Постанова

від 16.09.2020 по справі 260/589/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/589/20 пров. № А/857/8120/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа Фермерське господарство Добробуття про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції - Рейті С.І.,

час ухвалення рішення - 26.05.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 01.06.2020 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа Фермерське господарство Добробуття про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять четвертої сесії сьомого скликання Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 06 грудня 2019 року "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність". Зобов`язано Липчанську сільську раду Хустського району Закарпатської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0,8600 га для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члену фермерського господарства кадастровий номер: 2125385200:01:002:0117, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, порушив принцип змагальності на диспозитивності. Судом першої інстанції застосовано Закон України Про фермерське господарство , який в даному випадку не підлягає застосуванню і не поширюється на спірні правовідносини щодо виділення земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка ніколи не надавалася позивачу в користування, а надана в оренду фермерському господарству, яке не приймало жодних рішень щодо виділення її члену фермерського господарства. Більше того, своїми діями, позивач та суд втрутилися у належні тільки власникові, тобто Липчанській сільській раді повноваження щодо володіння та розпорядження земельною ділянкою.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу за їхньої відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

09.01.2019 року ФГ "Добробуття" в особі голови Якубця Ю.Ю. звернулося до Липчанської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену фермерського господарства у власність в розмірі земельної ділянки частки (паю) площею 0,8600 га для ведення фермерського господарства із земель фермерського господарства (перебувають у користуванні згідно договору оренди земельної ділянки ФГ "Добробуття") загальною площею 1,0217 га в АДРЕСА_1 (а.с.20).

Листом Липчанської сільської ради від 21.01.2019 року за № 23 позивача повідомлено про те, що до листа не додано документів, які вказані у додатках до листа, а саме: Статут ФГ "Добробуття", договору оренди земельної ділянки, копія паспорту та ідентифікаційного номера члена ФГ, графічні матеріали, протоколу загальних зборів ФК "Добробуття", довідки про розмір земельної частки (паю). З огляду на викладене, звернення позивача залишено без розгляду до оформлення його належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.48).

Крім того, 25.02.2019 року Липчанською сільською радою направлено позивачеві лист за № 93, згідно якого, в тому числі, в контексті, що стосується спірних правовідносин, на заяву ОСОБА_1 вх. № 9 від 23.01.2019 року щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 2125385200:01:002:0046, площею 1,0717 га за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді, на дві земельні ділянки площею 0,8600 га та 0,2117 га, останнього повідомлено про те, що Липчанська сільська рада звернулася за роз`ясненнями до Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру. З огляду на викладене, звернення позивача будуть розглянуті на засіданні чергової сесії Липчанської сільської ради після отримання роз`яснень Держгеокадастру, про що буде повідомлено додатково (а.с.49).

04.03.2019 року ОСОБА_1 подано до Липчанської сільської ради заяву, згідно якої, у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, проінформовано сільську раду про те, що ним замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у ТОВ "Моя Земля" (а.с.21).

Листом Липчанської сільської ради від 22.03.2019 року за № 147, на лист позивача від 04.03.2019 року № 28 щодо неотримання у встановлений законом термін відповіді на звернення від 09.01.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8600 га у власність, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та укладення договору про надання послуг по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, повідомлено, зокрема про те, що 23.01.2019 року головою ФГ "Добробуття" було забрано заяву від 09.01.2019 року та подано нову заяву вх. № 9 від 23.01.2019 року (а.с.50).

Із вказаного листа також вбачається, що ФГ "Добробуття" використовує земельну ділянку площею 1,0717 га за адресою АДРЕСА_1 на умовах оренди згідно договору оренди від 14.09.2012 року, укладеного із Липчанською сільською радою. Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності. Договір оренди зареєстровано у Держземагенстві 14.09.2012 року. Даній земельній ділянці присвоєно окремий кадастровий номер 2125385200:01:002:0046, тобто в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка є сформованою. ФГ "Добробуття" неодноразово зверталось до Липчанської сільської ради щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок і неодноразово дане питання не підтримувалось депутатами та не набирало необхідної кількості голосів.

Знову ж таки, на заяву позивача вх. № 9 від 23.01.2019 року щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки Липчанська сільська рада повідомила, що звернулася за роз`ясненнями до Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру, про що було повідомлено листом № 93 від 25.02.2019 року. З огляду на викладене, звернення позивача буде розглянуто на засіданні чергової сесії Липчанської сільської ради після отримання роз`яснень Держгеокадастру, про що буде повідомлено додатково.

11.04.2019 року Липчанською сільською радою повідомлено позивача (листом за № 184, а.с.51) про те, що заяву від 09.01.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену фермерського господарства у власність, площею 0,8600 га за адресою АДРЕСА_1 , для ведення фермерського господарства, було розглянуто на засіданні чергової сесії Липчанської сільської ради 26.03.2019 року, але дане питання не підтрималося депутатами сільської ради та не набрало необхідної кількості голосів.

20.11.2019 року позивачем подано до Липчанської сільської ради клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,8600 га, для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), члену фермерського господарства, кадастровий номер 2125385200:01:002:0117, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.27).

Листом від 11.12.2019 року за № 517 Липчанською сільською радою повідомлено позивача про результати розгляду клопотання від 20.11.2019 року, в тому числі, зазначено, що подана копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,8600 га для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члену фермерського господарства к.н. 2125385200:01:002:0117, яка розташована в АДРЕСА_1 , не містить всіх передбачених ст. 50 Закону України "Про землеустрій" документів і, зокрема, у ньому відсутнє рішення Липчанської сільської ради про надання дозволу на розробку такого проекту землеустрою (а.с.54). Також повідомлено, що заяву позивача від 20.11.2019 року було розглянуто на засіданні сесії Липчанської сільської ради 06.12.2019 року, але дане питання не підтрималося депутатами сільської ради та не набрало необхідної кількості голосів.

