Ухвала

від 11.09.2020 по справі 619/2671/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2671/20

провадження №1-кс/619/937/20

УХВАЛА

іменем України

11 вересня 2020 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 власника майнаОСОБА_4 адвокатаОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020220280000619 від 20.05.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст.194, ст.227 КК України,

установив:

Органом досудовогорозслідування встановлено,що 19травня 2020року доДергачівського ВПГУ НПв Харківськійобласті надійшлазаява ОСОБА_4 про те,що натериторії належногоїй домоволодіння,за адресою: АДРЕСА_1 ,було пошкодженошляхом підпалугосподарські будівлі.За вказанимфактом 20травня 2020року слідчимДергачівського ВПГУ НП вХарківській областідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань під№ 12020220280000619,внесено відомостіза ознакамискладу кримінальногоправопорушення -злочину,передбаченого ч.2ст.194КК України. 19 травня 2020 року слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 здійснено виїзд з метою проведення невідкладної слідчої дії огляду місця події, а саме домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено пошкоджений вогнем господарчу будівлю на території домоволодіння та вилучено наступні предмети: пожежне сміття, що упаковано до спеціалізованого полімерного сейф-пакету «НПУ ГСУ» №4331184, з пояснювальними записами та підписами учасників огляду. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 211938247 від 10 червня 2020 року, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером: 6322057000:00:001:0194, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_1 , виданого 26 лютого 2015 року Дергачівським районним управлінням Харківської області, перебуває в приватній власності ОСОБА_4 . Того ж дня, заявник ОСОБА_4 подала заяву, щодо не проведення перевірки за фактом пожежі в її домоволодінні, так як претензій вона ні до кого не має та потерпілою себе не вважає. Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що 20 травня 2020 року до Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області надійшла заява ОСОБА_7 про те, що на території АДРЕСА_1 , на території приватного будинку здійснює незаконну діяльність м`ясопереробне підприємство, яке виготовляє м`ясні і консервні виробі з м`яса курині. Діяльність вищевказаного підприємства не відповідає жодним санітарно гігієнічним та протипожежним вимогам. В ході роботи підприємства відбувається переробка сировини з утворенням біологічних (харчових) відходів, які в подальшому не утилізуються належним способом. В результаті діяльності підприємства виникає специфічний неприємний запах, який відчувають мешканці сусідніх житлових будинків. Відходи від виробництва викидаються, не захороняються з подальшою дезінфекцією, як мало би бути згідно з ветеринарно-санітарними нормами, а просто прикопані землею. Також, на вказаному підприємстві без належного законодавчого оформлення працюють приблизно 10 осіб, більшість з яких не місцеві мешканці. 17.06.2020 слідчим суддею постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення огляду території земельної ділянки та всіх будівель розташованих на території вказаної ділянки (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_2 . В ході огляду вказаного домоволодіння було виявлено та вилучено: 292скляні банкиз м`ясом,три зяких поміщенодо полімерногопакету,а 289передані навідповідальне зберігання ОСОБА_8 ;60скляних банокз наліпкою«М`ясокурчат бройлерів,дата виготовлення27.03.2020»,три зяких поміщенодо полімерногопакету,а 57передані навідповідальне зберігання ОСОБА_8 ;1224жестяних банокз наліпкою«Яловичина тушкована»,на банкахмається маркування01.04.20201.01.А1002UA,три зяких поміщенодо полімерногопакету,а 1221передані навідповідальне зберігання ОСОБА_8 ;864жестяних банокз наліпкою«Свинина тушкована»,на банкахмаються маркування21.04.20201.03.А1002UA,три зяких поміщенодо полімерногопакету,а 861передані навідповідальне зберігання ОСОБА_8 ;808жестяних банокз маркуванням21.04.20201.03. А1002UA,три зяких поміщенодо полімерногопакету,а 805передані навідповідальне зберігання ОСОБА_8 ;438скляні банкиз м`ясом,без маркування,три зяких поміщенодо полімерногопакету,а 435передані навідповідальне зберігання ОСОБА_8 ;1282скляних банкиз м`ясом,на якихмаються наліпкиз написом«Курка увласному соку,дата виготовлення27.05.2020» , три з яких поміщено до полімерного пакету, а 1279 передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 ; 23 скляних банки без маркування, 24 жестяних банки на яких маються наліпки «Яловичина тушкована», 161 жестяних банки з маркуванням «21.04.2020 1.01. А1002UA», 168 жестяних банок, на яких мається маркування 01.04.2020 1.01. А1002UA та наліпки «Яловичина тушкована», 175 скляних банок з м`ясом, без маркування, 25 скляних банок з м`ясом на яких мається наліпка «Яловичина у власному соку, 21.05.2020», які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 ; 10 наліпок з написом «Курка у власному соку», які поміщено до полімерного пакету; 10 наліпок з написом «Яловичина тушкована», які поміщено до полімерного пакету.

