Рішення

від 17.08.2020 по справі 911/632/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2020 р. Справа № 911/632/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до : 1. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

2. Селянського (фермерського) господарства БАШІ

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1

про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі

за участю представників

прокуратури: Буцмак А.Ю., службове посвідчення № 034564 видане 20.07.2015;

позивача: не з`явився;

відповідачів: не з`явились;

третя особа: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернувся заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) до Головного управління держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач 1, ГУ Держгеокадастру у Київській області) та Селянського (фермерського) господарства БАШІ (далі - відповідач 2, СФГ БАШІ ), в якому просить суд:

1) визнати недійсними накази ГУ Держгеокадастру у Київській області:

- від 09.07.2015 № 10-664/36-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,5892 га;

- від 09.07.2015 № 10-665/36-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 17,0388 га;

- від 09.07.2015 № 10-666/36-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл на відведення в оренду земельної ділянки розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 18,2391 га.;

2) визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Київській області, якими затверджено проекти із землеустрою:

- від 06.01.2016 № 10-79/15-16-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 7 років на території Юхнівської сільської ради, площею 2,5892 га, кадастровий номер 3222988800:02:001:0009;

- від 06.01.2016 № 10-81/15-16-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 7 років на території Юхнівської сільської ради, площею 17,0388 га, кадастровий номер 3222988800:03:001:0014;

- від 06.01.2016 № 10-84/15-16-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку строком на 7 років на території Юхнівської сільської ради, площею 18,2391 га, кадастровий номер 3222988800:08:001:0002;

3) визнати недійсними:

- договір оренди від 28.03.2016 щодо земельної ділянки площею 18,2391 га, кадастровий номер 3222988800:08:001:0002, 09.04.2016 зареєстрований приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., номер запису 14096810;

- договір оренди від 28.03.2016 щодо земельної ділянки площею 17,0388 га, кадастровий номер 3222988800:03:001:0014, 09.04.2016 зареєстрований приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., номер запису 14096774;

- договір оренди від 28.03.2016 щодо земельної ділянки площею 2,5892 га, кадастровий номер 3222988800:02:001:0009, 08.04.2016 зареєстрований приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., номер запису 14089995.

Підставами позову є обставини отримання ОСОБА_1 значних площ земель для ведення фермерського господарства, яке, на думку прокуратури, спрямоване на штучне збільшення земельного банку СФГ БАШІ , засновником і керівником якого на даний час є ОСОБА_1 , за спрощеною процедурою, без обов`язкового проведення земельних торгів шляхом передачі орендованих земельних ділянок в суборенду відповідачу 2. У зв`язку з цим, прокуратура вважає, що оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняті з порушенням вимог земельного законодавства. Договори оренди землі, які зареєстровано приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В., укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Звертаючись з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка, в силу ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, є розпорядником спірних земельних ділянок, зазначив, що оскаржені накази ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, а оспорювані договори оренди землі, укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства. Прокурор у позовній заяві вказав, що звернення з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15.04.2019. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ).

Через канцелярію суду 05.04.2019 ГУ Держгеокадастру подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Мотивуючи заперечення проти позовних вимог, ГУ Держгеокадастру у Київській області стверджує, що до своїх клопотань громадянином ОСОБА_1 були додані всі визначені Земельним кодексом України та Законом України Про фермерське господарство документи для отримання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, а саме: клопотання, відповідні обґрунтування, графічні матеріали, документ про освіту, копію трудової книжки колгоспника та довідку про погодження надання у користування земельних ділянок, підписану сільським головою Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області. Окремого письмового викладення конкретних перспектив діяльності фермерського господарства, на думку відповідача 1, закон від заявника не вимагає, як і не встановлює обов`язкової форми та змісту такої заяви та обґрунтування.

Щодо твердження прокуратури про зареєстровану спеціальну техніку, необхідну для обробітку землі, відповідач 1 зазначив, що на стадії надання дозволу на виготовлення проекту відведення Головне управління не може та не зобов`язане перевіряти наявність чи відсутність такої техніки, і тим більше це не може впливати на прийняття рішення розпорядником землі, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства не передбачено надання відмов з таких підстав.

Також, відповідач 1 зауважив, що на Головне управління не покладений обов`язок та відсутня технічна можливість перевірити чи була раніше передана громадянину у користування та/або у власність земельна ділянка для ведення Фермерського господарства.

Через канцелярію суду 12.04.2019 (вх. № 7340/19) представником третьої особи подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Через канцелярію суду 15.04.2019 від Держгеокадастру надійшло клопотання про повернення позовної заяви у зв`язку з відсутністю у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави. На думку Держгеокадастру, прокурором у даній справі не обґрунтовано визначені ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстави для звернення до суду.

