 роках не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Індепендент Груп" підприємствам-покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Індепендент Груп" та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

У вищевказаному акті зазначено, що операції ТОВ "Індепендент Груп" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з чим, посадові особи ТОВ "Індепендент Груп" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

В акті також зазначено, що за місцем реєстрації та фактичною адресою підприємства ТОВ "Індепендент Груп" (04053, м. Київ, вул. Артема, 6.21, кв.206, та 04111, м. Київ, вул. Салютна, б.3, кв.319) встановлено відсутність посадових осіб підприємства за вищезазначеними адресами.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримана постанова старшого слідчого з ОВС 3-го відділу СУКР ГСУ фінансових розслідувань Міндоходів України, щодо призначення позапланової перевірки ТОВ "Індепендент Груп".

В листі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 26 липня 2013 року №16634/04/2-89 зазначено, що "...міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції зареєстровано смерть громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений відповідний актовий запис про смерть №98 від 05 січня 2012 року. Дата смерті ОСОБА_1 - 01 січня 2012 року."

Також, актом перевірки зафіксовано, що інформація з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державної реєстраційної служби України про директора ТОВ "Індепендент Груп" ОСОБА_2 до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не надходила.

У відзиві ПП "Союз НТВ" на апеляційну скаргу вказується, що воно категорично не може погодитися із апеляційною скаргою через її безпідставність, необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, документам позивача й вимогам діючого законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:

ПП "Союз НТВ" зареєстроване як юридична особа з 21 квітня 2004 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ПП "Союз НТВ" є 46.90. неспеціалізована оптова торгівля.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу про проведення перевірки начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 24 лютого 2014 року №119-п, згідно із висновком щодо розгляду заперечень на акт перевірки від 11 лютого 2014 року №206/15-51-22-01/32896311 та відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "Союз НТВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Індепендент Груп" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області був складений акт від 12 березня 2014 року № 500/15-51-22-01/32896311 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "Союз НТВ", код ЄДРПОУ 32896311, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Індепендент Груп", код 36050449, за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року", відповідно до висновку якого, встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст. 44, ст. 134, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 19 508 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року на 2755 грн., за 4 квартал 2012 року на 16 753 грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 18 579 грн., в т.ч. за липень 2012 року на 677 грн., за серпень 2012 року на 450 грн., за вересень 2012 року на 1497 грн., за жовтень 2012 року на 13 139 грн., за листопад 2012 року на 1 296 грн., за грудень 2012 року на 1 520 грн.

Позивач подав заперечення до акту перевірки від 12 березня 2014 року.

ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області листом №7031/22-01 від 25 березня 2014 року надало відповідь на заперечення, яким заперечення відхилені, та висновки акту залишені без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2014 року № 0001022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 24 385 грн. (за основним платежем - 19 508 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 877 грн.) та № 0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 23 224 грн. (за основним платежем - 18 579 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 645 грн.).

Позивач оскаржував вказані податкові повідомлення - рішення до ГУ Міндоходів в Одеській області та Міністерства доходів і зборів України, проте ці скарги залишені без задоволення та податкові повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи надано сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договір, податкові накладні, платіжні доручення, ТТН, договори суборенди складських приміщень, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача (неспеціалізована оптова торгівля), та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Аналізуючи складені між позивачем та його контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Враховуючи те, що основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля, суд вважає, що постачання товарів пов`язані з господарською діяльністю позивача, на час укладання договорів, контрагент позивача був платниками ПДВ згідно з чинного законодавства та належним чином зареєстрованими у Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Також, чинним законодавством не передбачено відповідальність платника податків за невиконання чи не належне виконання його контрагентами свої податкових зобов`язань.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 198 ПК України, ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року по справі №815/4453/14, зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки первинним документам, які були надані позивачем (договору, податковим накладним, платіжним дорученням, видатковим накладним, товарно-транспортним накладним, довіреностям на отримання товарно-матеріальних цінностей), не надано обґрунтованого висновку в чому полягає недостатність та дефектність таких документів, що призвело до висновку про нереальність господарських операцій. Незрозумілими є і висновки судів щодо наданих позивачем доказів на підтвердження факту подальшої реалізації нібито придбаного у TOB "Індепендент Груп" товару та з чого виходили суди, не приймаючи надані позивачем докази. Не досліджено і факту пов`язаності господарських операцій з діяльністю позивача, господарської мети при вчиненні відповідних дій платником податку.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Судова колегія зазначає, що вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов`язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.138.2 ст. 138 ПК України в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Отже, право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку платника. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

У разі фактичного здійснення господарської операції певні недоліки, допущені в первинних документах, не є безумовною підставою для їх оцінки такими, що вони не є підставою для ведення платником податків податкового обліку, за умови, що в своїй сукупності ці документи складають цілісну картину господарської операції, факт здійснення якої не викликає сумнів.

При цьому вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами платником податку надані: необхідні договори, податкові накладні, платіжні доручення, ТТН, договори суборенди складських приміщень.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства та наданих первинних бухгалтерських та податкових документів, судова колегія вважає, що позивачем надані усі необхідні документи, складені під час здійснення господарських операцій, оформлених у відповідності до вимог діючого законодавства.

Стосовно посилання апелянта на акт №2620/26-59-22-08-15/36050449 від 31 грудня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Індепендент Груп" в період 2012-2013 роки, відповідно до висновків якого встановлено, що ТОВ "Індепендент Груп" здійснювало свою діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, тобто на наявну у контролюючого органу податкову інформацію, судова колегія зазначає, що висновки про порушення ведення податкового обліку можуть бути зроблені за результатами оцінки первинних бухгалтерських документів.

Висновок про порушення податкового обліку на підставі податкової інформації, яка не отримана за результатами оцінки первинних бухгалтерських документів є невірним, оскільки зазначена інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та, відповідно, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №817/1339/17.

Також судова колегія вважає необґрунтованим довід апелянта що у періоді, за який проводилась перевірка, директором ТОВ "Індепендент Груп" був ОСОБА_1 , який як вбачається реєстру актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції помер, оскільки згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Індепендент Груп", з 21 грудня 2011 року керівником товариства є ОСОБА_2 , яка підписувала видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Крім того, судова колегія зазначає, що чинним законодавством не передбачено відповідальність платника податків за невиконання чи не належне виконання його контрагентами свої податкових зобов`язань.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

Апелянтом не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з виконання робіт.

За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції що відповідачем неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог ПК України, а тому податкові повідомлення - рішення від 25 березня 2014 року №0001022201 та №0001032201 від 25 березня 2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.