19червня 2020року досуду надійшлоклопотання слідчогоСВ ДергачівськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_9 ,погоджене прокуроромДергачівської місцевоїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 ,про арештвказаного тимчасововилученого майна.У зв`язку з відсутністю можливості забезпечення температурного режиму для зберігання м`ясної продукції на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, слідчий просив зобов`язати ОСОБА_4 зберігати вилучену продукцію.

25 червня 2020 року ухвалою слідчого судді клопотання слідчого повернуто прокурору та встановлено строк в 72 (сімдесят дві) години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків та приведення клопотання у відповідністьз вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України.

01липня 2020року досуду надійшлоклопотання слідчогоСВ ДергачівськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_9 ,погоджене прокуроромДергачівської місцевоїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 ,про арештвказаного тимчасововилученого майна.У зв`язку з відсутністю можливості забезпечення температурного режиму для зберігання м`ясної продукції на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, слідчий просив зобов`язати ОСОБА_4 зберігати вилучену продукцію.

03липня 2020року ухвалоюслідчого суддіузадоволенні клопотання слідчого відмовлено.

12 серпня 2020 року ухвалою Харківського апеляційного суду ухвалу слідчого судді від 03.07.2020 скасовано. Клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з момент отримання повного тексту ухвали.

27серпня 2020року досуду надійшлоклопотання слідчогоСВ ДергачівськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_9 ,погоджене прокуроромДергачівської місцевоїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_3 ,про арештвказаного тимчасововилученого майна.У зв`язку з відсутністю можливості забезпечення температурного режиму для зберігання м`ясної продукції на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, слідчий просив зобов`язати ОСОБА_4 зберігати вилучену продукцію.

31 серпня 2020 року ухвалою слідчого судді клопотання слідчого повернуто прокурору та встановлено строк в 72 (сімдесят дві) години з часу отримання даної ухвали для усунення недоліків та приведення клопотання у відповідністьз вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України.

09 вересня 2020 року до судунадійшло клопотанняпрокурора Дергачівськоїмісцевої прокуратуриХарківської області ОСОБА_3 про арештвказаного тимчасововилученого майна.У зв`язку з відсутністю можливості забезпечення температурного режиму для зберігання м`ясної продукції на території Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, прокурор просила зобов`язати ОСОБА_4 зберігати вилучену продукцію.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпеченням кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, призначення судових експертиз для встановлення факту виготовлення небезпечної продукції та подальшого недопущення потрапляння небезпечної продукції на ринок України, а також для збереженням речових доказів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання з підстав, які зазначені у ньому, та просила передати на зберігання вилучене майно фізичній особі ОСОБА_4 .

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.

З витягуз ЄРДР по кримінальному провадженні № 12020220280000619, який доданий до клопотання про арешт мана, вбачається, що 19.05.2020 до Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що на території належного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було пошкоджено шляхом підпалу господарські будівлі. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 194 КК України.

Також з вказаного витягу вбачається, що 20.05.2020 до Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області надійшла заява ОСОБА_7 про те, що на території приватного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює незаконну діяльність м`ясопереробне підприємство, яке виготовляє консервні вироби з м`яса. Діяльність вищевказаного підприємства не відповідає жодним санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, що як наслідок обумовлює проведення вказаним підприємством в обіг на ринок України небезпечної продукції. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ст. 227 КК України.

Постановою прокурора від 17 червня 2020 року матеріали вказаний кримінальних проваджень об`єднані в одне провадження, яке зареєстровано за № 12020220280000619.

Згідно зп.1ч.2ст.170КПКУкраїниарешт майнадопускаєтьсязметою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Отже, у разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Пунктом 2ч.2ст.173КПКУкраїни встановлено,щопри вирішенніпитанняпроарешт майнаслідчийсуддя,судповиненвраховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 227 КК України злочином є умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах.

Основним безпосереднім об`єктомвказаного злочину є встановлений порядок виготовлення, випуску на товарний ринок і реалізації продукції та товарів, а також інтереси споживачів у частині забезпечення належної якості й безпечності продукції та товарів.Додатковим безпосереднім об`єктомможуть бути здоров`я та життя особи.

Предметзлочину небезпечна продукція, яка не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами.