Через канцелярію суду 16.04.2019 від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій, зокрема, звертає увагу на те, що спеціальний у спірних правовідносинах Закон України Про фермерське господарство визначає детальну процедуру отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності з метою ведення на ній фермерського господарства, а також обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Прокурор зазначає, що у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

На думку прокурора, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів тощо.

Прокурор вважає, що в порушення вимог законодавства уповноважені особи Головного управління Держземагенства у Київській області не надали належної оцінки обставинам та умовам, зазначеним у заявах ОСОБА_1 , не перевірили як ОСОБА_1 обґрунтовував сумарний розмір земельної ділянки, про які просив у заяві, які перспективи діяльності власного фермерського господарства він наводив при цьому та які з них були враховані при прийнятті рішення ГУ Держземагентства про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства.

Посилання ГУ Держгеокадастру у Київській області на відсутність технічної можливості перевірити чи була раніше передана громадянину у користування та/або у власність земельна ділянка для ведення фермерського господарства, на думку прокурора є безпідставними, оскільки ГУ Держгеокадастру у Київській області вказаними відомостями володіє в силу приписів ч. 2 ст. 7 Закону України Про Державний земельний кадастр .

Через канцелярію суду 02.05.2019 від прокуратури надішли заперечення на клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі (№ 36-02-533вих.19 від 23.04.2019) та заперечення на клопотання позивача про повернення позовної заяви (№ 36-02-532вих.19 від 23.04.2019).

Через канцелярію суду 06.05.2019 (вх. № 8704/19) від Держгеокадастру надійшло клопотання, у прохальній частині якого заявлено про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 7340/19 від 12.04.2019) про закриття провадження у справі. Клопотання Держгеокадастру (вх. № 8704/19 від 06.05.2019) про залишення позову без розгляду задоволено. Позов залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 ухвалу Господарського суду Київської області від 20.05.2019 у справі № 911/632/19 щодо залишення позову без розгляду скасовано. Матеріали справи №911/632/19 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2020 прийнято справу № 911/632/19 для подальшого розгляду в підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.05.2020.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 04.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2020.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, у тому числі за клопотаннями третьої особи.

Зокрема, ухвалою суду від 03.08.2020 розгляд справи по суті відкладено на 17.08.2020.

На електронну пошту суду 17.08.2020 від представника третьої особи надійшло клопотання про судового розгляду господарської справи, яке мотивоване обставинами поширення пандемії коронавірусу COVID-19 та введенням, у зв`язку з цим, на території України карантину.

Присутній в судовому засіданні 17.08.2020 прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи та врахувавши усні заперечення прокурора, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , із змінами і доповненнями, та постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжено з 22.05.2020 до 31.08.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві та Київській області). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, у тому числі представника третьої особи.

У судовому засіданні 17.08.2020 прокурор обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

17.08.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру (далі - Закон) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. ч. 3, 4, 5 ст. 56 ГПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За приписами ст. ст. 13, 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв`язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Отже в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас інтерес держави (національний, суспільний інтерес) у вказаній сфері суспільних відносин полягає у дотриманні розпорядником та суб`єктом господарювання відповідно конституційних обов`язків здійснювати повноваження щодо реалізації прав на землю Українського народу та користуватися природними об`єктами права власності народу виключно відповідно до вимог Закону.

У даному випадку порушення інтересу держави (національного, суспільного інтересу), як вказує прокурор, відбулося внаслідок передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - проведення земельних торгів, за штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання земельної ділянки.

Так, відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Згідно зі ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

У статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель також встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 10.09.2014 № 442 утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України, шляхом перетворення.

Згідно з п. 1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пп. 1 п. 3 Положення).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; за проведенням землеустрою; виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (п. 4 Положення).

Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор посилається на бездіяльність Держгеокадастру та невжиття заходів щодо повернення державі незаконно відведених земельних ділянок.

Судом установлено, що Кагарлицька місцева прокуратура листом від 04.03.2019 за № 36-02-223 вих 19 повідомляла Державну службу України з питань геодезії, картографії і кадастру про намір пред`явити позов у зв`язку наявністю факту порушення порядку отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства СФГ Баші на території Миронівського району.

Матеріали справи свідчать про те, що з моменту інформування Держгеокадастру про вказане, останнім жодних дій щодо усунення вказаних порушень не виконано, відповідь на лист органів прокуратури не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. .