Правовідносини, які виникли між сторонами спору, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року № 973-1V (далі - Закон 973).

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст.7 Закону 973, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 13 даного Закону члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно із ч.2 ст.31 та ч.ч.1, 2 ст.32 ЗК України, громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Таким чином, вказаними правовими нормами прямо передбачено та презюмується право громадян - членів фермерського господарства на отримання безоплатно у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), що може відбуватись як із земель державної чи комунальної власності, так і із земель, які раніше були надані їм у користування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є членом ФГ "Добробуття", ФГ "Добробуття" використовує земельну ділянку площею 1,0717 га за адресою АДРЕСА_1 на умовах оренди згідно договору оренди від 14.09.2012 року, укладеного із Липчанською сільською радою. Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності. Договір оренди зареєстровано у Держземагенстві 14.09.2012 року. Даній земельній ділянці присвоєно окремий кадастровий номер 2125385200:01:002:0046.

Після укладення договору тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, якому вона надавалась з моменту державної реєстрації договору оренди.

Отже, зазначена земельна ділянка фактично використовується ФГ "Добробуття", яке й було створене для цілей, визначених Статутом юридичної особи, а саме для ведення фермерського господарства.

Стаття 31 ЗК України визначає право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Стаття 32 земельного кодексу України визначає право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, вже наданої йому у користування.

Відповідно до п. 1 ст. 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку позивач, як член фермерського господарства, скористався своїм правом на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, саме в порядку ст. 31 ЗК України.

Також, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст. ст. 118, 121 ЗК України та ст. 13 Закону 973 передбачена можливість кожного громадянина отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу).

Частиною 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому вказана правова норма містить імперативний припис про те, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що за змістом ст.118 ЗК України, за наслідками розгляду клопотань громадян, які бажають отримати у власність земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування, який діє відповідно до повноважень визначених у ст. 122 ЗК України, обтяжений обов`язком прийняти одне з двох можливих рішень: про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема, копією заяви від 09.01.2019 року, якою ФГ "Добробуття", в особі голови ОСОБА_1 , звернулося до Липчанської сільської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки члену фермерського господарства у власність в розмірі земельної ділянки частки (паю) площею 0,8600 га для ведення фермерського господарства із земель фермерського господарства (перебувають у користуванні згідно договору оренди земельної ділянки ФГ "Добробуття") загальною площею 1,0217 га в АДРЕСА_1 (а.с.20).

Судом також встановлено, що у визначений ст. 118 ЗК України, відповідачем не розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 09.01.2019 року, доказів протилежного відповідачем не надано. Навіть, зважаючи на те, що 23.01.2019 року головою ФГ "Добробуття" було забрано заяву від 09.01.2019 року та подано нову заяву вх. № 9 від 23.01.2019 року.

Разом з тим, знову ж таки, з листа відповідача від 11.04.2019 року № 184 вбачається, що на засіданні сесії Липчанської сільської ради 26.03.2019 року відповідачем все ж таки розглянуто заяву позивача від 09.01.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, але дане питання не підтрималося депутатами сільської ради та не набрало необхідної кількості голосів.

Зазначене підтверджує факт порушення відповідачем встановленого ст. 118 ЗК України строку наданого відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розгляду клопотання у місячний строк і надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.

При цьому, як встановлено абзацом третім ч.7 ст. 118 ЗК України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На виконання вказаної правової норми, в зв`язку з недотриманням суб`єктом владних повноважень обов`язку щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивачем замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомлено Липчанську сільську раду заявою від 04.03.2019 року.

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідно до угоди, укладеної з виконавцем ТОВ "Моя земля" про надання послуг по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 27.02.2019 року № 76, погодження відповідного проекту землеустрою експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (згідно з Висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07.11.2019 року № 8252/82-19, а.с.23), внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номеру 2125385200:01:002:0117 (витяг з ДЗК від 15.11.2019 року № НВ-2103897682019, а.с. 24), позивачем було подано відповідачу клопотання про затвердження такого проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність (вих. № 163 від 20.11.2019 року, а.с. 27).

Приписами ч.8 ст.118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З наведеної вище правової норми вбачається обов`язковість дій відповідача у затвердженні проекту землеустрою в разі отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Суд зазначає, що 20.11.2019 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,8600 га для ведення фермерського господарства у розмірі земельної ділянки частки (паю) члену фермерського господарства к.н. 2125385200:01:002:0117, яка розташована в АДРЕСА_1 , до якого надав відповідний проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 2103897682019 від 15.11.2019 року.

Процедура реєстрації земельної ділянки, з огляду на наведені положення законодавства, передує прийняттю рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, проте здійснюється після погодження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою.

Таким чином, суд робить висновок, що після державної реєстрації земельної ділянки, документація із землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, вважається такою, що погоджена у встановленому законодавством порядку, а отже, з огляду на приписи ЗК України, у відповідача відсутні законодавчо передбачені підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки кадастровий номер: 2125385200:01:002:0117 ОСОБА_1 .

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, про захист яких вони просять.

Отже, за загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з метою повного захисту прав позивача, оскільки такий є неможливий у спосіб, про який просить позивач, а повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав, вірно вийшов за межі позовних вимог та поновив права позивача шляхом визнання протиправним і скасування рішення Липчанської сільської ради від 06.12.2019 року "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".

Як зазначалось, ст.118 ЗК України прямо передбачено обов`язок органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення у випадку надання погодженого проекту землеустрою. Крім того, нормою ч. 10 ст. 118 ЗК України, також передбачено право особи на оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або у випадку залишення клопотання без розгляду.

Судом встановлено, що наданий позивачем на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність погоджений у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі № 260/589/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 16 вересня 2020 року