Небезпечною є продукція: яка не відповідає вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів стосовно відповідних видів продукції щодо її споживчих властивостей, або щодо її безпечності для життя та здоров`я людини, майна і довкілля; якій з метою збуту споживачам виробником (продавцем) умисно надано зовнішнього вигляду та (або) окремих властивостей певного виду продукції, але яка не може бути ідентифікована як продукція, за яку вона видається; під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) змісту й повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися; строк придатності якої до споживання або використання закінчився; на яку немає передбачених законодавством документів, що підтверджують її якість і безпечність.

Об`єктивна стороназлочину полягає у введенні в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції.

Введення в обіг дії, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України.

Випуск на ринок Українипередбачає появу на товарному ринку виготовленої певним виробником небезпечної продукції, тобто передачу предметів злочину для реалізації (продажу) або ж їх передачу в будь-якій формі безпосередньо від виробника споживачеві. Випуск здійснюється безпосередньо виробником (виготовлювачем) або суб`єктом, якого виробник уповноважив збувати свою продукцію.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину євеликі розміривведення в обіг (випуску на ринок України) небезпечної продукції.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Прокурором під час розгляду клопотання не доведено необхідність арешту тимчасово вилученого майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1ст. 170 КПК України.

З наданих прокурором матеріалів вбачається, що 20 травня 2020 року ОСОБА_10 подано заяву про вчинення злочину. Вказана заява обґрунтована тим, що діяльність підприємства, яке розташоване на території приватного будинку ОСОБА_4 , не відповідає жодним санітарно-гігієнічним та проти пожежним вимогам.

Ухвалою слідчого судді від 11.06.2020 було встановлено, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 2 ст.223 КПК України, вважати, що було вчинено злочин, та на підставі отриманих в ході досудового розслідування даних вважати, що огляд на території земельної ділянки та всіх будівель розташованих на території вказаної ділянки (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_2 , має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженню № 12020220280000619 від 20.05.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Проте, з протоколу огляду місця події від 17.06.2020, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 11.06.2020 про надання дозволу на проведення огляду території земельної ділянки та всіх будівель розташованих на території вказаної ділянки (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_2 , не вбачається наявність підстав вважати, що тимчасово вилучена продукція є небезпечною в розумінні ст. 227 КК України та її вартість відповідає великому розмірі, встановленому вказаною статтею КК України.

Також клопотання не містить будь-яких даних, що підтверджують вчинення дій, спрямованих на виготовлення небезпечної продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України чи появу її на товарному ринку.

Отже, відсутні докази того, що тимчасово вилучена продукція може бути предметом злочину, який підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 227 КК України, та є достатні підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ст. 227 КК України.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява N 47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддядійшов висновку,що прокурорне довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину, передбаченого ст. 227 КК України, та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Сільмаш-Харків», а отже є необхідністьарешту вищевказаних виробів з м`яса.

Враховуючи вищевказані обставини, вимоги кримінального процесуального закону, що регулюють означені правовідносини, а також приймаючи до уваги наведену практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КПК України копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.

Частиною 3 ст. 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під часдосудового розслідуванняможуть бутиоскаржені вапеляційному порядкуухвали слідчогосудді про арешт майна або відмову у ньому.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020220280000619 від 20.05.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст.194, ст. 227 КК України, відмовити.

Тимчасово вилучені:289скляні банкиз м`ясом;57скляних банокз наліпкою«М`ясокурчат бройлерів,Дата виготовлення27.03.2020»;1221жестяних банокз наліпкою«Яловиччина тушкована»,на банкахмається маркування01.04.20201.01.А1002UA;861жестяних банокз наліпкою«Свинина тушкована»,на банкахмаються маркування21.04.20201.03.А1002UA;805жестяних банокз маркуванням21.04.20201.03. А1002UA; 435 скляні банки з м`ясом, без маркування; 1279 скляних банки з м`ясом, на яких маються наліпки з написом «Курка у власному соку, дата виготовлення 27.05.2020»; 23 скляних банки без маркування; 24 жестяних банки на яких мається наліпки «Яловичина тушкована»; 161 жестяних банки з маркуванням «21.04.2020 1.01. А1002UA»; 168 жестяних банок, на яких мається маркування 01.04.2020 1.01. А1002UA та наліпки «Яловичина тушкована»; 175 скляних банок з м`ясом, без маркування; 25 скляних банок з м`ясом на яких мається наліпка «Яловичина у власному соку, 21.05.2020», які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , - вважати їй повернутими.

Зобов`язати прокурор направити слідчому судді повідомлення про виконання даної ухвали.

Копію ухвалислідчого суддінегайно післяїї оголошеннявручити слідчому,прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали: фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали її копію надіслати їм не пізніше наступного робочого дня.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1