Враховуючи викладене, суд вважає, що при поданні позову в інтересах держави прокурор належним чином обґрунтував підстави такого звернення.

Судом встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 надано дозволи на розроблення проекту землеустрою:

- № 10-664/36-15-сг від 09.07.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,5892 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності;

- № 10-665/36-15-сг від 09.07.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 17,0388 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності;

- № 10-666/36-15-сг від 09.07.2015 щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району. Орієнтовний розмір земельної ділянки 18,2391 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Як зазначено у відповідних наказах, вони видані за наслідками розгляду заяв гр. ОСОБА_1 від 01.07.2015.

У матеріалах справи наявні копії клопотань ОСОБА_1 , адресованих ГУ Держземагентства у Київській області, про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.

ГУ Держгеокадастру у Київській області видано накази Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки :

- № 10-79/15-16-сг від 06.01.2016 щодо надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2,5892 га (кадастровий номер 3222988800:02:001:0009) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;

- № 10-81/15-16-сг від 06.01.2016 щодо надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 17,0388 га (кадастровий номер 3222988800:03:001:0014) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області;

- № 10-84/15-16-сг від 06.01.2016 щодо надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 18,2391 га (кадастровий номер 3222988800:08:001:0002) для ведення фермерського господарства, строком на 7 років, розташованої на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.

На підставі зазначених наказів між ГУ Держгеокадастру у Київській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) 28.03.2016 укладено договори оренди землі, відповідно до яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), які знаходяться на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області, у тому числі:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222988800:02:001:0009 площею 2,5892 га строком на 7 (сім) років;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222988800:03:001:0014 площею 17,0388 га строком на 7 (сім) років;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222988800:08:001:0002 площею 18,2391 га строком на 7 (сім) років.

Відповідно наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційні довідки від 05.03.2019 №№ 158525002, 158528674, 158525874) приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за ОСОБА_1 земельних ділянок:

- кадастровим номером 3222988800:02:001:0009 площею 2,5892 га; номер запису про інше речове право: 14089995 (спеціальний розділ);

- кадастровим номером 3222988800:03:001:0014 площею 17,0388 га; номер запису про інше речове право: 14096774 (спеціальний розділ);

- кадастровим номером 3222988800:08:001:0002 площею 18,2391 га; номер запису про інше речове право: 14096810 (спеціальний розділ).

Як вбачається з указаних вище інформаційних довідок, 29.04.2016 зареєстровано право суборенди на спірні земельні ділянки за СФГ БАШІ на підставі договорів суборенди від 20.04.2016, укладених між ОСОБА_1 та СФГ БАШІ .

Водночас судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, 30.03.2019 приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Шепітко В.В. здійснено державну реєстрацію припинення іншого речового права, а саме - права суборенди спірних земельних ділянок за СФГ БАШІ . Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.04.2019 з індексними номерами витягів: 162333761, 162336078, 162328003.

За інформацією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1002936720 станом на 18.08.2017, СФГ БАШІ створено 19.06.1997 ОСОБА_1 , тобто до отримання в оренду відповідних земельних ділянок на підставі вказаних вище договорів оренди та наказів, дійсність яких оспорюється у даній справі.

З наявного у матеріалах справи Державного акта на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ № 007842, виданого 24.09.1999, вбачається, що на підставі рішення Миронівської районної ради народних депутатів Миронівського району Київської області від 04.06.1999 № 63 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 20,3 га, яка розташована на території Юхнівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства.

Предметом спору у даній справі є дійсність вказаних вище наказів та договорів оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як визначено ст. 2 вказаного Кодексу, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

При цьому, суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади; об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як встановлено ч. 2 зазначеної вище статті, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство; якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах, а у разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Як визначено вказаною нормою вище, у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення; до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки); Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу, що визначено такою нормою, може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку; забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент видачі спірних наказів), не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Водночас у ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 вказаної норми, фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про фермерське господарство , відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Як визначено ст. 7 відповідного Закону (у редакції Закону, чинному на момент звернення третьою особою із заявами та видачі спірних наказів), для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації; для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства; до заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі

Згідно з ч. 2 вказаної норми, заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності (ч. 3 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Як визначено ч. ч. 5, 6 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради; це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Таким чином, за змістом ст. ст. 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою ст. 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. В іншому випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 525/1225/15-ц від 24.04.2019.

Закон України Про фермерське господарство передбачав, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому, норми даного Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про фермерське господарство, без проведення земельних торгів, діючим законодавством України, як на момент прийняття оспорюваного рішення, так і на даний час, не передбачена.

Таким чином, передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення фермерського господарства та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства.

Наведений вище висновок про застосування норм права у спірних правовідносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у справі № 365/65/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 20.06.2018 у справі № 378/766/15-ц та від 22.05.2019 у справі № 366/2648/16-ц.

Відповідно до правового висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, з урахуванням вимог ст. ст. 7, 12 Закону України Про фермерське господарство , ст. ст. 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Як визначено статтею 12 Закону України Про фермерське господарство , землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (частина 2 ст. 12 Закону).

Аналогічні положення щодо складу земель фермерського господарства визначено і ст. 31 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про фермерське господарство , члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю); членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради; земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

В силу ч. 3 ст. 13 Закону, дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналіз відповідних норм права дозволяє зробити висновок, що фермерське господарство після державної реєстрації користується земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, наданими у власність фермерському господарству, орендованими земельними ділянками і має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок) вже як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства (висновок Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 911/436/17).

Як установлено судом під час розгляду даної справи, СФГ БАШІ створено до звернення ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Київській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Отже, на момент звернення ОСОБА_1 з заявами, за наслідками розгляду яких видано спірні накази щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, така особа вже мала створене фермерське господарство та їй було передано у користування земельну ділянку для відповідних цілей на території Київської області про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ № 007842, виданий 24.09.1999 ОСОБА_1 .

Отже отримання відповідних земельних ділянок ОСОБА_1 , який на той момент був діючим засновником та керівником вже створеного фермерського господарства, а також надання у подальшому таких земельних ділянок в суборенду СФГ БАШІ , в порушення встановленого загального порядку отримання у користування земельних ділянок фермерським господарством не у процедурі проведення земельних торгів, суперечить вимогам вищевказаних норм, що визначають підстави та умови отримання земельної ділянки фізичною особою для ведення фермерського господарства та загальні умови надання у користування земельних ділянок.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При цьому згідно з ч. 2 вказаної норми, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачами у даній справі не доведено законності дій щодо затвердження проектів землеустрою та відповідно надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства у відповідності до вимог Закону України Про фермерське господарство , суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.07.2015 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою : № 10-664/36-15-сг, № 10-665/36-15-сг, № 10-666/36-15-сг , а також про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.01.2016: № № 10-79/15-16-сг, № 10-81/15-16-сг та № 10-84/15-16-сг про затвердження документації із землеустрою та передачу ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянок: площею 2,5892 га з кадастровим номером 3222988800:02:001:0009; площею 17,0388 га з кадастровим номером 3222988800:03:001:0014; площею 18,2391 га з кадастровим номером 3222988800:08:001:0002, які розташовані на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як визначено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи, що оспорювані договори оренди землі, укладені на підставі наказів про затвердження документації із землеустрою та передачу ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, які визнаються судом недійсними, підлягають задоволенню й вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі від 28.03.2015, укладених між ГУ Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок: площею 2,5892 га з кадастровим номером 3222988800:02:001:0009; площею 17,0388 га з кадастровим номером 3222988800:03:001:0014; площею 18,2391 га з кадастровим номером 3222988800:08:001:0002.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеної норми процесуального закону, витрати прокуратури, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, при задоволенні позову покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) від 09.07.2015 № 10-664/36-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

3. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) від 09.07.2015 № 10-665/36-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

4. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) від 09.07.2015 № 10-666/36-15-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

5. Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) від 06.01.2016 № 10-79/15-16-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки .

6. Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) від 06.01.2016 № 10-81/15-16-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки .

7. Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) від 06.01.2016 № 10-84/15-16-сг Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки .

8. Визнати недійсним договір оренди землі від 28.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про передачу в оренду земельної ділянки площею 18,2391 га з кадастровим номером 3222988800:08:001:0002, яка розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.

9. Визнати недійсним договір оренди землі від 28.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про передачу в оренду земельної ділянки площею 17,0388 га з кадастровим номером 3222988800:03:001:0014, яка розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.

10. Визнати недійсним договір оренди землі від 28.03.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,5892 га з кадастровим номером 3222988800:02:001:0009, яка розташована на території Юхнівської сільської ради Миронівського району Київської області.

11. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 8644 (вісім тисяч шістсот сорок чотири) грн 50 коп. судового збору.

12. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства БАШІ (08843, Київська обл., Миронівський р-н, с. Юхни, вул. Мічуріна, буд. 16; код ЄДРПОУ 24885612) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) 8644 (вісім тисяч шістсот сорок чотири) грн 50 коп. судового збору.

13. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 17.09.2020.

Суддя О.В. Щоткін